Стенд середньовіччя від раннього до козаччини.

 МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ

Сектор наукових фондів та археології

---

НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО СТЕНДА СТАРОЖИТНОСТЕЙ

Об'єкт дослідження: Колекція залізних кованих предметів археологічного, військово-історичного та етнографічного походження (14 одиниць збереження).
Хронологічні рамки: VIII — XIX століття.
Культурно-історичний контекст: Середньовіччя (Салтівська культура, Київська Русь), козацька доба, українське селянське повстанське та промислове середовище XVIII–XIX століть.
Загальна наукова концепція: Матеріальний комплекс ілюструє феномен «інструментарію подвійного призначення» — еволюцію та примусову мілітаризацію мирного сільськогосподарського і ремісничого інвентарю в часи військових криз та народних рухів на теренах України.

---

І. АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМПЛЕКС РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (VIII–X ст.)

1. Ланцюг надочажний / бойові пута

• Матеріал, техніка: Залізо; кування, торсування (скручування) ланок, ковальське зварювання.
• Культурна приналежність: Салтово-маяцька археологічна культура (VIII – початок X ст.).
• Морфологічний опис: Масивний залізний ланцюг із довгастих ланок, оснащений інтегрованими великими кільцями на кінцях та в центральній частині.
• Функціональне призначення:
  • Версія А (Сакрально-побутова): Надочажний ланцюг для підвішування кованих чи бронзових казанів над вогнищем у салтівських житлах (напівземлянках). Виступав головним символом родинного вогнища та спадкоємності роду.
  • Версія Б (Мілітарна): Елемент військово-адміністративного призначення — бойові пута (кайдани) для фіксації полонених під час міжусобних та прикордонних зіткнень, або конструктивна деталь замикання фортечних систем.
• Наукова цінність: Рівень збереження свідчить про використання салтівськими майстрами передових на той час технологій цементації (навуглецювання) заліза та отримання високоякісної сталі, що дозволило предмету уникнути повної деструкції внаслідок корозії.

---

ІІ. ВОЄННО-МИСЛИВСЬКИЙ ТА ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

2.Козацький абордажний (штурмовий) гак

• Назва експоната: Гак абордажний чотирирогий (кішка).
• Датування: XVII – XVIII століття (період Козаччини).
• Матеріал: Залізо.
• Технологія виготовлення: Ручна кузня, гаряче кування, зварювання заліза.
• Місце знаходження на фото: Нижня ліва частина стенда (ближче до центру), під вертикально підвішеними залізними деталями.

 Візуальний та конструктивний опис

Експонат являє собою масивне коване залізне знаряддя, що складається з центрального стрижня (веретена) та чотирьох симетрично розведених у боки гострих рогів (зачепів).

• Верхня частина: Стрижень завершується викуваним круглим вушком (кільцем). Через це кільце просували міцний прядивний канат (линву) або залізний ланцюг, за допомогою якого гак закріплювали на борту козацької чайки.
• Нижня частина: Чотири загнуті догори роги мають гранчасту або округлу форму, звужуються до кінців для надійного зчеплення з дерев'яними бортами, такелажем ворожого судна або кріпосними мурами.

Історико-функціональне призначення

Цей артефакт є класичним зразком козацького військово-морського та штурмового спорядження. Козаки використовували такі гаки у кількох тандемах:

1. Абордажний бій: Під час морських походів на чайках проти османських галер козаки закидали такі гаки на ворожий корабель, щоб притягнути його впритул і почати рукопашний бій.
2. Штурм фортець: Гак застосовували як «кішку» для зачеплення за зубці оборонних стін або дерев'яні частоколи під час взяття прибережних чи сухопутних укріплень.
3. Господарське призначення на воді: За потреби ним піднімали з дна водойм затонулі ланцюги, якорі або виловлювали колоди.

3. Ніж ведмежий (мисливська рогатина)

• Датування: Козацька доба — XVIII ст.
• Морфологія: Великий, широкий клинок із вираженим двосічним рубяще-колючим вістрям. Забезпечений масивною кованою втулкою (тулією) для насаджування на дерев’яне ратище (древко).
• Призначення: Спеціалізована важка холодна зброя для полювання на великого небезпечного звіра (ведмедя, дикого кабана). Конструкція втулки розрахована на поглинання колосальної кінетичної енергії удару та запобігання розщепленню древка. У козацько-селянському середовищі виконувала функцію піхотного списа проти кавалерійських атак супротивника.

4. Ножі мисливські (2 одиниці)

• Датування: Східна Європа, XVII–XIX ст.
• Опис: Ковані клинки однолезового типу з черешковим кріпленням. Оптимізовані для зняття шкіри, оброблення туш та виконання тактичних завдань у польових умовах.

5. Острога рибальська-гарпун

• Датування: На основі морфології — за типом середньовічних зразків з продовженням традиції до XIX ст.
• Опис: Масивне залізне багатораменне знаряддя з розгалуженими зубцями. Кожен зубець має ковані зворотні зазубрини («бородки»).
• Призначення: Промислове знаряддя для полювання на велику придонну річкову рибу (сом, щука, таймень). Форма зазубрин унеможливлювала зрив пораненої риби. Має високе етнографічне значення як маркер розвитку річкових промислів.

---

ІІІ. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ТА МІЛІТАРИЗОВАНИЙ КОМПЛЕКС ПОВСТАНСЬКОГО ТИПУ

6. Серп ранньосередньовічний

• Датування: Період Київської Русі (X–XIII ст.).
• Опис: Невелике, дугоподібно вигнуте коване лезо з гладким робочим краєм та черешком для дерев’яного руків'я. Типове суто мирне знаряддя праці для збирання зернових культур.

7. Серпи(2 одиниці)

• Датування: ХІХ століття.
• Типологія та модернізація:
  • Перший екземпляр: Класичний пізній господарський серп.
  • Другий екземпляр: Унікальна зброя селянських повстань. Серп укорочених пропорцій, оснащений акцентованим кованим крученим загостренням на кінці клинка(хоча сам серп 19 ст.  проте предок майстра коваля робив подібні з довшим кінцем для пробиття кольчуги.(Майстер зберіг елемент, укоротивши, вже не знаючи призначення)
• Призначення: Конструктивна зміна (кручене вістря) була виконана ковалем із чіткою воєнною метою — створення точкового ергономічного важеля для пробивання металевих кілець кольчуги або інших тогочасних обладунків під час ближнього бою. Яскравий артефакт повстанського косинерського озброєння.

8. Вила дворогі (2 одиниці)

• Датування: Доба народних повстань (XVIII–XIX ст.).
• Генеза артефакту: Об’єкти зазнали вторинної перековки в кузні. Початково один з предметів вони виготовлявся, як чотирирогі робочі вила. Два бічні роги були навмисно зрубані, а два інші — витягнуті, звужені та паралельно загострені.
• Функція: Трансформація у бойові вила (військовий тризуб / рунку). Зброя використовувалася піхотинцями з числа цивільного населення для утримання дистанції з супротивником, нанесення глибоких колотих ран та ефективного стягування вершників з коней.
• 9. Переднє залізне полотно сокирки КР (наддніпрянського типу)
• • Опис: Фрагмент бойової або легкого типу універсальної робочої сокири. Збереглася передня (робоча) частина предмета, що включає повністю сформоване та розширене донизу лезо, витончену шийку та внутрішню втулку (вушко) для насаджування на дерев'яне топорище.
  • Особливості руйнації: Внаслідок значного механічного навантаження в давнину або глибоких внутрішніх корозійних процесів металу, права половина обушної частини повністю втрачена. Поверхня металу має глибокі каверни.
  • Історичний контекст: Сокири наддніпрянського типу є класичним зразком металообробки руських ковалів і використовувалися як у повсякденному теслярському промислі, так і в ролі допоміжної зброї у піших ополченнях.
  10.Гак господарський для підвішування та розділювання туш
  • Опис: Масивний кований залізна інструмент S-подібного силуету. Має виражене потовщення в центральній частині для забезпечення міцності на вигин. Один кінець виробу загострений під гак, інший завершується плавним кріпильним вигином.
  • Функціональне призначення: Елемент кухонно-господарського реманенту. Використовувався для підвішування туш великої худоби чи дичини під час їхнього свіжування (оббілування), стікання крові та подальшого кулінарного чи промислового розділювання на поварнях та коморах.
  •  

