НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ РЕЄСТР ЗНАКОВИХ ДОСЯГНЕНЬ ТА ВІДКРИТТІВ МУЗЕЮ

Науково-дослідний та фондовий відділ Музею боротьби за Україну

Матеріали цього реєстру відображають результати науково-дослідної та фондової роботи Музею боротьби за Україну («Козацький похідний музей»). Метою публікації є введення в обіг та систематизація даних, отриманих у ході практичних розвідок, натурного моделювання та аналізу матеріальних джерел, що заповнюють існуючі лакуни у вітчизняній історіографії.

---

I. Праксеологічне дослідження призначення скіфського інструменту

• Обґрунтування та суть роботи: На основі трасологічного та порівняльного аналізу переглянуто класифікацію так званих «прив'язних сокир» скіфо-сарматського періоду. Практичні випробування реплік довели, що ці предмети функціонально є елітними ударними теслами. Вони використовувалися майстрами для точного художнього різьблення по дереву, видовбування пазів та будівництва суден-однодеревок, а не як звичайна сокира чи бойова зброя.

II. Зброя зі слюдяного гнейсу в басейні річки Дніпро

• Обґрунтування та суть роботи: Атрибутовано рідкісну знахідку — наконечник стріли неолітичної доби, виявлений у межах Дніпровського басейну, виготовлений зі слюдяного гнейсу. Дослідження доводить факт використання місцевим населенням альтернативної, локальної некрем'яної сировини високої міцності для створення метальної зброї в умовах дефіциту якісних кремінних покладів.

III. Експериментальна верифікація технології козацького суднобудування: очеретяний пояс («пояс Боплана»)

• Обґрунтування та суть роботи: Шляхом натурного моделювання під час будівництва експериментального військово-транспортного човна було практично підтверджено писемні свідчення Гійома Левассера де Боплана. Монтаж щільного фашинного поясу з сухого очерету навколо бортів судна довів його потрійну функцію: створення обертової остійності при критичних кутах крену, забезпечення додаткової плавучості затопленого водою судна (здатність утримувати на воді особовий склад, баласт і спорядження) та виконання ролі захисного амортизатора під час зіткнень.

IV. Дослідження динаміки вітрил козацьких суден («Принцип джонки»)

• Обґрунтування та суть роботи: Вивчення аеродинамічних та конструктивних властивостей козацького вітрильного озброєння виявило використання рухомого кріплення реї та специфічного розкрою полотна. Експериментально доведено, що цей підхід, аналогічний східному «принципу джонки», дозволяв суднам ефективно ходити під гострими кутами до вітру (галсування в режимі бейдевінд), що спростовує уявлення про виключно попутну навігацію тогочасного річкового та морського козацького транспорту.

V. Суднобудівний польовий експеримент

• Обґрунтування та суть роботи: Практичним експериментом під керівництвом Олега Черненка (козака Ворона) та Миколи Шапи доведено технічну спроможність малої робочої групи (3–4 майстри) побудувати автентичне 9-метрове плоскодонне судно (струг козацький) з нульового циклу до повної готовності всього за 14 робочих днів. Це обґрунтовує високу швидкість та мобільність розгортання козацьких сил у польових умовах за наявності базових лісоматеріалів та металу.

VI. Спростування кабінетної гіпотези про верфі на Самарі

• Обґрунтування та суть роботи: Шляхом аналізу гідродинаміки козацьких плоскодонок із мінімальною осадкою (в межах 15–20 см) та умов проходження Самарських порогів доведено, що козацький флот не потребував капітальних стаціонарних верфей. Збирання, ремонт та оснащення суден могли оперативно проводитися безпосередньо на будь-якому рівному місці на березі річки, що забезпечувало тактичну раптовість під час військових кампаній.

VII. Човен на колісному ходу та сухопутна логістика

• Обґрунтування та суть роботи: Проведено натурний експеримент із транспортування експериментального судна суходолом за допомогою інтегрованого колісного шасі силами екіпажу. Дослідження верифікувало літописні відомості про подолання козаками волоків між річковими басейнами в обхід ворожих фортець та засік без розвантаження бойового спорядження, що підтверджує реалістичність таких історичних маневрів переміщення «річкових возів».

VIII. Практична реконструкція штурму та захоплення Богородицької фортеці

• Обґрунтування та суть роботи: На основі реальних історичних подій минулого проведено масштабну військово-історичну реконструкцію взяття Богородицьких укріплень козацькими силами. Під час експерименту було натурно відтворено комбіновану тактичну операцію: артилерійську дуель між бортовим озброєнням козацького експериментального човна та береговою артилерією фортеці, під прикриттям якої сухопутна група здійснила успішний штурм та захоплення оборонних валів із берега. Реконструкція підтвердила високу ефективність козацької тактики взаємодії флотилії з піхотними підрозділами під час облоги укріплених форпостів.

IX. Перстень «Космічний Провідник» XVII ст.

• Обґрунтування та суть роботи: Введено до наукового обігу козацький перстень-оберіг XVII століття з унікальним антропоморфним та астрономічним рельєфом. Опис та аналіз символіки артефакту ілюструють збереження елементів дохристиянського світогляду, мілітарного культу Роду та двовір'я серед козацької військової еліти того часу.

X. Атрибуція сигнета Фридерика Сапіги

• Обґрунтування та суть роботи: Розшифровано та атрибутовано особисту печатку (сигнет) шляхтича Фридерика Сапіги (1620-ті роки), на якій зображено постать козака з мушкетом. Наявність козацької емблеми на печатці королівського ротмістра є матеріальним підтвердженням юридичного та лицарського визнання статусу українського козацтва європейською аристократією після Хотинської битви.

XI. «Крипто-канони» київського литва у протидії синодальній цензурі

• Обґрунтування та суть роботи: Під час аналізу сакральної металопластики XVIII–XIX століття виявлено систему прихованого маркування та маскувального титлування на рельєфних іконах (зокрема, на зображеннях Бога Саваофа). Доведено, що київські майстри свідомо використовували ці елементи для обходу жорсткої цензури Синоду Російської православної церкви, зберігаючи питому українську богословську та художню традицію.

XII. Рослинне тло металопластики як маркер ідентичності

• Обґрунтування та суть роботи: Верифіковано використання специфічного рослинного барокового тла на українських натільних хрестах та іконах київської та чернігівської шкіл лиття. Дослідження дозволяє чітко диференціювати ці вироби від масових старообрядницьких виливків (таких як Виговська пустинь) та офіційної синодальної продукції, підтверджуючи безперервність розвитку автохтонного ремісничого мистецтва, пов'язаного з дохристиянськими культами природи.

XIII. Деконструкція радянської культури номенклатурного литва

• Обґрунтування та суть роботи: Проведено мистецтвознавчий та історичний аналіз кабінетного художнього литва УРСР на прикладі плакети «Кортеліси. 1942» (випуск 1980 року). Виявлено механізми радянської пропаганди, яка використовувала трагедію знищеного українського села для формування викривленого історичного наративу та замовчування реальних факторів, що призвели до німецьких репресій (зокрема дій радянських партизанів).

XIV. Рятування та ідентифікація реліквії «Острів скарбів»

• Обґрунтування та суть роботи: Идентифіковано та збережено автентичний абордажний тесак, який використовувався під час зйомок культового пригодницького фільму «Острів скарбів» (1982 р.) на кіностудії ім. Довженка. Досліджено історію створення реквізиту та зафіксовано факти меценатської допомоги українським кінематографістам з боку відомого польського актора Даніеля Ольбрихського.

XV. Речовий архів Революції Гідності

• Обґрунтування та суть роботи: Сформовано цілісну фондову колекцію автентичних предметів та захисного спорядження з барикад Майдану 2013–2014 років. Цей масив артефактів трансформовано з суто виставкових об'єктів на джерельну базу для проведення мобільних інтерактивних занять із національно-патріотичного виховання молоді.

XVI. Понівечена ікона «Богородиця Замилування» як документ тоталітарного терору

• Обґрунтування та суть роботи: Проведено комплексний аналіз ікони «Богородиця Замилування», яка зазнала навмисних механічних пошкоджень у радянські часи. Пам'ятку визнано першоджерельним документом державного атеїстичного терору ХХ століття, що наочно ілюструє методи та масштаби спроб знищення української духовної культури.

XVII. Прототип прапора Чорноморського флоту УНР 1918 року

• Обґрунтування та суть роботи: Проведено вексилологічну експертизу та атрибуцію унікальної пам'ятки — оригінального прапора-прототипу військово-морських сил України доби Української Революції. Шляхом порівняльного аналізу та вивчення тавра доведено, що графічне накреслення символіки безпосередньо належить до художньої традиції школи Георгія Нарбута та Роберта Лісовського, що фіксує високий рівень розвитку українського державного дизайну на початку ХХ ст.

XVIII. Меморіальна плита Грюнвальдського хреста (1910 р.)

• Обґрунтування та суть роботи: Уведено до наукового обігу бронзову меморіальну плиту, виявлену в селі Пруси (нині Ямпіль, Львівщина). Артефакт, виготовлений до 500-річчя Грюнвальдської битви, визнано унікальним патріотичним маніфестом українського селянства Галичини, яке в умовах іноземного панування задекларувало свою приналежність до загальноєвропейського історичного контексту.

XIX. Дослідження спадкоємності спецслужб: витоки «Тресту» та «Синдикату»

• Обґрунтування та суть роботи: Проведено історико-компаративне дослідження методологій оперативної роботи царської «Охранки» та радянських органів ДПУ/НКВС/МДБ. Науково доведено, що прообрази знаменитих радянських чекістських операцій («Трест» та «Синдикат-2») були вперше винайдені, випробувані та відпрацьовані саме на теренах України проти нашого визвольного руху. Царські та радянські спецслужби використовували українське поле як полігон для створення штучних, підконтрольних підпільних організацій з метою виманювання, фіксації та подальшої ліквідації реальних діячів патріотичного підпілля, що демонструє повну спадкоємність тоталітарних репресивних інструментів.

XX. Старшинський герб доби Хмельницького та комплекс козацького кантаржія зі Старої Самарі

• Обґрунтування та суть роботи: Проведено комплексний аналіз знахідок із літописного міста Стара Самар (Дніпро). Атрибутовано перстень-печатку середини XVII століття з геральдичним сюжетом козацької старшини (лук зі стрілами та зірки), а також реконструйовано цілісний посадовий набір козацького кантаржія (митного наглядача/вагаря), що включав ваги, гирі та пломби. Дослідження матеріально доводить існування розвиненого українського адміністративного апарату, митної інфраструктури та високої метрологічної культури в регіоні задовго до появи російських укріплень, що повністю спростовує імперський міф про безлюдне Дике Поле.

---

ПУЛЬС ЖИВОЇ ІСТОРІЇ: ЯК НАРОДИВСЯ КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ

Історія нашої інституції розпочалася у 2011 році на валах Богородицької фортеці під час організації історичного майданчика фестивалю «Самарська Покрова». Офіційний статус Музей боротьби за Україну здобув у лютому 2021 року.

На відміну від традиційних академічних установ, ми відмовилися від концепції «статичних стін». Наш музей функціонує як Похідний Музей із всеукраїнським охопленням. Його філософія базується на постійному русі: проведення польових досліджень, експедиційні випробування козацьких суден у різних водних басейнах країни та організація мобільних експозицій. Ми самостійно йдемо до глядача — у школи, ліцеї, університети, військові частини та територіальні громади від сходу до заходу України.

