Нещодавно у Дніпрі відбулося відкриття масштабної виставки «Генетика свободи: від шаблі до дрона». Офіційні звіти та медійні репортажі звично сфокусувалися на кабінетних формулюваннях, приписавши весь успіх заходу державним структурам та Комунальному закладу «Музей спротиву Голодомору» . Проте для чиновників виставка звелася до «чотирьох паперових плакатів» на триногах
Справжнє життя, вагу металу, автентичну зброю, унікальні артефакти та священну пам’ять у цей зал вдихнув Музей боротьби за Україну. Поки бюрократія звітувала роздруківками А2, ветерани та громадські діячі розгорнули перед дніпрянами живий, тривимірний літопис українського духу, де кожен сантиметр експозиції підтверджений речовими доказами — від козацької доби до ультрасучасного екіпірування ССО. Головний сенс цієї виставки — показати, що сьогоднішній Рух опору в тилу ворога є прямим генетичним спадкоємцем козацького характерництва та партизанської тактики УПА.
І. ВИТОКИ СПРОТИВУ: ДОБА ПАНЦЕРНИХ КОЗАКІВ ТА БОГОРОДИЦЬКА ФОРТЕЦЯ
Експозиція, створена фондами нашого Музею, починається з коріння нашої мілітарної ідентичності.
Відвідувачів зустрічає шляхетний темно-синій жупан козака-січовика — колір, що символізував козацьку старшину Війська Запорозького. Простір залу тримають три дерев'яні збройові стенди-піраміди, вщерть наповнені бойовими шаблями, рушницями-мушкетами та рідкісними ятаганами — свідками запеклих битв на Півдні України.
Відвідувачів зустрічає шляхетний темно-синій жупан козака-січовика — колір, що символізував козацьку старшину Війська Запорозького. Простір залу тримають три дерев'яні збройові стенди-піраміди, вщерть наповнені бойовими шаблями, рушницями-мушкетами та рідкісними ятаганами — свідками запеклих битв на Півдні України.
Центральною фігурою цього сектору є повноростовий манекен Панцерного козака — представника елітної важкої кінноти XVII століття. На ньому надягнена залізна кольчуга, гостроконечний шолом-мисюрка з бармицею, за плечима — шкіряний сагайдак зі стрілами, а в руках — бойова сокира-чекан та вигнутий лук. На білій дошці поруч закріплено колекцію з 10 бойових сокир та бердишів, а на столі — справжня козацька мортира на лафеті, залізне ядро, нагайка та масивний дерев'яний ослоп.
Справжнім науковим скарбом виставки є оригінальні артефакти, підняті безпосередньо з території Богородицької фортеці (Старої Самарі): довгоствольні мушкети, крем'яні пістолі з латунними «яблуками», порохівниці-натруски з рогу, а також бокси зі свинцеві кулями, кременями та фрагментами розписної козацької кераміки.
Поруч у рамці оформлено канцелярію козацької старшини, яка доводить, що козацтво було правовою державою: сургучні печатки на дерев'яних ручках із залишками червоного сургучу, персні-сигнети та гусяче перо писаря.
Над цим арсеналом велично піднято сакральну малинову хоругву зі святим Юрієм Змієборцем, який прошиває списом московського двоголового дракона — пророчий символ, що через століття веде українців до перемоги.
ІІ. ТРАГЕДІЯ ХХ СТОЛІТТЯ: ЖОРНА ГЕНОЦИДУ ТА СПАЛЕНА ПРАВДА
Перехід до ХХ століття на виставці підкріплений не просто цифрами, а моторошними та рідкісними речовими доказами, які Музей боротьби за Україну збирав роками.
- Жорна, які знищували: Поруч із монументальною «Чорною книгою України» на підлозі лежить важке кам'яне жорно. Це не просто елемент селянського побуту — це німий свідок Голодомору. За радянських часів існували спеціальні директиви та загони, які конфісковували або розбивали домашні жорна в українських селах, щоб позбавити людей останньої можливості змолоти приховане зерно чи колоски на борошно. Це каміння — символ тотального винищення нації, яке радянська влада намагалася стерти з пам'яті.
- Заборонена книга ГУЛАГу: Ще одним унікальним артефактом на столі є оригінальне друковане видання — книга, написана в'язнями-зеками під диктування радянської пропаганди «Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна». Ця книга була видана у 1934 році і прославляла рабську працю ув'язнених, де загинули десятки тисяч українців. Проте у 1937 році, під час піку Великого терору, Сталін наказав повністю знищити весь наклад цієї книги, замітаючи сліди злочинів. Тот екземпляр, який зберігся у фондах нашого Музею і представлений на виставці — це дивом уцілілий свідок того, як радянська імперія пожирала власну брехню та нищила людей.
Наступний сектор виставки руйнує головний радянський та російський міф про те, що повстанський рух ОУН-УПА був суто західноукраїнським явищем. Над столом із гвинтівками Мосіна та колекцією касок Світових воєн височіють три унікальні стяги:
- Чорний прапор Холодноярців «Воля або Смерть» — копія легендарного стягу повстанців 1920-х років, який пройшов барикади київського та дніпровського Майданів.
- Чорний гюйс контрадмірала УНР 1918 року — символ народження Українського державного флоту на Чорному морі за часів Гетьманату.
- Темно-синій прапор-хоругва Військової округи УПА-Північ «Заграва».
Цей сектор наочно демонструє спадковість партизанського опору в тилу ворога і нагадує про постать Василя Кука (останнього Головнокомандувача УПА після загибелі Романа Шухевича). Мало хто згадує в офіційних підручниках, що саме Василь Кук (під псевдонімом «Леміш») у 1942–1944 роках очолював Провід ОУН на Південно-Східних українських землях із центром у Дніпропетровську (Дніпрі). Він особисто розгортав тут глибоке антинацистське підпілля та партизанські мережі, а згодом, очоливши всю УПА, продовжував координувати та спрямовувати діяльність округи «Заграва».
Сучасна частина виставки дихає порохом і свіжою кров'ю. Лівий манекен одягнений в автентичний одяг козака 4-ї сотні Майдану та члена «Старосамарської сотні» Юрія Єгорова (позивний «Гедзь»). На цьому однострої досі збереглися плями крові побратимів, яких пан Юрій під обстрілами на Інститутській виносив на своїх плечах. Нижче лежить саморобна сталева кіраса з двох вигнутих плит, яку викував на коліні найстарший майданівець Дніпра Віталій Плахотін (вічна пам'ять), який встиг передати її на відкриття нашого Музею 27 лютого 2021 року.
Поруч — три прапори, які козак Шабля власноруч вихопив із полум'я палаючих наметів Майдану у Києві.
Поруч, між манекенами — унікальний синій прапор козацької організації «Старосамарська сотня» із золотим човном-чайкою, що відтворює образ із культового фільму «Пропала грамота».
На столі праворуч розгорнуто справжній військово-історичний трибунал над ворогами України — Вівтар Трофеїв:
- Речові докази «Кривавої неділі» у Дніпрі: Міліцейський кийок та дерев'яні держаки від лопат із маркуванням програми Вілкула-Удода "Красиве місто", якими «тітушки» звіряче калічили дніпровських патріотів під стінами ОДА 26 січня 2014 року.
- Покарання зрадників: Три вирвані з вогню козаком Шаблею гранітні зірки з київської Алеї зірок — Кобзона, Повалій та Крутого. Зірки Табачника та Блохіна повністю
згоріли в попелі Майдану. - На цьому фото видно одну з них
Поруч лежить особистий бойовий камуфляж та бронежилет, у яких весною 2014 року козаки обороняли облраду, розганяли сепаратистів та тримали перші блокпости на підступах до Дніпра. Манекен увівчаний козацькою папахою хожою на папаху Синьожупаників УНР, яку для бійців спецпідрозділу «Січеслав» МВС вручну пошив козак Вовк( Володииир Цвіркун), а поруч червоно-чорний бойовий стяг «Січеслав».
Замикає виставку найсучасніший та найбільш технологічний сектор, присвячений Силам спеціальних операцій (ССО ЗСУ) та сучасному Руху Опору. Тут розміщено повнорозмірний манекен оператора ССО у повному бойовому екіпіруванні: сучасний плитоносець із тактичним обвісом, шолом із закріпленим приладом нічного бачення (ПНБ) та активними навушниками. На столах розгорнуто сучасне технологічне обладнання — пульти керування та безпілотні системи розвідки. Стіл завішений офіційним бойовим прапором ССО із легендарним Вовком-Перевертнем та гаслом князя Святослава «Іду на ви!».
Цей сектор є ідейним фіналом усієї виставки, адже саме тут замикається історичне коло спадкоємності українського воїнства. Сучасний Рух опору ССО — це пряме, еволюційне продовження козацьких традицій та партизанського опору УПА в тилу ворога. Козаки-характерники минулого, які вміли непомітно проходити крізь ворожі застави, бачити в темряві та наводити жах на ворога, сьогодні переродилися в операторів ССО, озброєних приладами нічного бачення, тепловізорами та дронами. А тактика ведення партизанської війни в глибокому тилу окупанта, розроблена свого часу Василем Куком для підпілля ОУН на сході України, сьогодні відточена ССО до ідеального військового мистецтва.
Потужним символом тилового спротиву в цьому секторі є об'ємний снайперський маскувальний костюм «Кікімора». Цей експонат — уособлення серця дніпровського волонтерського руху. Костюм був вручну виготовлений майстринями на базі легендарного Координаційного волонтерського хабу на Автовокзалі «Дніпро» у 2022 році. Вплітаючи туди сотні годин праці, волонтери створили невидимий захист для наших снайперів і урочисто подарували цю «кікімору» на відкриття філії нашого Музею. Це наочний доказ того, що армія і народ у Дніпрі єдині.
Поруч із ними тримає стрій чорний прапор легендарного полку «Азов», вкритий підписами волонтерів, з яким активісти нашого Музею ходили по школах міста, щоб вирвати з забуття тему полонених героїв, а також малиновий бойовий прапор окремої роти ДФТГ Дніпра та Центру військової підготовки «Січеслав», чий особовий склад зараз майже в повному складі воює на передовій.
ПІДСУМОК ВЕРДИКТУ
Виставка «Генетика свободи» відбулася і завоювала серця відвідувачів не завдяки паперовим стендам комунальних закладів, а виключно завдяки монументальному речовому фонду Музею боротьби за Україну [2.1]. Чиновники принесли на захід принтер і затискачі для офіційних звітів перед начальством [2.1]. Наша ж організація принесла сюди душу нації, залізо фортець, заборонені книги ГУЛАГу, козацькі святині, волонтерські обереги з Автовокзалу, сучасні технології ССО та кров реальних геролів [2.1, 5.1].
Ми не гонимося за кабінетними грамотами чи хвалебними інтерв'ю куплених журналістів, але ми нікому не дозволимо знеособити, стерти або привласнити подвиг дніпровських добровольців, ветеранів та волонтерів [2.1]. Правда, загартована в металі, пролита на барикадах та пронесена через століття партизанського опору, завжди перемагає.
Слава Україні! Героям Слава!
💡 Що далі:



















Немає коментарів:
Дописати коментар