МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ
Науково-дослідний відділ сфрагістики та мілітарії
Автор: Олег Черненко
НАУКОВА АТРИБУЦІЯ АРТЕФАКТУ: дослідження та історико-мистецтвознавчий аналіз сюжетного перстня-печатки козацької доби (XVII ст.)
Представлений на дослідження артефакт є класичним зразком автентичної особистої сфрагістики (печаток) та приужиткової металопластики раннього Нового часу. За комплексом технологічних, стилістичних та конструктивних ознак предмет ідентифіковано як чоловічий сюжетний перстень-печатку (сигнет) козацької доби, виготовлений міськими цеховими ремісниками на теренах України у XVII столітті (період Хмельниччини, Руїни та Гетьманщини) [вторинний контекст: еволюція традицій Великого князівства Литовського].
Нижче наведено розлогий та детальний аналіз усіх елементів артефакту, що формують його остаточну наукову атрибу
1. Технологічні особливості та морфологія виробу
Перстень є суцільнолитим виробом, виконаним методом точного лиття у рознімну двоскладову форму (опоку).
- Технологічний шов: Наявність чітко фіксованого реліктового стику (шва) на внутрішньому боці кільця та в заглибленнях декору беззаперечно свідчить про використання ливарної технології раннього Нового часу. Розплавлений мідний сплав заливався у дві зведені докупи глиняно-піщані чи кам'яні матриці. Залишки металу («облой»), що просочилися на межі половин, були частково зачищені майстром вручну, але збереглися у важкодоступних місцях, що є головним маркером автентичності предmeta.
- Сплав та патина: Предмет відлито з якісного мідного сплаву (імовірно, оловяниста бронза). Метал перебуває у відмінному колекційному стані. На поверхні сформувалася щільна, благородна «кабінетна» (купритова) патина глибокого темно-зеленого кольору, яка надійно консервує метал. Присутні сліди історичного побутування — природне згладжування рельєфу (потертість) від тривалого носіння власником за життя.
Елемент артефакту Параметр вимірювання Значення (метрична система) Примітки для каталогу Щиток-матриця Форма робочої площадки Кругла з бортиком Сюжет «Лютий звір у вертограді» Щиток-матриця Діаметр / Товщина 18,8__ / 5,8__ мм Повний розмір та товщина площадки Конструкція шинки Внутрішні діаметри (поп./под.) 21,9 /21,95 мм Анатомічний розмір отвору Конструкція шинки Ширина (плечі / низ) 12,5 / 2 мм Розширення у ромбів та знизу Конструкція шинки Товщина профілю (верх / низ) 2,3 / 1,35 мм Товщина металу дужки Загальні параметри Висота / Вага 28,45 мм / 20 гр Загальний габарит та вага
2. Іконографія щитка: Семантика сюжету
Центральне поле круглого плоского щитка з невеликим захисним бортиком по краю містить рельєфне анфас-зображення, яке в експертних колах та каталогах (зокрема, в архівах профільного аукціону Violity та сфрагістичних базах на кшталт Rings.guru) класифікується як «Лютий звір у вертограді» (або «Лютий звір у виноградній лозі»).
- Центральна фігура: Зображено стилізовану чотириногу тварину (коня) у статичній, стійкій позі. Цей образ є глибоким символом військової доблесті, мужності та захисту.
- Рослинне обрамлення (Древо Життя): Зверху над спиною тварини та дзеркально знизу під її копитами розташовані ідентичні розгалужені трипроменеві гілки, спрямовані вертикально вгору та вниз відповідно.
- Спростування версії «Пегаса»: Візуальна подібність верхніх гілок до крил міфічного Пегаса спростовується повною дзеркальністю нижніх гілок (крила не можуть анатомічно рости з живота/стегон донизу). Така симетрія є проявом середньовічного закону заповнення порожнечі (horror vacui) та художнього спрощення християнського мотиву «Проквітлого Хреста» або «Райського саду». Звір затиснутий у квітучих пагонах виноградної лози, виступаючи грізним охоронцем святині та Древа Життя.
3. Детальний аналіз конструкції дужки (шинки)
Декоративне оформлення пальцевого кільця є найбільш виразним хронологічним маркером, який відкидає приналежність до домонгольської Київської Русі (де шинки були тонкими чи плетеними) і чітко вказує на розвинене цехове ювелірне мистецтво XVII століття.
- Перехідні ромби («Плечі» перстня): Безпосередньо біля стику зі щитком дужка розширюється, утворюючи геометричну фігуру — ромб. Від ромба вгору до бортика щитка піднімаються плоскі рельєфні смуги. Це класичний «вузол міцності» (ребра жорсткості), розрахований на сильний вертикальний тиск, який чинився на перстень під час відтискання мастики чи воску.
- Центральний повздовжній проріз: По всьому периметру кільця вздовж його осі прорізано акуратний глибокий жолобок. Він виконував декоративну роль, імітуючи дорогу візантійську чи ранньомодерну техніку спаювання двох окремих дротів, хоча перстень є повністю монолітно-литим.
- Поперечні штрихи (Орнамент «Ялинка»): По боках від центрального повздовжнього прорізу нанесені короткі поперечні прорізані штрихи. Цей тип орнаментації утворює фактурну, шорстку поверхню. Крім естетичної краси, декор мав чітке ергономічне завдання — запобігати прокручуванню важкого перстня та ковзанню пальця в момент прикладання печатки до паперу.
4. Соціальний статус власника та функціонал
Перстень має ергономічні пропорції, що підтверджується його ідеальним та комфортним «посадочним» розміром на чоловічий безіменний палець. У воєнно-побутовій культурі XVII століття це мало важливе практичне значення:
- Військова практичність: Безіменний палець мінімально задіяний при силовому хваті холодної зброї (шаблі) або повіддя коня, тому масивний щиток не натирав шкіру сусідніх пальців та не заважав у бою.
- Сфрагістична функція: Розташування на безіменному пальці є класичним для сигнетів. Воно дозволяло власнику одним природним рухом руки (притисканням кулака) завірити приватний лист, торговельну угоду чи майновий документ.
- Амулетне значення: Перстень із християнською символікою пророслого хреста на правому безіменному пальці (яким хрестяться) виконував функцію натільного оберега, покликаного захистити воїна у походах.
- Статус: Складна робота над дужкою (ромби, прорізи, ялинка) та глибока ручна вирізка матриці сюжету свідчать про те, що перстень не був найдешевшим масовим виробом. Його власником був представник середнього або вищого прошарку тогочасного суспільства — заможний козак, представник козацької старшини (сотник/писар) або успішний міщанин/купець.
Висновок
Досліджуваний предмет є оригінальним історичним артефактом козацької доби XVII століття. Перстень уособлює у собі унікальний синтез військової романтики, міського ремісничого барокового мистецтва та християнського символізму ранньомодерної України. Високий ступінь збереженості рельєфу дужки та щитка, канонічний сюжет «лютого звіра у лозі» та оригінальна кабінетна патина роблять цей предмет цінним зразком вітчизняної сфрагістики та металопластики, що має безумовне історико-культурне та колекційне значення.
Немає коментарів:
Дописати коментар