Паралельно на базі музею діє Центр військової підготовки «Січеслав». Його інструктори поєднують вивчення козацьких мілітарних традицій та бойових мистецтв із сучасною тактичною і вогневою підготовкою. Для проведення якісного, реалістичного навчання курсантів, волонтерів та майбутніх бійців інструктори «Січеслава» безпосередньо використовують як наочні посібники експонати сучасної російсько-української війни, зібрані та збережені у фондах нашого музею. Це дозволяє перетворити історичну спадщину та матеріальні свідчення поточної боротьби на практичний, дієвий інструмент формування оборонної свідомості сучасного покоління наіборотьби на основі реальних макетів російсько-української війни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(Науково-дослідний та фондовий відділ Музею боротьби за Україну)

І. Джерела та дослідження з доісторичної інженерії та скіфології

1. Даниленко В. М. Неоліт України: Археологічні дослідження пам'яток Інгуло-Суського регіону. — К.: Наукова думка, 1969. — 260 с. (Верифікація локальної специфіки використання некрем'яної сировини та слюдяних гнейсів у Присамар'ї).
2. Клочко В. І. Озброєння та військова справа давнього населення України (VIII ст. до н. е. — IV ст. н. е.). — К.: АртЕк, 2006. — 336 с. (Технологічний аналіз макролітів, ранньоскіфських залізних інструментів художнього різьблення та зброї).
3. Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — К.: Наукова думка, 1983. — 256 с. (Аналіз побуту, ремісничих цехів та формування сакрального «звіриного стилю» в дереві й металі ранньої залізної доби).

ІІ. Джерела та література з козацького суднобудування, судово-адміністративної та родової символіки XVII–XVIII ст.

4. Гійом Левассер де Боплан. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до трансильванських меж, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. — К.: Наукова думка, 1990. — 256 с. (Першоджерельна фіксація використання очеретяних блоків плавучості та тактики перетягування човнів через Дніпровські пороги).
5. Костянтин Багрянородний. Про управління імперією / За ред. Г. Глібової. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2002 (репринт). (Історична верифікація комбінованої сухопутно-річкової логістики руських флотів на Дніпрі під час подолання порогів).
6. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Дохристиянські вірування українського народу: Історико-релігійна монографія. — К.: АТ «Обереги», 1992. — 424 с. (Фундаментальне обґрунтування козацького двовір'я, феномену дзеркального «Дерева Роду» (Яви-Нави), мілітарного культу Предків та релігійного синкретизму в металопластиці).
7. Однороженко О. А. Українська родова геральдика доби Середньовіччя та Раннього Нового часу (ХІV–ХVІІІ ст.). — Х.: Факт, 2009. — 292 с. (Верифікація практики маркування гербів по материнській лінії (Тризн/Сапіг) та розшифровки монограм на магнатських перснях-сигнетах).
8. Свєшніков І. К. Гроші та металопластика козацької доби: Матеріали розкопок на полі битви під Берестечком // Археологія. — К.: Наукова думка, 1993, № 4. — С. 88–97. (Каталогізація та аналіз селянського інструментарію подвійного призначення, перекованих серпів, вил та рідкісних металевих оберегів першої половини XVII ст.).
9. Тоїчкін Д. В. Козацька зброя ХVІІ–ХVІІІ ст.: Історико-зброєзнавче дослідження. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2007. — 368 с. (Академічна класифікація абордажних гаків, козацьких сокир, технологій кузнечного зварювання та цементації заліза).
10. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: У 3-х томах. — К.: Наукова думка, 1990. (Аналіз військової організації, побутової культури та використання трофейного європейського захисного спорядження).

ІІІ. Дослідження церковної історії, мистецтвознавства та крипто-канону

11. Бабак М. П., Найден О. С. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культури та світогляду. — К.: Книга, 2009. — 544 с. (Мистецтвознавча верифікація канону «красного» козацького письма, датування дощок за шпонками та слідами шашеля).
12. Лихачев Н. П. Материалы для истории русского иконописания. — СПб, 1906. (Дослідження феномену відсутності підписів, анонімності та маркування дат таємними монограмами на сакральних об'єктах).
13. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Українська церква: Нариси з історії Української Православної Церкви: У 2-х т. — К.: Україна, 1993. (Аналіз синодального тиску, імперської цензури Великого Московського собору 1666–1667 рр. та інтелектуального криптографічного спротиву українського чернецтва).

ІV. Документи та праці з новітньої історії, деколонізації та волонтерського руху (ХХ–ХХІ ст.)

14. Матеріали кіноархіву Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Виробничий комплекс пригодницького кінематографа (1981–1982 рр.) // Реєстр сценічно-постановочних засобів фільму «Острів скарбів». (Ідентифікація та верифікація масового пулу сценічної абордажної зброї).
15. Декрет РНК РРФСР від 20 липня 1920 року «Про полювання» // Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства. — М., 1920, № 66. (Історична довідка щодо початку відчуження зброї у корінного етносу та створення перших закритих товариств радянських силовиків).
16. Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» від 21 березня 2023 року № 3005-IX // Відомості Верховної Ради України. — 2023, № 23. — С. 112. (Юридична база деконструкції радянського агітпропу та демонтажу пам'ятників номенклатурним катам).
17. Хроніки волонтерського спротиву: Матеріали польових досліджень та спогадів учасників Революції Гідності в Дніпрі (зима 2013–2014 рр.) // Особовий фонд «Козака Ворона». Архів Музею боротьби за Україну, сп. № 04/2014. (Документування гаражного виробництва засобів пасивного захисту з цивільних матеріалів).
18. Матеріали фондових описів та вексилологічних колекцій Чернівецького краєзнавчого музею. Інвентарні книги обліку державних реліквій доби Української революції 1917–1921 рр. (Зіставлення та ідентифікація парадного корабельного стяга ЧФ УНР розміром 60х80 см) [1.1].
19. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Історія українського війська. — Репринт. вид. — К.: Варта, 1996. (Розділи про воєнне мистецтво та хоругви русичів під Грюнвальдом 1410 р.).
20. Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ). — Ф. 13 (Фонд друкованих видань ВУЧК/ДПУ/КДБ), спр. 412 (Інструкції з ведення оперативного обліку, інфільтрації та створення фіктивних антирадянських організацій). (Документальна база деконструкції чекістських операцій проти ЦУПКОМу та Холодного Яру).
21. Горліс-Горський Ю. Ю. Холодний Яр: Історичний роман. — Репринт. вид. — К.: Академія, 2006. — 432 с. (Документування соціологічного феномену холодноярських «десяток», логістики низового спротиву та операції ДПУ «Заповіт» 1922 року).
22. Зданович О. О. Діяльність ОГПУ проти українського військово-політичного підпілля: операція «Трест» та український полігон. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2011. (Наукова верифікація першості використання ДПУ Дніпровського та Правобережного регіонів для обкатки фіктивних повстанських центрів).
23. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Рятування України: Моє життя. Мемуари. — К.: Наша культура і наука, 2001. — 456 с. (Першоджерельні свідчення Міністра УНР щодо небезпеки радянських амністій, облікових пасток та ігор ЧК з виманювання еміграційної військової еліти).
24. Матеріали міжнародного розслідування Bellingcat та The Insider (2018–2024 рр.). — Реєстр ідентифікації засобів та лабораторій ГРУ/ФСБ РФ (операції в Солсбері, отруєння О. Навального та Е. Гебрева). (Аналітична база для доведення незмінності методологічної матриці російського терору від ЧК до сучасного ФСБ).
25. Гійом Левассер де Боплан. Опис України... — К.: Наукова думка, 1990.
26. Костянтин Багрянородний. Про управління імперією... — К.: Інститут історії України НАНУ, 2002.
27. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Дохристиянські вірування українського народу... — К.: АТ «Обереги», 1992.
28. Однороженко О. А. Українська родова геральдика доби Середньовіччя та Раннього Нового часу... — Х.: Факт, 2009.
29. Свєшніков І. К. Гроші та металопластика козацької доби... // Археологія. — 1993, № 4.
30. Стороженко М. В. З українського минулого: Сфрагістичні та генеалогічні розвідки... — К.: Либідь, 1995.
31. Тоїчкін Д. В. Козацька зброя ХVІІ–ХVІІІ ст... — К.: Інститут історії України НАНУ, 2007.
32. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. — К.: Наукова думка, 1990. 

---

Директор Музею боротьби за Україну   Олег Черненко.

---