Хрест Русі.

 

Науковий висновок

Первинна експертна атрибуція археологічного артефакту

Установа: Музей боротьби за Україну

Відділ: Науково-дослідний сектор археології та давньої історії

Акт експертизи №: [Вставити номер] від [Вставити дату] 2026 р.

---

І. Об'єкт дослідження та його морфологія

На первинну експертизу надано цифрове зображення малого чотирикінцевого монолітного хреста-тільника домонгольського типу. Об'єкт зафіксовано на демонстраційному планшеті експозиційного стенда.

Типологічна класифікація: Круглоконечний (кулястий) чотирикінцевий хрест особистого благочестя.

Форма рамен: Рівнокінцева (із мінімальним видовженням нижньої вертикальної щогли). Рамена прямі, завершуються чітко вираженими сферичними (кулястими) напливами-потовщеннями.

Елементи підвішування: У верхній частині предмета перпендикулярно до його площини відлито суцільне, кругле у перетині вушко. Помітна незначна осьова деформація вушка, що виникла внаслідок технологічних особливостей лиття або тривалого механічного тиску у ґрунтових шарах.

Стан поверхні та декор: Поверхня сильно кавернозна, вкрита суцільним шаром щільних мінералізованих оксидів (патини). Візуальні ознаки полегшеного рельєфного декору (лінійного або іконографічного) на лицьовій стороні відсутні через глибокі корозійні процеси.

---

ІІ. Технологічні параметри та метрика

Матеріал: На основі колористичних характеристик окислів (землисто-сірий із жовтуватим відтінком наліт), артефакт виготовлено з олово-свинцевого сплаву або низькопробної оловянистої бронзи.

Технологія виготовлення: Відливання у закриту двосторонню або відкриту односторонню матрицю (кам’яну чи глиняну форму) з подальшою обрізкою ливарних облоїв.

Фізичні параметри (метрика):Висота (з вушком): [Вставити значення] мм

Ширина (розмах рамен): [Вставити значення] мм

Товщина рамен: [Вставити значення] мм

Вага нетто: [Вставити значення] г

• 
  

---

ІІІ. Хронологічна атрибуція та історичний контекст

Форма круглоконечних хрестів сформувалася під безпосереднім впливом візантійської провінційної культури металопластики. На теренах Давньої Русі (Київської держави) масове місцеве виробництво таких хрестиків із недорогих кольорових сплавів розгортається з XI століття, забезпечуючи потреби широких верств населення.

Даний тип артефактів є маркерним для домонгольського періоду і датується в межах XI — першої половини XIII століття. Після середини XIII ст. (монголо-татарська навала) через занепад міських ремісничих центрів та зміну ювелірних традицій випуск хрестів цієї форми повністю припиняється.

---

IV. Висновки та рекомендації

Наданий предмет є автентичною пам'яткою давньоруської дрібної пластики та має історико-культурну, наукову й музейну цінність.

Об'єкт потребує обов'язкової консервації в умовах спеціалізованої реставраційної майстерні для зупинки можливих процесів деструкції металу. Артефакт рекомендовано до включення до основного фонду археології Музею боротьби за Україну.

---

Джерела та наукова література

Корзухіна Г. Ф., Пескова А. А. Древнерусские энколпионы. Кресты-реликварии XI–XIII вв. — СПб.: ИИМК РАН, 2003. [1]

Седова М. В. Ювелирные изделия древнего Новгорода (X–XV вв.). — М.: Наука, 1981. [2]

Нечитайло В. В. Каталог натільних хрестів періоду Київської Русі (X–XIII ст.). — Київ, 2010. [3]

Пєскова А. А. Давньоруська дрібна пластика: Хрести-тільники ХІ–ХІІІ ст. // Археологія. — № 3. — К., 1998. [4]

Електронний реєстр «Музейний фонд України» [Міністерство культури та стратегічних комунікацій України] — Розділ: Археологія (Металопластика Русі). [5]

---

Підписи експертної комісії:

Голова експертної комісії:

Директор Музею боротьби за Україну ___________________ / [ПІБ директора] /

Експерт-атрибутор:

Завідувач науково-дослідного сектора

археології та давньої історії ___________________ / [ПІБ експерта] /

М.П. (Місце печатки)

---

Атрибуція тростини металевої кантаржія козацького

Науково-історичний аналіз конструкції тростини козацького кантаржія.

• Принцип зважування (Тростина-безмен):
  Це класична вага нерівноплечого типу (безмен). Ручка у вигляді лодії (човна) виконувала роль рухомої опорної точки (петлі або гачка). Коли купець хотів зважити товар, він чіпляв його до одного кінця тростини, а саму тростину піднімав за ручку-лодію. Пересуваючи ручку вздовж тростини (або пересуваючи противагу), знаходили баланс.
  
  
  
  
  
  
• Втрачені риски розділення:
  Те, що насічки (поділки ваги) не збереглися, повністю підтверджує тривале побутування речі. Метал довго пролежав в землі і весь вкритий глибокиии кавернами. Корозія метала знищила все.  Зазвичай ці мітки наносилися дрібним гравіюванням, насічками.
• Бойовий кований кінець (Стилет / Накінечник):
  Плоский і загострений кінець тростини перетворював її на повноцінну оборонну зброю — замасковану палицю-копіє або тростину-шпагу. У дорозі, де на переправах чи лісових трактах часто чатували грабіжники, кантаржій козацький миттєво міг використати вимірювальний інструмент як колюче-ріжучу зброю для захисту життя.

---

Історичний контекст

В українських реаліях такі речі часто називали «подорожніми кантарами» або «безменами-палицями». Козаки та чумаки дуже цінували багатофункціональні речі. Інструмент, який за секунду перетворювався з митного пристрою на бойову піку, був ідеальним для неспокійних прикордонних територій України XVIII століття.

Ручка у вигляді лодії (човна) — це особливий естетичний шик, який може вказувати як на українське (козацьке, пов'язане з річковими промислами), так і на балтійське чи скандинавське походження самої форми.

РОЗМІР

ЗАГАЛЬНА ДОВЖИНА  - 93 см

ДОВЖИНА ОПОРИ         - 89 см

ТОВЩИНА РУЧКИ          - 1,8 см

РОЗМІР РУЧКИ               - 12 см

ШИРИНА ТРОСТИНИ    -  2 см

ТОВЩИНА                        - 0,7 см

---

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТУ  

1. Насічки: на жаль насічок не видно. бо предмет був поїдений іржою через довге перебування в агресивній землі.
2. Метал тіла тростини: Вона повністю залізна.Той факт, що ручка виконана у формі гачка, остаточно підтверджує конструкцію і робить цей експонат класичним європейським та українським подорожнім безменом-тростиною (в англомовній та європейській літературі такий тип ваг називають Steelyard cane або Walking stick scale).

Це винятковий предмет купецького та митного побуту XVIII – XIX століть.

---

Як саме працювала ця тростина-ваги

У такій конструкції гачок-ручка виконував роль рухомої опорної точки (призми балансу).

1. Купець чи митник перевертав тростину горизонтально.
2. Гачок чіплявся за спеціальне кільце або просто утримувався пальцями як вісь ваг.
3. На один кінець тростини (часто на спеціальну петлю біля ручки) підвішувався товар.
4. По самому тілу тростини пересували важок-противагу до моменту, поки палиця не приймала ідеально горизонтальне положення. Місце, де зупинявся важок, вказувало на вагу. Від постійного пересування цього важка риски-поділки з часом і стиралися в нуль.

Бойове призначення: захист від «розважальників» на дорогах

Загострений та плоский нижній кінець — це не просто захист від бруду. У ті часи подорожувати з грошима та товаром було смертельно небезпечно.

• Звичайна купецька вага у сумці робила купця беззахисним.
• Тростина-безмен була легальною, непомітною та напрочуд ефективною зброєю. Масивне металеве руків'я (навіть у формі човна-лодії) давало важкий інерційний удар, а протилежний гострий кінець працював як бойовий стилет або піка. У разі нападу грабіжників інструмент миттєво перетворювався на повноцінну зброю ближнього бою.
• Історико-мистецтвознавча унікальність артефакту:
  Даний предмет є винятковим, штучним (заказним) зразком комбінованого інструменту торгово-митного призначення доби Гетьманщини / Нової Січі. Виконання корпусу у вигляді пласкої суцільнометалевої палиці-лінійки поєднує в собі прихований важкий безмен високої точності та повноцінну холодну зброю ударно-дробильної дії.
  Наявність художньо оформленого руків'я у формі лодії (човна) є прямим іконографічним свідченням задіяння предмета у сфері річкової чи морської логістики (навігації) — імовірно, як особистого робочого інструменту паланкового військового кантаржія або митного доглядача на річкових перевозах, портових складах чи прикордонних заставах Війська Запорозького. В українському музейному просторі предмет становить виняткову історичну та наукову цінність через відсутність прямих серійних аналогів

Суттєві ознаки безмена.

1. Збалансованість кінців: Якщо покласти тростину на палець рівно посередині, один із кінців (де ручка) спеціально робився значно важчим, оскільки він сам виступав початковою противвагою в системі безмена.
2. Наявність отворів або кілець: На ручці є отвір саме туди підвішували ремені або гаки для кріплення мішків чи пакунків із товаром.
3. Загальна довжина предмета: Вона відповідає стандартній козацькій чи чумацькій палиці (89-93 см)

Джерела та наукова література:

1. Сидоренко О. Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. — К.: Наукова думка, 1975. — 160 с. (Аналіз побутових та подорожніх нерівноплечих ваг — безменів і кантарів).
2. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: у 3-х т. — Т. 1. — К.: Наукова думка, 1990. (Відомості про діяльність військових кантаржіїв на Січі та інспектування ними торгових мір і ваг).
3. Тоїчкін Д. В. Козацька зброя XVII–XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2007. — 368 с. (Розділи, присвячені нетиповій оборонній та замаскованій холодній зброї подорожніх).
4. Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — К.: Наукова думка, 1969. (Побут козацтва та специфіка захисту торгових караванів на прикордонних територіях).
5. Романова О. М. Історія української метрології: вагові системи та еталони Нового часу. — Харків: Основа, 2017. — 210 с. (Опис купецьких та митних прихованих вимірювальних пристроїв).
6. Kisch, Bruno. Scales and Weights: A Historical Outline. — New Haven: Yale University Press, 1965. — 297 p. (Класичне європейське дослідження історії розвитку безменів типу «Steelyard cane»).