НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
Експертний висновок «Музею боротьби за Україну»
1. Загальні відомості про предмет
- Найменування предмета: Мірка мисливська висувна (дозатор об'ємний ручний) для сипучих речовин.
- Матеріал: Латунь (основний предмет); сталь із нікельованим/хромованим покриттям (допоміжні предмети порівняльного ряду).
- Технологія виготовлення: Штампування, глибока витяжка металу, гравірування (нанесення шкали), вальцювання.
- Датування: 1920–1930-ті роки (період ранньої радянської окупації, доба НЕПу та згодом примусової колективізації).
- Стан збереження: Ідеальний колекційний. Корпус цілісний, механізм повністю функціональний із плавним ходом. Метал вкритий природною патиною. Внутрішня порожнина містить автентичний історичний нагар (наліт) від використання чорного (димного) пороху.
2. Опис конструкції та технологічні особливості
Досліджуваний предмет є класичним зразком мисливського інструменту для самостійного спорядження набоїв (релоадінгу).
- Елементи корпусу: Мірка оснащена рідкісним для радянського періоду фігурним «пелюстковим» вушком (ручкою) та ступінчастим фіксатором об'єму.
- Анатомічна специфіка: Верхній край циліндра має витягнутий, геометрично правильний заводський «дзьоб» (носик), призначений для точного засипання пороху в шийку гільзи чи дуло без просипання речовини.
- Маркування та шкала: На корпусі чітко вибито цифрові поділки: 2¼, 2¾, 3¼. На відміну від дореволюційних зразків, де шкала вимірювалася в золотниках, тут застосовано метричну систему (грами із кроком у чверть грама). Використання дробових значень (чвертей) вказує на перехідний період виробництва, коли майстри ранньорадянських артілей продовжували традиції дореволюційного штампування.
3. Історико-політичний контекст та український аспект
Досліджувана латунна мірка є прямим матеріальним свідком драматичних сторінок української історії XX століття.
- Епоха легалізації полювання большевиками: Поява метричної латунної мірки збігається з періодом після ленінських декретів «Про полювання» (1919–1920 рр.). Усвідомлюючи важливість мисливського промислу та прагнучи контролювати озброєне населення, радянський режим тимчасово дозволив кустарне виробництво та продаж релоадінгового приладдя.
- Трагедія колективізації та низова охорона: Збільшений діаметр та об'єм мірки (розрахований на порції до 3¼ грама) свідчать про її використання під чорний (димний) порох. У 1930-х роках під час штучно створеного Голодомору та нищення українського селянства, подібні мірки обслуговували зброю низової охорони (сторожів) колгоспних та радгоспних амбарів. Охоронцям видавали застарілі рушниці (ТОЗ-Б, ІЖ-5, «фроловки») та вічні латунні гільзи. Чорний порох використовувався через дешевизну, невибагливість до умов зберігання та колосальний психологічний ефект (гучний звук, хмара білого диму та спалах). Замість дробу проти селян, які намагалися повернути свій хліб, часто засипали кам'яну сіль або клоччя.
- Кастовість полювання: Поки звичайні українські селяни та робітники були фактично відсторонені від володіння якісною зброєю (полювання для них стало рідкісним виключенням через дефіцит і тотальний контроль НКВС/МДБ), у 1930-1950-х роках на українських землях формувалися закриті військово-мисливські товариства силовиків. Пізніше (у 1957–1959 рр.) найкращі українські ліси (наприклад, «Залісся», Кримське господарство) були юридично вилучені у заповідного фонду та перетворені на «мисливські угіддя» для закритої номенклатурної обслуги Кремля та КПУ. Ця кастовість і привілейованість полювання для «еліти» (суддів, прокурорів, чиновників) тягнулася аж до часів сучасної України, а після 2022 року була цинічно продовжена російськими окупантами на загарбаних територіях.
4. Порівняльний аналіз із пізнішими зразками
Для наочності масштабу предмет зіставлено з радянськими мірками другої половини XX століття (зокрема, зі зразком із вибитим тавром ціни «Ц. 34 к.»).
Порівняння демонструє тотальне технічне спрощення радянської промисловості в пізніші часи. Сучасніші відносно латунної мірки сталеві хромовані зразки мають значно менший діаметр (розрахований суто під компактний бездимний порох типу «Сокіл»), тонкі стінки, спрощену плоску ручку без художніх елементів та позбавлені анатомічного «дзьоба». Латунний екземпляр на їхньому тлі виглядає як монументальний інструмент високої культури зброярського приладдя минулого.
5. Джерела та література
- Декрет СНК РСФСР от 20 июля 1920 года «Об охоте».
- Постанова Ради Міністрів УРСР від травня 1959 року «Про заходи щодо покращення ведення мисливського господарства».
- Матеріали та каталоги мисливського спорядження першої половини XX ст. (архівні фонди УТМР).
- Дослідження історії радянських військово-мисливських товариств (ВВМТ) на території Київського та Одеського військових округів.
- Музейні фонди «Музею боротьби за Україну» — розділ «Матеріальна культура та побут окупованої України 1920–1980 рр.».
Немає коментарів:
Дописати коментар