МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
Сектор воєнно-історичної мілітарії та археології Криму
Сектор воєнно-історичної мілітарії та археології Криму
АКТ НАУКОВОЇ АТРИБУЦІЇ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
Реєстраційний номер: МБУ-КВ-1854/55
Класифікація: Речові пам’ятки / Елементи особистого спорядження військовослужбовців експедиційних сил
Класифікація: Речові пам’ятки / Елементи особистого спорядження військовослужбовців експедиційних сил
1. Опис та техніка виготовлення
Назва артефакту: Декоративне навершя (набалдашник) полегшеного офіцерського парадного стека (swagger stick).
Форма: Зооморфна, у вигляді стилізованої голови геральдичного британського лева із гривою.
Лінійні розміри: Загальна довжина — 7,5 см.
Технологія виготовлення (Вікторіанська промислова специфіка):
Предмет виконано методом високоточного фабричного штампування з двох дзеркальних половин (листова мідь/латунь), які були з’єднані та спаяні по шву. Така порожниста конструкція суттєво зменшувала вагу набалдашника, полегшуючи стек та забезпечуючи йому ідеальне балансування в руці.
Фінішна обробка: Після паяння предмет пройшов делікатну ювелірну процедуру посріблення (імовірно, шляхом ранньої гальванопластики, що бурхливо розвивалася в Англії з 1840-х років). Шар срібла повністю приховував лінії технологічних швів.
Форма: Зооморфна, у вигляді стилізованої голови геральдичного британського лева із гривою.
Лінійні розміри: Загальна довжина — 7,5 см.
Технологія виготовлення (Вікторіанська промислова специфіка):
Предмет виконано методом високоточного фабричного штампування з двох дзеркальних половин (листова мідь/латунь), які були з’єднані та спаяні по шву. Така порожниста конструкція суттєво зменшувала вагу набалдашника, полегшуючи стек та забезпечуючи йому ідеальне балансування в руці.
Фінішна обробка: Після паяння предмет пройшов делікатну ювелірну процедуру посріблення (імовірно, шляхом ранньої гальванопластики, що бурхливо розвивалася в Англії з 1840-х років). Шар срібла повністю приховував лінії технологічних швів.
2. Метод монтажу та збереженість
Внутрішня фіксація: Монтаж навершя на органічну основу (тростину з дерева або бамбука) здійснювався приховано. Фіксацію забезпечував внутрішній круглий виступ (шпонка-паз) на одній із внутрішніх стінок деталі та гарячий кістяний (міздровий) клей. Рідкий клей заливався всередину порожнини, затікав за виступ та утворював глухий замок, який повністю виключав прокручування чи сползання руків'я. Наскрізні кріплення (цвяхи, гвинти) не застосовувалися.
Сучасний стан (Археологічний контекст):
Предмет має сліди перебування в агресивному, сильно мінералізованому та солоному кримському ґрунті протягом 170 років.
Сучасний стан (Археологічний контекст):
Предмет має сліди перебування в агресивному, сильно мінералізованому та солоному кримському ґрунті протягом 170 років.
- Чорна патина: Залишки оригінального посріблення набули щільного вугільно-чорного відтінку внаслідок глибокого сульфідування (утворення сульфіду срібла ). Хімічна реакція була значно прискорена пороховими газами від постійних обстрілів (тогочасний чорний порох містив високу концентрацію сірки).
- Наскрізна корозія: У результаті вимивання цинку зі сплаву (децинкифікації) у найтонших пресованих місцях рельєфу утворилися характерні каверни, глибокі раковини та наскрізні отвори, які вторинно деформували первісну гладку фабричну форму лева.
3. Історичний контекст та атрибуція (Зв’язок із Royal Navy та Royal Engineers)
Образ лева є головним геральдичним символом Британської корони. У Королівському військово-морському флоті Великої Британії (Royal Navy) лев традиційно прикрашав навершя офіцерських кортиків (dirks) та абордажних шабель. На суші морські офіцери носили витончені цивільні трості та стеки з цією символікою, підкреслюючи приналежність до еліти флоту.
Проте технологія та колір металу («срібло») відкривають пряму паралель із долею офіцера-інженера (сапера) або представника некомбатантських служб під час облоги Севастополя (1854–1855 рр.).
У британських військах колір фурнітури строго регламентував статус:
- «Золото» носили кадрової бойові офіцери.
- «Срібло» було приписане технічним службам, судновим медикам, інтендантам та військовим інженерам допоміжних/ополченських підрозділів.
Під час траншейної війни в Криму Корпус Королівських інженерів (Royal Engineers) зазнав колосальних втрат: понад 50% офіцерського складу саперів, які керували будівництвом парапетів, підкопів та батарей безпосередньо під вогнем на передовій (на Малаховому кургані, Редані, Чорній річці), були вбиті або поранені.
У нічних траншеях офіцери не носили громіздких довгих шабель — їхньою ознакою статусу та інструментом координації робіт виступали саме короткі легкі стеки (swagger sticks). Цей посріблений штампований лев належав офіцеру технічної/інженерної або флотської служби, який з високою ймовірністю загинув у бою під час одного з артилерійських нальотів чи нічних штурмів. Артефакт вилетів із рук власника під час вибуху, був миттєво засипаний землею зміщеного бруствера траншеї й забальзамований пороховою сіркою на 170 років.
Висновок експертної комісії музею:
Предмет є автентичною особистою реліквією високого історико-культурного значення, рідкісним зразком військово-технічного побуту офіцерського корпусу Великої Британії періоду Кримської кампанії 1854–1855 рр. на території України.
Предмет є автентичною особистою реліквією високого історико-культурного значення, рідкісним зразком військово-технічного побуту офіцерського корпусу Великої Британії періоду Кримської кампанії 1854–1855 рр. на території України.
Джерела та література для верифікації:
- Regimental Swagger Sticks of the British Army and Navy forces (1800-1950) // Sally Antiques Military History Collection.
- UK, Crimean War Casualties, 1853-1856 (Official Records transcribed from the London Gazette) // Forces War Records Database.
- The Royal Engineers in the Crimea: Siege operations, trenches construction and officer casualties at Sebastopol // The National Archives, Kew (WO 32).
- Crimean Medals and Personal Artifacts to the Royal Navy with Impressed and Private Naming // Orders and Medals Research Society (OMSA).
- Облога Севастополя (1854–1855) та інженерна війна в Криму // Матеріали Інституту історії України НАНУ.





Немає коментарів:
Дописати коментар