Атрибуція артефакту козацького персня з району поблизу Царичанки..

 

МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ: ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК АТРИБУЦІЇ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА

Тема дослідження: Особисто-посадовий польовий перстень-печатка (сигнет) уповноваженого представника полкової адміністрації.

Хронологічні межі: Середина — друга половина XVIII століття (період Нової Січі та гетьманства Кирила Розумовського).

•  Джерело надходження: Передано дослідником Богданом Лозою, знайдено ним в районі поблизу Царичанки.

1. Технологічні особливості та морфологія виробу

Артефакт є унікальним зразком військово-польової сфрагістики Лівобережної України.

• Технологія: Предмет виготовлений провінційним цеховим або полковим майстром-мідником кустарним методом точного лиття у рознімну глиняно-піщану форму. Наявність реліктів ливарного шва на внутрішній стороні дужки та спрощене різьблення свідчать про утилітарний, суто робочий характер виробу.
• Матеріал та збереження: Мідний сплав (оловянисто-свинцева бронза робочого типу). Предмет покритий рівномірною шляхетною природною купритовою патиною без глибокої корозії, що доводить перебування у сухих ґрунтах Приорілля. Спрощене виконання металу наочно доводить, що артефакт створювався не як дорогоцінна кабінетна прикраса, а як надійний інструмент для швидкого таврування сургучу чи воску.. Одна боковина щитка з бортиком відсутня
• 
  
  .
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

2. Конструктивні параметри артефакту

Елемент артефакту	Параметр вимірювання	Значення (метрична система)	Примітки для каталогу
Щиток-матриця	Форма робочої площадки	Німецький щит із гострим стиком	Фігурний бароковий картуш
Щиток-матриця	Максимальна висота щитка	21 мм	Вертикальний габарит площадки
Щиток-матриця	Максимальна ширина щитка	15,3 мм	Горизонтальний габарит площадки
Щиток-матриця	Товщина металу щитка	0,6 мм	Глибина касти (площадки)
Конструкція шинки	Внутрішній діаметр (поперечний)	21,5 мм	Горизонтальний вимір отвору
Конструкція шинки	Внутрішній діаметр (подовжній)	20 мм	Вертикальний вимір отвору
Конструкція шинки	Ширина шинки біля щитка	12, 2мм	Максимальне розширення дужки
Конструкція шинки	Ширина шинки в нижній частині	4 мм	Найвужче місце дужки знизу
Конструкція шинки	Товщина профілю шинки	1  мм	Середня товщина стінок обруча
Загальні параметри	Повна висота персня	21,8 мм	Повний зовнішній вертикальний габарит
Загальні параметри	Загальна вага артефакту	5 грам	Вимірюється на точних цифрових вагах

НАУКОВА АТРИБУЦІЯ АРТЕФАКТУ

Експертний висновок наукової ради Науково-дослідного центру «Музей боротьби за Україну»
Шифр зберігання: МБУ-Сфр-Кт/Мазепа-ФІНАЛ 

1. Назва та категорія пам'ятки:
Посадовий перстень-печатка (сиґнет) військово-адміністративного призначення. Видатна пам'ятка козацької польової сфрагістики артилерійського відомства доби Гетьманщини Івана Мазепи. 

2. Хронологічні рамки та технологічні характеристики: 

• Період: Кінець XVII — самий початок XVIII століття (Епоха гетьманства Івана Мазепи, до 1709 р.). 
• Матеріал: Мідний сплав (лита патинована воєнна бронза). 
• Техніка виконання: Суцільнолите грубе кустарне виробництво, глибоке ручне різьблення штихелем та круглим пуансоном. Матриця негативна (дзеркальна). 
• Конструкція: Монолітна шинка (обруч), яка без швів переходить у фігурний щиток барокового («німецького») типу з характерними бічними виїмками. 

---

3. Семантико-іконографічний аналіз та характер стилізації

Проведений візуальний аналіз геометрії та архітектоніки щитка-матриці вказує на виражену анатомічну нерівномірність різьблених ліній — їхнє звуження до геометричного центру та розширення до країв із фінальними круглими крапками. Композиція являє собою професійне ремісниче спрощення мілітарного сюжету до знакових лінійних символів: 

• Центральна композиція: Стилізоване зображення трьох артилерійських стволів (гармат) козацького зразка. Через надзвичайно мале поле робочої площадки щитка та кустарні умови роботи майстер свідомо відмовився від дрібних деталей (лафетів, коліс) і редукував образи гармат до чітких, глибоких рисок. 
• Геометрія стволів: Дві стилізовані гармати схрещені навхрест і спрямовані дульними зрізами донизу під кутом. Третя гармата інтегрована строго вертикально по центру між ними, дивлячись дулом угору. Звуження рисок передає казенні частини стволів, а потовщення на краях — дульні розширення. 
• Верхній ранг: Над артилерійською композицією вирізьблено державну (імперську/урядову) корону барокового типу. Присутність урядової корони над схрещеною зброєю чікго маркує річ як офіційну посадову печатку військового відомства (Гарматної канцелярії), а не приватну прикрасу. 

---

4. Технологічне обґрунтування датування (Доба козацьких цитаделей)

Наукова рада наголошує, що навмисна лаконічність та рустикальна «примітивність» виконання виробу є його головним хронологічним маркером належності до епохи Івана Мазепи: 

1. Еволюція ремесла: Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. козацькі форпости на південному порубіжжі поруч із Диким Полем будувалися у прискореному темпі та жили в режимі постійної військової загрози. Представлена бронзова монолітна матриця виготовлена місцевим збройовим ковалем чи мідником в умовах дефіциту витончених ювелірних інструментів, що повністю відповідає матеріальній культурі того часу. 
2. Фронтовий інструмент: Перстень створювався не як статусна прикраса, а як суворий робочий інструмент військового канцеляриста фортеці. Спрощення складних силуетів зброї до глибоких і широких рисок прорізалося навмисно — для того, щоб відбиток на низькоякісному польовому сургучі, воску чи густому дьогті залишався розбірливим і не забивався брудом під час польових робіт чи походів. 
3. Сліди інструментів: Круглі потовщення на кінцях «гармат» є технологічними слідами бора або пуансона, якими майстри межі XVII–XVIII століть фіксували межі малюнка на металі перед прорізанням прямих ліній. 

---

5. Історичний контекст та прив'язка до Китайгородської цитаделі

Знахідка артефакту в історичному ареалі Китайгорода остаточно затверджує його військово-адміністративне походження: 

1. Форпост епохи Мазепи: Китайгород виник як сотенне містечко Полтавського полку у 1670-х роках і розбудовувався як потужна дерев'яно-земляна цитадель за безпосереднього гетьманства Івана Мазепи. Фортеця мала постійну артилерійську залогу для стримування татарських набігів на орельських переправах. 
2. Контекст «Мазепинського бароко»: Рослинно-геометричний бароковий картуш навколо щитка є прижиттєвим зразком мистецького стилю рубежу XVII–XVIII століть, що активно культивувався та підтримувався гетьманським урядом. 
3. Посадовий статус: За укладом Гетьманщини артилерією (арматурою) керував полковий обозний. У такій віддаленій прикордонній фортеці, як Китайгородська цитадель, казенним арсеналом, пороховими льохами та пушкарями безпосередньо завідував наказний обозний або пушкарний комісар. Саме його посадові звіти, акти прийому ядер та ордери скріплювалися цим суворим бронзовим сиґнетом. 

Висновок: Артефакт є унікальним речовим доказом військової історії України — офіційним посадовим перснем-печаткою керівника Гарматної команди Китайгородської фортеці-цитаделі доби гетьмана Івана Мазепи. 

---

Джерела та наукова література:

1. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його布置. — Нью-Йорк — Київ, 2001. 
2. Кривошея В. В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полк Полтавський. — К.: НВЦ «Пріоритети», 2014. 
3. Ситий І. М. Козацькі печатки Гетьманщини (середина XVII — XVIII ст.). — Чернігів, 2011. 
4. Пам'ятки архітектури, археології та фортифікації Приорілля: Китайгородський оборонний комплекс. — Дніпро, 2020.