Translate

вівторок, 25 серпня 2026 р.

Плакетка "Ніч"

МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
Науково-фондовий відділ / Сектор образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва
НАУКОВО-МУЗЕЙНА АТРИБУЦІЯ ПАМ'ЯТКИ № МБУ-М-2026/84



Назва предмета: Настінне кабінетне панно (плакетка) «Ніч»
Група зберігання: Метал, дерево (Художнє литво, промисловий дизайн, економічна історія ХХ ст.)
Стан збереження: Задовільний/Гарний (наявні технологічні дефекти кустарного литва, природна патина)

1. Загальні відомості про музейний предмет
  • Сюжет (іконографія): Зменшена редукція всесвітньо відомого класичного твору «Ніч» (Nyx) видатного данського скульптора, лідера європейського пізнього класицизму Бертеля Торвальдсена (Bertel Thorvaldsen, 1770–1844; оригінальний мармуровий рельєф створений у 1815 році). Композиція уособлює нічний час у вигляді крилатої античної богині Ночі, яка парить у небесному просторі. Вона ніжно пригортає до себе двох немовлят-близнюків — Гіпноса (Сон) та Танатоса (Смерть). На голові богині міститься вінок із маків, що традиційно символізують заспокоєння, забуття та сон. Поруч летить нічний птах — сова, яка утримує композиційную горизонталь.
  • Датування: Друга половина ХХ століття (період 1960–1980-х рр.).
  • Розмірні характеристики:
    • Загальний діаметр дерев'яної основи — 220 мм.
    • Діаметр металевого медальйона — 145 мм (еталонний європейський формат кабінетних репродукцій).
  • Матеріал та техніка: Кустарне цехове литво методом прямої переформовки, патування. Медальйон виготовлено з кольорового сплаву на основі міді (латунь/бронза). Основа — цільний (не клеєний) масив дуба (точіння, фрезерування, моріння, лакування).
  • Місце виготовлення (локалізація): Україна, м. Дніпро (Дніпропетровськ). Неофіційне виготовлення у ливарних та модельних цехах одного з великих машинобудівних чи оборонно-промислових підприємств регіону (імовірно, Південмаш або ДМЗ).
  • Конструктивні особливості: Круглий металевий медальйон вмонтовано у рідну точену дерев'яну основу-підкладку (щит) з профільованим фацетом по краю. Посадочне місце на дерев'яному щиті точно повторює контур виступаючого заднього борту металевої пластини. Фіксація здійснена за допомогою гвинтів/шурупів через автентичні литі вушка на реверсі металу.
2. Техніко-технологічний аналіз та обґрунтування походження
Наданий експонат є яскравим зразком так заваного «заводського фольклору» (цехової самодіяльності) та тіньової економіки радянського Придніпров'я другої половини ХХ століття.
Конструкція реверсу пам'ятки (виступаючий по всьому колу борт та монолітні кріпильні вушка) повністю копіює складну інженерну геометрію фабричного європейського (імовірно, німецького) кабінетного оригіналу кінця XIX — початку XX століття, який первісно випускався великими художньо-ливарними мануфактурами у зборі з дерев'яними плакетками. Дніпровський майстер мав у руках такий готовий оригінал і використав його як «майстер-модель» для прямого зняття форми (переформовки).
Оскільки фабричний німецький оригінал створювався за технологією високоточного промислового литва під тиском або машинного штампування, спроба відтворити його складну геометрію кустарним способом (без вакуумних пресів та точного температурного контролю форми) призвела до технологічного браку. Суттєва різниця у товщині між тонкою центральною площиною художнього сюжету та масивними елементами реверса (бортом і вушками) спричинила порушення проходження рідкого металу й закипання повітря. Цей фактор зумовив появу характерних недоливів металу та мікрокаверн на лицьовій стороні (аверсі) плакетки, що є невід'ємним технологічним паспортом даного кустарно-промислового виробу.
Використання для основи цільного, не клеєного масиву дуба діаметром 220 мм підтверджує високі можливості деревообробних (модельних) цехів оборонних заводів. Обробка твердої деревини такого радіуса без склеювання вимагала наявності якісних заготовок повітряної чи камерної сушки та точних токарно-фрезерних верстатів, які зазвичай використовувалися для створення ливарних моделей великого масштабу.
3. Історико-культурне та museum-значення
Для фондової колекції Музею боротьби за Україну предмет має високу антропологічну, історико-побутову, індустріальну та соціоекономічну цінність. Він наочно документує не лише побут української технічної інтелігенції повоєнного часу, а й унікальний економічний феномен тіньового цехового заробітку та кустарних промислів на великих радянських підприємствах.
У 1960–1980-х роках ливарні цехи Дніпра регулярно отримували масштабні державні замовлення від влади на відливку монументальних бронзових та латунних скульптур, пам'ятників і меморіальних дощок радянської пропаганди. Специфіка великого металургійного виробництва передбачала утворення технологічних відходів металу (облою, виплесків, залишків у тиглях), які списувалися за нормативами у чад або шлак і не підлягали суворому кількісному обліку.
Висококваліфіковані ливарники та модельники використовували цей не облікований «дефіцитний» метал (бронзу/латунь високої марки) як додаткову форму заробітку. В обхід офіційного плану, використовуючи таємно зняті форми з принесених зразків західноєвропейського антикваріату, робітники відливали кабінетну пластику на продаж чи обмін.
Копіювання класичного європейського шедевра Торвальдсена «в обхід» офіційної радянської ідеології з використанням залишків державного металу та дефіцитного цільного дуба свідчить про високу загальнокультурну грамотність, винахідливість та формування специфічних економічних механізмів виживання та заробітку всередині радянського промислового комплексу. Виготовлення завершеного кабінетного панно діаметром 22 см на благородному дубовому щиті свідчить про тривкий потяг української міської технічної інтелігенції до європейської художньої спадщини.

Джерела та наукова література:
  1. Thorvaldsen B. The Reliefs "Day" and "Night". // Archives of Thorvaldsens Museum, Copenhagen. (Офіційні матеріали фонду та реєстр кабінетних випусків Торвальдсена з литими бортами на реверсі під дерев'яні підкладки).
  2. Векленко В. О. Українська народна ікона як феномен національної культури. — Дніпро: Ліра, 2010. — 188 с. (Контекст дослідження побутових художніх уподобань та феноменів народної творчості Придніпровського регіону).
  3. Романовський В. С. Розвиток кустарних промислів та імпорту художнього металу в融入Україні наприкінці ХІХ — у ХХ ст. — Харків: Основа, 2005. — 212 с. (Опис побутування закордонної кабінетної металопластики в будинках української інтелігенції та її подальшого копіювання).
  4. Овсійчук В. А. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. — К.: Наукова думка, 2001. — 448 с. (Контекст тривалого впливу європейського пізнього класицизму на українську міську культуру).
  5. Промислова культура радянського Придніпров'я: соціологічний, етнографічний та побутовий вимір (1960–1980 рр.). — Дніпро: Грані, 2015. — 324 с. (Дослідження феномену «заводського фольклору», цехового виготовлення несанкційованих художніх виробів та використання не облікованих металургійних відходів на підприємствах Південмаш та ДМЗ).
  6. Соколова Т. В. «Тіньова економіка в СРСР: феномен заводського кустарного виробництва товарів народного споживання». — К.: Академвидав, 2009. — 240 с. (Аналіз використання залишків монументального литва для приватних промислів).
  7. Історія Південного машинобудівного заводу / Наукові нариси промислової історії України. — Дніпро: Видавництво ДНУ, 2012. — 410 с. (Дані щодо дільниць художнього литва та кваліфікації модельників інструментальних цехів).
  8. Обліково-фондова документація Музею боротьби за Україну (Сектор обліку пам'яток промислової історії, економічного побуту та міської культури).

Рекомендована страхова (оціночна) вартість:
Зважаючи на датування (друга половина ХХ ст.), повну комплектацію («металевий медальйон 145 мм + рідна основа з цільного не клеєного дуба 220 мм»), унікальний локальний контекст дніпровського «заводського кулібінства» та виразний зв'язок пам'ятки з історією тіньової економіки радянських гігантів, рекомендована страхова сума для внесення в інвентарну книгу становить:
2 200 – 3 000 гривень
(Наявність масивної дубової основи великого радіуса без склейок підвищує колекційну та технологічну цінність предмета. Завдяки чітко артикульованому контексту використання не облікованих відходів від офіційного монументального литва, технологічні недоліки виробу стають його головним музейним ідентифікатором та суттєво підвищують історичну цінність експоната для концептуальних експозицій).
Науковий співробітник музею _____________________ (ПІБ)
Головний зберігач фондів _______________________ (ПІБ)

Немає коментарів:

Дописати коментар