Перстень козака характерника з конем- провідником з Яві в Навь.

 

НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА

Установа: Музей боротьби за Україну
Предмет: Іменний перстень-печатка козака-характерника «Космічний Провідник»
Група зберігання: Металопластика, козацька доба
Період: XVII століття (Доба Козаччини / Період збереження таємних практик «старої віри»)

1. Опис та технологічні особливості

Предмет являє собою суцільнолитий бронзовий перстень-печатку з округлим щитком. Виготовлений методом високотехнологічного для своєї епохи лиття у складну двосторонню роз'ємну форму (кокіль). На лицьовій стороні щитка зафіксовано чіткий вертикальний виступ — ливарний облой (шов). Його навмисне збереження майстром свідчить про сакралізацію процесу вогняного лиття, де шов виступав додатковим «живим» маркером автентичності виробу.

Шинка персня має виражені архітектурні ознаки козацького ювелірного мистецтва XVII століття: глибокі фігурні бічні вирізи (плічка) біля основи щитка. Вони виконували ергономічну функцію (зменшення тиску на сусідні пальці під час тримання зброї), економічну (полегшення ваги виробу при збереженні міцності) та естетичну.

2. Іконографія та кардинальні відмінності від типових знахідок

Даний артефакт є продуктом елітарного, індивідуального замовлення і докорінно вирізняється з-поміж масового пласту тогочасної металопластики. У XVII столітті ринок був заповнений або стандартними християнськими сюжетами (геральдика, військова арматура), або архаїчними перснями з т. зв. «лютим звіром» (схематичними силуетами вовків чи левів, що штампувалися за давньоруськими лекалами).

Представлений екземпляр демонструє абсолютно унікальну іконографічну програму, засновану на прадавній дохристиянській моделі Всесвіту:

• Анатомічна досконалість Коня: На відміну від плоских і деформованих фігур «лютих звірів», силует коня виконано з найвищим художнім професіоналізмом. Майстер ідеально передав пропорції крупа, вигин шиї та динаміку легкого гарцювання тварини на перехресті світів.
• Дзеркальне Світове Дерево: Наявність рослинного орнаменту, спрямованого одночасно і вгору (крона), і вниз (коріння), є ключовим ідеологічним маркером «старої віри», інтегрованої в козацьке середовище.

3. Сакрально-релігійний контекст та утилітарна функція

Композиція персня відображає трирівневу модель слов’янського всесвіту (Прав-Яв-Нав) і прямо вказує на те, що його власником був козак-характерник — носій таємних волхвівських знань:

1. Кінь як Космічний Провідник: У дохристиянському світогляді кінь — священний супутник вищих богів (Перуна, Дажбога), наділений здатністю вільно долати кордон між світом живих (Яв) та померлих (Нав). Кінь на щитку застиг у моменті переходу — він є тотемом-провідником характерника.
2. Подвійне Дерево як Канал Трансгресії: Вертикальна вісь, де гілки вгору відкривають шлях до божественної мудрості та захисту (Праві), а гілки вниз — ведуть у сакральне потойбіччя до сили предків (Нави). Кінь стоїть на стовбурі (в Яві), маючи відкриті канали руху в обидва боки.
3. Функція предмета: Перстень поєднував у собі дві найважливіші функції. По-перше, він слугував особистою робочою печаткою для скріплення важливих листів, наказів та універсалів. По-друге, він виступав надійним оберегом для самих документів. Відбиток цієї печатки на воску чи сургучі символічно «запечатував» текст від ворожого перехоплення, пристріту, зради та лихого ока. Крім того, на руці козака перстень діяв як персональний талісман для входження в транс та захисту від куль.
4. Додаткове наукове обґрунтування: Наявність на персні дзеркального дерева, гілки якого симетрично спрямовані і вгору, і вниз, відображає архаїчні уявлення про солідарність світу живих та світу померлих предків (що в сучасному понятійному апараті трактується як Яв та Нав). Згідно з фундаментальним дослідженням Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) «Дохристиянські вірування українського народу» (1965), вказана символіка є матеріальним втіленням козацького двовір’я. Оскільки натільні християнські хрести першої половини XVII ст. часто виготовлялися з дерева й зітліли в ґрунті, цей тривкий металевий перстень із родовою символікою виступає головним збереженим свідком духовної матриці тогочасного воїна, де пам'ять про Предків виступала практичним оберегом у бою

---

ВИСНОВОК

Історико-джерелознавча унікальність знахідки: Наукова цінність персня посилюється фактом того, що натільні артефакти першої половини XVII століття є вкрай рідкісними в археологічному пласті через широке використання тогочасним населенням дерева й тканини для виготовлення оберегів, які з часом безповоротно зітліли. У той час як масове поширення тривких металевих натільних хрестів фіксується пізніше (переважно з епохи Мазепинського бароко), даний металевий перстень виступає унікальним, стійким до часу джерелом. Він є прямим матеріальним свідченням реального побутового двовір’я козацтва. Зафіксована на ньому симетрія дзеркального дерева (космогонічна модель Цього і Того світів, або Яви та Нави в сучасному розумінні) дає дослідникам рідкісну можливість зазирнути у внутрішній духовний світ козака раннього періоду Хмельниччини, чиї інші релігійні атрибути не змогли зберегтися фізично.

Перстень-печатку XVII століття визнано видатним і рідкісним матеріальним свідченням існування інституту козацького характерництва та феномену двовір'я в Україні. Завдяки унікальному поєднанню технології роз'ємного лиття та дохристиянської космогонічної символіки (Коня-Провідника та дзеркального Дерева Життя), предмет має найвищу історико-культурну та музейну цінність.

---

ДЖЕРЕЛА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Свєшніков І. К. Гроші та металопластика козацької доби за матеріалами розкопок на полі битви під Берестечком // Археологія. — К.: Наукова думка, 1993. — № 2.
2. Яворницький D. І. Історія запорозьких козаків : у 3-х т. / Д. І. Яворницький. — К.: Наукова думка, 1990. (Розділи про побут, листування, таємні знаки та феномен козаків-характерників).
3. Рибаков Б. О. Язичництво давньої Русі / Б. О. Рибаков. — М.: Наука, 1987. (Детальний розбір семантики «лютого звіра», Світового Дерева та трирівневої моделі світу в металопластиці).
4. Шаповалова О. В. Традиції двовір'я в українській народній культурі Нижнього Подніпров'я XVII–XVIII ст. // Етнічна історія народів Європи. — 2011. — Вип. 35. — С. 42–49.
5. Каленик О. П. Таємниці козацьких характерників: від міфу до історичної реальності // Вісник Центру пам'яткознавства НАН України. — К., 2015. — № 28. (Дослідження ментальних практик, використання оберегів та запечатування документів).
6. Архів знахідок та аукціонних лотів: Лот № 114903618, Електронний реєстр пам'яток металопластики Violity.
7. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. — Репринт. вид. — К.: АТ «Обереги», 1992. — 424 с. (Оригінал видано: Вінніпег, 1965).