Порівняльний аналіз двох кримсько-татарських печаток 19ст.

 НАУКОВО-ІСТОРИЧНА АТРИБУЦІЯ ПРЕДМЕТІВ СФРАГІСТИКИ

їх

(Комплексне дослідження двох приватних мусульманських печаток «мюхюр» з колекції Музею боротьби за Україну)

I. Вступне науково-дослідне обґрунтування та легенда предметів

Контекст дослідження та історична довідка:
Представлені дві особисті приватні печатки-підвіски («мюхюр» / mühür) репрезентують сфрагістичну, правову та торговельну культуру мусульманського населення Півдня України та Криму (передусім кримськотатарського етносу) другої чверті XIX століття.

В ісламській правовій традиції особиста печатка мала силу офіційного юридичного підпису. Відтиск матриці наносився на гарячий сургуч, мастику чи віск для затвердження майнових паперів (купчих на землю, спадкових документів), укладання великих торгових угод, а також приватного листування. Наявність натільного вушка свідчить про те, що обидва об'єкти використовувалися як повсякденні особисті інструменти, які носили приховано під одягом (найчастіше на шиї) для запобігання втраті або несанкціонованому використанню печатки сторонніми особами.

Обидва артефакти мають глибокий краєзнавчий та комеморативний вимір для Музею боротьби за Україну в Дніпрі. Вони виступають матеріальними аналогами родових реліквій, які масово вилучалися, знищувалися або були безповоротно втрачені під час імперських та радянських репресій, розкуркулення і трагічної депортації кримськотатарського народу 1944 року. Наявність у колекції двох предметів, близьких за хронологією та художніми канонами, свідчить про серійність і стійку традицію місцевого ремісничого виробництва сфрагістичних матриць у Причорноморському регіоні.

---

📑 МУЗЕЙНИЙ ПРЕДМЕТ №1: Мідна приватно-торгова печатка (1251 р. Хіджри)

1. Обліково-метричні параметри

Параметр	Науково-каталожні дані (заповнюється музеєм)
Музейний шифр / Інвентарний №	[ ]
Номенклатурна назва	Печатка-матриця особиста, штамп-підвіска («мюхюр» / mühür) приватно-торгова
Датування	Друга чверть XIX ст. На матриці вигравіювано 1251 р. Хіджри (1835–1836 рр. н. е.)
Культурно-історичний регіон	Османська імперія / етнокультура корінних народів Півдня України та Криму
Матеріал	Мідний сплав (оловянисто-свинцева бронза / латунь)
Техніка виготовлення	Фасонне лиття, шліфування, ручне контррельєфне дзеркальне гравіювання (грубий глибокий різ)
Загальна висота (довжина)	49,8 мм
Діаметр робочого поля (матриці)	15.9 мм
Товщина диска матриці	3 мм
Вага (маса)	14 г
Стан збереженості	Задовільний. Об'єкт покритий щільною природною вторинною благородною патиною темно-коричневого кольору з вираженими зеленими малахітовими вогнищами окислення у заглибленнях літер. Наявні мікрокаверни та незначні сліди механічного побутування.

2. Морфологічні ознак та епіграфіка предмета №1

• Конструкція: Суцільнолита двоскладова конструкція з видовженим балясиноподібним руків'ям та круглою плоскою матрицею, обрамленою по периметру крапковим обідком (псевдозерню). Верх союзу ніжки завершується сплощеним вушком з отвором для шнурка.
• Епіграфіка та каліграфія: Текст виконано арабською графікою (османська мова) у щільному ускладненому стилі дзеркального контррельєфу (модифікація стилю Сулюс або Ріка). Поле матриці розділене тонкою горизонтальною лінією на два регістри:
  1. Верхній та центральний регістри: Містять початок благочестивої формули та теофорного імені, що базується на графічному елементі «Абд» (عبد — Слуга / Раб Божий). Різьблення літер виконано в утилітарній манері з глибокими прямими лініями.
  2. Нижній регістр (в основі матриці): Цифровий напис року. Вигравіювано чотири дзеркальні арабські цифри: ١٢٥١ (одиниця, двійка з гачком вліво, краплеподібна п'ятірка, одиниця), що вказують на 1251 рік Хіджри.
• Соціальний статус первинного власника: Матеріал (мідний сплав) та характер виконання вказують на приналежність речі особі середнього статку — місцевому татарському купцю, крамарю або реміснику.

---

📑 МУЗЕЙНИЙ ПРЕДМЕТ №2: Срібна елітарна печатка (1248 р. Хіджри)

1. Обліково-метричні параметри

Параметр	Науково-каталожні дані (заповнюється музеєм)
Музейний шифр / Інвентарний №	[ ]
Номенклатурна назва	Печатка-матриця особиста, штамп-підвіска («мюхюр» / mühür) елітарна, приватно-родова
Датування	Друга чверть XIX ст. На матриці вигравіювано 1248 р. Хіджри (1832–1833 рр. н. е.)
Культурно-історичний регіон	Османська імперія / етнокультура корінних народів Півдня України (кримськотатарська аристократія)
Матеріал	Білий метал (срібло / срібний сплав високої або середньої проби)
Техніка виготовлення	Ювелірне фасонне лиття, шліфування, ручне високохудожнє контррельєфне дзеркальне гравіювання
Загальна висота (довжина)	24,8 мм
Діаметр робочого поля (матриці)овал	14х14,5 мм
Товщина диска матриці	1,2 мм
Вага (маса)	4 г
Стан збереженості	Задовільний. Об'єкт покритий щільною, глибокою природною вторинною колекційною патиною темного (майже чорного) кольору, характерною для тривалого окислення срібних сплавів у сухому середовищі. Зелені мідні окисли відсутні.

2. Морфологічних ознак та епіграфіка предмета №2

• Конструкція: Аналогічна Предмету №1 за формою руків'я (балясиноподібне з кубічним потовщенням та натільним вушком) та крапковим оформленням бортика круглої матриці. Проте вирізняється витонченішою ювелірною пластикою та точнішим припасуванням диска матриці до основи ніжки.
• Епіграфіка та каліграфія: Текст виконано арабською графікою (османська мова). Стиль аналогічний Предмету №1 (ущільнена композиція за принципом «абджад»), але відрізняється вищим рівнем каліграфічної майстерності. Лінії літер мають плавні заокруглення та змінну товщину різу. Робоче поле розділене на два регістри:
  1. Верхній та центральний регістри: Містять високохудожню лігатуру теофорного імені, основою якого виступає велика плавна петля слова «Абд» (عبد — Слуга), що переходить у верхньому ярусі в лігатурні завершення букв імені (найімовірніше, «Абдуллах» або «Абд аль-Баки»).
  2. Нижній регістр (під горизонтальним розділювачем): Цифровий напис року. Вигравіювано чотири дзеркальні арабські цифри: ١٢٤٨ (одиниця, двійка з гачком вліво, кутаста османська четвірка та гостра V-подібна вісімка), що чітко фіксують 1248 рік Хіджри.
• Соціальний статус первинного власника: Використання благородного білого металу (срібла) в ісламському світі було єдиним дозволеним дорогоцінним атрибутом для чоловіків. Матеріал та витончена каліграфія беззаперечно вказують на приналежність предмета представнику вищих прошарків суспільства — кримськотатарській військово-родовій знаті (беям, мурзам), духовенству (каді) або купцям першої гільдії.

---

II. Науково-історичний висновок (зведений)

Обидва експонати є рідкісними та цінними речовими джерелами з історії повсякдення, матеріальної культури, ювелірного мистецтва, сфрагістики та етнографії Півдня України та Криму періоду другої чверті XIX століття. Вони наочно ілюструють побутування високої правової та адміністративної культури корінних народів України в умовах їхнього життя після анексії цих територій Російською імперією. Паралельне представлення в колекції одного музею мідного (купецько-ремісничого) та срібного (аристократичного) мюхюрів дозволяє комплексно реконструювати соціальну стратифікацію та правові відносини епохи. Об'єкти мають високе наукове, музейне та експозиційне значення для висвітлення багатогранної мультикультурної історії України.

---

III. Джерела та наукова література для порівняльно-історичного аналізу:

1. Акчокракли О. Татарські знаки (тамги) в Криму / О. Акчокракли // Східний світ. — 1927. — № 1. — С. 32–41.
2. Гійом Л. Збірки мусульманських печаток та штампів-мюхюрів Османської імперії [електронний ресурс] // Сфрагістичні студії Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.
3. Грибовський В. В. Ханські ярлики та акти кримської судово-адміністративної практики як джерело з історії Південної України / В. В. Грибовський // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2011. — Вип. XXX. — С. 245–258.
4. Іванченко О. В. Особисті приватні печатки мусульманського населення Півдня України (кінець XVIII – XIX ст.): типологія та походження / О. В. Іванченко // Матеріали до української сфрагістики. — К., 2014. — Вип. 4. — С. 112–125.
5. Кресін О. В. Правова система Кримського ханства: інститути каді та бейських судів у контексті звичаєвого права / О. В. Кресін // Часопис Київського університету права. — 2008. — № 3. — С. 14–22.
6. Мавріна О. С. Документи Кримського ханства в архівосховищах Туреччини: археографічний та сфрагістичний аспекти / О. С. Maвріна // Сходознавство. — 2010. — № 49-50. — С. 73–89.
7. Непомнящий А. А. Кримськотатарська етнографія та матеріальна культура в дослідженнях ХІХ – початку ХХ століття / А. А. Непомнящий. — Сімферополь, 2002. — 240 с.
8. Сварник І. Українська сфрагістика: історія, сучасний стан, перспективи дослідження / І. Сварник // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2000. — Т. CCXL: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — С. 138–164.
9. Якубович M. M. Іслам в Україні: історія та сучасність / M. M. Якубович. — Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. — 264 с.
10. Acar M. Ş. Osmanlı Mühürleri ve Mühürcülük Sanatı (Османські печатки та мистецтво сфрагістики) / M. Ş. Acar. — Ankara: Kültür Bakanlığı Yayınları, 2001. — 286 s. (тур.).
11. Gallotta A. The Use of Personal Seals (Mühür) in the Ottoman Administration and Daily Life / A. Gallotta // Journal of Ottoman Studies. — 1997. — Vol. XVII. — P. 45–61. (англ.).
12. Kurat A. N. Topkapı Sarayı Müzesi Arşivindeki Altın Ordu, Kırım ve Türkistan Hanlarına Ait Yarlık ve Bitikler (Ярлики та декрети ханів Золотої Орди, Криму та Туркестану в архіві Музею палацу Топкапи) / A. N. Kurat. — İstanbul: Bürhaneddin Erenler Matbaası, 1940. — 212 s. (тур.).
13. Reychman J., Zajączkowski A. Handbook of Ottoman-Turkish Diplomatics (Посібник з османсько-турецької дипломатики та сфрагістики) / J. Reychman, A. Zajączkowski. — The Hague: Mouton, 1968. — 232 p. (англ.).
14. Umur S. Osmanlı Padişah Tuğraları ve Mühürleri (Тугари та печатки османських правителів і чиновників) / S. Umur. — İstanbul: Cem Yayınevi, 1980. — 344 s. (тур.).

---

Укладач атрибуції: [Назва підрозділу / ПІБ наукового співробітника]
Дата дослідження: Серпень 2026 р.

---