Українська ікона праворучиця.

 МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ

Науково-дослідний відділ сакрального мистецтва та етнографії

---

НАУКОВО-АТРИБУЦІЙНИЙ ВИСНОВОК

на предмет релігійного культу (хатню ікону)

1. Загальні відомості про предмет

• Назва сюжету: Ікона Божої Матері  Праворучниця.
• Датування: Кінець XIX — початок XX століття (орієнтовно 1890–1910 рр.).
• Регіон походження: Наддніпрянщина / Східне Поділля / Слобожанщина (Україна).
• Техніка та матеріали: Дерево, левкас, олійний живопис (повний пропис); оклад — тиснена металізована фольга; оздоблення — автентичне «убрання» зі штучних паперово-тканинних квітів та сухоцвітів; кіот — фігурний (хвилястий), дерево, скління.
• Розміри: 47 х 30 см (разом із кіотом).
• Стан збереження: Колекційний («люкс»). Живописний шар цілісний, без ознак осипання фарби чи здуття левкасу; наявний природний мікрокракелюр часу. Фольговий оклад зберіг чіткість тиснення та первинний блиск без виражених слідів корозії. Кіот автентичний, без видимих пошкоджень структури дерева.

---

2. Іконографічний аналіз

Представлена ікона належить до відомого типу Божої Матері Праворучиці без сувою чи книги, проте виконана у специфічній народній модифікації — композиції (Праворучниця).

• Особливості експозиції ликів: Божественне Немовля сидить на правій руці Богородиці (у класичному синодальному каноні — на лівій). Погляд Матері та Сина звернений фронтально до глядача. Голова Богородиці має легкий, делікатний нахил до Немовляти.
• Аналіз жестів: Права рука отрока Христа піднята перед грудьми у жесті двоперстного або іменного благословення. Його ліва рука протягнута вбік і м’яко покладена на плече (комір одежі) Богородиці. Цей жест є ключовим маркером довірливих відносин між Матір'ю та Сином у сакральній традиції.

---

3. Стилістичний та технологічний аналіз

• Живопис: Лики та ручки фігур виконані у високій академічній манері (так званий синодальний або «олейний» стиль). Майстер продемонстрував високий рівень художньої грамотності: м'які світлотіньові переходи на шкірі (карнація), анатомічно точна прописка пальців, глибокий та виразний малюнок очей. На відміну від дешевих ікон «під оклад» (де прописували лише видимі частини тіла), тут виконано повний пропис усього сюжету, що свідчить про дорожчу роботу на замовлення.
• Оклад та «убрання»: Тиснений фольговий оклад повторює об'ємні складки одягу та створює сяючий німб навколо голів. Особливу етнографічну цінність становить ліва та права частини композиції, оздоблена автентичними паперовими квітами. Цей феномен («вбирання» ікони в квіти під скло) є унікальною рисою українського хатнього іконостаса кінця XIX — початку XX століття, що символізував квітучий Рай та особливу пошану до Богородиці. Технологія створення такого фольгового гофрування та паперового вбрання детально описана в наукових розвідках О. Векленка щодо масової хатньої ікони великих ремісничих центрів.

---

4. Музейний висновок (Резюме)

Предмет є видатним зразком українського професійно-кустарного сакрального мистецтва зламу епох. Рідкісне іконографічне вирішення, висока художня якість академічного олійного письма та абсолютно недоторканий, ідеальний стан збереження разом із рідним фігурним кіотом та паперовим квітковим оздобленням роблять цю ікону предметом високого музейного, етнографічного та колекційного значення.

---

5. Джерела та рекомендована література

1. Векленко О. Борисівська ікона. // Народне мистецтво. — 2002. — № 1-2. — С. 42-45.
2. Векленко О. Хатня ікона Слобожанщини та суміжних земель (технологічні та стилістичні особливості фольгових окладів). — К.: Наукова думка, 2008.
3. Романовський В. Кустарні іконописні промисли та їх особливості в Україні (кінець XIX — поч. XX ст.). — К., 2011.
4. Откович Т. Український хатній іконопис: регіональні особливості та технологія збереження. — Л.: Місіонер, 2016.
5. Архівні матеріали та каталоги експертних маркетплейсів антикваріату України (Електронний ресурс: Violity Antique Forum).

---

Завідувач науково-дослідного відділу: (підпис)
Науковий співробітник-атрибутор: (підпис)
Музей боротьби за Україну, 2026 р.

---