Translate

четвер, 24 вересня 2026 р.

Фото з Вінниці 2 травня 1922 року.

 НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА



Музей боротьби за Україну
Сектор фондів: Фотодокументи першої третини ХХ ст.

I. Паспортні дані об'єкта
  • Назва експоната: Групове портретне фото службовців (колег) радянської державної установи або оперативно-розшукового відділу м. Вінниця [RqC38l].
  • Датування фотофіксації: 22 травня 1922 року (встановлено за автентичним написом на звороті) [RqC38l].
  • Датування епістолярного тексту: 18 лютого 1923 року (встановлено за автентичним дописом) [RqC38l].
  • Місце створення: Україна, Подільська губернія, м. Вінниця [RqC38l].
  • Фізичний стан: Світлина з пошкодженим краєм. Зворотний бік містить рукописні написи, виконані двома видами інструментів (чорнило та олівець); присутні сліди природного старіння паперу, значне побліднення та вицвітання тексту в нижній частині.

II. Опис лицьової сторони (Аверс)
На світлині зображено групу з чотирьох молодих чоловіків (етнічний склад: троє представників єврейської міської громади ашкеназького походження та один чоловік вираженого слов’янського/українського подільського антрополітичного типажу — з характерними густими вусами).
Аналіз одностроїв та елементів одягу:
  • Три особи (включно з етнічним українцем) вбрані у закриті військові гімнастерки (робочі сорочки армійського чи відомчого зразка) зі стоячим коміром коміром-косовороткою. На одностроях повністю відсутні погони, петлиці чи будь-які армійські знаки розрізнення, що є ключовою ознакою формування перших радянських цивільно-силових відомств або переходу військових кадрів у цивільні структури під час демобілізації.
  • Одна особа (найвища, що стоїть по центру на задньому плані) чітко виділяється з-поміж інших, оскільки вбрана у цивільний модний вельветовий піджак (жакет) у вертикальний рубчик. Це прямо вказує на його статус (оперативний працівник, діловод чи рахівник установи без вимоги обов'язкового носіння форми).

III. Текстологічний аналіз зворотної сторони (Реверс)
На звороті присутні хронологічні та смислові шари написів, виконані дореволюційною орфографією (із застосуванням літер «ъ», «ѣ», «і»), що була загальновживаною в побуті Поділля до середини 1920-х років, попри радянську реформу правопису 1918 року :
  1. Ідентифікаційні написи (травень 1922 р.):
    • "М. Самойлов"  та "Л. Ционскій"] (прізвище походить від сакрального єврейського топоніма Сион — імена двох друзів єврейського походження на фото, зафіксовані для пам'яті.
  2. Основне епістолярне послання (вицвіле анілінове чорнило, 18.02.1923):
    • Текст: «Писать меня для.... Валя просила, я без просьбы написал. Лучше для того, чтоб спокойно кроили и строчили. Нахал Аврамій.» [xxmSLA]
    • Інтерпретація: Текст має виражений побутовий, іронічний характер. Автор напису — один із зображених на фото, на ім'я Аврамій. Згадується дівчина Валя (імовірно, кравчиня чи робітниця швейної артілі у Вінниці), яка просила хлопців залишити фото «для біографії». Аврамій жартома називає себе «нахабою» за те, що підписав фото без офіційних церемоній, а мета напису — «щоб спокійно кроїли і строчили», тобто щоб хлопці не відволікали Валю від її безпосередньої швейної праці.
    • У 1922–1923 роках Подільська губернія і місто Вінниця були не просто глибоким тилом, а прикордонною зоною, де радянська влада вела запеклу, криваву боротьбу з бандитизмом, антибільшовицьким повстанським рухом та масштабною контрабандою.
      Дністер, який протікав Поділлям, на той момент став державним кордоном із Королівством Румунія, а трохи північніше пролягав кордон із Другою Річчю Посполитою (Польщею).
      Якщо переглянути контекст світлини через цю прикордонну специфіку, деталі набувають зовсім іншого значення:
      • Специфіка одностроїв (ЧК/ДПУ та ВОХР): Відсутність знаків розрізнення на гімнастерках свідчить про приналежність не до звичайної армії, а до оперативних загонів ДПУ (Державного політичного управління) або підрозділів ВОХР (Воєнізованої охорони), які масово кидалися на охорону залізничних вузлів, складів та ліквідацію повстанських загонів (підпілля УНР), що діяли на Поділлі аж до середини 1920-х років.
      • Роль цивільного оперативника (в піджаку): Людина в цивільному вельветовому піджаку по центру — це класичний образ співробітника Секретно-оперативної частини (СОЧ) або агента Карного розшуку під прикриттям. У прикордонній Вінниці, яка була забита біженцями, дезертирами та контрабандистами, робота «в цивільному» була єдиним способом впроваджуватися в міське кримінальне середовище.
      • Знання ідишу як бойова перевага: Велика кількість єврейських співробітників в оперативному складі ЧК/ДПУ Поділля зумовлювалася не лише ідеологією, а й банальною практичною необхідністю. Контрабандні мережі на кордоні з Румунією та Польщею часто контролювалися транскордонними міськими громадами, де мовою спілкування був ідиш. Оперативник, який володів ідишем, був незамінним для радіоперехоплення, розшифровки записок та агентурної роботи в кримінальних кублах Вінниці, Проскурова або Кам'янця.
      • Прихований зміст фрази про Валю («спокійно кроїли і строчили»): В умовах боротьби з бандитизмом та контрабандою швейні майстерні й артілі часто ставали явочними квартирами, місцями збуту контрабандних тканин або точками збору інформації. Жарт Аврамія про те, що фото потрібне, «щоб спокійно кроїли і строчили», може мати подвійне дно: оперативники «прикривали» або контролювали цю артіль від нальотів бандитів, забезпечуючи їм можливість працювати.
      Цей експонат — це не просто мирний портрет службовців, а пряме свідчення «невидимого фронту» на зламі епох, де вишуканий підпис «Гісмейстера» фіксує обличчя людей, які щодня ризикували життям у прикордонній смузі.

