Експозиційний паспорт стенду
Назва науково-історичного комплексу:
ІСТОРІКО-НАУКОВА АТРИБУЦІЯ ЕКСПОНАТІВ
РЕГІОН І: СУВЕРЕННЕ КОЗАЦЬКЕ ПРАВО ТА ДАВНЯ ШЛЯХТА (XVII — середина XVIII ст.)
1. Особистий перстень-печатка козацької старшини Старосамарської сотні (Самарська паланка Війська Запорозького Низового)
- Типологія: Особистий перстень-сигнет (матриця для інталій).
- Опис сюжету: У центрі круглого щитка вигравіювано натягнутий лук зі стрілою, спрямованою вістрям угору, що перехрещується з другою стрілою (або тактичним різновидом козацької холодної зброї). Композиція вписана у лінійне концентричне коло та обрамлена пишним бароковим картушем (рослинним вінком).
- Історичний маркер: Походить із теренів Чорного лісу — стратегічної застави запорожців на Чорному шляху. Принципова відсутність дворянської корони є залізобетонним доказом доімперського періоду (до побудови царських ліній та ліквідації Січі). Демонструє суверенність козацького лицарського стану, що керувався власним звичаєвим правом «до влади царя».
- Розміри: (вставити пізніше)
2. Старшинська печатка-кільце з сотенного містечка Царичанка (Полтавський полк)
- Опис сюжету: Центральне поле містить косий (кавалерський) хрест, виконаний з подвійних паралельних смуг, увінчаний згори дворянською короною.
- Музейне оточення: Експонується разом із супутніми інструментами діловодства — оригінальним каламарем (чорнильницею) та зразком автентичного червоного сургучу зі штампом, що реконструює робоче місце сотенного писаря.
- Розміри: (вставити пізніше)
3. Фрагмент (уламок) шляхетського кільця-печатки з бароковим орнаментом
- Опис сюжету: Особистий сигнет із витонченим рослинним обрамленням навколо щитка. Малюнок тотожний графічним традиціям козацького бароко Лівобережжя XVII-XVIII століть, які згодом детально реконструював Георгій Нарбут у легендарному «Малоросійському гербовнику» (1914 р.).
- Розміри: (вставити пізніше)
4. Кільце-печатка з анімалістичним сюжетом («Кінь»)
- Опис сюжету: Особиста матриця із зображенням коня в русі. Класичний мілітарний сюжет, популярний серед запорозького козацтва та української шляхти як символ військової доблесті, волі та лицарського промислу.
- Розміри: (вставити пізніше)
5. Печатка нащадка роду Великого Князівства Литовського (Волинь)
- Опис сюжету: Архаїчна шляхетська сфрагістика Волинського регіону. Відображає геральдичні традиції та родові знаки доби ВКЛ, Руського і Жемантійського, звідки козацька старшина часто виводила своє шляхетське коріння.
- Розміри: (вставити пізніше)
РЕГІОН ІІ: ІМПЕРСЬКА АДМІНІСТРАЦІЯ ТА МУЛЬТИКУЛЬТУРНИЙ ПІВДЕНЬ (ХІХ — почат. ХХ ст.)
6. Шляхетська кабінетна печатка з ручкою (XIX ст.)
- Типологія: Особиста настільна гербова печатка, розташована у лівій частині експозиції. Використовувалася для скріплення приватного листування сургучем коричневого кольору (зразок якого закріплено праворуч).
- Розміри: (вставити пізніше)
7. Канцелярська печатка Александрівського повіту з гербом Катеринослава
- Опис сюжету: Офіційна кругла печатка адміністративно-судового органу імперського періоду. Відображає географічні межі Придніпров'я (Александрівськ — сучасне Запоріжжя, що входило до складу Катеринославської губернії).
- Розміри: (вставити пізніше)
8. Кримськотатарські особисті печатки (початок XIX ст.)
- Комплектація: Дві одиниці — одна мала срібна та одна мідна. Містять каліграфічну в’язь (куфічний або сульс шрифт) з ініціалами власника чи релігійною тамгою. Фіксують торговельні та політичні зв'язки Запорозького низу з Півднем та Кримом.
- Розміри: (вставити пізніше)
РЕГІОН ІІІ: ЗЛАМ ЕПОХ, МІЛІТАРНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ (1920-ті — 1991 рр.)
9. Саморобна військова печатка підрозділу РККА (1920-ті рр.)
- Типологія: Польова кустарна печатка періоду Визвольних змагань та встановлення ранньорадянського режиму. Складається із залізної ручки та свинцевої основи-матриці, що демонструє тотальний дефіцит матеріалів у буремні 1920-ті.
- Розміри: (вставити пізніше)
10. Печатка інституції Верховної Ради УРСР — інструмент створення нинішньої України (1990–1991 рр.)
- Історична вага: Артефакт доленосного значення. Саме цією державною печаткою у вищому законодавчому органі республіки юридично затверджувалися документи, які фактично створили і запустили сучасну, нинішню незалежну Україну. Печатка скріпила правовий розрив із СРСР та перехід до суверенітету через Декларацію від 16 липня 1990 року та Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року.
- Розміри: (вставити пізніше)
11. Печатка Електро-Машино-Тракторної Станції (ЕМТМ) ім. Калініна (1930–1934 рр.)
- Легенда по колу: «СССР НКЗ НВ ДНЄПРО. ЕМТМ. ЕЛЕКТРО МАШИНО ТРАКТОР СТАНЦІЯ ім. Калініна».
- Унікальність конструкції: Організаційна печатка Наркомзему доби перших п'ятирічок та колективізації у Придніпров'ї. Матриця вмонтована у латунну оправу царських часів, що яскраво ілюструє примусове використання старої імперської інфраструктури для потреб раннього радянського господарства.
- Розміри: (вставити пізніше)
НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ВЕРИФІКАЦІЇ ТА НАВЧАННЯ ДЖУР
- Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник. — СПб., 1914. (Матеріали для аналізу барокової графіки й гербів козацької старшини).
- Однороженко О. А. Козацька територіальна геральдика кінця XVI — XVIII ст. — Харків, 2009. (Дослідження паланкових та сотенних символів Самарі та Полтавського полку).
- Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — К.: Стилос, 2010. (Ідентифікація старшинських родів Царичанської сотні).
- Фонди ОКУ «Музей історії Дніпра» (Наукові дослідження козацьких перснів-печаток Самарської паланки без королівських/імперських корон).
- Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року. (Документальне підтвердження легітимного переходу державних повноважень від інституцій УРСР до нинішньої вільної України).
- Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО). Фонд Верховної Ради України (1990–1991 рр.) — Реєстри та технічні описи печаток, що скріплювали державотворчі акти відновлення Незалежності.
Немає коментарів:
Дописати коментар