Каламар козацький.

 АТРИБУЦІЯ ТА НАУКОВИЙ ОПИС ЕКСПОНАТА

Каламар на атрибуцію.

Для порівняння фото поширеного каламаря(наша музейна копія)

1. Назва предмета: Похідний козацький каламар (чорнильниця) з гвинтовою кришкою.

2. Датування: XVII – XVIII століття (Козацька доба / Гетьманщина).

3. Матеріал: Мідний сплав (лита олов'яниста бронза / латунь), олово (залишки гарячого лудження), свинець/олово (історичний тугоплавкий припій).

4. Техніка виготовлення:

• Корпус: Ручне художнє лиття за восковою моделлю.
• Горловина: Тонкостінне лиття з кустарним нарізанням (або відливом) внутрішньої різьби. Горловина з’єднана з корпусом методом паяння.
• Пробка: Нерідна (підібрана в давнину), кустарне лиття у піщану форму, має конусну різьбу.
• Фінішна обробка: Гаряче лудження (покриття білим металом) для захисту від корозії.

5. Розміри (заповнюються за фактом замірів):

• Висота загальна (з пробкою): 6,65 см.
• Висота тулова: 5,15 см.
• Ширина/діаметр денця: 3,8х4,2 см.

6. Стан збереженості:

• Патина: Густа, стійка, природна благородна патина темно-коричневого та зеленуватого відтінків.
• Покриття: Частково збережені мікрозалишки автентичного сріблястого лудження в заглибленнях граней та на витках різьби.
• Дефекти: Механічні мікродеформації корпусу від тривалого побутування (вм'ятини на денці). На стику плечиків та горловини наявний автентичний розрив (тріщина / щілина) старовинного паяного шва внаслідок старіння припою та клинового тиску пробки.
• Різьба: Робоча, хід пробки легкий, фіксація щільна на останніх витках.

---

7. Опис зовнішнього вигляду (Опис пам'ятки)

Каламар має монолітну архітектоніку у вигляді гранованого куба (восьмигранна/шестигранна основа) з глибокими анатомічними вертикальними виїмками (долами) на бічних стінках для запобігання ковзанню в руці. Плечики флакона округлі, звужуються догори. Горловина тонка, лійкоподібна, розширена догори, зсередини містить витки різьби. Горловина припаяна до корпусу вручну, на стику під патиною простежується шов припою.

Комплектується масивною знімною металевою пробкою з Т-подібним руків'ям у формі стилізованого серця (пелюстки). Пробка має виражену конусну різьбу і є підібраною за розміром («чужою») ще в період активного використання предмета. Завдяки конусності гвинт міцно фіксує та блокує отвір за принципом клина. Денце предмета плоске, округле, зі слідами ручної обробки, без фабричних таверн та клейм.

---

8. Історико-культурне та художнє значення

Даний каламар є рідкісним зразком українського ужиткового мистецтва та військово-адміністративного побуту доби Війська Запорозького. Гвинтові чорнильниці були елітарними та коштовними предметами, які належали представникам козацької старшини, полковим чи сотнянським писарям.

Технологічне рішення — поєднання паяного корпусу, гвинтового з'єднання та конусної універсальної пробки — гарантувало повну герметичність чорнила. Це було критично важливо для збереження державних та військових документів під час кінних походів. Наявність лудження білим металом свідчить про глибокі знання майстра, який у такий спосіб ізолював хімічно агресивне тогочасне чорнило (залізо-галові кислоти) від руйнування мідного корпусу.

---

9. Рекомендації щодо консервації та зберігання

1. Категорично заборонено: Механічне чищення абразивами, використання побутових кислотних флюсів, паяння сучасними олов'яно-свинцевими припоями та проклеювання щілини ціанакрилатними клеями («суперклеєм»). Це безповоротно знищить патину та залишки білого металу.
2. Консервація: Очистити предмет від поверхневого сухого бруду м'якою щіткою. Місце розриву паяного шва та весь корпус законсервувати шляхом нанесення тонкого шару мікрокристалічного музейного воску (наприклад, Cosmoloid H80). Віск заблокує доступ вологи та кисню й законсервує метал.
3. Експонування: Рекомендується зберігати у закритій музейній вітрині при стабільній вологості (не вище 45–50%). Пробку тримати злегка вкрученою, без зусилля на останніх витках, щоб уникнути подальшого розширювального тиску на пошкоджену паяну горловину.

---

Додатковий типологічний контекст (Матеріали для порівняння):
Для більш детальної ілюстрації розмаїття сфрагістичного та побутового мистецтва козацької доби, у публікації представлено фото сучасної музейної копії каламаря зовсім іншої архітектоніки — з бароковим сюжетом боротьби єдинорога та коня.

Цей анімалістичний мотив (герць хижака та травоїдного) бере свої витоки зі східної (перської та османської) традиції, але набув колосального поширення в металопластиці України XVII–XVIII століть. Каламарі такої форми виготовлялися методом складного фігурного литва. Наявність у музейній практиці якісних реконструкцій та копій таких поширених типів чорнильниць дозволяє наочно продемонструвати відвідувачам багатство художнього оформлення канцелярій Війська Запорозького.

Що насправді означає сюжет «Лев та Єдиноріг» для козаччини:

1. Символіка влади та церкви: У добу Мазепи та Могили цей сюжет означав боротьбу та водночас баланс двох сил: світської (Лев) та духовної/церковної (Єдиноріг). Його часто зображували на екслібрисах, барокових книгах та стародруках.
2. Особистий знак старшини: Каламар із таким складним литтям — це не просто річ пересічного писаря, а статусний маркер найвищої військової чи генеральної старшини.

Джерела та наукова література:

1. Чабаненко В. А. Каламар // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 26.
2. Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. / О. М. Апанович. — К.: Наукова думка, 1969. (Розділ про військове діловодство, канцелярії та побут козацької старшини).
3. Омельченко Г. Колекція козацьких каламарів XVII–XVIII ст. у фондах Національного заповідника «Хортиця»: технологічні та мистецькі особливості бронзоливарного виробництва. // Заповідна Хортиця. Збірник наукових праць. — Запоріжжя, 2018. — Вип. 7. — С. 114–121. 
4. Присяжнюк Ю. П. Матеріальна культура українського козацтва: ужитковий метал та ливарні традиції Гетьманщини. // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3. — С. 45–58.
5. Каталог виставки Скарби козацької доби: військовий побут, зброя та клейноди у збірках музеїв України. / Упоряд. В. М. Замлинський. — К.: Мистецтво, 2021. — 184 с. (Описи та ілюстрації похідних чорнильниць писарів Війська Запорозького).
6. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: у 3-х т. — Т. 1. — К.: Наукова думка, 1990. (Опис козацьких клейнодів, зокрема символіки каламаря як ознаки влади військового писаря).