НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
Установа: КЗ «Музей боротьби за Україну» (м. Дніпро)
Сектор: Науково-фондова та реставраційна робота
Тип документа: Акт наукової атрибуції та опису музейного предмета
Сектор: Науково-фондова та реставраційна робота
Тип документа: Акт наукової атрибуції та опису музейного предмета
1. Загальні відомості про предмет
- Назва предмета: Пам’ятна (меморіальна) плита Грюнвальдського ювілейного хреста із села Пруси.
- Датування: Серпень 1910 року.
- Місце виготовлення/походження: Королівство Галичини та Володимирії (Австро-Угорська імперія), регіон міста Львова. Встановлено в селі Пруси (Львівський повіт, нині — село Ямпіль Львівського району Львівської області, Україна).
- Матеріал: Мідний сплав (бронза/латунь), лиття.
- Техніка виготовлення: Одностороннє художнє лиття з контррельєфом на реверсі, шліфування, патинування.
- Отвори для монтажу: 8 наскрізних круглих отворів, розташованих симетрично (4 по верхній горизонтальній лінії, 4 — по нижній), призначені для надійного закріплення на кам'яному чи дерев'яному постаменті.
2. Текстологічний аналіз (Епіграфіка)
На аверсі плити міститься рельєфний напис (капітал, шрифтові традиції сецесії початку ХХ ст.) польською мовою, розбитий на 5 рядків:
KRZYŻ GRUNWALDZKI
1410 - 1910
POSTAWIONY na PAMIĄTKĘ
POGROMU KRZYŻAKÓW
w Prusach dnia 21 sierpnia 1910
- Переклад та інтерпретація: «Грюнвальдський Хрест 1410 – 1910, встановлений на згадку про розгром хрестоносців, у Прусах дня 21 серпня 1910 року».
- Особливість топоніміки: Прийменникова конструкція «w Prusach» розташована на нижній строці разом із точним днем освячення. Вона позначає не історичний регіон Пруссію, а тогочасну офіційну назву прильвівського села Пруси (перейменованого у 1947 році на Ямпіль), фіксуючи точне географічне розташування монумента.
3. Історичний та ідеологічний контекст
У літні місяці 1910 року на українських та польських землях Галичини, що перебували у складі Австро-Угорщини, пройшла потужна хвиля святкувань 500-річчя Грюнвальдської битви (1410 р.). Ця подія мала яскраво виражений загальнонаціональний та антиімперський характер. Перемога об'єднаного союзного війська (куди входили коронні, литовські та русько-українські полки з Галичини, Волині, Поділля й Києва) над Тевтонським орденом використовувалася як історичний прецедент успішного опору загарбникам.
Масове спорудження ювілейних «Грюнвальдських хрестів» та курганів у селах навколо Львова у серпні 1910 року координувалося місцевими патріотичними осередками, релігійними громадами та спортивно-руханковими товариствами. Пам’ятний знак у селі Пруси (Ямпіль) було урочисто відкрито 21 серпня 1910 року.
4. Стан збереження та реставраційний аналіз
- Обставини виявлення: Предмет ексгумовано із ґрунту (археологічне залягання). Логіка приховування вказує на свідомий демонтаж та закопування плити місцевими мешканцями у період 1939–1944 рр. з метою порятунку реліквії від знищення радянським тоталітарним режимом або в ході бойових дій Другої світової війни.
- Аверс: Покритий природним шаром оксидів кольорових металів, рельєф літер збережений повністю, деформації металу відсутні. Підлягає делікатній музейній розчистці для підвищення експозиційного контрасту тексту.
- Реверс: Збережено у первісному вигляді без втручань. Сліди залягання в ґрунті, залишки автентичних нашарувань та патина залишені як «археологічний паспорт предмета», що є незаперечним доказом його оригінальності та тривалого перебування під землею.
5. Музейне та комеморативне значення експоната
Артефакт має високу історико-культурну, краєзнавчу та музеологічну цінність. У контексті концепції Музею боротьби за Україну, представлена плита демонструє:
- Традиції коаліційної мілітарної звитяги: Пам'ять про Грюнвальд як зразок успішної європейської коаліції проти спільного ворога, де русини-українці відіграли вагому роль.
- Тяглість комеморації: Спосіб боротьби за історичну пам’ять українських земель у переддень Першої світової війни.
- Акт збереження пам'яті: Практику українського та європейського спротиву тоталітаризму через фізичне переховування (закопування в землю) маркерів своєї історії від радянських окупантів. Перебування галицького артефакту в місті Дніпрі символізує соборність українського музейного простору.
Джерела та наукова література:
- Крип'якевич І. Полуднева Східна Галичина в часах Грюнвальдської битви. — Львів, 1910.
- Kowalczyk J. Pomniki Grunwaldzkie w Galicji в 1910 roku. // Biuletyn Historii Sztuki. — Warszawa, 1985.
- 500th Anniversary of the Battle of Grunwald (1910) — City as a Stage / Центр міської історії Центрально-Східної Європи.
- Державний архів Львівської області (ДАЛО). — Фонд парафії с. Пруси (Lwów, Prusy), історичні хроніки за 1910 р.
- Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. (Розділ: Ямпіль / Пруси).
Атрибуцію виконав: Реставратор / науковий співробітник Музею боротьби за Україну (м. Дніпро).
МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ (ДНІПРО)
АКТ НАУКОВОЇ АТРИБУЦІЇ ТА ОПИСУ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
- Група обліку / Фонд: Метал / Монументальна пам'ятна пластика.
- Назва предмета: Намонументальна меморіальна плита Грюнвальдського ювілейного хреста з села Пруси.
- Датування: Серпень 1910 року.
- Місце виготовлення: м. Львів (художньо-ливарна майстерня періоду Королівства Галичини та Володимирії).
- Матеріал: Бронза (історичний мідно-олов'яний сплав із природною столітньою купритно-малахітовою патиною).
- Техніка: Художнє лиття, ручна чеканка літер, шліфування, патинування.
- Параметри (Габарити): 400 × 300 мм.
- Стан збереження: Задовільний, стабільний (проходить музейну консервацію). Наявні сліди тривалого атмосферного впливу (буття на відкритому повітрі), автентичні деформації країв металу, чотири наскрізні отвори по кутах для кріплення до монумента.
Текст інскрипції (мовою оригіналу):
«KRZYŻ GRUNWALDZKI / 1410 – 1910 / POSTAWIONY na PAMIĄTKĘ / POGROMU KRZYЖAKÓW / w Prusach dnia 21 sierpnia 1910»
Науковий переклад та топонімічна верифікація:
«Грюнвальдський хрест 1410–1910. Встановлено в пам'ять про розгром хрестоносців у [селі] Прусах дня 21 серпня 1910 року».
(Наукова примітка: Ойконім «w Prusach» позначає не історичну німецьку державу Пруссію, а галицьке село Пруси Львівського повіту — нині село Ямпіль Мурованської громади Львівського району України).
Історико-ідеологічний контекст:
У липні-серпні 1910 року в Європі масштабно відзначалося 500-річчя Грюнвальдської битви (1410 р.). Для українців Галичини цей ювілей став актом потужного національного відродження. Розгром Тевтонського ордену був спільною перемогою, де вирішальну роль відіграли руські (українські) хоругви (Львівська, Галицька, Перемишльська, Київська, Подільська, Волинська та інші) під командуванням Великого князя Вітовта. Масове встановлення «Грюнвальдських хрестів» у селах Галичини було символом військової слави предків та формою патріотичного маніфесту проти імперського тиску Австро-Угорщини.
Наочний аналог та обґрунтування унікальності експоната:
Дана бронзова плита є історичним унікумом (одиничним, єдиним у своєму роді екземпляром).
Для науково-історичного порівняння: єдиним відомим масштабним матеріальним аналогом тієї епохи, що зберігся в публічному просторі України, є велика меморіальна плита 1910 року на стіні Латинського катедрального собору у Львові. Проте львівська пам'ятка встановлювалася централізовано у великому місті й уціліла виключно завдяки високому релігійному та архітектурному статусу діючого храму в центрі міста, куди радянські окупанти не наважилися підійти з демонтажем.
Натомість сільські монументальні знаки (зокрема Грюнвальдські хрести) на роздоріжжях та околицях сіл Галичини залишалися абсолютно беззахисними. Після 1939 року вони піддалися тотальному ідеологічному винищенню радянським тоталітарним режимом: хрести масово валили тракторами, а плити здавали на переплавку. Те, що дана сільська плита з Прусів (Ямполя) вижила в часи Першої світової війни та уникнула більшовицьких переплавок — це справжнє історичне диво та результат таємного подвигу місцевих жителів, які зберегли її в землі чи криївках.
Заключний висновок:**
Придбана для незалежного Музею боротьби за Україну в Дніпрі, на вільній землі козацького краю, ця плита виходить далеко за рамки регіонального «раритету». Вона є фундаментальним соборним матеріальним свідченням безперервності лицарських військових традицій української нації — від руських хоругов Грюнвальда під проводом Вітовта до сучасних захисників України, що тримають фронт на Придніпров'ї.
Науково-бібліографічні джерела:
- Крип'якевич І. П. Історія українського війська. — Львів: Видання Івана Тиктора, 1936 (Розділ: Воєнне мистецтво доби Великого Князівства Литовського та Руського).
- Грюнвальдська битва — битва народів: Матеріали міжнародної наукової конференції / НАН України. Інститут історії України. — К., 2010.
- Галицька періодика 1910 року: Хроніки ювілейних святкувань у часописах «Діло» та «Gazeta Lwowska» за липень-серпень 1910 р. (у т.ч. опис відкриття пам'ятних знаків у Львівському повіті).
- Каталог пам'яток історії та культури м. Львова // Опис меморіальної пластики Латинського кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії.
- Науковий архів Музею боротьби за Україну (м. Дніпро) // Матеріали фонду металопластики та мілітарії. Ідентифікаційний опис від 2026
Немає коментарів:
Дописати коментар