Атрибуція артефакту козацького персня з Царичанки..

 

МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ: ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК АТРИБУЦІЇ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА

Тема дослідження: Особисто-посадовий польовий перстень-печатка (сигнет) уповноваженого представника полкової адміністрації.

Хронологічні межі: Середина — друга половина XVIII століття (період Нової Січі та гетьманства Кирила Розумовського).

Місце походження / знахідки: смт Царичанка (історичний центр Царичанської сотні Полтавського полку, Українська лінія фортець).

1. Технологічні особливості та морфологія виробу

Артефакт є унікальним зразком військово-польової сфрагістики Лівобережної України.

• Технологія: Предмет виготовлений провінційним цеховим або полковим майстром-мідником кустарним методом точного лиття у рознімну глиняно-піщану форму. Наявність реліктів ливарного шва на внутрішній стороні дужки та спрощене різьблення свідчать про утилітарний, суто робочий характер виробу.
• Матеріал та збереження: Мідний сплав (оловянисто-свинцева бронза робочого типу). Предмет покритий рівномірною шляхетною природною купритовою патиною без глибокої корозії, що доводить перебування у сухих ґрунтах Приорілля. Спрощене виконання металу наочно доводить, що артефакт створювався не як дорогоцінна кабінетна прикраса, а як надійний інструмент для швидкого таврування сургучу чи воску.. Одна боковина щитка з бортиком відсутня
• 
  .
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

2. Конструктивні параметри артефакту

Елемент артефакту	Параметр вимірювання	Значення (метрична система)	Примітки для каталогу
Щиток-матриця	Форма робочої площадки	Німецький щит із гострим стиком	Фігурний бароковий картуш
Щиток-матриця	Максимальна висота щитка	21 мм	Вертикальний габарит площадки
Щиток-матриця	Максимальна ширина щитка	15,3 мм	Горизонтальний габарит площадки
Щиток-матриця	Товщина металу щитка	0,6 мм	Глибина касти (площадки)
Конструкція шинки	Внутрішній діаметр (поперечний)	21,5 мм	Горизонтальний вимір отвору
Конструкція шинки	Внутрішній діаметр (подовжній)	20 мм	Вертикальний вимір отвору
Конструкція шинки	Ширина шинки біля щитка	12, 2мм	Максимальне розширення дужки
Конструкція шинки	Ширина шинки в нижній частині	4 мм	Найвужче місце дужки знизу
Конструкція шинки	Товщина профілю шинки	1  мм	Середня товщина стінок обруча
Загальні параметри	Повна висота персня	21,8 мм	Повний зовнішній вертикальний габарит
Загальні параметри	Загальна вага артефакту	5 грам	Вимірюється на точних цифрових вагах

3. Іконографія щитка: Семантичний аналіз

Форма щитка є фігурною бароковою, утвореною симетричними бічними напівовалами, які у нижній частині сходяться під гострим кутом у виразний вертикальний стик. Попри провінційне виконання, дзеркальне різьблення чітко відтворює емблематичне ядро відомого шляхетсько-старшинського герба роду Кочубеїв: Серце з двома Хрестами.

Над усім сюжетом домінує імператорська (рангова) корона. Смисловим і геометричним осередком композиції є центральн ий восьмикутник з коло (круглим медальйоном), всередині якого вписано косий (Андріївський) хрест з серцем зверху та нижньою рискою з середини хреста.

Унікальність і складність філософського задуму давнього майстра полягає в тому, що цей центральний круглий медальйон з Андріївським знаком з обох боків та знизу обіймає (обрамляє) великий розлогий чотирираменний хрест із Голгофським підніжжям, а безпосередньо над колом розміщено символічне Серце. Спрощення малюнка (повна відсутність великих бічних фігур-щитотримачів — лева та козака) та використання недорогої бронзи доводять, що перед нами — реплікація офіційного великого герба під утилітарні військово-польові потреби.

4. Історико-географічна прив'язка та етапи наукового пошуку

Процес верифікації артефакту пройшов три послідовні дослідницькі етапи, що дозволили встановити його точне історичне призначення:

• Етап 1 (Первинний аналіз): Знахідка персня у смт Царичанка одразу обмежила географічний пошук межами Царичанської сотні Полтавського полку. Типологія шинки та барокові напівовали спочатку вказували на загальний старшинський або сотенний тип кінця XVII — першої половини XVIII століття.
• Етап 2 (Геральдична ідентифікація): Детальний розбір символіки виявив, що поєднання Серця та Хрестів є прямою цитатою ядра герба Кочубеїв. Наявність імператорської корони змістила датування на середину XVIII століття. Проте офіційний великий герб полковника Полтавського полку Василя Васильовича Кочубея (1727–1743 рр.) та його нащадків мав складні фігури лева, козака та шолом, які повністю відсутні на цій матриці. Це вказало на свідоме сфрагістичне спрощення герба для ювелірного виробу.
• Етап 3 (Фінальна атрибуція за технологічним чинником): Вирішальним маркером дослідження стало «дешеве», кустарне виконання персня з мідного сплаву місцевим майстром. Дорогий золотий або срібний сигнет з повним родовим гербом залишався в кабінеті керівника роду. Цей бронзовий перстень-печатка створювався як робочий військово-польовий інструмент.

Він належав Наказному сотнику Царичанської сотні або уповноваженому полковому комісару, який діяв за прямим мандатом полковника Василя Кочубея (або пізніше — полкового судді Павла Кочубея). Місцева реплікація ядра родового знака «Серце-Хрест» під короною служила офіційним юридичним підтвердженням того, що пред'явник наділений владою і виконує на кордоні (на Українській лінії фортець) прямі реквізиційні, судові чи адміністративні накази керівника полку.

Висновок

За сукупністю ознак, перстень-печатка з Царичанки є рідкісним автентичним зразком військово-адміністративної польової сфрагістики Лівобережної України середини XVIII століття. Недорогоцінний матеріал та кустарне виконання доводять його функціональне призначення як знака тимчасових повноважень урядової особи з орбіти роду Кочубеїв. Артефакт має виняткову історико-культурну та глибоку родинну цінність, ілюструючи систему реального військового діловодства на порубіжжі Гетьманщини.

ДЖЕРЕЛА

1. Мокляк В. О. Ревізія Полтавського полку 1732 року. — Полтава: ТОВ АСМІ, 2025 (Джерела з історії Полтавського полку).
2. Кривошея В. В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полк Полтавський. — К.: НВЦ Пріоритети, 2014.