Екскурс та занурення в історію України на прикладі одного стенду.

 

⚔️ ЛІТОПИС ВЛАДИ, ДІЛОВОДСТВА ТА СПРОТИВУ: ВІД ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ДО НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Перед вами — унікальний хронологічний стенд-літопис, який через автентичні службові інструменти, матриці та персні-печатки розкриває бурхливу історію державного управління, військової доблесті та трагічних зламів на українських теренах.

Ця експозиція є не просто зібранням рідкісних артефактів сфрагістики, а матеріалізованим генетичним кодом та родовим деревом засновників Музею боротьби за Україну. У цих металевих та дерев'яних штампах переплелися долі провідних військових, магнатських та кавалерійських еліт Причорномор'я, Гетьманщини та Кримського ханства — князів Сапег, шляхти Яблонських, Гіреїв, Кочубеїв та союзу елітарних військових родів Міщенків і Логвиненків.

---

🗺️ ІСТОРИЧНІ ПЛАСТИ ЕКСПОЗИЦІЇ:

1. Аристократія ВКЛ та витоки національної графіки (XIV–XVII ст.)

• Головні артефакти (верхній ряд): Автентичні щитки середньовічних перснів-печаток нащадків Великого Князівства Литовського, що належали представникам могутнього магнатського роду князів Сапег та відомого шляхетського роду Яблонських.
• Мистецький тріумф: Унікальний геральдичний малюнок одного з цих перснів-печаток нащадків ВКЛ згодом послужив безпосереднім першоджерелом та натхненням для видатного українського графіка Георгія Нарбута під час створення фундаментального «Малоросійського гербовника» (1914 р.). Це живий зв'язок між середньовічною службовою сфрагістикою магнатів та відродженням українського національного мистецтва у ХХ столітті.

2. Золота добу козацтва: Службова сфрагістика Гетьманщини (XVII–XVIII ст.)

• Службовий перстень Самарського перевозу (доба Богдана Хмельницького): Автентичний інструмент козацької адміністрації стратегічного митного та військового вузла Запорожжя.
• Службовий перстень Царичанської сотні (доба Івана Мазепи): Унікальна сотенна печатка із зображенням Андріївського хреста під імперською короною — маркер епохи змагання козацької старшини за свої автономні права.
• Каламар писаря та копія козацької чорнильниці «Лев та Одноріг»: Символи військової канцелярії Війська Запорозького, аналогічні знахідкам Дмитра Яворницького на Чортомлицькій Січі.
• Родинний зв'язок (Династія Міщенків-Логвиненків): Прямим пращуром засновника Музею є козацький полковник Міщенко, який підписав історичні Конотопські статті 1672 року, формуючи правове поле Гетьманщини. На піку своєї військової могутності цей шляхетний рід дав видатного військового лідера — генерала Міщенка, який породичався з козацьким отаманським родом Логвиненків. Інша гілка роду походить від двох відважних отаманів, які у часи морських походів взяли за дружин шляхетних турецьких княжон, започаткувавши унікальну причорноморську лінію.

3. Еліта Сходу та кавалерійська гвардія (XIX – початок XX ст.)

• Артефакти: Дві великі кабінетні матриці з ручками (одна срібна та одна мідна), на яких вигравіювано 1241 рік Хіджри (1825–1826 рр.) та витончений каліграфічний вислів із Корану.
• Історичний наратив: Свідчення збереження ідентичності кримськотатарської аристократії на землях Причорномор'я.
• Родинний зв'язок (Лінія Гіреїв та Кірасирів Її Величності): Особисті службові печатки предка засновника Музею — шляхетського мурзи, який обіймав посаду найвищого начальника охорони одного з останніх ханів з династії Гіреїв. Через століття військова доблесть роду продовжилася у прадідові засновника Музею: пройшовши крізь вогонь Російсько-японської війни (1904–1905 рр.) під командуванням генерала Міщенка, він виборов право одружитися з його донькою та увійшов до надпривілейованого Кірасирського полку Її Величності — вищої кавалерійської гвардії епохи.

4. Імперські часи та Українська Держава 1918 року

• Печатка Олександрівського повіту з гербом Катеринослава: Офіційний регіональний адміністративний штамп XIX століття.
• Родинний зв'язок (лінія Кочубеїв): Рід дружини засновника Музею походить від кримського мурзи Кучук-бея, що дав Україні Генерального суддю Василя Кочубея за часів Мазепи. Батько її прабабусі був рідним братом Василя Кочубея — особистого ад'ютанта Гетьмана Павла Скоропадського, який у 1918 році пліч-о-пліч із Гетьманом відроджував українське військо та козацький стан Української Держави.

5. Свідки окупації та червоного терору (1919–1933 рр.)

• Печатка РККА з продрозверстки: Унікальний, невідомий раніше історикам інструмент репресивних продзагонів Воєнного комунізму (1919–1921 рр.) з жорстокого вилучення хліба у селян.
• Печатка Електро-машинно-тракторної станції Навчального виробництва «Днєпро» (НКЗ СССР): Матеріальний «підсудний» свідок сталінського розкуркулення, примусової колективізації та геноциду українського селянства під час Голодомору 1932–1933 років.

6. Повернення Свободи: Вибори до Верховної Ради (1990 р.)

• Артефакт: Офіційна печатка виборчої комісії перших демократичних, альтернативних виборів березня 1990 року.
• Історичний наратив: Фінальний акорд століть боротьби. Саме цей штамп завіряв легітимний вибір народу, який обрав депутатів І скликання, що згодом ухвалили Акт проголошення незалежності України. Коло боротьби та державотворення шляхетних предків закрилося абсолютною перемогою вільної України.