У козацькій мілітарній традиції прапор ніколи не був просто елементом однострою чи шматком тканини. Це клейнод, святиня, сакральне зосередження духу всього воїнства та видимий знак Божого благословення. Навесні 2022 року, в один із найкритичніших і найважчих періодів повномасштабного вторгнення російських загарбників, ця давня лицарська традиція вкотре ожила на берегах Дніпра.
5 травня 2022 року, напередодні дня Святого Юрія Переможця, у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України, що на Червоному Камені (Набережна Заводська), відбувся історичний акт — освячення тріади військових знамен. Серед них особливе місце посіла хоругва Центру військової підготовки «Січеслав».
Цей артефакт — не просто військовий стяг, а унікальне історичне свідчення того, як глибоке коріння українського козацтва проросло у надсучасну оборонну та культурну екосистему Придніпров'я, зафіксувавши хроніку нашого спротиву.
Козацький корінь та триєдність оборони Дніпра
Поява цієї хоругви стала результатом чіткої ідейної позиції та чину козаків Старосамарської сотні Війська Запорозького низового (ВЗН). Організатором, натхненником та керівником цієї структури виступив отаман сотні, відомий краєзнавець та директор Музею боротьби за Україну в Дніпрі Олег Черненко.
У вирішальні дні початку великої війни козацька громада лівобережжя Дніпра миттєво зорієнтувалася, трансформувавши свій багаторічний історико-культурний досвід у реальну відсіч ворогу. Зусиллями отамана та побратимів у місті було розгорнуто повноцінну триєдину оборонно-просвітницьку структуру:
- Військо Запорозьке низове (Старосамарська сотня) — ідейний, традиційний та організаційний фундамент.
- Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ) «Січеслав» — безпосередній бойовий меч козацької спільноти.
- Центр військової підготовки «Січеслав» — кузня знань, вишколу та тактичної майстерності для тисяч військових і цивільних, яка активно та ефективно діє й донині.
Для кожної з цих трьох ланок єдиного організму 5 травня 2022 року в храмі на Червоному Камені було освячено власні прапори. Хоругва Центру підготовки взяла на себе місію духовного опікуна та оберега для нових поколінь українських воїнів.
Геральдика відплати: Козак-змієборець проти імперської потвори
Візуальна мова хоругви вражає своєю глибиною та іконографічною точністю. Виконана на традиційному для Війська Запорозького низового малиновому (пурпуровому) глянцевому атласі й оздоблена по периметру золотою торочкою, вона представляє сміливе та модернове переосмислення класичного християнського сюжету про Юрія Змієборця:
- Вершник-захисник: Замість середньовічного канонічного лицаря на коні зображений український козак у бойових обладунках, з традиційним козацьким чубом та пишними вусами. Над його головою сяє золотий німб — символ праведності та святості тієї визвольної боротьби, яку веде Україна.
- Сивий коник-брат: Шляхетний білий кінь несе вершника у бій, що є прямим втіленням давнього козацького фольклорного коду: «Сивий коник — то мій брат, а козацька куля — сестра…»
- Зброя відплати: У руках козака — довгий спис, увінчаний малим золотим Тризубом. До списа прикріплено великий двоколірний синьо-жовтий Державний Прапор України, який здіймається над полем бою.
- Повалений ворог: Вістря списа пробиває голови підступного двоголового змія (дракона), який символічно топчеться копитами коня. Характерні крила та золоті корони на головах потвори не залишають сумнівів — це пряме відсилання до імперської геральдики російського агресора. Сюжет чітко декларує: сучасне козацтво знищить ворога з корінням.
Пісня, що запеклася в шовку: Музичний фронт «Золотої паланки»
Ця хоругва має свій унікальний саундтрек і неподільна з музичною спадщиною краю. Вона народилася в одному духовному середовищі з Творчим об'єднанням «Золота паланка», яке є культурним крилом Старосамарської сотні. Справжнім гімном, молитвою та бойовим закликом підрозділу стали пророчі слова, які виконує відомий сліпий кобзар, торбаніст і соліст Петро Ткаченко (творчий псевдонім — «Соловейко»):
«Нам поможе Святий Юрій та Пречиста Мати волю здобувати, вражого змія з корінням вирвати!»
Образ на прапорі став візуальним відображенням цього кобзарського співу. Коли військовий чин, козацька геральдика, релігійна святиня, музичне мистецтво та музейна справа об'єднуються навколо спільної мети — народжується монолітна сила, яку неможливо зламати.
Від бойового оберега — до «Генетики свободи»
Унікальний художній та символічний потенціал козака-змієборця виявився настільки потужним, що швидко переріс межі суто мілітарного знамені підрозділу. Цей малюнок офіційно став логотипом Музею боротьби за Україну, перетворившись на головний візуальний бренд інституції.
Справжнім тріумфом та загальнонаціональним визнанням цього символу стала масштабна тематична виставка у місті Дніпрі, присвячена 35-річчю Незалежності України, під промовистою назвою «Генетика свободи». Саме цей образ став центральним маркером експозиції, засвідчивши, що козацький код волі, закладений століття тому в наших степах, проявився на генетичному рівні у діях сучасних захисників Січеславщини у 2022–2026 роках.
Велич новітньої реліквії
Сьогодні хоругва Центру військової підготовки «Січеслав» є визначною пам'яткою новітньої історії України. Вона ввібрала в себе молитви капеланів Храму на Червоному Камені, відвагу перших добровольців та щоденну працю інструкторів, які навчають захищати Батьківщину. Завдяки цифровій фіксації на сторінках Олега Черненка, «Золотої паланки» та Музею боротьби за Україну у Facebook та YouTube, ця хроніка назавжди збережена для прийдешніх поколінь.
Цей прапор — живий доказ того, що козацький дух не залишився на старих сторінках підручників. Він змінив дерев'яний струг на сучасну тактичну підготовку, одягнув піксель, отримав благословення у храмі й продовжує тримати зброю в руках, ведучи нас до остаточної та неминучої Перемоги.