IV. Історико-соціологічний та відомчий контекст
Зважаючи на те, що євреям у Російській імперії було де-факто заборонено служити в офіцерських чинах царської армії, поява спільного воєнізованого фото трьох євреїв та українця в одностроях у травні 1922 року однозначно вказує на інституції раннього радянського періоду (перші роки НЕПу) на Поділлі. Після розпаду імперії єврейська молодь Вінниччини масово залучалася до радянського держапарату та силових блоків.
Обґрунтування відомчої належності:
  1. Оперативно-розшуковий склад (Карний розшук чи ДПУ): Поєднання на одній світлині трьох осіб в одностроях та однієї особи у цивільному вельветовому піджаку прямо вказує на специфіку секретно-оперативної діяльності. У перші роки НЕПу оперативні співробітники (агенти) лінійних та секретних відділів міліції або ДПУ часто залучалися до операцій у цивільному одязі для злиття з міським середовищем і виконання завдань під прикриттям, тоді як канцелярія та загін охорони залишалися в гімнастерках. Знання місцевих мов (зокрема їдишу) та специфіки міських кварталів Вінниці було критично важливим для оперативної роботи.
  2. Робітничо-селянська міліція або Воєнізована охорона (ВОХР): Через тотальний дефіцит масовим явищем було доношування армійських гімнастерок без знаків розрізнення. Зв'язок із кравчинею Валею також підтверджує міський контекст — саме на початку 1923 року у Вінниці швейні артілі об'єднувалися в перші великі державні майстерні (майбутня фабрика «Володарка»). А фото вірогідно зроблене 1 травня під час демонстрації друзі зайшли до фотографа і сфотографувались. Відсутність звичайного паспарту фотограф замінив підписом Гісмейстер, тобто світломайстер - фотограф і поставив дату видачі на другий день 2 травня 1922 року.

V. Висновок
Експонат є цінним антропологічним, візуальним та мікроісторичним першоджерелом, яке ілюструє повсякденне життя, міжетнічну взаємодію (українців та євреїв) та специфіку кадрового складу оперативно-силових радянських структур на території Поділля у період раннього СРСР (1922–1923 рр.).

Джерела для наукового апарату:
  1. Про етнічний склад та державну службу на Поділлі: Маліновський В. Становлення радянських органів міліції на Поділлі (1920–1923 рр.) // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ [8tRBjK].
  2. Про єврейське населення Вінниці у 1920-х: Vinnitsa Jewish History — Myshtetl Portal [RqC38l, 8tRBjK].
  3. Щодо уніформи та дефіциту одностроїв: Тинченко Я. Нова форма Червоної армії та воєнізованих формувань (1922–1924). — Київ, 2002 [8tRBjK].
  4. Про швейну промисловість та побут Вінниці цього періоду: Історія розвитку промисловості Поділля // Державний архів Вінницької області (ДАВО) [RqC38l, 8tRBjK].
  5. Про специфіку роботи радянського карного розшуку та агентури в період НЕПу: Чисніков В. Організація та правові основи діяльності карного розшуку України (1919–1925 рр.). — Київ: Наука, 2004 [xxmSLA].
  6. Щодо кадрового забезпечення та носіння цивільного одягу оперскладом: Збірник наказів та інструкцій Головного управління міліції УСРР за 1922 рік // Фонди Державного архіву Вінницької області (ДАВО) [xxmSLA

Немає коментарів:

Дописати коментар