МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
Археологічна колекція / Військово-мисливське спорядження
Це фото демонструє різницю між обробленим вручну гнейсом та внизу необробленим з річки Самари.
ЕКСПОНАТ: Клиноподібний бойовий топірець-молот (дископодібний макроліт)
- Датування: IV — кінець III тисячоліття до н. е. (Епоха енеоліту / ранньої бронзи, бл. 5 000 – 5 500 років тому). Окремі ознаки архаїчної обробки можуть вказувати на ще давніший доісторичний період (добу неоліту, понад 6 500 років тому).
- Приналежність: Племена ямної археологічної культури (період зведення мегалітичних споруд) або доісторичне населення до курганного періоду.
- Матеріал: Необроблений (нешліфований) граніт(слюдяний гнейс).
- Параметри: Довжина — 10 см.
- Місце знахідки: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, с. Новоолександрівка. Виявлено у 2021 році на периферії дослідження Новоолександрівського кургану (знаменитого «Українського Стоунхенджу» з кромлехом). Винесено на поверхню важкою технікою (екскаватором) під час зняття глибоких пластів ґрунту та материкової глибини кургану.
Опис артефакту та історичний контекст:
Цей експонат є класичним прикладом універсального важкого знаряддя ударно-дроблячої дії. Предмет має виразну трикутну (краплеподібну) форму з унікальною особливістю — рівномірним звуженням (фаскою) по всьому периметру, що утворює лінзоподібний розріз. Така геометрія повністю виключає природне походження сколів. Через надзвичайну твердість та примхливість граніту, первісний майстер використав техніку двостороннього грубого оббивання каменю без фінішного шліфування.
Конструкція топірця є інженерно продуманою: його вузький клиноподібний кінець ідеально підходив для закріплення у дерев'яному розщепі рукоятки за допомогою сухожиль або шкіряних ременів. Завдяки законам фізики, під час сильного удару такий клин не вилітав, а самозаклинювався у деревині дедалі міцніше.
З огляду на властивості граніту, інструмент не призначався для рубання дерев, де кристалічна структура каменю швидко б руйнувалася. Цей 10-сантиметровий артефакт використовувався або як масивне рубило для дроблення великих кісток тварин (для добування калорійного кісткового мозку), або як грізна ближня зброя (протобулава). Для бойового використання тонка лінія спуску по всьому колу давала воїну колосальну перевагу — будь-яка грань топірця при ударі працювала як пробиваючий елемент.
Вилучення артефакту екскаватором із глибинних шарів доводить наявність у Новоолександрівці давніших, доісторичних стоянок мисливців, чиї речі були законсервовані під насипом елітного кургану вождів ямної доби.
Джерела та рекомендована література для верифікації:
- Клочко В. І. Озброєння та військова справа давнього населення України (Епоха міді-бронзи). — К.: АртЕк, 2006. (Детальний аналіз перших кам'яних бойових топірців, клиноподібної зброї та їхнього кріплення у розщеп). Наукова періодика НАНУ
- Даниленко В. М. Неоліт України. — К.: Наукова думка, 1969. (Праця присвячена раннім макролітам, чопперам та особливостям використання некрем'яних порід у басейні річок Мокра Сура та Дніпро). Чтиво
- Рассамакін Ю. Я. Кургани доби енеоліту-бронзи в басейні р. Самара. // Археологічні дослідження в Україні. — К., 2000. (Дослідження курганних комплексів нашої області, стратиграфії та використання важкої техніки при розкопках). Е-архів НБУВ
- Звіти Охоронної археологічної служби України (Інститут археології НАН України). Матеріали розкопок кургану з кромлехом у с. Новоолександрівка (2021 р.). Офіційний портал ІА НАНУ
Немає коментарів:
Дописати коментар