Translate

субота, 5 вересня 2026 р.

Ікона храмова Володимир Великий

 МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ

Заснований у лютому 2021 року
📜 НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ПАСПОРТ ПАМ’ЯТКИ



Аналітично-експертний висновок щодо предмета релігійного живопису початку XXI століття
1. ОБ’ЄКТНІ ДАНІ ТА ОПИС
  • Назва предмета: Ікона (храмовий образ) «Святий рівноапостольний князь Володимир Великий».
  • Датування: 2003 рік (атрибутовано за прихованою авторською хронологічною міткою в правому нижньому кутку полотна).
  • Розміри: 90 × 50 см (великий вертикальний формат, характерний для храмових інтер'єрів або бічних приділів іконостаса).
  • Матеріали та техніка: Живопис олійними фарбами на фабричному середньозернистому полотні; техніка пастозного мазка з елементами лесування. Оформлення: дерев'яний профільований багет («хвиля») із золоченням по рельєфу.
  • Стан збереженості: Задовільний. Спостерігаються вікові зміни фарбового шару, мікротріщини (кракелюр), незначні деструкції, полущення та локальні осипання пігменту вздовж нижнього фальца рами, спричинені механічними чинниками під час евакуації.
  • Походження (провенанс): Евакуйовано в ході бойових дій з території Сходу України, що зазнала російської окупації. Вивезено та врятовано безпосередньо засновиком Музею боротьби за Україну, професійним художником-реставратором.

2. ІКОНОГРАФІЧНИЙ ТА СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ
Композиція твору вирішена в традиціях академічного церковного живопису пізнього романтизму (наслідування стилістики соборних розписів кінця XIX — початку XX ст.).
Центральна постать князя Володимира розміщена на пагорбі на тлі ландшафту київських гір та динамічного хмарного неба. У правій руці князь тримає монументальний дерев’яний хрест. У правому нижньому кутку зображено групу молільників (народ Русі) у прихилених позах, що посилює наратив Хрещення.
Ключові іконографічні деталі:
  1. Матеріальний анахронізм: У лівій руці князь притискає до грудей коронаційний убір монарха, деталізований художником як «Шапка Мономаха» (золотий напівсферичний верх, прикрашений декором, хрестом на вершині та об'ємною хутряною оторочкою по низу).
  2. Замаскована символіка (Подвійна мова): Небесне тло за спиною князя Володимира має унікальну пластичну структуру. Тонкі тональні переходи білих та сизих кучевих хмар свідомо поділені автором на три вертикальні візуальні об'єми (осі). Лівий, центральний та правий хмарні елементи формують чіткий, геометріально вивірений силует українського державного герба — Тризуба.

3. МИСТЕЦТВОЗНАВЧЕ ТА ІДЕОЛОГІЧНЕ ТРАКТУВАННЯ
З погляду середньовічної геральдики та матеріальної культури X століття, наявність «Шапки Мономаха» в руках Володимира Святославича (помер у 1015 р.) є грубим історичним анахронізмом. Цей убір став символом Московського царства та ідеологеми «Москва — Третій Рим», штучно екстраполованим російською імперською історіографією на правителів Київської Русі для легітимації концепту «династичної наступності».
Поява цього анахронізму в роботі 2003 року свідчить, що пам'ятка походить із храму-новобудови Сходу України періоду середини 2000-х років, коли відбувалося масове зведення типових споруд в «псевдоросійському» стилі під егідою УПЦ (Московського патріархату), а художники копіювали синодальні російські зразки ХІХ століття.
Проте, наявність хмар у формі Тризуба та прихована дата (2007) свідчать про використання художником прийому «візуальної диверсії» (езопової мови). В умовах культурного й релігійного тиску замовника, український митець свідомо заклав у полотно підпільний патріотичний спротив. Він формально виконав вимогу щодо «імперського» убору в руці, але внутрішньо виправдав себе, розгорнувши в небі над головою Хрестителя його автентичний, прижиттєвий родовий знак — Тризуб Рюриковичів.

4. МУЗЕЙНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ВИСНОВОК
Даний предмет класифікується як унікальний артефакт латентної ідеологічної та культурної боротьби на Сході України у передвоєнний період. Картина наочно демонструє як спроби гуманітарної асиміляції українського простору через церковні інституції, так і тонкі художні методи збереження національної ідентичності українськими митцями в окупаційному за суттю середовищі.
Завдяки фаховим діям реставратора та засновника музею, пам'ятку було успішно вирвано з окупованих територій і переміщено у безпечний простір. Твір підлягає консервації, науковому обліку та включенню до основного фонду Музею боротьби за Україну як важливе матеріальне свідчення передумов та перебігу сучасної російсько-української війни.
Куратор фонду / Головний зберігач Музею боротьби за Україну
[Підпис]
Вересень, 2026 р.

5. ДЖЕРЕЛА ТА НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ
⚖️ Нормативно-правові акти та музейні інструкції
  1. Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 року № 1068-XIV (зі змінами та доповненнями).
  2. Закон України «Про музеї та музейну справу» від 29 червня 1995 року № 249/95-ВР.
  3. «Інструкція з обліку та збереження музейних цінностей, що перебувають у державних музеях України», затверджена Наказом Міністерства культури і мистецтв України № 614 від 25.10.2001 р.
🏛️ Історико-іконографічні та геральдичні дослідження
  1. Андрощук Ф. Десятинна церква — джерело археологічних та історичних знань про Київську Русь. — К.: Інститут археології НАН України, 2011. (Щодо автентичного князівського костюма та озброєння X–XI ст.).
  2. Дашкевич Я. Клан Володимира Великого: Печатки, монети, герби. — Львів: Видавництво М. П. Коць, 2004. (Аналіз оригінальних прижиттєвих емблем та регалій князя).
  3. Лихачев Н. П. Материалы для истории русского иконописания. — СПб, 1906. (Дослідження феномену анонімності, відсутності підписів та маркування дат таємними монограмами на сакральних об'єктах).
  4. Чернов А. Шапка Мономаха: Исторический миф и восточный артефакт. // Вестник славянских культур. — 2012. — № 2 (XXIV). (Наукове обґрунтування часового анахронізму убору, його походження з XIV ст. та штучного перенесення на постать Володимира Хрестителя).
🎨 Дослідження сучасних релігійних процесів та сакрального живопису
  1. Здіорук С. І. Суспільно-релігійні відносини в Україні: виклики та тенденції початку XXI століття. // Стратегічні пріоритети. — К.: НІСД, 2008. (Аналіз масштабного будівництва типових культових споруд та гуманітарного впливу УПЦ МП у східних регіонах у 2000-х роках).
  2. Ковальчук О. Академічний та романтичний напрями в сучасному українському іконописі: традиція проти сурогату. // Мистецтвознавчі записки. — К., 2015. — Вип. 28. (Аналіз копіювання художниками початку XXI століття імперських шаблонів розписів XIX ст.).
💻 Матеріали польових досліджень та фіксації Музею боротьби за Україну
  1. Архівні матеріали науково-експедиційного відділу Музею боротьби за Україну. Протокол первинного візуального та макроскопічного огляду об'єкта реставратором-засновником від вересня 2026 р. (Акт прийому-передачі врятованих цінностей з тимчасово окупованих територій Сходу України, інв. № МБУ-2026/09-01).

Немає коментарів:

Дописати коментар