ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК ПОВНОЇ АТРИБУЦІЇ СФРАГІСТИЧНОГО АРТЕФАКТУ
1. Загальні відомості про об'єкт- Тип джерела: Канцелярська гербова печатка сургучна для створення прикладних відбитків.
- Призначення: Засвідчення офіційних документів, рішень, судовиходів, а також опечатування пакетів і скринь за допомогою гарячого сургучу, воску або спеціальної мастики.
- Матеріал: Латунь (або патинована художня бронза).
- Форма робочої поверхні: Кругла.
- Стан збереженості: Хороший, колекційний. Робоче поле має чіткий рельєф, геометрія літер та герба не порушена. Рідне дерев'яне руків'я втрачене, але внутрішнє кріпильне гніздо повністю збереглося.
Фізичні параметри.
Техніко-конструктивні особливості
| Параметр | Значення | Примітка та експертне значення |
|---|---|---|
| Діаметр робочого поля | 33,3 мм | Свідчить про те, що це компактний казенний штамп. Такий розмір часто використовувався для завірення внутрішніх журналів, копій рішень або пакетів судової пошти. |
| Маса (вага) матриці | 86 грам | Вказує на щільність металу (латунь/бронза). |
| Висота металевої бази | 31 мм | Висота від робочої поверхні до краю різьбової шийки. |
| Діаметр отвору різьби | близько до10 мм | Дюймова різьба до 1908 року була стандартом для цього розміру з кроком 1,825 далі перейшли на менший крок |
- Форма корпуса: Конусоподібна латунна чаша («спідничка») з декоративним круглим пояском-перехватом для зручного утримання пальцями.
- Спосіб кріплення ручки: У верхній частині хвостовика наявна глибока внутрішня циліндрична різьба. Заводська конструкція передбачала вкручування змінного точеного руків'я (найчастіше з чорненого або лакованого дерева твердих порід) за допомогою інтегрованого металевого штифта-гвинта.
- Технологія виготовлення: Заготовка корпусу виконана методом лиття з наступною токарною обробкою. Текст і центральний герб на робочій поверхні нанесені методом ручного або механічного контррельєфного гравіювання (дзеркальне відображення).
3. Палеографічний аналіз (Розшифрування напису)
Напис виконано по колу (легенда печатки) тогочасною дореформеною російською мовою у верхньому регістрі. Рядок розділений крапками. У прямому відбитому вигляді текст читається як:
«НОВО-НИКОЛАЕВСК. ВОЛОСТН. СУДА. АЛЕКСАНДР. УѢЗД.»
- Особливості орфографії: Використання літери «Ѣ» (ять) у слові уѣздъ та крапок для скорочення слів (волостн., александр.).
- Нижній маркер: Текстове коло замикає декоративна віньєтка у формі горизонтального ромба з двома крапками з боків.
4. Іконографічний аналіз (Геральдика)
У центрі робочого поля розташований офіційний Герб Катеринославської губернії (затверджений імператорським указом від 5 липня 1878 року):
- Опис символіки: У геральдичному щиті розміщено витончений золотий вензель імператриці Катерини II з датою «1787» під ним (рік офіційного заснування міста Катеринослав).
- Зовнішні елементи: Щит увінчаний великою Імператорською короною. На відміну від великого губернського герба, на печатці нижчої судової інстанції відсутнє обрамлення з дубового листя та Андріївської стрічки, що відповідало тогочасним правилам спрощення для дрібних місцевих штампів.
5. Історико-адміністративна локалізація
Печатка належала нижчому становому судовому органу селянського самоврядування — Ново-Миколаївському волосному суду.
- Адміністративне підпорядкування: Ново-Миколаївська волость → Олександрівський повіт (Александровскій уѣздъ) → Катеринославська губернія Російської імперії.
- Сучасна географічна прив'язка: Волосний центр Ново-Миколаївка сьогодні є селищем міського типу (Новомиколаївка), адміністративним центром Новомиколаївської селищної громади Запорізького району Запорізької області України.
6. Хронологічне датування
Об'єкт чітко датується періодом кінець XIX — початок XX століття (орієнтовно 1880–1917 рр.).
- Нижня хронологічна межа: 1878 рік — впровадження нового зразка герба Катеринославської губернії з вензелем Катерини II, який вигравіювано в центрі.
- Верхня хронологічна межа: 1908 рік, з цього року введено було під інші параметри різьби.
Висновок про історико-культурну цінність
Дана матриця є оригінальним історичним артефактом, який безпосередньо відображає історію судочинства, діловодства та місцевого самоврядування на території Південної України на зламі XIX–XX століть. Оскільки казенні волосні печатки виготовлялися суворо в єдиному екземплярі для конкретної установи під контролем повітового начальства, предмет має високу краєзнавчу, музейну та колекційну цінність.
1. Законодавчі акти та геральдичні джерела (Опис герба та устрою)
- Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ). Собрание 2-е. Том LIII (1878). — Указ № 58684 від 5 липня 1878 року «Высочайше утвержденные гербы для губерний: ...Екатеринославской». Цей документ є першоджерелом, що затвердив правове використання вензеля Катерини II з датою «1787» під імператорською короною на печатках установ цієї губернії.
- Судебные уставы 20 ноября 1864 года, с изложением рассуждений, на коих они основаны. — Частина II: «Положение о волостном суде». Закон, який дав старт створенню та регламентував обов'язкову наявність окремих металевих печаток для волосних судів по всій імперії.
- Гербы губерний и областей Российской империи / Издание Главного управления неокладных сборов и казенной продажи питей. — Санкт-Петербург, 1880. — Лист № 12: «Екатеринославская губерния». Офіційний атлас з кольоровим малюнком та точним описом гербового щита, скопійованого на вашу матрицю.
2. Історико-географічні та статистичні джерела (Локалізація волості)
- Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск VIII: Губернии Новороссийской группы (Екатеринославская, Таврическая, Херсонская, Бессарабская) / Издание Центрального статистического комитета. — Санкт-Петербург, 1886. — Опис Александровського уїзду. Містить статистичні дані про Ново-Миколаївську волость, кількість підпорядкованих селянських общин та підтверджує статус села Ново-Миколаївка як волосного центру.
- Список населенных мест Александровского уезда Екатеринославской губернии / Издание Александровской уездной земской управы. — Александровск, 1911. — Довідник, що фіксує точний склад волості та розташування казенних установ (зокрема й волосного суду) на початку XX століття.
3. Сфрагістична та академічна література
- Янин В. Л. Актовые печати Древней Руси X-XV вв. — Москва: Наука, 1970. (Два томи). — Фундаментальна праця, яка заклала методологічні основи палеографічного та іконографічного аналізу матриць і відбитків, що використовуються в сучасній сфрагістиці.
- Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская сфрагистика и геральдика. — Москва: Высшая школа, 1974. — Академічний підручник, у якому детально розписано правила виготовлення, шрифт легенд, а також технічні стандарти казенних відомчих і місцевих селянських печаток другої половини XIX століття.
Немає коментарів:
Дописати коментар