СІЧІ КОЗАЦЬКІ

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

---

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ – військ. та адм. центр козацтва на пд. укр. земель. Існував із серед. 16 ст. до 1775. Передумовами його утворення були передусім потреба козацтва в самоорганізації, зумовлена зростанням його чисельності, та необхідність захисту укр. земель від татар. агресії. Тимчасові сторожові пости – "засіки", "січі", "городки" (див. Січі) – у місцях козац. промислів між Дніпром і Пд. Бугом (ці терени були "нічийними", до того ж, багатими на рибу, птицю та звіра) відомі з поч. 16 ст. Щовесни сюди прибували з волостей ватаги козаків на чолі з обраними отаманами займатися мисливським та рибальським промислами. В 1520–30-х рр. після кількох безрезультатних спроб уряду Великого князівства Литовського прийняти козаків на держ. службу виникла ідея створення козац. твердині на укр. пд. порубіжжі. Її підтримали й місц. урядовці, до чиїх обов'язків входила оборона краю від набігів кримських татар. Реалізувати цей задум вдалося черкаському і канівському старості (див. Староство) кн. Д.Вишневецькому. 1555 за дніпровими порогами в районі о-ва Хортиця під його патронатом було розпочато зведення замку. Фортеця кн. Д.Вишневецького (місцезнаходження її досі є дискусійним) зовні, очевидно, відрізнялася від відомих пізніше архіт. комплексів козац. твердинь на Дніпрі. До складу гарнізону входили, крім козаків, представники військ.-службової людності – бояри (див. Бояри-шляхта, Бояри-слуги), слуги (селяни, які виконували військ. службу), драби. Незважаючи на досить короткий час існування (восени 1557 фортеця була зруйнована військами крим. хана Девлет-Гірея I), хортицький гарнізон справив помітний вплив на еволюцію січової громади. Цілком слушним є твердження М.Грушевського, який у статті, присвяченій істор. заслугам кн. Д.Вишневецького, назвав його "духовним батьком нової української плебейської республіки". Можливо, саме Хортицький замок як військ. осередок був своєрідним прототипом і козац. укріплення, і організації козац. товариства, що склалися в 1570-х рр. на о-ві Томаківка (колиш. острів на Дніпрі поблизу сучасного м. Марганець Дніпроп. обл., залитий водами Каховського водосховища; див. Томаківська Січ) і еволюціонували в особливий тип табірного мешкання – січ – і в особливий тип військ.-політ. структури – кіш (див. Кіш Запорозької Січі), за якими закріпилася назва "Запорозька Січ".