Translate

четвер, 10 вересня 2026 р.

Не гюйс, а прототип прапора Чорноморського флоту УНР.

 МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ


ОФІЦІЙНА НАУКОВО-ЕКСПЕРТНА АТРИБУЦІЯ ТА МІЛІТАРНИЙ АНАЛІЗ АРТЕФАКТУ
  • Об'єкт дослідження: Малорозмірний військово-морський прапор-прототип (еталон у матеріалі) Української Народної Республіки / Української Держави.
  • Період створення: 1918 рік.
  • Регіон походження (місце виявлення): Нікопольщина (Нижнє Подніпров'я, Ukraine).
  • Особливості побутування: Тривалий потаємний сховок під стріхою (на горищі селянської хати). В елементах полотна безпосередньо до моменту сучасного консерваційного встановлення в захисну раму зберігалися автентичні мікрозалишки солом'яно-очеретяної стріхи.

I. ВСТУП ТА ТИПОЛОГІЧНА ПЕРЕОЦІНКА: ВІД ГЮЙСА ДО ПРОТОТИПУ
Первинна робоча гіпотеза класифікувала даний артефакт як гюйс (носовий прапор корабля) з огляду на його порівняно малі фізичні параметри (40 см у висоту на 60 см у довжину). Проте детальний палеографічний, шрифтовий та композиційний аналіз повністю спростовує версію масового корабельного прапора та переводить предмет у ранг унікальних історичних реліквій.
Даний екземпляр визначено як офіційний прапор-прототип (еталон у матеріалі), виготовлений художником особисто. Він є першоджерелом («матрицею») військово-морської символіки і став моделлю для подальшого серійного виробництва великих штабних та корабельних прапорів (таких як споріднений парадний стяг розміром 60х80 см, оздоблений срібним галуном, що зберігається в Чернівецькому краєзнавчому музеї, саме його наявність підтверджує затвердження прапора офіційно, відповідно до розмірів бойового корабельного прапора, або прапора частини). Нанесення зображення фарбою безпосередньо на тканину, а не на папір, доводить, що це був робочий зразок для мануфактур (технічне завдання) та мобільний еталон для формування річкових сил на півдні України.

II. КОМПОЗИЦІЙНИЙ ТА СИМВОЛІЧНИЙ АНАЛІЗ: ІСТОРІЯ КОЗАЦЬКОГО ХРЕСТА
Композиція артефакту є цілісним геральдично-акцидентним ансамблем, який демонструє суворе історичне розмежування з пізнішими еміграційними модифікаціями:
  1. Автономність елементів (Відсутність еміграційного злиття): Макроаналіз верхньої частини прапора чітко фіксує, що хрест не поєднаний із Тризубом. На відміну від символіки вигнанців (зокрема ОУН під проводом А. Мельника, де хрест вмонтовано безпосередньо в середній зубець), тут рівнобічний хрест із розширеними кінцями розташований окремо вище Тризуба. Вони розділені ідеальним композиційним акцентом — правильним білим колом (геральдичною «перлиною»). Це залізобетонно доводить, що перед нами первинний офіційний державний зразок 1918 року.
  2. Історичний прецедент на Комісії Грушевського: Поява цього хреста супроводжувалася гострими політичними дискусіями в Києві на початку 1918 року. Голова Центральної Ради Михайло Грушевський, як прихильник чистого світського республіканізму та академічного бачення, першочергово виступав проти додавання релігійних чи класичних монархічних військових символів на прапори нової армії та флоту. Проте морські офіцери та військові делегати на Комісії поставили перед Грушевським жорсткий ультиматум. Вони пояснили політичному керівництву, що без традиційного козацького хреста українські моряки в море не вийдуть.

    Для матросів та офіцерів Чорноморського флоту цей знак був не просто релігійним символом, а спадкоємністю від запорозьких чайок. При цьому побутували глибокі ідеологічні суперечки: російські імперці та згодом радянські пропагандисти помилково та навмисно намагалися таврувати цей знак як «георгіївський» хрест, намагаючись розчинити українську козацьку традицію в георгіївських мотивах Російської імперії. Зрештою, під тиском флотських комітетів, комісія затвердила цей компромісний варіант: козацький хрест зайняв своє законне почесне місце над Тризубом, ставши серцем військово-морського стягу.
  3. Абревіатура УНР: Літери розміщені за суворою симетричною схемою навколо герба («У» — ліворуч, «Н» — знизу в основі, «Р» — праворуч), що відповідає класичній логіці читання зліва направо при збереженні візуального балансу полотна.

III. ПАЛЕОГРАФІЧНИЙ ТА ШРИФТОВИЙ АНАЛІЗ: МОРСЬКА ТЕМАТИКА В ПЛАСТИЦІ ЛІТЕР
Основним доказом унікальності об'єкта є індивідуальна пластика літер, виконана за найвищими стандартами українського барокового шрифту початку XX століття з елементами античної класики. При цьому в лініях шрифту простежується концептуальний художній замисел — взаємодія форми літер із морською тематикою:
  • Концепція флотського такелажу: Характерні гнучкі завитки, закриті краплеподібні петлі та плавні напливи літер свідомо запозичують пластику корабельних канатів, линв та морських вузлів. Шрифтова графіка Лісовського не є статичною — вона передає пружний рух і текстуру флотського спорядження, що концептуально підкреслює призначення прапора.
  • Літера «У»:

    Демонструє фірмову асиметрію штрихів нарбутівської школи. Ліва діагональна гілка є масивною та домінуючою, права — тонкою. Верхні засічки (серифи) мають характерний гострий зріз, а нижній хвостик завершується закритою краплеподібною петлею, що нагадує петлю каната.
  • Літера «Н»:

    Створена як монументальний постамент під вістрям Тризуба за класичними канонами античного капітального шрифту. Обидві вертикальні стійки (штамби) мають абсолютно однакову товщину та потужні горизонтальні серифи, які міцно тримають геометрію знака на площині. При цьому горизонтальний єднальний штрих (перетинка) виконаний значно тоншим, що ідеально римується з правою витонченою діагоналлю літери «У». Перетинка винесена трохи вище геометричного центру для візуального полегшення форми.
  • Літера «Р»:

    Має чітку архітектоніку, притаманну українській шрифтовій графіці початку XX століття. Центральний вертикальний стовпчик (штамб) опирається на абсолютно рівну горизонтальну засічку з симетричними гострими краями, що забезпечує стійкість знака. При цьому нижній контур округлої петлі літери плавно спускається до стовпчика і завершується витонченим декоративним завитком, закрученим назовні (ліворуч), що створює характерний бароковий акцент, який відтворює вигин флотської линви, але не порушує строгої геометрії основи. Внутрішній просвіт петлі має асиметричну форму з крутим підйомом нижньої лінії до основного стовпчика.

IV. АТРИБУЦІЯ АВТОРСТВА ТА МОНОГРАМА
Безпосередньо над літерою «Р» на тканину нанесено авторське тавро (сиглу) — комбіновану монограму «ОР» (велике «О», всередині якого вписано «Р», що хвостом виходить за межі "О" рівно на половину, судячи з написання Р це прописна велика літера).Висота 4 см.

Дане маркування належить видатному українському графіку Роберту Лісовському (у ранні роки творчості використовував подвійне ім'я Олександр-Роберт Лісовський), найближчому учневі та послідовнику Георгія Нарбута в Українській Академії Мистецтв. Монограма виступала юридичним та художнім свідченням особистого виконання еталона та затвердження проєкту перед відправкою у війська. Любов до шрифтових ребусів, інтеграції символів та використання плавних ліній, що римуються з морськими вузлами, повністю відповідає філософії цієї графічної школи.

V. ІСТОРИЧНЕ ПОБУТУВАННЯ ТА ОДІССЕЯ ПРЕДМЕТА
Походження артефакту з Нікопольщини є цілком закономірним. У 1918 році Нижнє Подніпров'я виступало стратегічним плацдармом, де базувалися загони Чорноморського коша та Нижньодніпровського річкового загону флоту УНР. Офіційний малорозмірний еталон (40х60 см) ідеально підходив під флотські стандарти катерних або шлюпочних прапорів річкових сил, де великі штабні прапори були занадто громіздкими.
Під час наступу більшовиків прапор був надійно законсервований у сухому просторі горища під стріхою, де стабільна вентиляція та гігроскопічність природних матеріалів захистили полотно від нищення протягом століття радянської окупації. Наявність зафіксованих решток соломи та очерету підтверджує автентичність умов його переховування. Подальший витік через аукціон Violity до Португалії та викуп на eBay завершився поверненням реліквії на Батьківщину, до Дніпра.

VI. ВИСНОВОК
Досліджений об'єкт є оригінальним бойовим прапором-прототипом (еталон у матеріалі) катерного/шлюпочного рангу річкових сил флоту УНР 1918 року, створеним особисто Робертом Лісовським у традиціях графічної школи Георгія Нарбута. Наявність відокремленого козацького хреста через роздільну перлину беззаперечно маркує його як прижиттєвий державний еталон епохи Перших визвольних змагань, а «канатна» пластика літер підкреслює його глибоку концептуальну флотську приналежність. Артефакт має статус фундаментальної пам'ятки державного значення, що ілюструє витоки українського мілітарного дизайну та бойову волю моряків нашого Чорноморського флоту.

VII. НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
  1. Нарбут Г. Українська абетка. — Київ: Друкарня Акц. Т-ва Кульженко, 1917–1919.
  2. Шрамченко С. Історія Українського Воєнно-Морського Флоту (1917–1918) // Літопис Червоної Калини. — Львів, 1930.
  3. Протоколи засідань Комісії по виробленню військових та морських прапорів при Міністерстві морських справ УНР. — Київ, 1918.
  4. Матеріали та фондові збірки Чернівецького краєзнавчого музею (Корабельний прапор УНР 1918 р.).
  5. Січинський В. Роберт Лісовський. — Лозанна: Видавництво при Музеї визвольної боротьби, 1953.
  6. Архівні фонди та інвентарні картки Музею боротьби за Україну (м. Дніпро).

Немає коментарів:

Дописати коментар