МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
Археологічна колекція / Військово-мисливське спорядження
ЕКСПОНАТ: Наконечник метальної зброї (дротика / списа)
- Датування: Кінець V — IV тисячоліття до н. е. (Епоха неоліту / мідно-кам’яного віку, бл. 6 000 – 7 000 років тому).
- Приналежність: Сурська археологічна культура або Дніпро-донецька культурна спільність.
- Матеріал: Кристалічний сланець (із характерним слюдяним блиском).
- Місце знахідки: м. Дніпро, лівий берег, історичний мікрорайон Мануйлівка (район Амурського мосту, вул. Ясельна). Виявлено у 2015 році на території колишнього дитячого закладу у вивернутих шарах привізного ґрунту (імовірно, з курганного насипу).
Опис артефакту та історичний контекст:
Цей унікальний зразок зброярства демонструє, як первісні люди пристосовувалися до матеріалів Наддніпрянщини в умовах дефіциту привізного кременю. Наконечник виготовлено з місцевого кристалічного сланцю за унікальною стародавньою технологією однобічної (уніфаціальної) обробки.
Одна сторона предмета є повністю пласкою (лінія первинного сколу від кам'яної брили). Протилежний бік зазнав цілеспрямованої людської праці: давній майстер за допомогою точкових ударів кістяним відтискачем (ретуші) зняв фаску по краях, вивівши сколи до центру. Це дозволило сформувати поздовжнє ребро жорсткості (нервюр), яке додавало тонкій сланцевій пластині колосальної міцності на злам під час удару в ціль. Судячи з масивності та товщини (6 мм), артефакт служив вістрям для важкого мисливського дротика або списа, що використовувався для полювання на велику дичину в заплавах пра-Дніпра та Самари.
Поява предмета на території Мануйлівки поруч із козацькими артефактами пізніших епох (зокрема, металевими гарматними ядрами XVII-XVIII ст.) свідчить про глибоку історичну спадковість регіону. Курганний ґрунт, використаний під час будівництва радянських часів, законсервував у собі «листковий пиріг» пам'яті: від стоянок первісних мисливців до сторожових редутів запорозького козацтва Самарської паланки. Артефакт доводить, що захист своєї землі та полювання на цих теренах тривали безперервно протягом тисячоліть.
Доказ місцевого виробництва
Породаа безпосередньо з берега Старої Самарі, доведено головне: це 100% місцева автохтонна індустрія. Стародавній мисливець не шукав імпортних матеріалів — він просто вийшов на берег Самарі, підняв під ногами цей міцний слюдяний сланець (гнейс) і прямо на місці зробив із нього зброю.
2. Специфіка обробки слюдяної породи
На фото уламку породи чітко видно світлу кварцову жилу і темні слюдяні пласти. Майстер обрав для наконечника саме темну слюдяну частину через її унікальні фізичні властивості:
- Природне розслоїння: Слюдяна порода легко розколюється вздовж шарів на пласкі заготовки потрібної товщини. Це економило 80% часу на чорнову обрубку.
- В'язкість замість крихкості: На відміну від кременю, який від ударів колеться як скло, сланець через вміст слюди є більш в'язким. Наконечник з нього виходив важким, міцним на злам і діяв як таран. Навіть коли вістря врешті обломалося об кістку звіра (як ми побачили на фото), сам наконечник не розлетівся вщент, а зберіг форму.
3. Готова музейна вітрина
Для Музею боротьби за Україну це ідеальний сюжет «від сировини до готової зброї». У вітрину Старосамарської сотні ці речі мають лягти поруч:
- Камінь-першооснова: Цей шматок слюдяної породи з кварцовою жилою, який ви знайшли на березі.
- Готовий артефакт: Сланцевий наконечник дротика з черешком і бойовим обламом вістря.
Ця пара наочно доводить, що історія технологій та оборони нашого Придніпров'я буквально виросла з цього самого берегового каміння.
Джерела та рекомендована література для верифікації:
- Тєлєгін Д. Я. Дніпро-донецька культура (Епоха неоліту). — К.: Наукова думка, 1968. (Праця детально описує технологію обробки некрем'яних порід каменю та сланцеві інструменти на Ігренських стоянках Дніпра). Читати на Чтиво
- Ковальова І. Ф. Мануйлівський курганний могильник доби бронзи на Дніпропетровщині. // Археологія. — 1982. — № 39. (Дослідження курганних насипів та переміщення артефактів саме в районі Мануйлівки/Воронцова). Археологія НАНУ
- Залізняк Л. Л. Первісна історія України. — К.: Вища школа, 2011. (Розділи про неолітичну зброю, виготовлення макролітів, уніфаціальну ретуш та дископодібні рубила). Е-бібліотека НБУВ
- Матеріали фондів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Колекція пам'яток Сурської та Дніпро-донецької культур (Огрень, острів Чаплі). Офіційний сайт ДНІМ
Немає коментарів:
Дописати коментар