НАУКОВО- ІСТОРИЧНА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
Музею боротьби за Україну
Відділ сфрагістики.
Науково-дослідний відділ фондів та атрибуції пам'яток.
(Повний зведений звіт за результатами комплексної візуальної, текстової та історико-технічної експертизи)
1. Загальні відомості про предмет
- Назва пам'ятки: Матриця (кліше) офіційної відомчої печатки інституційного підрозділу Машинно-тракторної станції (МТС).
- Тип предмета: Речове історичне джерело, інструмент діловодства та контролю.
- Матеріал: Вулканізована каучукова гума (робоче кліше), точена латунь / залізо (ергономічна основа-держак).
2. Техніко-технологічні характеристики та спосіб виготовлення
Предмет є унікальним комбінованим артефактом, що поєднує дві різні технологічні та історичні епохи («переліцована» пам'ятка):
- Основа (Руків'я): Масивна, точена латунна ручка характерної ступенчастої конусоподібної форми. Виготовлена фабричним способом у дореволюційний період (кінець XIX — початок XX ст.) для потреб кабінетного або канцелярського діловодства Російської імперії.
- Робоча матриця (Кліше): Виготовлена кустарним (саморобним) методом на початку 1930-х років. Текст і лінії кола вирізані вручну на шматку доступної гуми у дзеркальному відображенні, після чого матриця була наклеєна на стару експропрійовану латунну основу. Для виробу характерні нерівномірна товщина літер, специфічний нахил шрифту та асиметрія кіл, що прямо вказує на роботу місцевого ремісника-аматора в умовах дефіциту.
3. Текстовий аналіз (Політерна транскрипція відбитка)
- Центральне поле (читання по рядках з урахуванням дзеркальності):
- Верхній ряд: «НКЗ СРСР» — Народний комісаріат землеробства СРСР (рос. Народный комиссариат земледелия СССР).
- Середній ряд: «Е МТС» — [Експериментальна або назва на літеру Е] Машинно-тракторна станція.
- Нижній ряд: «НВ ДНЄПРО» — Навчальне Виробництво Дніпро (або Нижньо-Дніпровськ). Виконано з використанням специфічного мовного гібрида «ДнЄпро».
- Зовнішнє коло (окружність):
- Фрагменти тексту: «МАШИНОТРАКТОРНА СТАНЦІЯ...», далі йде затертий кустарний напис, що за радянським стандартом фіксував територіальну прив'язку («...ОКРУГИ», «...РАЙОНУ» або «...СЕЛА»).
ІСТОРИКО-КОНТЕКСТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА ВАРІАНТИ ДАТУВАННЯ
Пам'ятка ілюструє процеси радянської модернізації, колективізації, примусового зламу традиційного українського укладу та мовної асиміляції (суржикізації) Придніпровського регіону. Наукова експертиза виділяє два базові аспекти функціонування предмета:
Варіант А. Ера «Великого перелому» та суцільної колективізації (1930–1931 рр.) — Основна робоча версія
Поєднання дореволюційного металу та поспіхом вирізаної радянської гуми ідеально фіксує події 1930 року — початку масового створення МТС та форсованого знищення індивідуальних селянських господарств.
- Матеріальний чинник: Радянська влада створювала МТС «сьогодні на сьогодні» на базі конфіскованого у «розкуркулених» селян майна. Через тотальний матеріальний дефіцит та занепад промисловості, нові установи не мали централізованого постачання печаток. Організатори МТС взяли стару добротну царську печатку (вилучену в колишній волосній управі, поміщицькому маєтку чи приватній конторі), зчистили старе поле та наклеїли саморобне гумове кліше.
- Адміністративно-мовний чинник: Наркомат землеробства СРСР був створений у грудні 1929 року, і кустарний майстер на початку 1930 року вже наніс нову грізну абревіатуру «НКЗ СРСР». Місто Катеринослав перейменували на Дніпропетровськ у 1926 році, проте у побуті панував мовний хаос. Майстер вирізав назву «ДНЄПРО» фонетичним суржиком, як чув навколо. Напис «округи» по колу фіксує адмінподіл, що існував в Україні до осені 1930 року (Дніпропетровський округ).
Варіант Б. Період Голодомору-геноциду та мовного зросійщення (1933–1936 рр.)
- Ідеологічно-мовна репресія: Поява літера «Є» у слові «ДНЄПРО» після 1933 року може відображати наслідки сталінської реформи правопису 1933 року. Вона була спрямована на штучне нищення самобутності української мови та її наближення до російської. Оскільки російською місто писалося як «Днепропетровск», місцеві кустарні майстри під радянським тиском копіювали російське звучання через українську «Є» (Днєпро), ігноруючи питоме українське «Дніпро».
- Калька відомчого діловодства: Абревіатура НВ («Навчальне Виробництво») є прямим ручним перекладом російського терміна «Учебно-производственная [база/МТС]». Оскільки МТС підпорядковувалися безпосередньо Москві (всесоюзному НКЗ СРСР), директиви йшли російською мовою, що породжувало такі суржикові гібриди на місцях.
ГЕОГРАФІЧНА ЛОКАЛІЗАЦІЯ ОБ'ЄКТА
Аналіз напису «НВ ДНЄПРО» та специфіки МТС початку 1930-х років вказує на два потенційні осередки базування установи в межах Дніпропетровська:
- Лоц-Кам'янсько-Мандриківський аграрний вузол (Правобережжя): Територія Навчально-виробничих майстерень та Експериментальної/Еталонної МТС Дніпропетровського сільськогосподарського інституту (нині — ДДАЕУ). Тут у 1930 році тривала екстрена підготовка перших інженерних та тракторних кадрів для всієї області, що підпорядковувалася НКЗ СРСР.
- Амур-Нижньодніпровський індустріальний вузол (Лівобережжя): Район Нижньодніпровська (пряма прив'язка до «НВ ДНЄПРО»), де при залізничних вузлах та великих заводах діяли великі технічні навчальні бази («навчальні виробництва») для збирання перших радянських тракторів (ХТЗ, Фордзон) та швидкого навчання трактористів із числа робітників.
Верхня хронологічна межа використання: Серпень 1941 року. Печатка вийшла з обігу внаслідок нацистської окупації регіону, під час якої радянські державні штампи масово знищувалися НКВС або ховалися на місцях, щоб запобігти підробці документів ворогом.
ВИСНОВОК ЕКСПЕРТИЗИ
Предмет є екстраординарним матеріальним свідченням доби сталінського «великого перелому» та тоталітарного наступу на українське Придніпров'я. Його унікальність полягає у поєднанні дореволюційної витонченої латуні та кустарної, виконаної із мовними помилками радянської гуми. Пам'ятка наочно ілюструє матеріальний дефіцит, поспіх колективізації, адміністративний хаос та початок лінгвоциду української мови на початку 1930-х років. Має високу музейну, історико-краєзнавчу та експозиційну цінність.
НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:
- Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів / АН України. Ін-т історії України. — К.: Наукова думка, 1992.
- Адміністративно-територіальний поділ Дніпропетровської області 1932-2000 рр. / Державний архів Дніпропетровської області. — Д.: Дніпрокнига, 2001.
- Ніщук В. Правописна реформа 1933 року як інструмент русифікації України // Матеріали науково-просвітницьких лекцій Комунального закладу "Музей спротиву Голодомору" Дніпровської міської ради.
- Постанова ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації» (контекст діяльності системи МТС та НКЗ СРСР).
- Історія Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету: становлення аграрної освіти Придніпров'я (1922-1940 рр.).
Експертний висновок підготував науковий співробітник експертної групи Музею боротьби за Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар