Козацька сучасна репліка козацької шаблі.

 НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА (РОЗШИРЕНА)

Назва предмета: Шабля кавалерійська козацька демонстраційна.
Датування: Сучасна робота (2020р).
Країна походження: Україна.
Призначення в експозиції: Демонстраційний матеріал сучасної репліки козацької зброї для порівняння художніх засобів, технологій обробки металу та іконографії з історичними оригіналами, а також для висвітлення історичних витоків львівського зброярства козацької доби.

---

I. Конструктивно-технічний опис.

• Клинок: Сучасна сталь, полірована, значного вигину з трьома вузькими долами (виїмками), що йдуть уздовж обуха. На клинку нанесено художнє оформлення методом хімічного травлення. Стан клинка новий, без патини та слідів автентичного бойового побутування.
• Декор клинка:
  • З одного боку міститься напис патріотичного характеру «За волю», виконаний сучасним стилізованим шрифтом. Поруч зображено постать козака з рушницею, силует козацької церкви, а також фігуру козака-бандуриста на тлі рослинного орнаменту.
  • З іншого боку клинка витравлено іконографічний портрет гетьмана (візуально близький до традиційних зображень Богдана Хмельницького або Івана Мазепи) у шапці з пір'ям. Вище розташована композиція зі схрещених шабель, козацького куреня та щита зі стилізованим хрестом.
• Ефес (Гарда): Латунна хрестовина з короткими загнутими кінцями, характерними для  козацького типу довгоклинкової зброї XVII–XVIII століть.
• Руків'я: Виготовлене зі світлого дерева, має анатомічні виїмки під пальці.  ординки).
• Піхви: Обтягнуті темною шкірою (або замінником). Прилад піхов (обоймиці з кільцями).

---

II. Історико-генетичний контекст: Король Баторій та Львівські кузні (1578 рік)

Форма та загальна концепція даної сучасної репліки копіюють історичні східноєвропейські шаблі, масове виробництво яких на українських землях бере початок від військових реформ короля Речі Посполитої Стефана Баторія.

У вересні 1578 року під час перебування у Львові король видав епохальний указ «Ухвала з низовцями», який офіційно легітимізував, упорядкував та реорганізував реєстрове козацьке військо. Оскільки козаки ставали офіційною королівською армією, виникла потреба в їх централізованому забезпеченні якісною зброєю за найновішими військовими стандартами.

Король Баторій (вихідець із Трансильванії) надав офіційне право та привілей кувати козацькі шаблі саме у Львові — найбільшому ремісничому та зброярському центрі тогочасних українських земель. Місцеві цехи мечників і зброярів почали масово виготовляти легкі, маневрені шаблі нового угорсько-польського типу. Ці шаблі отримали в історичній зброєзнавчій науці назву «баторівки» (часто містили портрет короля або напис «Stefanus Bator Rex» на клинку) і заклали основу збройової культури та традиції української козацької старшини.

 Вона розрахована виключно на швидкісний рубаючий або сікучий удар з акцентом на ліктьову, характерну для східної школи фехтування. Значний вигин, загострення по всій довжині та третини закінчення з обох сторін давав перевагу і в ближньому бою, бо ставав небезпечнішим.

У сучасному українському зразку патріотичний посил нанесено безпосередньо на площину клинка текстом та сюжетними малюнками (козак, гетьман, напис «За волю»), що продовжує традицію прикрашання історичних козацьких «баторівок».

---

IV. Джерела для наукового паспорта експоната:

1. Тоїчкін Д. В. Козацька шабля XVII–XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження. — К.: Стилос, 2007. (Для аналізу оригінальних форм, які копіює дана репліка).
2. Крип'якевич І. П. Львівські цехи у XVI–XVIII ст. — Львів, 1998. (Матеріали про діяльність львівських зброярських цехів після привілеїв Стефана Баторія).
3. Щербак В. О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст. — К.: КМ Academia, 2000. (Детальний опис «Ухвали з низовцями» 1578 року у Львові).

Шабля кавалерійська офіцерська / для добровольчої міліції штатів типу «Голова Орла»

 НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА

Назва предмета: Шабля кавалерійська офіцерська / для добровольчої міліції штатів типу «Голова Орла» (US Volunteer Militia Eagle Head Light Cavalry Saber).
Датування: 1810–1820-ті роки (період Англо-американської війни 1812 року).
Країна походження: Сполучені Штати Америки (США).
Призначення в експозиції: Науково-демонстраційний експонат для порівняльного аналізу європейсько-американської школи довгоклинкової зброї з традиційною козацькою шашкою.

---

I. Конструктивно-технічний опис

• Клинок: Бойовий, кавалерійський, значної довжини (понад 80 см) та вираженого вигину. Клинок однолезовий, з одним широким долом. Поверхня вкрита стабільною історичною патиною, активна корозія відсутня. Ширина клинка біля п'яти становить 2 см, що є характерною ознакою витонченого індивідуального або офіцерського виконання.
• Бойовий кінець (Вістря): Має чітко виражений двосічний загострений мис зі скосом обуха. Конструкція та жорсткість кінця адаптовані для нанесення проникаючих колольних ударів.
• Ефес (Гарда): Латунна, Р-подібна захисна дужка («стременого» типу / stirrup hilt), яка плавно переходить у хрестовину. Гладка поверхня планки та відсутність державного урядового тавра «U.S.» свідчать про приватне замовлення зброї на цивільному ринку.
• Помель (Голівка руків'я): Виконаний у формі литої латунної голови білоголового орлана — національного символу США. Промальовування пір'я на шиї птаха виконане у вигляді коротких паралельних рисок-насічок, що є прямим маркером раннього американського стилю або англо-американського імпорту 1810–1815 років.
• Руків'я: Дерев'яна основа, обтягнута автентичною темною шкірою з 8 поперечними жолобками, в яких щільно укладено подвійний кручений латунний дріт (філігрань). Нижній край руків'я зафіксовано гладкою латунною втулкою (феремою).
• Піхви та підвіс: Суцільнометалеві сталеві піхви з двома гайками та кільцями. Зберігся унікальний елемент комплектації — автентичний шкіряний ремінь підвісу.

---

II. Військово-історичний контекст (Історія США)

Дана шабля є класичним зразком зброї Федеративного періоду США та Війни 1812 року («Другої війни за незалежність»). У цей період регулярна армія США була малочисельною, а основну лінію оборони тримала добровольча міліція штатів (Volunteer State Militia).

Заможні кавалеристи та офіцери цих підрозділів купували екіпірування за власні кошти, ігноруючи прості статутні залізні армійські моделі. Вони замовляли ефектні латунні ефеси з патріотичною головою орла. Цей тип зброї базувався на британській кавалерійській школі (Pattern 1796) і панував в Америці до реформи 1840 року (запровадження важкої шаблі M1840 «Wristbreaker») та появи полегшених кавалерійських моделей M1860 періоду Громадянської війни.

---

III. Компаративний блок: Порівняння тактичного застосування

Американська кавалерійська шабля проти Козацької шашки

У музейній практиці цей експонат виконує найважливішу функцію — демонстрацію доктринальних розбіжностей між регулярною західною (європейсько-американською) та іррегулярною східною (козацько-кавказькою) військовими школами.

Основна відмінність криється в техніці уколу та концепції автономності зброї:

1. Техніка уколу та геометрія вістря:
   • Американська шабля: Має значну довжину та виражене двосічне загострене вістря. Вона розроблялася для універсального вершника регулярних чи мілітарних з'єднань, який не мав піки (списа). Гострий кінець і жорсткий обух дозволяли кавалеристу витягнути руку вперед і, використовуючи швидкість наскоку коня, ефективно колоти ворога з коня, пробиваючи щільне сукно шинелей та шкіряне спорядження.
   • Козацька шашка: Конструктивно не призначена для уколу через відсутність захисної гарди та упору для кисті — при спробі сильного колючого удару рука бійця неминуче зісковзнула б на лезо.
2. Розподіл функцій у козацькому бою:
   • У козацькій тактиці функції зброї були чітко розділені між двома предметами: для таранного або колольного удару на швидкості козаки використовували довгу піку (спис), а шашка була інструментом виключно для блискавичного, нищівного рубаючого удару.
   • Американська шабля, навпаки, об'єднувала обидві функції в одному клинку: латунна Р-подібна гарда надійно фіксувала руку під час потужного уколу з коня та захищала пальці у тривалому фехтувальному поєдинку, що було неможливо для відкритого ефеса шашки.
3. Спосіб носіння та підвіс:
   • Шабля носиться на стегні лезом донизу, оскільки європейська техніка передбачала плавне виймання зброї з підготовкою до захисту або уколу. Козацька шашка носиться на плечі лезом догори, що орієнтовано на один миттєвий рух «вихопив — зрубав».

---

IV. Джерела для наукового паспорта експоната:

1. Peterson, Harold L. The American Sword 1775-1945. — New York: Riling, 1965. (Базове та найавторитетніше дослідження класифікації та дизайну американських шабель типу «Eagle Head»).
2. Bezdek, Richard H. American Swords and Sword Makers. — Paladin Press, 1999. (Каталог таврування, приватних замовлень та аналізу литва для міліції штатів США).
3. Mowbray, Stuart C. American Swords from the Philip Medicus Collection. — Andrew Mowbray Publishers, 1998. (Аналіз технологічних особливостей ранніх латунних ефесів з насічками пір'я рисками).
4. Тоїчкін Д. В. Клинкова зброя козацької старшини XVI — першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2013. (Методологічна основа для порівняльного аналізу бойових властивостей європейських шабель та козацьких шашок).

Шабля австро угорська "щуроколка".

 НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА

Назва предмета: Шабля піхотна офіцерська австро-угорська зразка 1861 року (полегшений / парадний варіант, приватне замовлення).
Народна (іронічна) назва: «Щуроколка».
Датування: Остання третина XIX ст. — початковий період Першої світової війни (до 1914–1915 рр.).
Країна, походження: Австро-Угорська імперія. Органічно побутувала на теренах Західної України (Галичина, Буковина, Закарпаття).

---

Історико-технічний опис та конструктивні особливості

Експонат є класичним прикладом індивідуальної офіцерської довгоклинкової зброї Австро-Угорщини.

• Клинок: Сталевий, незначної викривленості, однолезовий, з одним широким долом. Звужена ширина клинка (2 см біля п'яти) та відсутність активної корозії (наявність стабільної природної патини) свідчать про приналежність до категорій Interimsdegen (полегшена зброя для повсякденного носіння поза строєм) або парадного офіцерського варіанта.
• Ефес: Складається з руків'я та сталевої гарди плоскої форми (D-подібна захисна дужка). На задньому кінці хрестовини виконано два паралельні прямокутні отвори, що є ключовим маркером австрійської моделі 1861 року, оскільки вони призначалися виключно для кріплення офіцерського темляка.
• Руків'я: Анатомічної форми, обтягнуте темною шкірою з поперечними жолобками, в яких збереглися витки крученого металевого дроту.

---

Історія появи шаблі в Україні та контекст УСС і УГА

Поява та масове поширення австрійських шабл зразка 1861 року на українських землях напряму пов'язані з перебуванням Галичини, Буковини та Закарпаття у складі Австро-Угорської монархії. Ця шабля була статутним і обов'язковим елементом однострою всіх піхотних офіцерів імперської армії.

З початком Першої світової війни у 1914 році в складі австрійської армії було сформовано легіон Українських Січових Стрільців (УСС). Старшини (офіцери) УСС отримували таку зброю централізовано або купували її за власні кошти. Згодом, після розпаду імперії наприкінці 1918 року, запаси цієї зброї перейшли у спадок до Української Галицької Армії (УГА) — регулярної армії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Культурний феномен «фотографування з шаблею»:
Для українського жіноцтва, яке масово долучалося до лав УСС та УГА (Олена Степанів, Софія Галечко, Гандзя Дмитерко та інші), військова форма та зброя мали сакральне значення. Оскільки жінки-добровольці часто виконували ролі не лише стрільців, а й зв'язкових, санітарок чи підхорунжих, поява в ательє з офіцерською шаблею була актом політичної та гендерної емансипації. Шабля на фотографіях дівчат-УСС підкреслювала їхній рівний зі зброєю в руках статус захисниць України. Полегшені версії («щуроколки») ідеально пасували для таких фотосесій через свою невелику вагу та витончений естетичний вигляд.

---

Висновок для музейного обліку

Предмет має високу історико-культурну та військово-історичну цінність. Він є матеріальним свідченням епохи Першої світової війни та Визвольних змагань українського народу (1914–1921 рр.). Рекомендовано для експонування в залах, присвячених історії Легіону УСС, Листопадового чину 1918 року та бойового шляху УГА.

---

Джерела для наукової довідки:

1. M. Christian Ortner, Georg Artl. With Drawn Sword: Austro-Hungarian Edged Weapons 1848-1918. — Vienna: Verlag Militaria, 2011. (Фундаментальне дослідження австрійської холодної зброї).
2. Ріппе Г. Холодное оружие Австро-Венгрии. — Москва, 2015. (Опис модельних характеристик шаблі M1861).
3. Лазарович М. Легіон Українських Січових Стрільців: формування, ідея, боротьба. — Тернопіль: Джура, 2005. (Контекст побуту та озброєння стрільців).
4. Шанковський Л. Українська Галицька Армія: Воєнно-історична студія. — Львів, 1999. (Контекст матеріального забезпечення старшинського складу УГА).

Шабля курсантська Венесуела. Золінген.

 АКТ НАУКОВОЇ АТРИБУЦІЇ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ

Призначено для: Музею боротьби за Україну
Об'єкт дослідження: Офіцерська парадна (церемоніальна) шабля

---

І. ТЕХНІЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

• Тип зброї: Шабля офіцерська, парадна, довгокликова.
• Виробник: WKC (Weyersberg, Kirschbaum & Co.), м. Золінген, Німеччина. На п'яті клинка (рикасо) присутнє оригінальне фабричне таврування: зображення шоломного наголів'я лицаря (офіційний логотип WKC) та напис «SOLINGEN GERMANY». [1, 2]
• Клинок: Сталевий, однолезовий, незначної кривизни, з одним широким долом. Поверхня має дзеркальне фабричне нікелювання (хромування).
• Художнє оформлення клинка: Виконано методом глибокого кислотного травлення (дамаскування) з рослинними орнаментами. На лицьовому боці міститься чіткий напис великими літерами іспанською мовою:

  «FUERZA ARMADA NACIONAL BOLIVARIANA»
  (Національні боливаріанські збройні сили — офіційна назва армії Венесуели).

• Ефес (руків'я): Баварського типу (історично відомий як Bavarian-style hilt або bayerische Korbform). Складається з:
  • Захисної дужки: Сталевої, P-подібної форми зі строгим плавним вигином, хромованої.
  • Верхів'я (навершя): Гладка хромована «спинка» без декоративних фігур (на відміну від моделей типу «голова лева»).
  • Черена руків'я: Виготовлений із сучасного чорного ударостійкого пластику (плексиглас/бакеліт), має поперечні жолобки з рельєфним рифленням, обмотані срібним (нікельованим) дротом.
• : 
• руків'я: Тип «курсантський/молодшого офіцера». Черен руків'я виготовлений із монолітного чорного ударостійкого пластику з глибокими поперечними жолобками, виконаними фабричним штампуванням без використання декоративної обмотки металевим дротом.
• Тип підвісу піхов: Кавалерійський (двокільцевий). Металеві піхви оснащені двома окремими гайками з рухомими кільцями, що відповідає традиціям німецьких кінних підрозділів XIX століття для носіння зброї під кутом.
• Стан збереження: Відмінний, колекційний. Світлові відблиски на фото підтверджують дзеркальну цілісність нікельованого покриття, корозія чи глибокі дефекти відсутні.

---

ІІ. ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТА ПРИЧИНИ НІМЕЦЬКОГО ВПЛИВУ

Під час експертизи було детально розібрано феномен використання німецьких військових стандартів (ефесів, шоломів Stahlhelm та одностроїв) у країнах Латинської Америки у XX–XXI століттях. Визначено чотири фундаментальні історичні чинники:

1. Епоха «Пруссизації» армій (кінець XIX — початок XX ст.):
   Наприкінці 1800-х років уряди Венесуели, Болівії, Чилі, Аргентини та Еквадору запросили офіційні німецькі військові місії для реорганізації своїх армій «з нуля». Пруські генерали та радники (наприклад, Еміль Кернер чи Ганса Кундт) запровадили німецькі статути, тактику та повністю скопіювали німецьку військову моду, включаючи парадні каски Pickelhaube, шоломи Stahlhelm та золінгенівську зброю.
2. Консервативність військового церемоніалу:
   Парадна зброя та однострої є символами інституційної спадкоємності. Затверджені понад 100 років тому кадетські та офіцерські стандарти залишилися незмінними для парадів, попри те, що сучасне бойове екіпірування цих країн перейшло на стандарти США чи КНР.
3. Міф про повоєнний вплив нацистських утікачів:
   Дослідження доводить, що масова втеча нацистів «щурячими стежками» після 1945 року та утворення німецьких колоній (на кшталт «Дігнідад») не мали жодного стосунку до формування військових стандартів. Втікачі Третього Рейху перебували у статусі нелегалів чи приватних осіб і не мали політичного впливу на латиноамериканські міністерства оборони. Армії цих країн марширували за німецьким зразком задовго до появи нацизму.
4. Німецька післявоєнна монополія (WKC):
   Після Другої світової війни фабрика WKC у Золінгені зберегла унікальні технологічні потужності та агресивно монополізувала світовий ринок церемоніальної зброї. Вони запропонували урядам Латинської Америки готові каталоги високої якості за історичними ескізами, які ті купували ще за часів німецьких кайзерів. [1, 2, 3]

---

ІІІ. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ (ВЕНЕСУЕЛА ТА БОЛІВІЯ)

Дослідження виявило чітку диференціацію німецьких експортних моделей для цього регіону:

• Стандарт «Голова Лева» (Löwenkopfsäbel):
  Є базовим парадним стандартом для офіцерів та генералітету Болівії, а також для Сухопутних військ (Ejército) та Національної гвардії (Guardia Nacional) Венесуели. Такі шаблі мають латунні позолочені ефеси у вигляді голови лева з червоними рубіновими очима. [1, 2, 3]
• Баварський кавалерійський стандарт (Досліджуваний екземпляр):
  
  Венесуела обрала цей суворіший, лаконічний дизайн як загальновійськову офіцерську модель для Національних боливаріанських збройних сил (FANB). Відмова від імперського декору (леви, дубове листя) на користь гладкого P-подібного ефеса підкреслює строгий мілітарний стиль, де весь акцент перенесено безпосередньо на державне маркування на клинку.
• Датування предмета:
  Наявність у травленні слова «Bolivariana» чітко вказує на те, що шабля виготовлена після 2008 року, коли за часів президентства Уго Чавеса було офіційно та законодавчо закріплено сучасну назву збройних сил Венесуели.

---

IV. СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ТА ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ

1. Офіційні каталоги виробника:
   • WKC (Weyersberg, Kirschbaum & Co.) Solingen. Ceremonial Swords sorted by Country: Venezuela & Bolivia.
   • WKC Product Catalogue. Historical Models and Export Edged Weapons. [1, 2]
2. Монографії з історії зброї Золінгена:
   • John R. Angolia. "Swords of Germany 1900/1945" (Різновиди ефесів та клейм фабрик Weyersberg, Kirschbaum & Co).
   • Klaus Lubbe. "Deutsche Seitengewehre und Säbel" (Класифікація німецьких баварських та прусських кавалерійських ефесів P-подібної форми).
3. Дослідження німецького мілітарного впливу в Латинській Америці:
   • Stefan Rinke. "Germany and Latin America: A Historical Overview". (Аналіз офіційних пруських військових місій кінця XIX - початку XX ст.).
   • ResearchGate Scientific Publication (2021). "Venezuela through the Prism of Pan-Germanism: Towards Understanding the German Ideology in South America". [1]
4. Установчі та довідкові матеріали ЗС Венесуели:
   • Ley Orgánica de la Fuerza Armada Nacional Bolivariana (Gaceta Oficial № 5.891, 2008). (Офіційні документи щодо реформи армії та зміни назви на клинках церемоніальної зброї).

---

Висновок експертизи:
Досліджуваний предмет є оригінальною сучасною парадною офіцерською шаблею Національних боливаріанських збройних сил Венесуели, виготовленою на замовлення державною фабрикою WKC Solingen (Німеччина) після 2008 року. Має високу історико-побутову, художню та музейну цінність як зразок збереження європейських збройових традицій у країнах Латинської  музейного обліку:

1.