Стенд по ПСВ

 МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ

Сектор воєнно-історичної антропології та мілітарії початку ХХ століття

НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО СТЕНДУ

Експозиційне комплектування: «Зброя, амуніція та спорядження доби Визвольних змагань в Україні (1917–1921 рр.)»
Концепція стенду: Даний предметний комплекс є депонованою збіркою військово-історичних артефактів, які не належали одній особі, а були знайдені в межах одного регіону Півдня/Сходу України. Колекція є яскравим матеріальним свідченням кругообігу зброї під час іноземної військової інтервенції, селянських повстанських рухів (зокрема, Махновського руху) та протистояння світових імперій на українських землях у 1918–1919 роках.

---

ОПИС ТА НАУКОВА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕКСПОНАТІВ

1. Окопний кастет (Німеччина)

• Атрибуція: Фабричний або майстерень штурмових батальйонів (Stoßtruppen) окопний (траншейний) кастет Німецької імперської армії періоду Першої світової війни (1915–1918 рр.).
• Матеріал та стан: Сталь/чавун, глибока ґрунтова патина, каверни. Конструкція з широким упором в долоню для запобігання травмуванню бійця.
• Причина появи (Інтервенція): Потрапив на територію України навесні 1918 року в ході операції «Faustschlag» («Кулачний удар») під час вводу австро-німецьких військ за Берестейським договором. Був вилучений повстанцями як бойовий трофей.

2. Багнет-шпага системи Лебеля зразка 1886 року «Rosalie» (Франція)

• Атрибуція: Французький голчастий багнет-шпага Épée-baïonnette Modèle 1886 до гвинтівки системи Лебеля.
• Особливості: Хрестоподібний (чотиригранний) профіль клинка, металеве руків'я з характерною гардою та загнутим вперед гаком (кулуаром). У комплекті з рідними тонкими трубчастими сталевими піхвами.
• Причина появи (Інтервенція): Опинився в регіоні через два рівноцінні історичні канали: як німецький трофей Західного фронту, виданий тиловим окупаційним частинам у 1918 році, або безпосередньо внаслідок французької військової інтервенції на Півдні України (грудень 1918 — квітень 1919) після Одеської евакуації французьких військ, коли майно складів Антанти масово захоплювали місцеві загони отамана Григор'єва та махновців.

3. Ствольна коробка та багнет гвинтівки системи Манліхера (Австро-Угорщина)

• Атрибуція: Залишки затворної групи зі стволом гвинтівки Mannlicher M1895 та її рідний клинковий багнет у піхвах.
• Стан: Сильна корозія металу від тривалого перебування в землі, втрата дрібних вузлів механізму запирання.
• Причина появи (Інтервенція): Пряме свідчення австро-угорської присутності на українських землях у 1918 році. Саме австрійські батальйони вели запеклі бойові дії проти селянських формувань на Катеринославщині та в районі Гуляйполя восени 1918 року.

4. Козацька солдатська шашка зразка 1881 року (Російська імперія) та шашка утепофіцерська з бронзовим гуськом

• Атрибуція: Довгоклинкова холодна зброя нижніх чинів козацьких військ Російської імператорської армії.
• Особливості: Ефес без захисної дужки (гарди), дерев'яне руків'я із характерним роздвоєним завершенням («гуськом»). Піхви мають спеціальні металеві гайки для фіксації чотиригранного голчастого багнета.
• Контекст: Масова штатна зброя кавалерії царського періоду. Була основним елементом озброєння мобільних кінних підрозділів (повстанських лав) під час Громадянської війни в Україні.

5. Артилерійський кинджал Бебут зразка 1907 року (Російська імперія)

• Атрибуція: Вигнутий кинджал типу «бебут», що перебував на озброєнні кулеметних команд, саперів та артилеристів РІА.
• Контекст: Компактна зброя ближнього бою, яка активно використовувалася в окопах Першої світової війни як альтернатива занадто довгій кавалерійській шашці.

6. Комплекс гвинтівок системи Мосіна (Російська імперія)

• Атрибуція: Стволи та окремі голчасті чотиригранні багнети до гвинтівки Мосіна зразка 1891 року («трьохлінійка»). Багнети раннього царського зразка (фіксація інструментальним хомутом).

7. Шкіряне екіпірування (Підсумки)

• Патронна сумка системи Мосіна: Двосекційний шкіряний підсумок для набоїв калібру 7,62х54 мм.
• Сумка артилерійського компаса: Шкіряний армійський підсумок напівкруглої  форми для носіння навігаційних приладів (компасів Адріанова чи кутомірів), що належав навіднику гармати або офіцеру-артилеристу.

---

🔍 ІСТОРИЧНИЙ ВИСНОВОК ЕКСПЕРТНОЇ ГРУПИ МУЗЕЮ

Представлений стенд є класичним прикладом «траншейного та повстанського міксу» зброї. Він наочно демонструє, що в ході Першої світової війни та іноземної інтервенції 1918–1919 років українські повстанські підрозділи не мали єдиного стандарту забезпечення. Вони формували свій арсенал з двох джерел: залишків спорядження старої царської армії (шашка, бебут, мосінські підсумки) та розібраних в боях трофеїв іноземних інтервентів (німецькі кастети, австрійські Манліхери, французькі багнети). Комплекс має високу наукову та експозиційну цінність для відтворення матеріальної культури доби Української революції.

---

📚 НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Піріг Р. Я. Німецько-австрійська окупація України 1918 року: Документи і матеріали / Інститут історії України НАНУ. — К., 2014.
2. Верстюк В. Ф. Махновщина: селянський повстанський рух в Україні (1918–1921). — К.: Наукова думка, 1992.
3. Мартинов А. Ю. Французька інтервенція на півдні України і в Криму (листопад 1918 — квітень 1919 рр.) // Енциклопедія історії України. — Т. 10. — К.: Наукова думка, 2013.
4. Кулинский А. Н. Русское холодное оружие XVIII-XX вв. (Атрибуция солдатской казачьей шашки обр. 1881 г. и кинжала бебута обр. 1907 г.). — Т. 2. — СПб., 2005.
5. Vial. J. Les Baïonnettes Françaises de 1840 à nos jours (Атрибуція штиків систем Chassepot, Gras, Lebel). — Paris: Éditions du Brévail, 1999.
6. Жук А. Б. Справочник по стрелковому оружию (Винтовки Mauser, Mannlicher, Mosin). — М.: Воениздат, 1993.