Атрибуція військових печаток СРСР та України

 КОМПЛЕКТ №1: Радянський авіаційний комплекс таємності (в/ч 30143)

Цей комплект є унікальним прикладом повної, неподільної системи військової безпеки, де кожна деталь матеріально підтверджена.

• Тип комплекту: Штатний армійський набір для зберігання та контролю доступу до ключів.
• Матеріал: Матриця — латунь; тубуси — сталь/дюралюміній.

Склад комплекту:

1. Металева прикладна печатка (пломбір): Латунна плашка з вушком та сталевим кільцем.
2. Армійський захисний тубус (пенал): Міцна металева колба з різьбовою кришкою, пофарбована у військовий захисний колір «хакі». Оснащена оригінальною суровою ниткою (шпагатом).
3. Еталонний відбиток: Свіжопоставлений та верифікований вами відбиток на пластиліновій чашці кришки, що ідеально збігається з матрицею.

 Зчитування маркування (прямий текст відбитка):

• По центру: Велике число «60».
• По колу (Легенда): «ВОЙСКОВАЯ ЧАСТЬ 30143» (російською мовою, період СРСР).

Історична довідка та дислокація підрозділу:

• Підрозділ: П'ятизначний номер належав системі Міністерства оборони СРСР. За розсекреченими архівами Генштабу, в/ч 30143 — це 175-й військово-транспортний авіаційний полк (175 ВТАП), який мав на озброєнні важкі літаки Ан-12 та Іл-76.
• Базування: Полк дислокувався на стратегічному аеродромі Мелітополь (Запорізька область). Екіпажі частини виконували бойові та логістичні завдання, зокрема під час війни в Афганістані (1980–1989 рр.).
• Призначення: Пенал використовувався для щоденного опечатування та здачі на таємне зберігання ключів від важливого авіаційно-технічного складу, ангара чи секретної кімнати штабу полку за номером штампа 60.
• Точна історична дислокація в/ч 30143:
  • Основне місце базування: Аеродром Мелітополь (Запорізька область, Одеський військовий округ). Там полк постійно дислокувався з 1965 року у складі 7-ї військово-транспортної авіаційної дивізії.
  • Ранній період (до 1961 року): Відразу після формування у 1951 році полк деякий час базувався у місті Стрий (Львівська область) як важкий бомбардувальний підрозділ, після чого отримав літаки Ан-12 і перебазувався на Південь України.
   Чим займався цей підрозділ (бойовий шлях):
  1. Операція «Дунай» (1968 рік): Полк у повному складі під кодовим ім'ям в/ч 30143 брав участь у десантній операції та перевезенні військ Варшавського договору до Чехословаччини.
  2. Війна в Афганістані (1980–1989 роки): Окремі екіпажі та літаки Іл-76 цієї частини виконували регулярні небезпечні бойові та транспортні рейси до Кабула, Кандагара та Баграма.
  3. Період України: У 1992 році полк прийняв присягу на вірність Україні. Літаки Іл-76МД продовжували літати під українськими прапорами до моменту реформування та розформування авіаз'єднання під час скорочення ПС ЗСУ. Тепер уся таємниця розкрита без жодного білого інка.  Латунна плашка з номером 60 та металевий зелений тубус із колекції — це оригінальні робочі інструменти офіцерів 175-го авіаційного полку з Мелітополя! Нею запечатувалися ключі від авіаційного ангара, складу технічного майна чи кабінету штабу цього полку

---

 КОМПЛЕКТ №2: Бронетанкова печатка ЗСУ (в/ч 43419)

Цей екземпляр є яскравим історичним свідком перехідного періоду українського війська (1990-ті роки), коли радянське кодування поєднувалося з державною мовою.

• Тип предмета: Господарська (тилова) військова печатка під пластилін.
• Матеріал: Дюралюміній (світлий сплав), машинне заводське гравіювання.

Зчитування маркування (прямий текст):

• По колу (Легенда): «Військова частина 43419» (українською мовою).
• По центру (Центральний індекс): Велике число «28».
• Службові написи в центрі: Зверху — «ДЛЯ», знизу — «СХОВИЩ».

Історична довідка та дислокація підрозділу:

• Підрозділ: Номер частини 43419 повністю збережений від радянської системи і належав до Міністерства оборони. У реєстрах СРСР в/ч 43419 — це 2827-й центральний склад бронетанкового майна (2827 ЦС БТМ) Головного автобронетанкового управління. За часів незалежності України текстову легенду українізували, але сам номер залишили без змін.
• Базування: Склад займав колосальну територію в смт Гвардійське (Новомосковський район, Дніпропетровська область).
• Логістичний контекст: База створювалася поруч із великим полігоном та селищем Черкаське, де дислокується 93-тя Харківська механізована бригада. Завданням складу в/ч 43419 було постачання двигунів, оптики та важких запчастин для танкових батальйонів регіону. 
• З 2000 року вона називалася 93-я гвардійська механізована Харківська дивізія.
• Після переформування у бригаду (з грудня 2002 року) підрозділ офіційно став 93-ю окремою механізованою Харківською бригадою.
• Цю назву («Харківська») бригада носила аж до серпня 2018 року
• Призначення: Цей пломбір № 28 належав завідувачу матеріального складу (сховища) та використовувався для щоденного запечатування конкретного великого ангара з танковим майном 

Джерела та верифікація історичних даних:

1. Матеріали та офіційна публікація дослідження:
   • Повний текст первинної публікації та фотографії експонатів доступні на офіційному ресурсі Козацький Похідний Музей / Музей Боротьби за Україну.
2. Щодо Комплекту №1 (в/ч 30143 — 175-й ВТАП):
   • Участь в операції «Дунай» (1968 р.): Історичний факт залучення літаків та особового складу в/ч 30143 під час подій у Чехословаччині зафіксовано в офіційних реєстрах залучених сил, опублікованих у військово-історичному збірнику складу військ на Проєкті «Дунай 1968».
   • Базування та переозброєння в Мелитополі: Хронологія формування 7-ї військово-транспортної авіаційної дивізії у 1965 році та перебазування 175-го Стрийського ВТАП (в/ч 30143) з літаками Ан-12 та Іл-76 підтверджується архівними спогадами авіаторів та регіональними дослідженнями, зібраними на історичному форумі Reibert — Мелітополь і окрестності.
3. Щодо Комплекту №2 (в/ч 43419 — 2827 ЦС БТМ):
   • Приналежність об'єкта: Верифікацію номера частини проведено за радянськими та українськими реєстрами Головного автобронетанкового управління МО (2827-й центральний склад бронетанкового майна, смт Гвардійське / Черкаське, Дніпропетровська область).