НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА (ПАСПОРТ ОБ’ЄКТА)
Назва об’єкта: Експозиційний комплекс-ставротека «Козацька похідна церква»
Тип об’єкта: Тематичний планшет у багетній рамі (сакральна металопластика XI–XX ст., реліквії священноначалля, архівні та новітні політико-релігійні синодики, графічна реконструкція, живописний етюд)
Тип об’єкта: Тематичний планшет у багетній рамі (сакральна металопластика XI–XX ст., реліквії священноначалля, архівні та новітні політико-релігійні синодики, графічна реконструкція, живописний етюд)
І. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Наукове обґрунтування, датування та іконографічний аналіз предметів комплексу спираються на такі джерела:
- Експертиза академічного живопису: Візуальна верифікація руки майстра, мазка та підпису професора А. А. Лєгостаєва, виконана його безпосереднім учнем — Володимиром Десятериком, художником-реставратором Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького (ДНІМ).
- Усна етнографічна традиція носіїв культури: Відомості про практику повного розпилу синодальних хрестів, використання пришивних оберегів архангелів у військових поясах та міграційні шляхи предметів через США отримані безпосередньо від представників сучасних старообрядницьких громад.
- Архівно-краєзнавчий та реставраційний прованс синодиків: Документальні дані про походження поминального блокнота з родини історика Бурди — видатного дослідника козацтва, який брав участь у перепохованні кошового отамана Івана Сірка у 1967 році. Наукова реставрація металевої обкладинки з літографіями виконана відомим українським реставратором Олександром Михайловим. Аналіз другого синодика базується на зафіксованих документальних маркерах новітньої церковно-політичної історії України (доба Л. Кучми).
ІІ. ТОЧНИЙ ХРОНОЛОГІЧНИЙ ТА ІКОНОГРАФІЧНИЙ РЕЄСТР КОМПЛЕКСУ
Предмети іконографічно належать до традиційного православного (ніконіанського) , старообрядного канону та українського бароко. На навершях найбільших хрестів зображено Спаса Нерукотворного (а на одному Бога-Отця Саваофа).
- Давня Русь (XI — перша половина XIII ст.):
Натільний хрест із кулястими (шароподібними) закінченнями лопатей. Класичний домонгольський вилив Подніпров'я. Чотири кульки символізують чотирьох євангелістів. Виступає точкою відліку всієї експозиції. - Козацька доба (XVIII століття) — Найвища цінність комплексу:
- Навершя монашеського головного убору з емалями (XVIII ст.): Накладна напівкругла (арочна) плакетка архімандрита або ігумена монастиря. Зображує сюжет «Ісус Христос з апостолами» під ним в оточенні архангелів (Новий Завіт та Заснування Церкви). Покрита автентичною виїмчастою білою та темно-синьою емаллю. Унікальна барокова реліквія вищого духовенства, що доводить присутність священноначалля у козацькому поході.
- Хрест із чотирма емалями (XІХ ст.): Елітний бароковий зразок. На навершях містить зображення Спаса. Має повний рельєфний текст молитви Чесному Хресту («Да воскреснет Бог...») на зворотному боці.
- Хрест із двома емалями (XVIII ст.): Менший за розміром хрест барокового лиття з контурною емаллю. Містить сюжет «Бог Саваоф» та канонічну молитву Хресту на звороті.
- Похідний ливарний іконостас (XVIII ст.): Нижній лівий ряд. Повний великий чотирьохстулковий складень «Двунадесяті свята» (вкритий темно-синьою та білою емаллю) та три малі подорожні двостулкові складні — диптихи "солдатські складні". Виконували функцію мобільного вівтаря у військових та чумацьких походах XVIII ст.
- Бічні пластини-клейма (XVII–XVIII ст.): Автентичні фрагменти старовинної міднолитої бронзи Козацької доби, що оточують центр.
- Натільні козацькі хрести (XVII–XVIII ст.): Правий ряд («лапчасті» та «вогняні» з променями чоловічі обереги).
- Синодальний період та чернігівська ливарна традиція (XIX століття):
- Окрема ікона «Микола Можайський» (XIX ст.): Воїнський сюжет святителя Миколая з мечем та градом. Належить до Чернігівської художньої традиції (історичні землі Чернігівського князівства) з розкішним рослинним (квітковим) фоном.
- Центральна частина складня на підвісах «Микола Можайський» (XIX ст.): Головна смислова та іконографічна деталь триптиха на квітковому тлі Чернігівського типу.
- Ікона-підвіска «Микола Можайський» (XIX ст.): Мала лита плакетка з оборонним сюжетом святого, що використовувалася як особистий похідний оберіг.
- Родинний синодик (поминальний блокнот) родини історика Бурди (XIX ст.): Унікальний екземпляр у металевій обкладинці з літографічними зображеннями спереду та ззаду палітурки. Науково реставрований Олександром Михайловим
- Родинний синодик з металевою тисненою обкладинкою, лік літографія на металі пошкоджений. Надбання - всередині оригінальні листкт блокнота з прізвищами.
- Початок XX століття та новітній період:
- Єдиний найбільший центральний хрест без емалей (Початок XX ст.): Масивний напрестольний хрест-розп'яття строгої синодальної форми з образом Спаса на наверші. Розташований строго по центру стенда і слугує головним композиційним та масштабним якорем для всієї навколишньої групи старшої за віком металопластики.
- Другий церковний синодик (Доба Л. Кучми, кінець XX ст.): Документ, що наочно фіксує період адміністративного й духовного панування Московського патріархату в Києво-Печерській лаврі на зламі століть.
- Живописний етюд А. А. Лєгостаєва старшого (Друга половина XX ст.): Оригінальний твір видатного професора ДІСІ, що зображує дерев'яний православний храм Лівобережжя.
ІІІ. РЕСТАВРАЦІЙНІ ТА ЕКСПЕРТНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ КОМПЛЕКСУ
З метою підвищення історичної достовірності, повноти експозиції та капіталізації арт-об'єкта, власнику рекомендується реалізувати такі науково-пошукові кроки:
- Пошук відпиляних фрагментів та клейм козацьких хрестів: Організувати цільовий моніторинг міжнародних антикварних ринків (США, Західна Європа) та закритих колекцій старовірських громад. Пріоритетом є пошук іконографічних клейм (фрагментів) XVII-XVIII століть, розпиляних старообрядцями під врізки чи пришивні обереги воїнів. Виявлені елементи дозволять розширити центральну ставрографічну композицію навколо головного хреста.(Знайдено фрагмент, додано над Миколою з мечем.)Фрагмент навершя (кокошника) великої міднолитої ікони Богородиці або Святого Миколая
- Сюжет фрагмента: Трійця Ветхозаветна (Гостинність Авраама) в оточенні херувимів.
- Датування та походження: XIX століття. Знайдено/побутувало в м. Києві.
- Матеріал та техніка: Мідний сплав, художнє лиття, патинування.
Історико-побутова довідка:
Предмет є унікальним зразком ідеологічної та побутової трансформації церковного лиття у середовищі київських старообрядців (найімовірніше, безпопівських згод Подолу).Первісно цей фрагмент увінчував велику тристулкову або чотиристулкову ікону синодального («ніконіанського») виробництва. Через релігійні розбіжності та невизнання офіційної церковної символіки, образ Спаса Нерукотворного на самій верхівці кокошника був свідомо та акуратно відсічений старовірами. Канонічно бездоганне зображення трьох ангелів Трійці було залишено, краї обточено, а сам фрагмент перетворено на автономний індивідуальний оберіг, який носили приховано на поясі або на грудях.Втрата одного з бічних херувимів є пізнішим механічним пошкодженням, викликаним тривалим мобільним побутуванням предмета та природною крихкістю старовинного металу. Експонат демонструє драматичні сторінки релігійної культури Києва XIX століття та традицію адаптації сакральної пластики до умов таємного богослужіння. - Уламок ладанки 17 ст. додано часів комуністичного іконоборства,
- Додано уламок давній ладанки 17 ст.
- Комплектація триптиха Миколи Можайського: Здійснити підбір оригінальних бічних стулок XIX століття (Деісусний чин або Вибрані святі) Чернігівського типу для центральної частини складня. Головним критерієм підбору є ідентичність рослинного (квіткового) орнаменту тла та геометрична відповідність вушок для рухомих підвісів.
- Професійна реставраційна підгонка: Залучити кваліфікованих реставраторів металопластики для делікатного зведення патини, вирівнювання штифтів та інтеграції знайдених фрагментів хрестів у загальне паспарту стенда без порушення історичного шару металу.
IV. МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ОЦІНКА (USD)
З урахуванням фактору цілісного концептуального музейного збору преміум-класу (Premium Museum Assemblage), комерційна вартість окремих предметів та інтеграційна націнка за готову художню композицію складають:
- Навершя монашеського убору архімандрита (Ісус з апостолами, біла + синя емаль, XVIII ст.): 2 200 – 2 800 USD
- Єдиний найбільший центральний хрест без емалей із образом Спаса (Початок XX ст.): 500 – 700 USD
- Хрест киотний з 4-ма емалями та образом Спаса (XVIII ст.): 1 600 – 2 200 USD
- Хрест бароковий з 2-ма емалями «Ісус з апостолами» (XVIII ст.): 1 200 – 1 600 USD
- Солдатський складень «Двунадесяті свята» з емалями (XVIII ст.): 2 000 – 2 800 USD
- Три подорожні диптихи XVIII ст. (разом): 900 – 1 400 USD
- Повний Чернігівський блок Миколи Можайського (XIX ст.): 1 100 – 1 500 USD
- Три синодики (Бурди/рест.Михайлова XIX ст.+ з цільним блокнотом всередині штампованою обкладинкою і ліком ліьографією + лаврський доби Кучми XX ст.): 1 500 – 2 200 USD
- Розпиляні старообрядцями козацькі пластини XVII-XVIII ст.: 1 000 – 1 500 USD
- Живописний етюд А. А. Лєгостаєва (експертиза В. Десятерика): 800 – 1 200 USD
- Домонгольський хрестик, натільні хрести, рама та експозиційне оформлення: 800 – 1 200 USD
V. ЗАГАЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ВИСНОВОК ТА СТРАХОВА ОЦІНКА
- Ринкова вартість комплексу в зборі в Україні: 380 000 – 480 000 гривень.
- Ринкова вартість на спеціалізованих аукціонах США та Західної Європи: 13 600 – 19 100 USD.
- ЗАГАЛЬНА СТРАХОВА ОЦІНКА ОБ'ЄКТА ЗА СВІТОВИМИ СТАНДАРТАМИ: 14 500 USD (еквівалент близько 580 000 гривень за міжнародним курсом).
Об'єкт визнано бездоганно завершеною історичною ставротекою-архівом найвищого музейного рівня. У разі успішного виконання рекомендацій щодо пошуку відпиляних фрагментів та повної комплектації Чернігівського складня, страхова вартість комплексу зросте щонайменше на 25-30%.
VI. НАУКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ БЛОК ДЖЕРЕЛ (МЕТАЛОПЛАСТИКА ТА СТАРОВЕДЕННЯ)
Класифікація, датування та аналіз етнокультурного контексту представлених предметів мідного художнього литва базуються на таких фундаментальних наукових працях:
- Векленко В. О. «Давньоруські натільні хрести XI–XIII ст. Хронологія та типологія». — Київ, 2002.
- Векленко В. О. «Українське барокове металопластичне мистецтво XVII–XVIII століть». — Полтава, 2007.
- Векленко В. О. «Ставрографія Надднепрянщины: еволюція форми та символізму захисного лиття козацтва». — Дніпропетровськ, 2011.
- Ханенко Б. І., Ханенко В. Н. «Древности Приднепровья. Собрание Б.И. и В.Н. Ханенко». Выпуск V: Кресты и иконы. — Киев, 1902.
- Принцева М. Н. «Медное художественное литье в музейных собраниях: проблемы датировки и локализации». — Ленинград, 1986.
- Гнутова С. В., Зотова Е. Я. «Медная мелкая пластика. Историко-культурное и ставрографическое исследование». — Москва, 2000.
- «Ставрографический сборник. Книги I, II, III». Сборник научных трудов под ред. С.В. Гнутовой. — Москва, 2001–2005.
- Свідчення представників старообрядницьких громад (Поморської та Білокриницької згоди), зафіксовані у польових етнографічних матеріалах з історії ливарного ремесла та практики переробки («врізок» та розпилів) культового металу у ХІХ–ХХ ст.
Немає коментарів:
Дописати коментар