Translate

неділя, 2 серпня 2026 р.

Атрибуція кримсько-татарської печатки 19ст.

 НАУКОВО-ІСТОРИЧНА АТРИБУЦІЯ ПРЕДМЕТА СФРАГІСТИКИ

I. Вступне науково-дослідне обґрунтування та legenda предмета
Історія надходження та контекст дослідження:
Особиста печатка-підвіска («мюхюр») надійшла до колекції Музею боротьби за Україну в Дніпрі. В основі дослідження цього артефакту лежить унікальний комеморативний і краєзнавчий контекст: предмет є повним типологічним, хронологічним та матеріальним аналогом особистих перстнів-печаток, які масово побутували в родинах корінних народів України (кримських татар) Подніпров’я та Причорномор’я у XIX — на початку XX століття і були втрачені під час подальших імперських та радянських репресій, розкуркулення і депортації 1944 року. Дане дослідження покликане інтегрувати предмет у науковий обіг музею та висвітлити його сфрагістичну й історико-правову цінність.








Перебіг дослідження та обґрунтування переатрибуції:

Під час детального макропалеографічного аналізу контррельєфу з урахуванням законів сфрагістичного відзеркалення маємо наступне.
 Дослідження встановило, що центральні елементи є лігатурами арабської в'язі. Подовжені вертикальні лінії є літерами аліф та лям, а нижнє округле поле — петлею літери імені власника. Стовпчастий розділювач виявився традиційним для Сходу каліграфічним регістратором. На основі виявлених цифрових знаків ісламського календаря предмет було остаточно атрибутовано як автентичну приватну мусульманську печатку-підвіску Османського зразка другої чверті XIX століття.

II. Обліково-метричні параметри експоната
ПараметрНауково-каталожні дані (заповнюється музеєм)
Музейний шифр / Інвентарний №[ ]
Номенклатурна назваПечатка-матриця особиста, штамп-підвіска («мюхюр» / mühür) приватно-торгова
ДатуванняДруга чверть XIX ст. На матриці вигравіювано 1251р. Хіджри (1835–1836 рр. н. е.)
Культурно-історичний регіонОсманська імперія / етнокультура корінних народів Півдня України та Криму
МатеріалМідний сплав (оловянисто-свинцева бронза / латунь)
Техніка виготовленняФасонне лиття, шліфування, ручне контррельєфне дзеркальне гравіювання
Загальна висота (довжина)48,9 мм
Діаметр робочого поля (матриці)15,5 мм
Товщина диска матриці3 мм
Зовнішній діаметр вушка7 мм
Внутрішній діаметр отвору вушка4 мм
Вага (маса)14 г
Стан збереженостіЗадовільний. Об'єкт покритий щільною природною вторинною благородною патиною темно-зеленого кольору. Наявні мікрокаверни, незначні сліди механічного побутування (стирання граней руків'я від тривалого носіння). Без ознак активної корозії («бронзової хвороби»). Реставраційному втручанню не піддавався.

III. Опис морфологічних ознак (Конструктивні особливості)
Артефакт являє собою суцільнолиту двоскладову печатку з монолітно з’єднаним робочим полем та фігурним руків'ям.
  • Руків'я (ніжка): Вертикальне, видовжене, балясиноподібної (вазоподібної) форми. Має два чітких круглих перехвати у нижній та середній частинах, а також центральне гранчасте (кубічне) потовщення. Верхнє завершення руків'я виконане у вигляді сплощеного круглого вушка з наскрізним круглим отвором. Конструктивна специфіка розрахована на продівання натільного шнурка або ланцюжка для постійного прихованого носіння предмета.
  • Робоче поле (матриця): Круглої форми, плоске, акцентоване винесенням за діаметр основи ніжки. Периметр робочої зони обрамлений суцільним рельєфним бортиком у вигляді щільного крапкового обідка (псевдозерні).

IV. Результати епіграфічного дослідження
Текст на матриці виконано арабською графікою (османська мова) у щільному ускладненому стилі дзеркального контррельєфу (модифікація стилів Сулюс або Ріка). Літери зкомпоновані каліграфом за принципом «абджад» — максимального заповнення площі круга без залишку вільного простору.
Робоче поле візуально розділене тонкою горизонтальною лінією на два смислові регістри:
  1. Верхній регістр (над лінією): Містить цифровий напис року — чотири дзеркальні арабські цифри ١٢٤٨ (1248 рік Хіджри), розташовані у правому сегменті. Ліву частину займає початок текстової релігійної формули.
  2. Нижній регістр (під лінією): Містить основне теофорне ім'я власника, що починається з чітко типізованого каліграфічного елемента «Абд» (عبد — слуга) продовження могло бути аллах, тобто ім'я Абдаллах

V. Історико-функциональне призначення
Предмет виконував функцію особистого юридичного підпису-ідентифікатора власника (дрібного чиновника, купця, ремісника або представника мусульманського духовенства — мулли, каді). Відтиск матриці наносився на гарячий сургуч, мастику чи віск для затвердження майнових паперів (купчих), векселів, торгових договорів, а також для опломбування вантажів чи запечатування приватного листування.
Мідний сплав та наявність натільного вушка свідчать про приналежність речі особі середнього майнового стану. Об'єкт використовувався як повсякденний натільний інструмент, який носили приховано під одягом для унеможливлення крадіжки та фальсифікації підпису шахраями.

VI. Науково-історичний висновок
Даний експонат є цінним речовим джерелом з історії повсякдення, матеріальної культури, сфрагістики та етнографії Півдня України та Криму періоду другої чверті XIX століття. Предмет наочно ілюструє інтеграцію українського Подніпров’я та Причорномор’я у цивілізаційний простір Сходу, а також збереження традицій ісламського права й самоврядування корінних народів України (зокрема кримських татар) в умовах їхнього життя після анексії Російською імперією. Має високе наукове, музейне та експозиційне значення для висвітлення мультикультурної історії України.

Укладач атрибуції: [Назва підрозділу / ПІБ наукового співробітника]
Дата дослідження: Серпень 2026 р.

VII. Джерела та наукова література для порівняльно-історичного аналізу:
  1. Акчокракли О. Татарські знаки (тамги) в Криму / О. Акчокракли // Східний світ. — 1927. — № 1. — С. 32–41.
  2. Гійом Л. Збірки мусульманських печаток та штампів-мюхюрів Османської імперії [електронний ресурс] // Сфрагістичні студії Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.
  3. Іванченко О. В. Особисті приватні печатки мусульманського населення Півдня України (кінець XVIII – XIX ст.): типологія та походження / О. В. Іванченко // Матеріали до української сфрагістики. — К., 2014. — Вип. 4. — С. 112–125.
  4. Непомнящий А. А. Кримськотатарська етнографія та матеріальна культура в дослідженнях ХІХ – початку ХХ століття / А. А. Непомнящий. — Сімферополь, 2002. — 240 с.
  5. Сварник І. Українська сфрагістика: історія, сучасний стан, перспективи дослідження / І. Сварник // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2000. — Т. CCXL: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — С. 138–164.
  6. Acar M. Ş. Osmanlı Mühürleri ve Mühürcülük Sanatı (Османські печатки та мистецтво сфрагістики) / M. Ş. Acar. — Ankara: Kültür Bakanlığı Yayınları, 2001. — 286 s. (тур.).
  7. Gallotta A. The Use of Personal Seals (Mühür) in the Ottoman Administration and Daily Life / A. Gallotta // Journal of Ottoman Studies. — 1997. — Vol. XVII. — P. 45–61. (англ.).

Немає коментарів:

Дописати коментар