НАУКОВО-МУЗЕЙНА АТРИБУЦІЯ ЕКСПОНАТА
Деякі портрети мають позначки олівцем власника.
На обороті фото олівцем підписано Богдан Хмельницький Зіновій. Теж не Везенберг друкував.
А.Блок. так олівцем підписане фото на обороті. Папір картону білий на відміну від всіх попередніх. Це не Везенберг випустив.
Експертний висновок Наукової ради Музею боротьби за Україну при відновленій Мануйлівській «Просвіті»
I. Загальні відомості про предмет
- Найменування предмета: Пам’ятний родинно-тематичний фотоальбом епохи раннього модерну (сецесії) із серією репродукційних кабінетних портретів видатних діячів історії та культури.
- Дата створення палітурки: Кін. XIX ст. — до 1906 р.
- Дата комплектування та введення в побут: Зафіксована інскриптом — 10 грудня 1906 року.
- Матеріали: Картон, шовковий муар/оксамит (колір відновлено до первинного бірюзового), латунь (замок), фотопапір, друкарська фарба.
- Техніки: Тиснення, літографія, палітурні роботи, фотодрук, ручне каліграфічне письмо чорнилом.
II. Атрибуція палітурки та провінансу (походження)
- Інскрипт та географічний маркер: На форзаці альбому міститься автентичний каліграфічний напис дореволюційною орфографією: «На память отъ дорогой Зосочки. 10/XII 06 года» . Використання ласкавої західноукраїнської/польської форми імені «Зосочка» (Зося, Софія) маркує зв’язки укладачки з правобережним культурним середовищем.
- Історичний таймінг (Катеринослав, 1906 рік): Дата дарування (грудень 1906 року) ідеально збігається з періодом найвищого піднесення українського руху під час Першої російської революції. Це час активної розбудови Катеринославського товариства «Просвіта» (засн. наприкінці 1905 р.) та зародження його легендарного осередку — Мануйлівської філії .
III. Атрибуція та іконографічний аналіз внутрішнього блоку
Аналіз довів, що вміст альбому (формат Cabinet Portrait) має компілятивний характер і збирався цілеспрямовано з двох різних першоджерел, утворюючи строгу світоглядну систему:
- Український програмний зачин (Перший розворот):
Альбом відкривається не загальноімперськими авторами, а лінійно вибудуваним Українським державно-культурним Пантеоном. На перших, найпочесніших сторінках укладачем свідомо розміщено портрети Гетьмана Богдана Хмельницького (за гравюрою В. Гондіуса 1651 р.) та Пророка Нації Тараса Шевченка (у шапці та кожусі за знімком А. Деньє 1864 р.). Поєднання військово-державного символу та культурно-духовного поводиря на першій сторінці слугувало світоглядним маніфестом українського відродження. - Хронологічний реєстр загальної культури (Наступні розвороти):
Усі інші портрети походять із серійної «Галереї відомих людей» петербурзького видавництва «Везенберг і Ко» різних серій випуску (Вознесенський пр., 32). Укладач розмістив їх у суворому хронологічному порядку за часом появи діячів у культурі:Епоха Просвітництва та класицизму (XVIII — поч. XIX ст.): Г. Державін, І. Крилов, К. Батюшков.Золота доба романтизму та ранній реалізм (1820–1840 рр.): В. Жуковський, О. Грибоєдов, Є. Баратинський, М. Лермонтов.Розквіт реалізму середини та другої половини XIX ст.: Писємський, Лейкін, Потєхін, Некрасов,Кольцов.Межа століть, модерн та новітня драма (Кінець XIX — початок XX ст.): Баратов та Блок.
IV. Ідеологічна та концептуальна цінність предмета
У часи жорсткої русифікації відкрита демонстрація українського патріотизму каралася царською жандармерією за звинуваченням у «мазепинстві».
Науковий висновок музею:
Структура альбому є видатним взірцем «легального патріотизму» та інтелектуального спротиву української інтелігенції Січеславщини. Укладач (людина з високою академічною або педагогічною освітою) використав сувору хронологію російського культурного процесу як бездоганне алібі («ідеологічний камуфляж») на випадок обшуків. Проте внутрішній зміст заявляв про себе з першої секунди: задавши патріотичний вектор портретами Хмельницького та Шевченка, альбом стверджував первинність української ідентичності.
V. Фізичний стан та реставраційні замітки
- Палітурка та оригінальний латунний замок-застібка перебувають у збереженому функціональному стані. Тканинне покриття професійно відновлено Музеєм до первинного автентичного кольору.
- На внутрішніх картонних паспарту присутні природні сліди тривалого побутування: невеликі надриви куточків прорізів. На сторінках із деякими портретами зафіксовано сліди старої паперової консервації розривів, виконаної першими власниками.
Висновки: Предмет має виняткову краєзнавчу, історичну та меморіальну цінність. Рекомендовано до постійного експонування в залі раннього просвітянського руху Мануйлівки.
VI. Джерела та література, використані для атрибуції
1. Іконографічні джерела та каталоги:
- Гравюра Гетьмана Богдана Хмельницького: Опис оригінального першоджерела: гравюра Вільгельма Гондіуса (Wilhelm Hondius) за малюнком Абрахама ван Вестервельда, Гданськ, 1651 р.
- Фотопортрет Тараса Шевченка: Опис оригінального першоджерела: світлина роботи Андрія Деньє (фотограф Імператорського двору), Санкт-Петербург, пасаж у Пасажі, 1864 р.
- Серійні кабінетні портрети: Ілюстровані каталоги та прейскуранти фірми «Везенберг і Ко» (С.-Петербург, Вознесенський пр., 32). Серійні випуски «Галереї відомих людей» 1895–1906 рр.
2. Історичні, архівні та краєзнавчі матеріали:
- Матеріали про діяльність Катеринославського товариства «Просвіта» та розбудову його Мануйлівської філії (1905–1906 рр.) // Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО). — Фонд Катеринославського губернського жандармського управління.
- Чабан М. П. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–1921): Науково-довідкове видання. — Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2002. — 536 с.
- Катеринославська «Просвіта» [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України. — Режим доступу: esu.com.ua (дата звернення: 17.08.2026).
Атрибуцію затверджено: Науковою радою Музею боротьби за Україну, м. Дніпро (Січеслав), 2026 рік.
Немає коментарів:
Дописати коментар