---

IV. КОВАЛЬСЬКО-ТЕСЛЯРСЬКИЙ РЕМІСНИЧИЙ КОМПЛЕКС

11. Залізне окуття (оковки) дерев'яних лопат (3 одиниці)

• Датування: Традиційна технологія XVII — поч. XX ст.
• Морфологія: Три залізні підковоподібні та П-подібні пластини з внутрішнім пазом та отворами для фіксації.
  • Дві верхні: Оковки кутової форми для штикових заступів.
  • Нижня: Широка пряма оковка для совкової лопати (шуфлі).
• Історико-технологічний контекст: Через високу вартість металу полотно лопати повністю витісувалося з дерева (дуб, ясен). Коваль виготовляв лише залізне «рило» (кант), що насаджувалося на робочу кромку дерева для захисту від стирання та ефективного прорубування ґрунту чи кореневищ.

12. Свердло по дереву (напарій)

• Опис: Кований довгий стрижень жолобчастого (ложечного) типу із загартованим робочим краєм та хвостовиком для кріплення коловорота.
• Призначення: Теслярський інструмент для свердління глибоких отворів під дерев’яні нагелі (тиблі) під час зведення дерев’яних зрубів, комор, будівництва возових конструкцій чи бондарства.

13. Струг теслярський (скобель / гонтарський ніж)

• Опис: Пряме або ледь увігнуте залізне лезо з двома бічними хвостовиками для дерев'яних ручок.
• Призначення: Дворучний інструмент для швидкого зняття кори (окорування колод) та первинного стругання дощок (зокрема, заготовок під лопати чи ратища зброї).

---

ВИСНОВОК НАУКОВОЇ АТРИБУЦІЇ

Дана експозиція має високу історико-етнографічну та археологічну цінність. Вона є речовим доказом високого рівня ковальської майстерності українського народу та наочно ілюструє концепцію «народної війни», де будь-який господарський інструмент міг бути оперативно модифікований під актуальні завдання оборони рідної землі.

---

📚 НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

1. Дослідження Салтівської культури:
   • Плетнева С. А. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура. — М.: Наука, 1967. (Аналіз залізообробного ремесла, кованих ланцюгів та предметів фіксації).
   • Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство раннего средневековья в Днепро-Донском междуречье. — К.: Академпериодика, 2010.
2. Еволюція холодної та повстанської зброї:
   • Кирпичников А. Н. Древнерусское оружие. Выпуск 2: Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени X–XIII вв. — М.-Л.: Наука, 1966. (Типологія рогатин, списів та ранніх серпів).
   • Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. — Львів: Слово, 1993. (Фундаментальне дослідження перековки селянських вил, кіс та серпів на бойову зброю під час козацьких воєн).
3. Етнографія та матеріальна культура українського селянства:
   • Вовк Хведір. Студії з української етнографії та антропології. — К.: Мистецтво, 1995. (Опис побутового інструментарію: дерев’яних окованих лопат, скобелів, напаріїв).
   • Пономарьов А. П. Українська етнографія: Курс лекцій. — К.: Либідь, 1994. (Аналіз розвитку промислових знарядь праці, зокрема рибальських острог та теслярського інвентарю).