НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ПАСПОРТ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
Експонат фондів Музею боротьби за Україну
I. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
- Музейний шифр / Інвентарний №: МБУ-ХЗ-[заповнюється фондами музею]
- Група зберігання: Холодна зброя / Археологічний метал
- Наукова атрибуція предмета: Шабля військово-тренувальна (навчальна фехтувальна).
- Історична назва мовою походження: Fechtbodensäbel або Übungssäbel (шабля для військових фехтувальних залів).
- Датування: Друга половина XIX століття (орієнтовно 1860–1890-ті рр.).
- Регіон побутування та археологічної знахідки: Галичина (Львівщина), Австро-Угорська імперія.
II. ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТА МОРФОЛОГІЧНИЙ ОПИС
- Матеріал клинка: Високовуглецева сталь, піддана якісному зонному термічному гартуванню. Це забезпечило пружність та високий рівень збереження лінійної геометрії клинка в умовах тривалого перебування у вологому ґрунті.
- Матеріал ефеса (гарда, хвостовик): Конструкційне незагартоване залізо. Через відсутність термообробки метал ефеса зазнав сильнішого руйнівного впливу іржі, ніж клинок.
- Конструкція монтажу: Суцільнометалевий накладний монтаж типу «фултанг» (full tang). Широкий пластинчастий хвостовик анатомічної форми із виїмками під пальці повторює вигин руків'я. На хвостовику виконано 4 наскрізні отвори під монтажні штифти (заклепки) для фіксації щічок.
- Геометрія клинка: Вигнутий, однолезовий. Клинок навмисно не має бойового загострення (пласка безпечна кромка), що є базовою ознакою учбової зброї. Спостерігається чітке дистальне звуження обуха (товщина металу зменшується на останній третині клинка ближче до вістря), призначене для полегшення бойової частини, винесення центру ваги до ефеса та забезпечення правильного балансу під час швидкісного кистьового фехтування.
- Фізичні параметри: [Заповнюється за результатами інструментального заміру в лабораторії музею: загальна довжина, довжина клинка, товщина обуха біля гарди та вістря, вага у грамах].
III. СТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РЕСТАВРАЦІЙНИЙ СТАТУС
- Загальний стан: Задовільний (категорія: археологічний метал після первинної стабілізації).
- Опис пошкоджень: Поверхня клинка та ефеса рівномірно покрита глибокими кавернами точкового виразкового пітінгу внаслідок тривалого перебування у землі. Органічні накладки (щічки) руків'я повністю втрачені під дією природного розпаду в ґрунті. На бойовій кромці присутні невеликі зазубрини та сліди зминання металу — автентичні ознаки зустрічних ударів (парирувань) під час навчальних поєдинків.
- Проведені реставраційні заходи: Метал очищено від пухкої корозії та законсервовано. Захисна дужка гарди (проста залізна стрічка, що з'єднує хрестовину з навершям), яка історично була деформована і вигнута вздовж клинка під тиском шарів ґрунту, успішно вирівняна реставратором і повернута у первинне функціональне положення.
- Супровідний комплекс: Предмет доукомплектовано новими піхвами (сучасна історична реконструкція), що забезпечує експонату завершений виставковий вигляд.
IV. ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТА МУЗЕЙНЕ ЗНАЧЕННЯ
У другій половині XIX століття Львів був ключовим мілітарним та освітнім осередком коронного краю Галичини у складі Австро-Угорщини. Подібні шаблі виготовлялися за державними стандартами або приватними зброярнями під замовлення військових кадетських шкіл, офіцерських академій та університетських корпорацій (Burschenschaften), де дисципліна фехтування була обов'язковим елементом підготовки майбутніх офіцерів.
В експозиції Музею боротьби за Україну цей артефакт має важливе науково-історичне значення. Він не лише ілюструє європейську культуру військової освіти на українських землях у XIX столітті, а й демонструє матеріальну базу, на основі якої згодом формувалися навички індивідуального бойового вишколу та дуельних традицій українських патріотичних та мілітарних організацій Галичини початку XX століття (зокрема «Сокіл-Батько», «Січ» та Легіон Українських Січових Стрільців).
V. НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ (ДЖЕРЕЛА)
1. Спеціалізована зброєзнавча література:
- Marek, K. Kaiserliche und Königliche Blankwaffen: Австро-Угорська холодна зброя XIX–XX століть. — Відень, 1985. (Аналіз конструкцій армійських та зальних навчальних шабель).
- Wegner, J. Fechten im Militär: Die Geschichte der Fechtbodensäbel im 19. Jahrhundert (Фехтування в армії: Історія зальних шабель у XIX столітті). — Берлін, 1994. (Опис дистального звуження та балансування учбових клинків).
- Кулінський, А. Н. Холодна зброя німецьких держав та Австро-Угорщини: Атлас-визначник. — Санкт-Петербург, 2000. (Дослідження пластинчастого монтажу типу фултанг).
- Тоїчкін, Д. В. Клинкова зброя на українських землях: історико-зброєзнавче дослідження. — Київ: Інститут історії України НАНУ, 2013.
2. Архівні каталоги та прейскуранти виробників XIX ст.:
- Weyersberg Kirschbaum & Cie (WKC), Solingen. Illustrirter Preiscourant über Blankwaffen, Säbel und Fecht-Utensilien (Ілюстрований прейскурант холодної зброї та фехтувального спорядження), 1883. (Архівні креслення зальних шабель Fechtsäbel).
- Österreichische Waffenfabriks-Gesellschaft (ÖWG), Steyr. Muster-Buch über Blankwaffen, Militär- und Übungssäbel für die K.u.K. Armee (Книга зразків холодної та тренувальної зброї для Цісарсько-королівської армії), 1878.
3. Методологія музейної справи та реставрації:
- Міністерство культури України. Інструкція з обліку та збереження музейних цінностей, що перебувають у державних музеях України. Розділ: «Атрибуція пам'яток з металу та археологічної зброї».
- Яценко, С. О., Ковальчук, О. М. Реставрація та консервація археологічного заліза: Особливості стабілізації копаних клинкових пам’яток із високовуглецевих сталей. Методичний посібник для музейних реставраторів. — Львів, 2012.
- Сухий, О. М. Військові заклади та гарнізони Королівства Галичини та Володимирії (1772–1918). — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2004.
:
