Зброя штурмовика ПСВ.

  Науково-історична атрибуція військового артефакту

Найменування предмета: Штурмовий компактний кастет (елемент індустріальної окопної зброї ближнього бою).
Хронологічна атрибуція: Період Першої світової війни (1914–1918 рр.).
Анатомічна конфігурація: Універсальний тип (двосторонній симетричний хват під ліву або праву руку).
Культурно-історичний контекст: Зброя штурмових та розвідувальних підрозділів (на зразок німецьких Sturmtruppen або австро-угорських Jagdkommando), виготовлена в умовах серійного фабричного виробництва, великого машинобудівного заводу чи армійської ремонтно-технічної майстерні (арсеналу).

---

Техніко-морфологічні та вагові параметри

• Матеріал: Конструкційна вуглецева сталь.
• Калібр заготовки (товщина): Номінальна товщина у найтовщому місці становить 9,5 мм, що суворо відповідає англо-американському дюймовому стандарту листового прокату 3/8 дюйма (9,525 мм).
• Масові характеристики:
  • Початкова маса виробу (реконструкція): ~120 г.
  • Фактична маса на момент експертизи: 119 г.
  • Втрата маси внаслідок деструкції металу: ~1 г (глибокі каверни, раковини та ерозія поверхні через столітнє перебування в агресивному ґрунтовому середовищі).
• Конструкція упору: Т-подібна планка з трьома технологічними отворами. Центральний великий отвір служить для полегшення ваги виробу. Два бічних менших отвори призначені для фіксації темляка (шнура на зап'ястя) або інтеграції кастета безпосередньо у тактичну шкіряну рукавицю чи захисний щиток.
• Конфігурація отворів для пальців: Комбінована. Два крайніх отвори (під вказівний палець та мізинець) мають правильну круглу форму. Два центральних отвори (під найтовстіші суглоби кулака — середній та безіменний пальці) мають витягнуту овальну форму. Овали виконані строго перпендикулярно, без радіального нахилу.
• Фінішна обробка: Фаски на внутрішніх ребрах отворів відсутні. Краї мають прямий, гострий верстатний зріз, що є характерною ознакою спрощеного військового виробництва («ерзац-зброї») в умовах дефіциту часу на ручну доводку.

---

Історико-технологічний аналіз виробництва

Фізичні параметри виробу (поєднання великої товщини сталі 9,5 мм, ідеальної симетрії та овальних пазів) виключають кустарне ковання в польових умовах окопу. Предмет виготовлено за одним із двох технологічних циклів, які були доступні промисловості періоду 1914–1918 років:

Варіант 1: Фрезерування з суцільного сталевого листа (Пріоритетний)

1. Заготовка: Здійснювалася обрізка або вирубка пласкої плити зі сталевого листа завтовшки 3/8 дюйма (9,5 мм).
2. Перфорація кілець: На вертикально-свердлильному або координатно-розточувальному верстаті виконувалося грубе висвердлювання круглих отворів.
3. Формування овалів та контуру: На фрезерному верстаті за допомогою кінцевої (пальцевої) фрези два центральних отвори розширювалися поздовжньо до отримання симетричного овалу. Цим же інструментом обходився зовнішній складний силует кастета. Прямі стінки отворів, перпендикулярні до площини виробу, прямо вказують на завершення циклу одразу після машинного проходу фрези без зняття фасок.

Варіант 2: Сталеве лиття з наступним чистовим фрезеруванням

1. Литво заготовки: У заводських умовах за допомогою ливарних форм виплавлялася груба сталева поковка-заготовка (ерзац-форма), що повторювала загальні обриси кастета з припуском на механічну обробку.
2. Чистове фрезерування площин: Оскільки лита сталь має поверхневі дефекти, окалину та нерівності, виріб затискався у лещата фрезерного верстата. Фрезою знімалися верхній та нижній шари металу до досягнення точного калібру 9,5 мм.
3. Калібрування отворів: Литі чорнові отвори під пальці остаточно розточувалися фрезою на верстаті для вирівнювання геометрії кілець та формування точних центральних овалів без нахилу.

---

Джерела та науково-історична література

1. Бабак О. І. Основи металознавства та корозія металів у довготривалих археологічних артефактах. — К.: Наукова думка, 2011.
2. Жук О. В. Холодна зброя та засоби ближнього бою Першої світової війни. — Х.: Колегіум, 2015.
3. Мартенс Л. К. Технічна енциклопедія. Англо-американські дюймові стандарти прокатних сталей початку XX століття. — Т. 5. — М., 1930.
4. Bull S. World War I Trench Warfare: (2) 1916–18. — Osprey Publishing, 2002.
5. Crowell B. America's Munitions 1917–1918. — Washington: Government Printing Office, 1919.
6. Stephens F. J. Fighting Knives: An Illustrated Guide to Fighting Knives and Military Survival Weapons of the World. — London: Arms and Armour Press, 1980.

Зброя клинкова часів УНР та Голодомору

 Наукова атрибуція комплекту довгоклинкової холодної зброї

Місце зберігання: Музей боротьби за Україну
Група зберігання: Холодна зброя (ХЗ)

---

Експонат № 1

• Назва предмета: Шашка драгунська офіцерська зразка 1881/1909 років.
• Датування: Кінець XIX ст. — 1917 р.
• Матеріали та техніка: Сталь, латунь; кування, слюсарне оброблення, гравіювання, лиття.
• Розміри: Загальна довжина в піхвах ~ 950–1000 мм (потребує точного інструментального вимірювання).
• Опис та маркування: Клинок однолезовий, незначної кривизни, з трьома долами. Виготовлений на приватно замовній мануфактурі у м. Золінген (Німеччина). Ефес латунний, офіцерського типу. На верхній металевій голівці руків'я міститься рельєфний імператорський вензель Миколи II («Н II»). Комплектується штатними металевими піхвами з двома гайками та рухомими кільцями для портупеї. Будь-які радянські клейма чи інституційні позначки відсутні.
• Збереженість: Колекційний стан. Конструкція монолітна, корозія поверхнева, механічні пошкодження відсутні.
• Історико-культурне значення: Предмет уособлює військово-технічну еліту кавалерійських підрозділів періоду Першої світової війни. У контексті української історії є матеріальним свідченням формування регулярних військових частин Армії Української Народної Республіки (УНР) та Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (1917–1921 рр.), куди кавалерійські офіцери масово переходили зі своєю штатною та царською зброєю для захисту української державності від більшовицької навали.

---

Експонат № 2

• Назва предмета: Шашка драгунська солдатська зразка 1881 року.
• Датування: Кінець XIX ст. — 1917 р.
• Матеріали та техніка: Сталь, латунь; кування, лиття, земляне побутування.
• Опис: Клинок однолезовий, кавалерійського типу. Ефес солдатського зразка з простою латунною захисною дужкою (гардою, відбите кільце під темляк). Піхви відсутні.
• Збереженість: Незадовільна (незавершений археологічний стан). Метал був вкритий суцільним шаром іржі з глибокими кавернами, виконана стабілізація та консервація.
• Історико-культурне значення: Масова зброя нижчих чинів регулярної кавалерії. Активно використовувалася козаками та повстанцями під час боротьби в Україні проти війська РСФСР та денікінців, виконуючи роль базового озброєння кінних підрозділів.

---

Експонат № 3

• Назва предмета: Шашка кавалерійська зразка 1927 року (ранній випуск).
• Датування: Кінець 1920-х — початок 1930-х рр.
• Матеріали та техніка: Сталь, латунь; кування, лиття, земляне побутування.
• Опис: Єдина штатна довгоклинкова зброя Червоної армії (РСЧА). Ефес складається з дерев'яного руків'я з поздовжніми насічками та латунних деталей (нижньої втулки та роздвоєної голівки). На голівці міститься стандартна радянська символіка (зірка, серп і молот, літери «С.С.С.Р.» в рослинному орнаменті). Стан археологічний, піхви майже повністю деградували у ґрунті.
• Збереженість: Незадовільна («копаний» стан). Сильна корозія залізних частин, втрата геометрії клинка, латунні елементи зберегли чіткий контур.
• Історико-культурне значення: Даний експонат є прямим матеріальним свідченням трагічних сторінок української історії межі 1920-х та 1930-х років. Саме кавалерійські частини РСЧА та спецзагони ДПУ, озброєні цими шашками, залучалися до придушення масштабних селянських повстань проти колективізації, розкуркулення та насильницького вилучення хліба, що безпосередньо передували та супроводжували Голодомор 1932–1933 років в Україні.

---

Експонат № 4

• Назва предмета: Шашка кавалерійська зразка 1927 року, експериментальний варіант із використанням ранньої матриці до 1931 року з зіркою, серпом з молотом в рослинному орнаменті.
• Датування: 1931.
• Матеріали та техніка: Сталь, ковкий чавун (залізо), нікелювання; лиття, штампування, земляне побутування.
• Опис: Модифікація зброї періоду колективізації. Через тотальний дефіцит латуні деталі ефеса виготовлені з чорного металу з нікельованим покриттям. Унікальність предмета полягає у використанні старої заводської прес-форми (матриці) раннього випуску 1931 року, що передбачала складний об'ємний рослинний орнамент (віньєтки з листя) навколо радянської символіки на голівці руків'я.
• Збереженість: Незадовільна (археологічний стан). Нікельоване покриття відсутнє, залізна основа сильно пошкоджена корозією, проте рельєф орнаменту та контури символіки піддаються візуальній ідентифікації.
• Історико-культурне значення: Рідкісний зразок промислової адаптації радянських збройових заводів (Златоуст) до умов сировинної кризи перших п'ятирічок. Ілюструє мілітарний контекст бойових дій частин ЧК та НКВС боротьби проти повстань на території України та вчинення Голодомору..

---

Джерела та література для верифікації

1. Кулинский А. Н. Русское холодное оружие военных, морских и гражданских чинов 1800-1917 годов: Определитель. — СПб.: Атлант, 2011. (Для верифікації офіцерських та солдатських драгунських моделей епохи імперії, опису рослинних орнаментів та вензелів).
2. Кулинский А. Н. Холодное оружие Немецких государств. — СПб.: Атлант, 2007. (Для дослідження специфіки клеймування та експорту клинків виробництва Золінген).
3. Ульянов И. Е. Холодное оружие Красной Армии 1918-1945. — М.: Яуза, 2013. (Містить детальну інформацію про еволюцію шашки зразка 1927 року, скасування рослинного орнаменту наприкінці 1931 року та перехід на залізні нікельовані ерзаци у 1941–1942 рр.).
4. Тинченко Я. Ю. Армії України 1917–1920 рр. — К.: Темпора, 2002. (Для формування історичного контексту використання драгунської зброї в лавах Армії УНР та військах Гетьмана Скоропадського).
5. Лозовий В. С. Селянський повстанський рух в Україні в роки Визвольних змагань (1917–1921 рр.) / Папакін Д. В. Українська кавалерія 1917–1921. — К.: Темпора, 2019. (Для підтвердження контексту збройного спротиву селян та використання кавалерійського спорядження).
6. Матеріали Інституту історії України НАН України: Колективізація і голод в Україні: 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. — К.: Наукова думка, 1992. (Для верифікації масштабів використання каральних кавалерійських частин РСЧА проти повсталого українського селянства).

Молоточок годинникаря поч.20ст.

 МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ

Сектор наукового обліку та збереження фондів

---

НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА (ПЕРЕГЛЯНУТА)

Інвентарний номер: МБУ-ПРОМ-2026/10-05
Категорія збереження: І (унікальні пам'ятки міської ремісничої історії)

---

I. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОБ'ЄКТ

• 1. Назва: Молоточок годинникарський / прецизійний (закріплювальний).
• 2. Датування: Початок 1920-х років (період активної фази НЕПу, орієнтовно 1922–1924 рр.).
• 3. Місце побутування: Україна, м. Катеринослав (з 1926 року — Дніпропетровськ, нині — Дніпро).
• 4. Специфіка походження: Спеціалізований інструмент,  привезений майстром у складі особистого ремісничого набору під час переселення.

---

II. ФІЗИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЯКОСТІ

• 1. Метричні параметри головки: Загальна довжина металевої частини становить 57 мм. Об'єкт є класичним робочим інструментом для точної механіки.
• 2. Матеріал та обробка поверхні: Добірна, високовуглецева інструментальна сталь. Наявність автентичного, старого і глибокого воронування (оксидування).
• 3. Стан і характер зносу: Загладжені, «втиснуті» краї вибоїн на бойках свідчать про тривалу, акуратну кистьову роботу з м'якими металами (латунь, золото, срібло, мідь), що характерно саме для годинникових майстерень.
• 4. Руків'я: Первинно інструмент мав руків'я довжиною 20 см (зламалося від природного старіння матеріалу, замінене на вторинне).

---

III. ІСТОРИЧНЕ ТА ГЕРАЛЬДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КЛЕЙМА ЛЕВА

Наявність на вушку чистої фігури лева, що стоїть на двох задніх лапах (Leo Rampant), без радянських абревіатур та ГОСТів, ідеально вписується в історію розвитку ремісництва Катеринослава 1922 року.

На наданому макрознімку бічної частини головки чітко проступає контур силуету лева, що стоїть на задніх лапах, без будь-якої обмежувальної рамки, щита чи кола.

Поєднання факторів — лев без рамки, специфічна мініатюрна довжина головки 57 мм та форма з вузьким носиком — з високою ймовірністю вказує на легендарну французьку мануфактуру Peugeot Frères (Брати Пежо).

Особливості цього клейма та інструмента:

• Клеймо без рамки: Саме так виглядало класичне пряме таврування гарячим штампом на кованих інструментах Peugeot наприкінці XIX — у першій половині XX століття. Часто лев зображувався стоячи на горизонтальній стрілі. Через роки роботи та природну корозію дрібні деталі під лапами та морда лева згладилися, але лінійні контури силуету (потужні задні лапи, піднятий хвіст) розпізнаються дуже добре.
• Найвища якість сталі: У Peugeot Frères клеймо «Лев» без додаткових фігурних рамок наносилося на вироби з литої сталі вищого ґатунку (Acier Fondu). Воно слугувало гарантією того, що метал не розколеться і не деформується під час ударів.
• Призначення: Довжина головки у 57 мм відповідає найменшому калібру у старовинних французьких каталогах. Цей молоток призначався для ювелірів, годинникарів, майстрів з делікатної роботи зі шкірою або червонодеревників (для забивання мікроцвяхів та інкрустації).

Це оригінальний європейський інструмент з великою історією, який має колекційну цінність.

IV. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА ЦІННІСТЬ

Цей предмет є рідкісним матеріальним артефактом, що ілюструє складні соціально-економічні та етнодемографічні процеси на Півдні України в ранній радянський період.

У 1922–1924 роках радянська влада через КОМЗЕТ намагалася переселити єврейське населення з Правобережжя та Центру України на спустошені внаслідок Голодомору 1921–1923 років землі Півдня. Проте міські ремісники не змогли адаптуватися до сільського господарства й масово мігрували до великих промислових центрів, зокрема Катеринослава. Це дало поштовх відродженню міської культури точної механіки в епоху НЕПу, а представлений предмет уособлює майстрів, які зберігали свій європейський інструментарій для праці в умовах ринкової конкуренції.

V. НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ (ДЖЕРЕЛА / SOURCES)

Для детального вивчення міграційних процесів, діяльності КОМЗЕТу, наслідків голоду 1921–1923 років та адаптації єврейських ремісників у Катеринославі використовується низка фундаментальних праць та архівних досліджень:

1. Кабузан В. М. Еврейское население в южных губерниях Украины (1917–1926 гг.): процессы миграции и расселения. (Аналіз міграцій та відтоку до міст) [1].

2. Морозов О. В. Єврейське селянство Півдня України (1920–1930-ті рр.). (Дослідження діяльності КОМЗЕТу та криз колоній) [2].

3. Хітерер В. М. Документи з історії євреїв у державних архівах України (1917–1930-ті рр.) // Український історичний журнал. (Статистика переселення ремісників) [3].

4. Веселова О. М., Марочко В. І., Мовчан О. М. Голодомори в Україні: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. (Демографічні наслідки спустошення сіл) [4].

5. Маргулов А. Х., Мороз Т. А. Соціально-економічна інтеграція у міське середовище єврейської громади м. Катеринослав у ХІХ — початку ХХ ст. // Східний світ. — 2019. — № 2. — С. 66–87. (Опис структури ремісничих цехів та міграції майстрів у місті)

6. Шестаков В. О. Економічна історія України: Епоха НЕПу (1921–1928). — К.: Інститут історії України НАНУ, 2005. — С. 142–150. (Розвиток кустарних промислів, дрібних майстерень точної механіки та правила їхнього внутрішнього таврування)

7. Дячок О. В. Історія годинникової справи та точного інструментарію в Україні. — Х.: Основа, 2013. — С. 77–83. (Гільдійські знаки європейського типу, використання левів та грифонів приватними майстрами-годинникарями)

8. Громов В. И. Матеріалознавство в точному машинобудуванні та інструментальній справі першої половини ХХ століття. — Л.: Машинобудування, 1968. — С. 204. (Історія використання ебоніту в індивідуальних замовленнях інструментів для точних робіт).

---

Старший науковий співробітник фондів: ___________ (підпис)
Дата остаточного затвердження: 20 жовтня 2026 року