Ікона Миколи Чудотворця в кіоті

 МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ

Науково-фондовий відділ / Сектор сакрального мистецтва

НАУКОВО-МУЗЕЙНА АТРИБУЦІЯ ПАМ'ЯТКИ

Група зберігання: Сакральне мистецтво (Дерево, метал, скло)
Стан збереження: Ідеальний (колекційний)

---

1. Загальні відомості про музейний предмет

• Сюжет (іконографія): Святитель Миколай Мирлікійський (Чудотворець). Фронтальне погруддя у єпископському святительському облаченні. Права рука піднята у благословляючому жесті, ліва тримає закрите Святе Євангеліє (перекрите площиною окладу).
• Датування: Кінець ХІХ — перша чверть ХХ століття (орієнтовно 1890–1915 рр.).
• Розмірні характеристики: Висота основи — 400 мм (великий аналойний розмір).
• Регіональна приналежність: Україна (Середнє Подніпров’я, Поділля або Полісся). Пам'ятка презентує самобутній пласт української народної (хатньої) ікони.

2. Техніко-технологічні та стилістичні особливості

• Живописна основа: Виконана у характерній для зламу століть техніці «подокладного» (підіконного) письма. Олійними фарбами на дерев'яній дошці деталізовано прописано лише відкриті ділянки образу (карнація: лик та руки святого). Решта площини закрита декоративною ризою.
• Оклад (риза): Штампований (тиснений) із тонкої листової металевої фольги (латунь/мідь). Декоративне вирішення орнаменту має рельєфні рослинні мотиви (стилізовані квіти, виноградна лоза). З боків композиція фланкована тисненими архітектурними колонами.
• Особливості покриття: Метал декоровано автентичним технологічним методом — золоченням у поєднанні з червоним лакуванням (так звана «червонолакова» або «фольгова» ікона). Спиртовий кольоровий лак виконував функцію імітації коштовних емалей (фініфті) та сусального золота, що є маркерною ознакою українського народного релігійного мистецтва цієї епохи.
• Оформлення та стан збереження: Образ закріплено в оригінальному дерев'яному заскленому кіоті («рідна збірка»). Фізичний стан — ідеальна збереженість. Ознак ураження ентомологічними шкідниками (шашелем) деревини кіота та дошки не виявлено. Наявність оригінального автентичного скла повністю захистила вразливий шар червоного лаку та позолоти на фользі від атмосферного впливу, окислення та механічних пошкоджень, зберігши первісний колорит пам'ятки.

3. Історико-культурне та музейне значення

Даний експонат є рідкісним за рівнем збереженості свідченням розвитку українського релігійного побуту та духовної культури періоду зламу віків. Фольгові «червонолакові» ікони аналойного розміру відображають самобутній художній смак українського селянства та міщанства, де сакральний образ мав тяжіти до святковості, світлоносності й декоративності.

Для фондів Музею боротьби за Україну предмет має вагоме етнографічне та історичне значення як артефакт повсякденного життя українців у переддень великих національно-визвольних змагань початку ХХ століття. Комплектна та бездоганна збереженість ікони разом із кіотом та оригінальним склом підносить її статус до еталонного музейного зразка народних ремесел цієї доби.

---

Джерела та наукова література:

1. Векленко В. О. Українська народна ікона як феномен національної культури. — Дніпро, 2010. (Дослідження щодо типології подокладного письма, штампованих фольгових окладів та ареалу поширення народної ікони в Україні).
2. Таранушенко С. А. Наукова спадщина. Корпус художньої культури: Іконопис. — К.: Родовід, 2012.
3. Романовський В. С. Розвиток кустарних промислів в Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. — Харків, 2005.
4. Архівні та фондові матеріали Музею боротьби за Україну (сектор обліку етнографічних пам'яток).

---

Рекомендації для обліку та консервації: Об'єкт пропонується до основного фонду музею (ОФ). Завдяки ідеальній збереженості та наявності захисного скла предмет не потребує реставраційного втручання. Підлягає виключно експозиційному зберіганню у сухому приміщенні з контрольованим рівнем вологості. Спроби розгерметизації кіота чи очищення хімічними речовинами заборонені.

Науковий співробітник музею _____________________ (ПІБ)
Головний зберігач фондів _______________________ (ПІБ)

---