0
МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
Фондово-закупівельна та науково-дослідна комісія
Фондово-закупівельна та науково-дослідна комісія
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Директор Музею боротьби за Україну
Директор Музею боротьби за Україну
«16» вересня 2026 року
НАУКОВА АТРИБУЦІЯ ТА ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК
на музейний предмет: Подарункове видання монографії «Беломорско-Балтийский канал имени Сталина» (1934 р.)
Шифр фонду / Інвентарний номер: МБУ-КП-2026/001
1. Загальні відомості про предмет
- Назва об’єкта: Колективна монографія «Беломорско-Балтийский канал имени Сталина. История строительства 1931–1934 гг.».
- Видавничі дані (верифіковано за колофоном примірника): СРСР, м. Москва, ОГИЗ, державне видавництво «История фабрик и заводов», 1934 рік. Перше видання.
- Місце друку: Типо-литография им. Воровского (м. Москва, вул. Дзержинського, 18). Дана друкарня географічно та адміністративно належала до системи ОДПУ-НКВС.
- Параметри накладу: Малотиражна, елітна подарункова серія «делюкс» обсягом усього 4 000 примірників (призначена для партійної номенклатури та іноземних делегацій).
- Цензурний дозвіл: Номер допуску Уповноваженого Главліта — Б 31531.
- Формат: Енциклопедичний, зафіксований у друкарський спосіб як 62×94, 1/8 (Folio).
- Авторський склад: Колективна праця 36 радянських письменників під загальною редакцією М. Горького, Л. Л. Авербаха та С. Г. Фирина. Дизайн — Н. Ильин, фотомонтаж — Олександр Родченко, мапи — А. Дейнека.
2. Результати матеріалознавчої та візуальної експертизи
- Особливості палітурки (Втрати): Матеріал — оригінальний твердий тканинний переплет енциклопедичного формату. На лицьовій стороні наявне глибоке кругле конгревне тиснення, яке слугувало посадковим гніздом для металевого барельєфа. Встановлено втрату первісного елемента оформлення — накладного посрібленого або черненого латунного профілю Й. Сталіна роботи скульптора П. Тайожного. Наявні чіткі сліди механічного демонтажу накладки попередніми власниками під час Великого терору.
- Стан автентичності книжкового блока: Об'єкт зазнав тотального дефігурування у минулому. Книжковий блок фізично зменшений майже вдвічі (втрачено близько 50% первісного об'єму). Причиною є навмисне виривання та спалення ідеологічно «небезпечних» розділів та вступних промов (зокрема, статті М. Горького «Правда соціалізму»), які потрапили під тотальну заборону та вилучення НКВС після арешту й розстрілу редакторів книги у 1937–1938 рр.
3. Характер та специфіка музейної реставрації
Примірник пройшов через авторську концептуальну реконструкцію, виконану засновником музею. Втрачені текстові частини відновлено шляхом інтеграції до книжкового блока паперу радянської доби віком понад 40 років (виробництва 1970–1980-х років).
Внутрішня комісія музею відзначає високу концептуальну цінність реставрації: межа між оригінальним жовтуватим папером 1934 року та відновленими сторінками залишена чітко помітною. Хронологічний контраст та об'єм нових аркушів візуально фіксують масштаб цензурних вилучень, наочно демонструючи відвідувачам фізичний об'єм тексту, який тоталітарний режим намагався знищити через страх перед правдою.
4. Історико-політичний контекст та родинний провінієнс (Легенда)
Монографія є речовим доказом цинізму радянської пропаганди, яка намагалася приховати масове винищення людей у ГУЛАГу за ширмою «перековки».
Даний примірник має пряме відношення до історії боротьби та виживання українського народу. Він нерозривно пов'язаний із долею репресованого у 1928 році українського фахівця Севастопольського суднобудівного заводу Петра Логвиненка (прадіда засновника музею). Його винятковий досвід роботи з корабельною гідравлікою та доковими затворами виявився незамінним для ОДПУ-НКВС в умовах Карелії — перебуваючи у статусі в'язня, він виконував обов'язки Головного механіка стратегічного Шлюзу №3 «Повенчанської драбини» Біломорканалу.
Під час особистого візиту Й. Сталіна на об'єкт у 1933 році, диктатор «на пальцях» визначив скорочення терміну ув'язнення найкращим фахівцям, показавши прадіду засновника музею 7 пальців. Після звільнення система була змушена фізично знищити всі документи про арешт українця 1928 року, щоб приховати факт рабської експлуатації висококласних кадрів. Видане відомче посвідчення «Головного механіка 3 шлюзу ББК НКВД ім. Сталіна» та повністю «очищена» від судимостей біографія дозволили йому вночі 1934 року захистити себе і родину від повторного арешту НКВС у Севастополі (за доносом сусідів) та забезпечити народження нащадків на каналі, де згодом народилася мати засновника музею.
5. Музейний висновок та рекомендації
Експонат має виняткову історичну, джерелознавчу та музеологічну цінність. Поєднання пустого гнізда від зірваного срібного профілю Сталіна на палітурці, концептуально відновленої половини книжкового блока на радянському папері 40-річної давнини та усної історії родини перетворює предмет на унікальну тривимірною інсталяцією радянського терору.
Рекомендовано: Включити предмет до Основного фонду Музею боротьби за Україну. Розмістити у центральній вітрині зали «Радянський тоталітаризм, ГУЛАГ та примусова праця українців». Експонувати у відкритому вигляді на розвороті між автентичною (1934 р.) та реставрованою (1970–1980-х рр.) сторінками.
📚 ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВЕРИФІКАЦІЇ:
- «Беломорско-Балтийский канал имени Сталина (книга)» — Академічна історична довідка про створення, редакційний склад (М. Горький, Л. Авербах, С. Фирин), цензурні вилучення 1937 року та знищення тиражів у 4000 екз.
- «Беломорско-Балтийский канал имени Сталина» (Каталог стародруків та рідкісних фотокниг) — Детальний опис варіантів оформлення видання 1934 року. Специфікація великого енциклопедичного подарункового формату (62×94, 1/8): тканинна обкладинка, ляссе, наявність окремого черненого або посрібленого латунного барельєфа Сталіна роботи скульптора П. Тайожного.
- «Беломорско-Балтийский канал имени Сталина» (Електронний архів книжкових пам'яток) — Матеріали бібліографічного опису видання 1934 року, структура палітурки ОГИЗ «История фабрик и заводов», шмуцтитули Н. Ильина, аналіз друкарень НКВС.
- Усні історичні свідчення родини засновника Музею боротьби за Україну — Свідчення очевидця будівництва ББК (1931–1934 рр.), Головного механіка Шлюзу №3, щодо процедури візуального скорочення термінів Й. Сталіним («жест 7 пальців»), ліквідації кримінальних справ НКВС на дефіцитних фахівців та захисної ролі відомчих посвідчень під час нічних репресій у Севастополі у 1934 році.
Немає коментарів:
Дописати коментар