Століттями історія Наддніпрянщини переписувалася під диктовку імперських та радянських канцелярій. Нашим містам штучно «стирали» пам'ять, нав'язуючи святкування Днів міст або від дат підписання царських указів, або від дат «визволення радянською армією» у 1943–1944 роках. Ці військові маркери тоталітарної епохи обнуляли багатовікову козацьку історію краю, навішуючи міф, ніби «справжнє життя тут почалося лише з СРСР».
Настав час увімкнути козацьку логіку, підняти архівні першоджерела та повернути містам Дніпропетровщини їхній справжній вік і гонор. Пропонуємо науково обґрунтовану концепцію перенесення Днів міст для трьох ключових центрів Придніпровського козацького трикутника: Дніпра, Самарі та Кам’янського.
1. Дніпро: Травень замість вересня — день Вільного імені
- Сучасний радянський маркер: Друга субота вересня (традиційно прив'язана до військових подій вересня 1943 року та радянського «Дня танкиста»).
- Альтернативна деколонізаційна дата: 19 травня — День здобуття сучасного імені.
Офіційна назва міста Дніпро була затверджена Постановою Верховної Ради України 19 травня 2016 року в межах виконання закону про декомунізацію. Це рішення назавжди очистило місто-фортецю від імені більшовицького ката Григорія Петровського.
Святкування Дня міста 19 травня — це маніфест сучасної ідентичності. Назва «Дніпро» зафіксувала подвиг містян, які у 2014 році зупинили «російську весну», а з 2022 року зробили місто головним оборонним і гуманітарним хабом Сходу України. Дивовижним чином 19 травня 2016 року збіглося з Днем Вишиванки, що додає даті живого, народного культурного контексту. До того ж, квітучий травень — ідеальний сезон для міського свята, на противагу похмурим військовим церемоніалам радянського типу.
2. Самар (Новомосковськ): День народження Собору
- Сучасний радянський маркер: 22 вересня (день вигнання нацистських окупантів радянськими військами у 1943 році).
- Альтернативна деколонізаційна дата: 2 червня (22 травня за старим стилем) — Закладання Свято-Троїцького собору.
Давній паланочний центр Самарської паланки обрав своїм офіційним символом та гербом легендарний дерев'яний дев'ятибанний Свято-Троїцький собор, зведений запорожцями без жодного залізного цвяха. Козацька логіка залізобетонна: якщо на гербі зображено Собор, то й день народження міста має бути днем народження Собору.
Згідно з актами Коша Запорозької Січі, урочисте закладання та початок будівництва собору за ініціативи останнього кошового отамана Петра Калнишевського та самарського полковника Василя Кирки відбулося 22 травня 1775 року (за три тижні до підступного руйнування Січі військами Катерини II). За сучасним григоріанським календарем ця дата припадає на 2 червня. Перенесення Дня міста на початок червня фіксує перемогу українського духу та козацької архітектури над імперським забуттям.
3. Кам’янське: Козацька Рада на Романовій горі
- Сучасний радянський маркер: Третя субота вересня (прив'язка до «визволення» міста у вересні 1943 року).
- Альтернативна деколонізаційна дата: 1 жовтня — День козацької Ради (Свято Покрови).
Радянська влада десятиліттями ліпила з Кам'янського безлике пролетарське місто «Дніпродзержинськ», ведучи його історію виключно від будівництва заводу. Проте найдавнішим історичним серцем міста є Романкове. Ще у першій половині XVII століття Романова гора (Романів пагорб) слугувала стратегічним місцем збору запорозького козацтва.
Видатний французький інженер Гійом де Боплан, який у 1630-х роках будував фортецю Кодак, документально зафіксував у своїх описах: «Романів — великий пагорб, на якому іноді збираються козаки, щоб провести Раду». Це свідчення автоматично робить історію міста старшою щонайменше на 120 років від офіційного казенного 1750 року.
Оскільки точний день збору козаків на горі у XVII ст. у джерелах не деталізовано, ідеальним вибором є 1 жовтня — день Покрови Пресвятої Богородиці (День українського козацтва). Саме на Покрову запорожці традиційно збиралися на великі загальні Ради. Проведення Дня міста 1 жовтня під знаком «Ради на Романовій горі» назавжди поверне Кам'янському статус вільного козацького осередку, де доля Приорілля вирішувалася вільним козацьким голосом, а не декретами тоталітарних режимів.
Нікополь: Столиця Хмельниччини та колиска Держави
- Сучасний радянський маркер: 8 лютого (день вигнання нацистських окупантів у 1944 році).
- Альтернативна деколонізаційна дата: 19 квітня — День обрання Богдана Хмельницького гетьманом на Микитинській Січі (1648 рік).
Нікополь має унікальний статус серед усіх міст Придніпров'я — він стоїть на базі Микитинської Запорозької Січі. Радянський лютневий календар повністю стирає цей факт. Тим часом саме тут, на Микитиному Розі, 19 квітня 1648 року відбулася доленосна військова Рада. Богдан Хмельницький виголосив палку промову, підняв козацтво на повстання і отримав клейноди — гетьманську булаву та хоругву.
З цієї нікопольської весни розпочалася переможна Визвольна війна, яка народила Гетьманщину. Святкувати День міста 19 квітня — це транслювати переможний дух, козацький штурм та державну велич. Це ідеально пасує місту, яке сьогодні знову перебуває на передовій і тримає удар.
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження спирається на широкий спектр джерел, серед яких:
- Автентичні тексти та картографія XVII–XVIII століть: праці Гійома де Боплана щодо козацьких рад на Романовій горі, документи єпархіальних описів про закладання Свято-Троїцького собору та матеріали Фонду Канцелярії Коша Запорозької Січі в ЦДІАК України. Повний перелік першоджерел доступний у відповідних архівах та публікаціях.
- Академічні та деколонізаційні розвідки: праці І. Стороженка, Д. Яворницького та інших дослідників історії козацьких паланок і зимівників.
- Нормативно-правові акти: Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1375-VIII про перейменування міст.
- Архівні та літописні першоджерела:
- Літопис Самовидця (розділ про події 1647–1648 рр. на Микитинському Розі та збір перших повстанських загонів Хмельницького).
- Літопис Самійла Величка (детальний опис козацької Ради на Микитинській Січі та вручення клейнодів).
- Академічні дослідження:
- Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. Т. 2 (Глава про Микитинську Січ та її топографію).
- Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький (монографія про початок Визвольної війни).
- Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 1997. (Глибокий аналіз формування першої козацької армії саме на Микитинській Січі взимку-навесні 1648 року).
- Стороженко І. С. Воєнне мистецтво козацтва України (перша половина XVII ст.). — Дніпропетровськ, 2000. (Дослідження фортифікації та стратегічного значення Микитинської Січі як військової бази).
