МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ
- Назва предметів: Комплексна група мікролитих козацьких ґудзиків-«гирьок» та ґудзиків-бубонців (9 одиниць) [2.Приходнюк].
- Час виготовлення: XVII — XVIII століття (доба Гетьманщини та Запорозької Січі).
- Місце виготовлення: Ювелірно-ливарні майстерні Січеславського краю або привізне походження через торговельні зв'язки козацтва [2.Приходнюк].
- Матеріал: Мідний сплав (високоякісна латунь / олов'яниста бронза) [3.Флёров].
- Техніка виготовлення: Складне напівювелірне суцільне та порожнисте фасонне лиття із закладанням внутрішнього мікроядра; формування звукових щілин; фінішна делікатна зачистка ливарного облою різцями вручну [3.Флёров].
- Розміри: Надмініатюрний (ювелірний) калібр. Загальна довжина (висота) разом із вушком складає всього 9 мм, діаметр сферичних головок — ~5-6 мм.
- Конструктивні особливості комплексу: Група є цілісним комплексом (елементи фурнітури одного строю) і розділяється за технологією виготовлення на дві мініатюрні форми:
- Мікробубонці: Порожнисті кулі з горизонтальним звуковим прорізом по екватору сфери [2.Приходнюк].
- Мікро«гирьки»: Суцільнолиті кульки з монолітними круглими вушками [2.Приходнюк].
- Стан збереження: Музейний/колекційний (кабінетне збереження з виразними ознаками історичного побутування) [2.Приходнюк]. Предмети покриті щільною природною патиною широкого спектра — від насиченого малахітово-зеленого до глибокого шоколадного відтінку, що підтверджує автентичність речей та вказує на різні мікроумови тривалого зберігання окремих елементів [3.Флёров].
- Морфологічний та технологічний аналіз фрагментів комплексу:
Особливу наукову цінність у даній групі становлять три деформовані та фрагментовані екземпляри (уламки сферичних головок). У порівнянні з двома цілими суцільнолитими монолітними ґудзиками-„гирьками“ праворуч, ці три предмети є тонкостінними порожнистими мікробубонцями. Через високу крихкість металу (викликану специфікою сплаву та столітньою мінералізацією в ґрунті) їхні порожнисті оболонки розкололися. Проте ці уламки дозволяють зафіксувати внутрішню архітектуру козацького брязкальця, демонструючи порожню звукову камеру, де раніше містилося мікрокалатало. Таке порівняння наочно ілюструє різницю між утилітарними міцними застібками та делікатними шумовими елементами козацького строю.
Технологічний та морфологічний аналіз варіацій стандартних козацьких ґудзиків
Дана група знахідок демонструє високий рівень диференціації козацької моди та локального ливарного ремесла Придніпров'я XVII–XVIII століть [2.Приходнюк]. Поряд із класичними кулястими формами, представлені предмети розкривають унікальні конструктивні та декоративні особливості доіндустріальної металопластики [3.Флёров].
1. Ексклюзивні морфологічні типи (ліва група):
- Конусний (пірамідальний) ґудзик: Екземпляр конічної форми (крайній зліва внизу) репрезентує очевидний вплив східноєвропейського, угорського та османського військового костюма на український стрій [1.Ніколаєва]. Така геометрія розроблялася з суто практичною метою — форма конуса забезпечувала максимальну утилітарну зручність, дозволяючи легше і швидше просувати застібку крізь тугу петлю з товстого сукна верхнього одягу [1.Ніколаєва].
- Орнаментований ґудзик із прорізом-пояском: Екземпляр (зліва вгорі/по центру) має складний художній рельєф у вигляді глибокої декоративної канавки, прорізаної по всьому екваторіальному периметру кулі, та додаткових ліній на лицьовій частині [3.Флёров]. Ці лінії прорізалися майстром-гравером вручну за допомогою штихеля по сирому металу після виймання з форми [3.Флёров]. Такий декор імітував дорогі плетені з канителі (золотого дроту) пасаманні ґудзики, що створювало багату гру світла й тіні на металі та було вершиною тогочасної старшинської моди [1.Ніколаєва].
2. Порівняльний аналіз технології кріплення (права група):
Права пара кулястих ґудзиків слугує наочним еталоном доіндустріальної металообробки:
- Цільнолита монолітна конструкція: На відміну від пізніших фабричних зразків ХІХ століття, де вушка виготовлялися з гнутого тонкого дроту і впресовувалися в тіло ґудзика, обидва ці екземпляри мають широкі, масивні цільнолиті ніжки, виконані як одне монолітне ціле з головкою [2.Приходнюк]. Така широка лита ніжка з петельчастим отвором є головним технологічним маркером автентичного цехового або кустарного виробництва козацької доби [2.Приходнюк].
- Вплив середовища на збереженість: Нижній правий екземпляр зберігся в ідеальному стані зі шляхетною малахітовою патиною [3.Флёров]. Верхній правий екземпляр зазнав сильної мінералізації та корозії в ґрунті, внаслідок чого вкрився глибокими кавернами [3.Флёров]. Проте завдяки значній товщині та монолітності цільнолитої широкої ніжки, предмет повністю зберіг свою конструктивну міцність і функціональність, що дозволяло йому витримувати екстремальні навантаження під час козацьких походів [1.Ніколаєва, 2.Приходнюк].
СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ТА ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ:
Даний комплекс є унікальним матеріальним свідченням високого розвитку українського напівювелірного ливарного мистецтва та військової моди епохи бароко [1.Ніколаєва, 2.Приходнюк].
Надмініатюрний калібр (довжина всього 9 мм) беззаперечно доводить, що ці предмети призначалися для делікатного оздоблення елітного старшинського одягу [1.Ніколаєва]. Їх нашивали щільними довгими рядами (іноді по кілька десятків штук) на коміри-стійки та манжети рукавів парадних шовкових чи оксамитових жупанів сотенної та полкової еліти Гетьманщини [1.Ніколаєва].
Поєднання в одному ряду глухих застібок та порожнистих бубонців із мікрокалаталом всередині створювало під час рухів воїна витончений, ледь чутний шурхотливий звук [1.Ніколаєва]. Цей акустичний ефект слугував додатковим невербальним маркером багатства, вишуканого смаку та високого статусу власника на полкових радах [1.Ніколаєва]. Знахідки порожнистих бубонців у такому дрібному ювелірному виконанні становлять мінімальний відсоток від загального масиву козацької фурнітури Придніпров'я [2.Приходнюк]. Пам'ятка має виняткову історичну, музейну та етнографічну цінність.
📚 ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ВЕРИФІКАЦІЇ:
- Ніколаєва Т. О. (2005). Історія українського костюма. Київ: Либідь. (Опис текстильних застібок, мікроґудзиків та специфіки оздоблення рукавів і комірів старшинських жупанів) [1.Ніколаєва].
- Приходнюк О. М. (2001). Козацькі старожитності Придніпров'я. Київ-Запоріжжя. (Типологія, хронологія та класифікація дрібної литої металопластики й козацької фурнітури Нижнього Подніпров'я) [2.Приходнюк].
- Флёров А. В. (1986). Технология художественной обработки металлов. Москва: Высшая школа. (Технологічні процеси точного фасонного та художнього мікролиття мідних сплавів у роз'ємні форми) [3.Флёров].
Немає коментарів:
Дописати коментар