МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК НА ПРЕДМЕТ МЕТАЛОПЛАСТИКИ
1. Назва предмета: Палітурне кліше (штамп-матриця) для гарячого художнього тиснення золотом із зображенням спрощеного варіанта Малого Державного герба Російської імперії.
2. Час виготовлення: Перша половина — середина ХІХ століття (до початку масового впровадження фотомеханічного хімічного травлення у 1860–1870-х рр.).
3. Місце виготовлення: Невідома професійна граверна майстерня (можливі центри — Санкт-Петербург, Київ, Одеса).
4. Матеріал: Мідь (ковано-вальцована пластина високої щільності, шліфування).
5. Техніка виготовлення: Ручне обронне гравіювання (різьблення) за допомогою штихелів та різців; наскрізне художнє підрізання контуру під нахилом (створення технологічного конусу, нахил від зображення до донця вправо).
6. Розміри та вага: Висота — ~43 мм, товщина пластини — ~1 мм, вага - 28 гр.
2. Час виготовлення: Перша половина — середина ХІХ століття (до початку масового впровадження фотомеханічного хімічного травлення у 1860–1870-х рр.).
3. Місце виготовлення: Невідома професійна граверна майстерня (можливі центри — Санкт-Петербург, Київ, Одеса).
4. Матеріал: Мідь (ковано-вальцована пластина високої щільності, шліфування).
5. Техніка виготовлення: Ручне обронне гравіювання (різьблення) за допомогою штихелів та різців; наскрізне художнє підрізання контуру під нахилом (створення технологічного конусу, нахил від зображення до донця вправо).
6. Розміри та вага: Висота — ~43 мм, товщина пластини — ~1 мм, вага - 28 гр.
7. Стан збереження: Колекційний («кабінетне» збереження). Предмет має природну рівномірну темно-коричневу («шоколадну») патину. Сліди корозії, механічні деформації чи втрати рельєфу відсутні. Велика імператорська корона повністю збережена. На реверсі присутні мікроподряпини, що свідчать про практичне використання інструмента.
ІКОНОГРАФІЧНИЙ ТА ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ОПИС:
Об'єкт є автентичним інструментом елітної друкарсько-палітурної справи ХІХ століття. На лицьовому боці у дзеркальному відображенні (негатив) вирізано емблему у вигляді двоголового орла, увінчаного трьома коронами. На грудях орла розміщено щит із зображенням герба Москви (вершник, що вражає змія). Крила орла очищені від територіальних (губернських) гербів. Така лаконічність іконографії зумовлена специфікою технології гарячого тиснення сусальним золотом по шкірі чи саф’яну: відсутність дрібних деталей запобігала розмиванню та злиттю золота під пресом.
- Контурна ізоляція макрорельєфу: Наявність глибокого обвідного паза по всьому периметру фігури орла. Створює додатковий зазор («сліпу зону»), куди золото під час штампування не потрапляло, що забезпечувало ідеальну чіткість і візуальне виділення відбитка на загальному тлі палітурки.
Техніко-технологічний аналіз макрорельєфу спростовує версію заводського хімічного травлення (цинкографії) чи гальванопластики. Чіткі V-подібні канавки, специфічний профіль пазів, жива пластика ліній та характерні мікросліди підрізання металу на дні заглиблень беззаперечно свідчать про високу кваліфікацію майстра-гравера та штучний (одиничний) характер виготовлення даної матриці.
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ:
За канонами імперської геральдики, московський щит на грудях орла символізував першопрестольний статус і був обов'язковим для загальнодержавного герба. Спрощений тип орла (без щитів на крилах) масово використовувався загальноімперськими міністерствами (МВС, Судові палати, Військове відомство) та канцеляріями вищого рівня на території всієї імперії, включаючи українські губернії.
Предмет слугував для оформлення ексклюзивної палітурної продукції: парадних адресних папок для доповідей вищому керівництву (генерал-губернаторам, міністрам), урядових звітів або унікальних подарункових фоліантів. Матриця фіксувалася на дерев’яній чи металевій основі гвинтового преса, нагрівалася і переносила золотий відтисок на матеріал. Об’єкт має високу історико-культурну, музейну та технологічну цінність як рідкісний зразок інструментарію книжкового мистецтва доіндустріальної епохи.Додаткове геральдичне обґрунтування датування:
Іконографічні особливості представленого герба повністю підтверджують його належність до першої половини — середини ХІХ століття та виключають можливість пізнішого виготовлення (зокрема, після масштабних геральдичних реформ 1857 та 1883 років).
- Аналіз крил орла: Повна відсутність титульних (губернських та царських) гербів на крилах є визначальною ознакою «ампірного» та канцелярійного типів державних орлів, які масово використовувалися у діловодстві та відомчій символіці за часів правління імператорів Олександра І та Миколи І (1801–1855 рр.).
- Невідповідність реформі 1883 року: Затверджений у 1883 році імператором Олександром ІІІ Малий Державний герб мав суворо регламентований «візантійський» стиль, який в обов'язковому порядку передбачав розміщення 8 територіальних щитів на крилах орла та складний малюнок хвоста. Наявність на досліджуваному кліше лише одного щита (герба Москви) на грудях свідчить про дореформений період виготовлення.
- Історико-технологічний контекст: Після реформи Б. Кене 1857 року використання орлів без гербів на крилах у державній сфері було згорнуто, а наприкінці ХІХ століття ручне обронне гравіювання штампів такого типу було повністю витіснене фабричною цинкографією.
Таким чином, сукупність геральдичних ознак (лаконічна іконографія крил, конфігурація центрального щита) є залізобетонним аргументом, що датує створення матриці 1820–1850-ми роками.
Аналіз просторової архітектури матриці (трирівневий рельєф):
Особливу технологічну та художню цінність об'єкта становить його складна трирівнева (3D) архітектура рельєфу, виконана майстром-гравером вручну. Профіль штамп-матриці має чітку триступеневу градацію глибини, що вирішувало специфічні завдання гарячого позолотного тиснення:
- Перший (базовий) рівень — утворює площини максимального притискання металу до шкіри. Він відповідав за надійне спікання сусального золота з ґрунтом і створення дзеркальної, ідеально гладкої поверхні основних елементів герба.
- Другий (проміжний) рівень — формує внутрішню фактурну деталізацію (елементи оперення, штрихування, деталі геральдичного щита). Цей рівень створював мікрорельєф і гру півтіней, запобігаючи злиттю золота у суцільну безформну пляму під дією високої температури.
- Третій (найглибший) рівень — являє собою глибокий ізолюючий паз-канавку по всьому зовнішньому обрису фігури орла. Оскільки метал на цій глибині взагалі не контактував із палітуркою, утворювалася «сліпа зона», куди золото не вштамповувалося. Після видалення залишків фольги цей рівень забезпечував бездоганно чистий, рельєфно підкреслений контур герба, який візуально підносив (відривав) фігуру орла над площиною обкладинки.
Наявність такої складної трирівневої геометрії повністю виключає версію плоскої промислової цинкографії чи хімічного травлення пізніших епох і є беззаперечним свідченням унікальної штучної роботи високого художнього класу.
Аналіз потенційного кола замовників та відомчої приналежності:Виготовлення трирівневої мідної штамп-матриці такого високого художньо-технічного рівня було надзвичайно дорогою послугою. У першій половині — середині ХІХ століття подібний інструментарій вважався предметом технологічної розкоші. З огляду на використання державного герба та високу вартість ручної роботи майстра-гравера, право та фінансову можливість замовити це кліше мали лише кілька категорій інституцій:
- Вищі органи державної влади та канцелярії: Канцелярії Генерал-губернаторів (зокрема, Київського, Малоросійського чи Новоросійсько-Бессарабського на українських теренах) для оформлення щорічних парадних звітів імператору; структури Міністерства внутрішніх справ (МВС), Військового відомства та Судових палат — для тиснення на статусних адресних папках, урядових звітах чи фоліантах наказів для вищого керівництва.
- Академічні друкарні та духовні центри найвищого рангу: Елітні палітурні майстерні при великих друкарнях, такі як Друкарня Імператорського університету Св. Володимира у Києві або Києво-Печерська лавра. Вони мали ліцензії та ресурси для створення лімітованих подарункових видань, релігійних книг чи наукових атласів для царської родини та вищого духовенства.
- Приватні майстри-палітурники Постачальників Двору: Приватні ательє високого класу, які виконували замовлення великих книготорговців або представників аристократії для оформлення елітних домашніх бібліотек, де відтиск державного герба (суперекслібрис) підкреслював лояльність власника до престолу.
📚 ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВЕРИФІКАЦІЇ:
- Книжкова палітурка та технології:
- Prideaux, S. T. (1893). An Historical Sketch of Bookbinding. London: Lawrence & Bullen. (Опис класичних європейських технологій гарячого тиснення та інструментів).
- Мазок В. А. (1998). Книжкова палітурка: історія, мистецтво, технологія. Київ: Либідь. (Аналіз розвитку друкарської та палітурної справи в Україні в ХІХ ст.).
- Симонов Л. Н. (1894). Переплетное мастерство и искусство украшения переплета. С.-Петербург. (Фундаментальна праця щодо використання мідних та латунних штампів для тиснення золотом).
- Геральдика та сфрагістика:
- Лакиер А. Б. (1855). Русская геральдика. С.-Петербург. (Класичне дослідження трансформацій та використання спрощених форм державного герба в канцеляріях).
- Пчелов Е. В. (2005). Государственный орёл России: эволюция образа. Москва. (Аналіз використання різних типів орла на відомчих пресах, штампах та офіційних бланках ХІХ століття).
- Технології граверної справи:
- Флёров А. В. (1986). Технология художественной обработки металлов. Москва: Высшая школа. (Опис методів ручного обронного гравіювання штихелями та відмінностей ручної роботи від хімічного травлення
Немає коментарів:
Дописати коментар