МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
(Козацький похідний музей, м. Дніпро)
НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
І. ПАСПОРТНІ ДАНІ
- Назва комплексу: Комплект військового однострою та спорядження елітного козака-вершника (реєстрової старшини) середини XVII століття Міський сайт Дніпра.
- Тип предмета: Історична наукова реконструкція (одяг, вогнепальний комплекс, нагайка); оригінальний пам'яткознавчий артефакт (бойова частина келепа) Антикварна галерея.
- Датування:
- Концептуальне датування комплексу: середина XVII ст. (Доба Хмельниччини / Козацько-польських воєн).
- Датування металевого бойового елемента келепа: XVII ст. (оригінал) Антикварна галерея.
- Датування виготовлення реконструкції: ХХІ ст.
- Матеріали: Сукно, шкіра натуральна, дерево, залізо, кована сталь, латунь, текстильні нитки.
- Техніка створення: Ручне та машинне пошиття, ковка, слюсарна обробка, художнє плетіння, деревообробка.
- Джерело та спосіб надходження: Створено за науковими джерелами та реконструйовано для експозиційного комплексу «Генетика свободи: від шаблі до дрона» Музею боротьби за Україну Міський сайт Дніпра.
- Практичне використання: Експонат брав участь у виїзній просвітницькій, національно-патріотичній та лекційній діяльності музею в закладах середньої освіти (гімназіях та ліцеях) під час урочистостей до Дня Покрови (Дня Українського козацтва та Дня захисників і захисниць України).
ІІ. МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ ТА ІСТОРИКО-ТЕХНІЧНИЙ ОПИС
1. Текстильний комплекс (однострій):
Комплект репрезентує елітний прошарок Війська Запорозького (значне військове товариство або полкову старшину). Верхній одяг складається з темного сукняного жупана (каптана) військового крою середини XVII ст., що застібається на щільний вертикальний ряд ґудзиків на грудях. Такий крій забезпечував максимальну зручність під час верхової їзди та кавалерійського бою. Головний убір представлений шапкою зі світлим сукняним шликом, що відповідає традиційній козацькій моді зазначеного періоду. На поясі закріплено шкіряну нагайку (нагай) з декоративно-практичним кольоровим плетінням (махрою) на кінці батога, яка виступала одночасно інструментом керування конем, статусним маркером вершника та допоміжною зброєю ближнього бою.
Комплект репрезентує елітний прошарок Війська Запорозького (значне військове товариство або полкову старшину). Верхній одяг складається з темного сукняного жупана (каптана) військового крою середини XVII ст., що застібається на щільний вертикальний ряд ґудзиків на грудях. Такий крій забезпечував максимальну зручність під час верхової їзди та кавалерійського бою. Головний убір представлений шапкою зі світлим сукняним шликом, що відповідає традиційній козацькій моді зазначеного періоду. На поясі закріплено шкіряну нагайку (нагай) з декоративно-практичним кольоровим плетінням (махрою) на кінці батога, яка виступала одночасно інструментом керування конем, статусним маркером вершника та допоміжною зброєю ближнього бою.
2. Комплекс вогнепальної зброї:
Воїн має високий рівень індивідуального вогневого захисту, характерний для козацької кавалерії рейтарського типу:
Воїн має високий рівень індивідуального вогневого захисту, характерний для козацької кавалерії рейтарського типу:
- Англійський кремнієвий пістоль (XVII ст.), закріплений за поясом. Наявність дорогої англійської зброї (з характерним кремнієво-батарейним замком або замком типу doglock) свідчить про значні фінансові можливості власника або високий статус його військових трофеїв.
- Кремнієва довгоствольна рушниця (довгоствольний мушкет/аркебуза європейського або східного типу), розміщена поруч. Наявність парного вогнепального гарнітура (рушниця + пістоль) дозволяла вести щільний вогонь як на дистанції, так і під час кавалерійського з'їжджання. Спорядження доповнено натрускою (порохівницею), виготовленою з автентичного напливного рогу.
3. Комплекс холодної зброї (ближній бій):
За поясом розміщено Келеп (клевець) — оригінальний артефакт XVII століття Антикварна галерея. Металевий бойок має ковану чотиригранну дзьобоподібну частину (призначену для пробивання тогочасних залізних кірас та шоломів) та кувалдоподібний обух Антикварна галерея. Предмет пройшов професійну наукову реставрацію та консервацію: оригінальний залізний бойок посаджено на нову дерев'яну рукоять (ручку) історичної довжини та форми, що повернуло експонату його первинний експозиційний вигляд.
За поясом розміщено Келеп (клевець) — оригінальний артефакт XVII століття Антикварна галерея. Металевий бойок має ковану чотиригранну дзьобоподібну частину (призначену для пробивання тогочасних залізних кірас та шоломів) та кувалдоподібний обух Антикварна галерея. Предмет пройшов професійну наукову реставрацію та консервацію: оригінальний залізний бойок посаджено на нову дерев'яну рукоять (ручку) історичної довжини та форми, що повернуло експонату його первинний експозиційний вигляд.
ІІІ. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА КУЛЬТУРНА ЦІННІСТЬ
Комплект має високу історико-культурну та музейну цінність. Він ламає нав'язані радянською пропагандою стереотипи про козацтво як про «бідне, виключно селянське піше ополчення в шароварах». Натомість експонат наочно демонструє образ українського козака як високопрофесійного, модерново озброєного європейського воїна-вершника, що використовував передову кремнієву зброю та спеціалізовані засоби боротьби з важкою кіннотою ворога (келепи) Антикварна галерея.
Особливу педагогічну та виховну цінність предмет має завдяки своїй мобільності: використання цього інтерактивного однострою під час виїзних лекцій до Дня Покрови у ліцеях та гімназіях дозволяє сучасному поколінню буквально доторкнутися до живої історії, забезпечуючи безперервність військових традицій від XVII століття до сьогодення Міський сайт Дніпра.
IV. ДЖЕРЕЛА НАУКОВОГО ОБҐРУНТУВАННЯ:
- Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. — Львів: Слово, 1993. (Основне джерело з археології козацького одягу, взуття та спорядження XVII ст.)
- Шаменков С. І. Піхота українського гетьманства другої половини XVII ст. Однострій, спорядження, зброя. — К.: Темпора, 2010.
- Тоїчкін Д. В. Клинкова зброя козацької старшини XVI — першої половини XIX ст.: проблеми атрибуції та класифікації. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2013.
- Аствацатурян Э. Г. Оружие народов Кавказа. / [Розділи про поширення кремнієвих замків та кресал в Східній Європі]. — М., 2004.
- Матеріали археологічних розкопок Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви».
Опис затверджено Науковою радою Музею боротьби за Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар