Історико-сфрагістична атрибуція артефакту: Уламок козацького старшинського персня-сигнета доби Мазепинського бароко
Вступ та опис знахідки
Предмет дослідження є уламком (щиток із фрагментом орнаментованої дужки) цільнолитого персня-печатки (сигнета) ранньомодерної доби. Артефакт виготовлено методом художнього лиття з латуні (мідно-цинкового сплаву, відомого в давнину як «орихалк» або «жовта мідь»), яка після полірування мала виражений золотавий блиск.
Попри фрагментарність, щиток — ключове смислове ядро персня — зберігся у задовільному стані, що дозволило провести детальну візуальну та контекстну атрибуцію предмета.
Об'єкт: Перстень-печатка (сигнет) козацької старшини.
Датування: Межа XVII — XVIII століть (Доба гетьмана Івана Мазепи / Барокова Гетманщина).
Датування: Межа XVII — XVIII століть (Доба гетьмана Івана Мазепи / Барокова Гетманщина).
Опис символіки:
На щиті під закритою імперською (княжою) короною зображено військову сурму (козацьку трубу), поєднану з 12-променевою зіркою (сонцем). Відсутність персональних літер-ініціалів навколо герба є ключовим маркером, який дозволяє розглядати дві рівнозначні версії походження артефакту:
На щиті під закритою імперською (княжою) короною зображено військову сурму (козацьку трубу), поєднану з 12-променевою зіркою (сонцем). Відсутність персональних літер-ініціалів навколо герба є ключовим маркером, який дозволяє розглядати дві рівнозначні версії походження артефакту:
- Версія 1. Інституційний (посадовий) перстень військового уряду
Відсутність ініціалів свідчить про те, що перстень належав не конкретній особі, а закріплювався за певною військово-адміністративною посадою і передавався наступнику по службі. Символіка козацької сурми (вісника) під елітарною імперською короною прямо вказує на статус Генерального або Полкового Бунчужного (чи бунчукового товариша). Артефакт слугував офіційним інструментом для завірення військових наказів, ордерів та розпоряджень від імені уряду Гетманщини. - Версія 2. Родовий сигнет канцеляристської династії Лазаревичів
Композиція є класичною «гербовою відміною» (модифікацією) шляхетського герба «Труби», якою користувався впливовий старшинський рід Лазаревичів (Чернігівський полк), чий злет відбувся саме за Івана Мазепи (Іван Лазаревич обіймав посаду регента Генеральної військової канцелярії). За цієї версії, відсутність літер може вказувати на використання персня як відомчої печатки Генеральної канцелярії для внутрішнього діловодства, або ж є свідченням того, що це готова коштовна ювелірна матриця («заготовка»), на яку власник просто не встиг нанести власні ініціали.
Висновок:
В обох випадках артефакт має виняткове історичне значення. Він є прямим свідченням високого розвитку козацької сфрагістики Мазепинської епохи та належав представнику найвищого ешелону військово-політичної чи канцеляристської еліти Української козацької держави.
В обох випадках артефакт має виняткове історичне значення. Він є прямим свідченням високого розвитку козацької сфрагістики Мазепинської епохи та належав представнику найвищого ешелону військово-політичної чи канцеляристської еліти Української козацької держави.
Символіка емблеми „Труби“ зберегла свій вагомий статус в українській культурі й у наступні століття. Яскравим прикладом тривалості цієї геральдичної традиції є родова емблема видатного українського графіка Георгія Нарбута. Створений ним модерновий варіант герба „Труби“ не лише підкреслював його шляхетське козацьке походження, а й став важливою віхою в розвитку українського національного стилю ХХ століття.
ДЖЕРЕЛА
- Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник / Рисунки Г. И. Нарбута. — СПб., 1914. — 213 с.
- Однороженко О. Козацька геральдика та сфрагістика Гетьманщини XVII–XVIII ст. — Харків, 2008. — 184 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар