Translate

середа, 2 вересня 2026 р.

Монетгиця, як символ протистояння Єврлпи та Росії



МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
Науково-фондовий відділ
Сектор мілітарної історії, нумізматики та матеріальної культури XX століття

НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
1. Назва та опис предмета:
Монетниця кишенькова, механічна (пружинна). Призначена для сортування та зберігання розмінної монети номіналом 1, 2, 3, 5, 10, 15 та 20, 50 копійок(5 та 50 однакові). Корпус металевий, прямокутної форми зі скругленими кутами. Лицьова панель має шість круглих гнізд із фігурними вирізами під пальці для виймання монет. Зворотна сторона оздоблена накладною пластиковою пластиною бірюзового цвета з рельєфним зображенням герба міста Виборг та однойменним текстовим написом у верхній частині.
2. Датування та місце виробництва:
  • Період: СРСР, 1970–1980-ті роки.
  • Виробник: Виборзький приладобудівний завод (завод «Виборг»), м. Виборг, Ленінградська область, РРФСР.
3. Історико-політичний контекст та цивілізаційне значення:
Даний предмет є яскравим маркером радянської імперської експропріації культурного простору та матеріальним свідченням багатовікового протистояння між європейською цивілізацією та російським експансіонізмом.
Зображений на монетниці герб Виборга (середньовічна вежа Святого Олафа) де-факто репрезентує архітектурну спадщину європейського лицарства. Місто, засноване шведами у 1293 році як форпост проти Новгорода, століттями переходило з рук у руки внаслідок агресивних воєн Російської імперії (штурм Петра I у 1710 р.) та Радянського Союзу. У 1939–1940 та 1941–1944 роках місто (під фінською назвою Вііпурі) стало ареною запеклої оборони незалежної Фінляндії проти більшовицької навали під час Зимової та Другої світової воєн. Окупація міста СРСР у 1944 році призвела до повної депортації фінського населення та тотальної радянської колонізації краю.
Утилітарний сувенір радянської доби парадоксальним чином поєднав у собі грошову систему тоталітарної імперії та візуальні символи загарбаної європейської культури.
4. Сучасна актуалізація (у зрізі подій 2024–2026 рр.):
У контексті повномасштабної агресії РФ проти України та глобального конфлікту між Росією та Заходом, Виборг знову повернув собі статус глухої мілітаризованої застави на лінії цивілізаційного розлому.
Входження Фінляндії до НАТО та завершення будівництва 200-кілометрового оборонного «суперпаркану» на кордоні з РФ остаточно зафіксували лінію безпеки. Ситуація додатково загострилася через екологічно-дипломатичний скандал із міграційними воротами для тварин і загрозою африканської чуми свиней, що призвело до паралічу лісозаготівель у прикордонних фінських регіонах. Останнім етапом повної ізоляції стало офіційне призупинення Росією залізничного сполучення через ключові прикордонні переходи з країнами ЄС, зокрема через залізничний вузол «Выборг».
З огляду на це, представлена монетниця є не просто побутовим артефактом, а історичним документом «епохи відносної відкритості кордонів», яка наразі повністю ліквідована агресивною політикою Кремля.
5. Музейна та колекційна цінність:
Предмет має високу історико-побутову, ідеологічну та нумізматичну цінність. Він ілюструє повсякденне життя в СРСР та водночас слугує речовим доказом у комеморації європейсько-російських прикордонних конфліктів. Оцінюється як перспективний експонат для музейних експозицій, присвячених історії грошового обігу, радянському побуту або геополітичним трансформаціям у Балтійському регіоні.
6. Історико-економічний контексту предмета:
Представлений зразок побутової сувенірної галантереї є матеріальним свідченням специфіки функціонування радянського військово-промислового комплексу (ВПК) в умовах планової економіки. У музейній та історичній практиці поява таких виробів на базі оборонних підприємств атрибутується через два взаємопов'язані процеси:
  1. Промислове легендування (маскування). З метою забезпечення режиму секретності та приховування реального профілю закритих приладобудівних чи оптико-механічних заводів (підприємств-«поштових скриньок»), для них створювалася офіційна цивільна легенда. Випуск сувенірів, іграшок чи дрібної галантереї дозволяв документально та публічно позиціонувати високотехнологічний військовий об'єкт як підприємство мирного призначення.
  2. Планове виробництво товарів народного споживання (ТНС). Радянська доктрина зобов'язувала підприємства оборонного сектора виділяти частину потужностей для цивільного ринку. Для виготовлення сувенірної продукції залучалися супутні цехи гарячого лиття пластмас, прес-форми та лінії точного штампування металу, а також утилізувалися технологічні відходи основного (військового) виробництва.
Індикатором такого прихованого виробництва при науковій атрибуції є заводське клеймо (товарний знак) на реверсі предмета. Оскільки відкрита назва режимного заводу була засекречена, Міністерство оборонної промисловості кодувало виробника абстрактним графічним логотипом, який дає змогу дешифрувати реальний профіль підприємства за галузевими каталогами, як приладобудівний завод " Виборг".
Соціально-побутовий портрет та купівельна спроможність артефакту
На реверсі представленого екземпляра чітко проглядається виштампована фіксована ціна радянської планової економіки — «Цена 1 р. 50 к.». На той час це була доволі солідна сума для дрібної галантереї. Повністю заповнена монетами пружинна монетниця вміщувала копійок сумарно ще на 4–5 карбованців [8.Нумизмат]. Цих грошень цілком вистачало на ситний обід у ресторані або на покупку міжобласного квитка на потяг.
У радянському повсякденні цей аксесуар був дефіцитним і мав чітку практичну аудиторію:
  1. Водії громадського транспорту (автобусів, тролейбусів, маршрутних таксі): Вони використовували її як робочий інструмент, щоб під час руху наосліп, за допомогою пружинного механізму, швидко видавати пасажирам решту за квитки (які коштували 4, 5 або 6 копійок) [3.Каталог].
  2. Активні користувачі міської інфраструктури: Ті, хто часто користувався автоматами з продажу газованої води (1 та 3 копійки) або телефонами-таксофонами (2 копійки) [8.Нумизмат].
Наявність вибитої ціни безпосередньо на металі є чудовим наочним матеріалом для демонстрації сучасній молоді специфіки радянського державного ціноутворення.



Науковий співробітник Музею боротьби за Україну
Підпис (завірено печаткою сектору обліку)

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА / SOURCES
  1. Історія заснування та протистояння (1293–1710): Книга «шведські замки та форпости на Сході» (Suomen linnat / Castles of Finland). Описує заснування Виборга Торгільсом Кнутссоном у 1293 році та хроніку облог міста новгородськими й московськими військами аж до штурму Петром I у 1710 році.
  2. Фінський період та радянська анексія (1917–1944): «Viipuri: Карельська столиця Фінляндії» (Військово-історичні архіви Фінляндії, SA-kuva). Документальні джерела про втрату Вііпурі під час Зимової війни (1939–1940) та евакуацію понад 400 000 цивільних фінів з регіону.
  3. Радянський сувенірний побут: «Каталог товарів народного споживання СРСР» (1975–1985 рр.). Технічна документація та реєстр виробів Виборзького приладобудівного заводу, що спеціалізувався на металевих виробах та сувенірній продукції з символікою міст.
  4. Будівництво «Суперпаркану» Фінляндії: Офіційні звіти Прикордонної служби Фінляндії (Rajavartiolaitos). Матеріали щодо завершення зведення 200-кілометрового капітального паркану на кордоні з РФ вартістю €356 млн для запобігання гібридним загрозам.
  5. Карантинне загострення на КПП «Виборг»: Новинні хроніки прикордонних департаментів ЄС. Звіти про закриття мисливських воріт поблизу Виборга та запровадження карантинних заходів через поширення африканської чуми свиней (АЧС) з території Росії та зупинку лісозаготівель.
  6. Транспортна блокада залізничного вузла: Офіційні заяви міністерств інфраструктури країн Балтії та Фінляндії. Документи щодо призупинення Росією руху вантажних і пасажирських поїздів через залізничну станцію «Виборг» у напрямку країн Європейського Союзу без пояснення причин.
  7. Ринкова оцінка на українських майданчиках: Колекційні та нумізматичні архіви онлайн-аукціону Violity (Лот: «Монетниця СССР Выборг») та торговельного майданчика OLX.ua (Розділ: «Антикваріат та колекціонування»). Дані про середню ринкову вартість аналогічних виробів у бірюзовому пластику.
  8. Радянський нумізматичний обіг: «Каталог монет та грошових аксесуарів СРСР» (вид. Нумізматичної асоціації). Матеріали про розробку механічних пружинних монетниць під радянські копійки зразка 1961 року.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар