НАУКОВО-ІСТОРИЧНА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
Музею боротьби за Україну
Відділ військової історії, уніформології та сфрагістики.
(Повний зведений звіт за результатами комплексної візуальної, матеріалознавчої та історико-технічної експертизи)
(Повний зведений звіт за результатами комплексної візуальної, матеріалознавчої та історико-технічної експертизи)
Предмет: Ремінь поясний кавалерійський (портупея) з рухомою триточковою муфтою системи зразка 1881 року для підвісу холодної зброї (шашки).
Регіон походження / виявлення: Україна, Придніпров'я (Дніпропетровська область).
Гіпотетична відомча приналежність: Оперативний або кавалерійський склад Всеросійської / Всеукраїнської Надзвичайної комісії (ЧК / ВУЧК), Державного політичного управління (ГПУ) при НКВС.
Регіон походження / виявлення: Україна, Придніпров'я (Дніпропетровська область).
Гіпотетична відомча приналежність: Оперативний або кавалерійський склад Всеросійської / Всеукраїнської Надзвичайної комісії (ЧК / ВУЧК), Державного політичного управління (ГПУ) при НКВС.
1. Елементний аналіз та матеріалознавча експертиза
Артефакт являє собою зразок професійного мілітарного спорядження першої половини ХХ століття, що має специфічну функціональну конструкцію:
- Матеріал полотна: Надзвичайно товста, щільна натуральна шкіра коня (конина). У військовій індустрії кінець ХІХ – першої третини ХХ ст. кінська шкіра вважалася еталоном для кавалерії через її унікальну стійкість до розривів, деформацій під навантаженням та тривалого впливу тваринного поту й сирості.
- Пряжка (Бляха): Класична прямокутна рамкова, двошпенькова («на два язика»). Конструкція без ідеологічної чи державної символіки, орієнтована суто на надійну фіксацію широкого кавалерійського пояса.
- Колір і приборний метал: Білий метал (мельхіор, залізо з нікелюванням або лудженням). У військовій уніформології білий прилад («срібний колір») є ключовим хронологічним та відомчим маркером полків імперського періоду (драгуни, окремі козацькі частини) або ранніх радянських спецпідрозділів.
- Конструктивний вузол підвісу: На полотні присутня оригінальна шкіряна ковзна муфта зі складною триточковою системою розподілу ваги зброї:
- Дві верхні металеві скоби: Призначені для інтеграції та фіксації плечових пасиків, які переносили вагу шашки на плечовий пояс вершника.
- Одна коса нижня скоба: Призначена для безпосереднього кріплення верхнього пасика піхов кавалерійської чи козацької шашки зразка 1881 або 1927 років.
2. Стан збереженості та комплектність
- Комплектність: Часткова. Самі плечові ремені (наплічна портупея) відсутні. Тонка шкіра наплічних ременів у процесі тривалого побутування піддавалася значно вищому стиранню, натягу та деформації, через що ці елементи зношувалися, утилізувалися або втрачалися першими в кабінетних чи побутових умовах. Поясна основа, бляха та найцінніша деталь — кавалерійська триточкова муфта — збереглися повністю.
- Стан збереженості: Ідельний (колекційний). Полотно ременя повністю зберегло первинну еластичність, міцність і гладкість лицьового шару (топ-грейн). Відсутні глибокі тріщини, розшарування чи сліди біологічного гниття шкіри. Метал фурнітури не має кавернозної або наскрізної іржі. Такий стан є аномально рідкісним для предметів, яким близько 100 років, і свідчить про виключно кабінетне (тилове або архівне) зберігання у сухому приміщенні без контакту з агресивним середовищем (землею, підвалами, горищами).
3. Історико-уніформологічний контекст та атрибуція (ЧК / ГПУ)
Конструкція ременя із ковзною муфтою розроблялася для вирішення головної проблеми кінного вершника — балансування важкої довгоклинкової зброї під час галопу. Дві верхні скоби утримували систему на плечах, не дозволяючи піхвам відтягувати пояс донизу.
Факти, що вказують на використання предмета оперативним складом ЧК/ГПУ у період 1918–1924 років:
- Ресурсний колапс та експропріація: Після Жовтневого перевороту та під час Перших визвольних змагань більшовики не мали власної розвиненої легкої промисловості. Снаряження новостворених загонів ВЧК/ВУЧК здійснювалося шляхом тотальної реквізиції та конфіскації майна із царських військових складів імперської армії (де зберігалися кавалерійські запаси з «білим приладом» фурнітури).
- Специфіка чекістської служби: Оперативники ЧК постійно пересувалися на конфіскованих автомобілях, прольотках або кулеметних тачанках. На відміну від стаціонарно закріпленого ременя, ковзна муфта системи 1881 року дозволяла чекісту одним рухом миттєво зсунути важку шашку назад, коли він сідав на сидіння авто, і так само легко повернути її вперед на ліве стегно при виході для проведення раптового обшуку, арешту чи ліквідації.
- Причина ідеального стану: Носії цього ременя з каральних органів ЧК/ГПУ не вели тривалих окопних боїв і не піддавали амуніцію жорстким польовим випробуванням. Обшуки в містах Придніпров'я (Катеринослав/Дніпропетровськ) та тилове адміністрування забезпечили мінімальний фізичний знос ременя. Окрім того, співробітники спецслужб ретельно доглядали за дефіцитною конячою шкірою, змащуючи її касторовою олією та тваринними жирами.
4. Висновок та музейна цінність
Для комерційного ринку масового мілітарі-антикваріату СРСР (періоду 1950-80-х років) предмет є нетиповим через відсутність звичної радянської символіки. Проте в контексті концепції Музею боротьби за Україну артефакт має статус унікального речового доказу перших років становлення радянського тоталітарного режиму (червоного терору).
Ремінь ілюструє реальну, неплакатну історію України: матеріальний дефіцит раннього радянського апарату, використання трофейної імперської спадщини каральними органами та побут оперативників ЧК/ГПУ на теренах Південно-Східної України. Предмет заслуговує на внесення до основного фонду музею як унікальний експонат військово-технічного та соціально-політичного спрямування.
Немає коментарів:
Дописати коментар