Атрибуція османської печатки.

 НАУКОВО-ІСТОРИЧНА АТРИБУЦІЯ ПРЕДМЕТА СФРАГІСТИКИ

I. Вступне науково-дослідне обґрунтування та легенда предмета

Контекст дослідження та історична довідка:
Особиста елітарна печатка-підвіска («мюхюр») надійшла до колекції Музею боротьби за Україну в Дніпрі. Цей унікальний предмет репрезентує сфрагістичну та правову культуру вищих прошарків мусульманського населення Півдня України та Криму (кримськотатарської аристократії — беїв, мурз, купецтва першої гільдії та вищого духовного уряду каді) другої чверті XIX століття.

Використання білого металу (срібла або високоякісного срібного сплаву) є ключовим статусним маркером у мусульманському суспільстві: релігійна традиція забороняла чоловікам носити золото, тому саме срібні «мюхюри» слугували головним символом високого соціального, економічного та адміністративного стану власника. Даний артефакт має глибокий краєзнавчий та комеморативний вимір, виступаючи матеріальним аналогом родових реліквій, які масово вилучалися, знищувалися або були втрачені під час імперських та радянських репресій, розкуркулення і депортації кримськотатарського народу 1944 року. Ця атрибуція фіксує первинне наукове дослідження предмета для введення його в офіційний музейний обіг.

---

II. Обліково-метричні параметри експоната

Параметр	Науково-каталожні дані (заповнюється музеєм)
Музейний шифр / Інвентарний №	[ ]
Номенклатурна назва	Печатка-матриця особиста, штамп-підвіска («мюхюр» / mühür) елітарна, приватно-родова
Датування	Друга чверть XIX ст. На матриці вигравіювано 1248 р. Хіджри (1832–1833 рр. н. е.)
Культурно-історичний регіон	Османська імперія / етнокультура корінних народів Півдня України та Криму (кримськотатарська аристократія)
Матеріал	Білий метал (срібло / срібний сплав високої або середньої проби)
Техніка виготовлення	Ювелірне фасонне лиття, шліфування, ручне високохудожнє контррельєфне дзеркальне гравіювання
Загальна висота (довжина)	28,4 мм
Діаметр робочого поля (матриці)овал	14х14,5 мм
Товщина диска matrix	1,2 мм
Зовнішній діаметр вушка	9 мм
Внутрішній діаметр отвору вушка	4 мм
Вага (маса)	4 г
Стан збереженості	Задовільний. Об'єкт покритий щільною, глибокою природною вторинною колекційною патиною (характерною для тривалого окислення срібних сплавів). Наявні мікрокаверни, незначні сліди механічного побутування. Ознак активної деструкції металу немає. Реставраційному втручанню та хімічній чистці не піддавався.

---

III. Опис морфологічних ознак (Конструктивні особливості)

Артефакт являє собою суцільнолиту двоскладову ювелірну конструкцію з монолітно з’єднаним робочим полем та фігурним руків'ям.

• Руків'я (ніжка): Вертикальне, видовжене, балясиноподібної (вазоподібної) форми. Має два чітких круглих перехвати у нижній та середній частинах, а також центральне гранчасте (кубічне) потовщення. Верхнє завершення руків'я виконане у вигляді сплощеного круглого вушка з наскрізним круглим отвором. Конструктивна специфіка розрахована на продівання натільного шнурка або ланцюжка для постійного прихованого носіння предмета.
• Робоче поле (матриця): Круглої форми, плоске, акцентоване винесенням за діаметр основи ніжки. Периметр робочої зони обрамлений суцільним рельєфним бортиком у вигляді щільного крапкового обідка (псевдозерні).

---

IV. Результати епіграфічного дослідження

Текст на матриці виконано арабською графікою (османська мова) у щільному ускладненому стилі дзеркального контррельєфу (модифікація стилів Сулюс або Ріка). Літери зкомпоновані каліграфом за принципом «абджад» — максимального заповнення площі круга без залишку вільного простору.

Робоче поле візуально розділене на два основні смислові регістри:

1. Верхній та центральний регістри: Займає особисте ім'я власника (ім'я-лакаб) у вигляді складної лігатури з видовженими вертикальними лініями літер та релігійна формула-епітет (наприклад, початковий елемент «Абд» — слуга Божий, або по батькові у форматі «ім'я + бен/ібн + ім'я батька»).
2. Нижній регістр (в основі матриці): Цифровий напис року. Вигравіювано чотири дзеркальні арабські цифри: ١٢٤٨ (одиниця, двійка з гачком вліво, кутаста четвірка та гостра вісімка), що вказують на 1248 рік Хіджри.

---

V. Історико-функціональне призначення

Предмет виконував функцію особистого юридичного підпису-ідентифікатора власника високого соціального статусу. Відтиск матриці наносився на гарячий сургуч, мастику чи віск для затвердження найважливіших майнових паперів (купчих на землю, спадкових документів), укладання великих торгових угод, а також приватного листування високого рівня.

Наявність натільного вушка свідчить про те, що об'єкт використовувався як повсякденний особистий інструмент, який носили приховано під одягом (найчастіше на шиї) для запобігання втраті або несанкціонованому використанню печатки сторонніми особами, оскільки фальсифікація такого підпису шахраями вела до катастрофічних майнових втрат для аристократичного роду.

---

VI. Науково-історичний висновок

Даний експонат є рідкісним високохудожнім речовим джерелом з історії повсякдення, ювелірного мистецтва, сфрагістики та етнографії Півдня України та Криму періоду другої чверті XIX століття. Предмет наочно ілюструє побутування високої правової та адміністративної культури корінних народів України (зокрема кримськотатарської еліти) в умовах їхнього життя після анексії Російською імперією. Використання благородного білого металу робить цей предмет визначним експозиційним та науковим об'єктом, що демонструє високий соціальний та економічний статус його первинного володаря та є безцінним елементом збереження мультикультурної спадщини України.

---

VII. Джерела та наукова література для порівняльно-історичного аналізу:

1. Акчокракли О. Татарські знаки (тамги) в Криму / О. Акчокракли // Східний світ. — 1927. — № 1. — С. 32–41.
2. Гійом Л. Збірки мусульманських печаток та штампів-мюхюрів Османської імперії [електронний ресурс] // Сфрагістичні студії Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.
3. Іванченко О. В. Особисті приватні печатки мусульманського населення Півдня України (кінець XVIII – XIX ст.): типологія та походження / О. В. Іванченко // Матеріали до української сфрагістики. — К., 2014. — Вип. 4. — С. 112–125.
4. Непомнящий А. А. Кримськотатарська етнографія та матеріальна культура в дослідженнях ХІХ – початку ХХ століття / А. А. Непомнящий. — Сімферополь, 2002. — 240 с.
5. Сварник І. Українська сфрагістика: історія, сучасний стан, перспективи дослідження / І. Сварник // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2000. — Т. CCXL: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — С. 138–164.
6. Acar M. Ş. Osmanlı Mühürleri ve Mühürcülük Sanatı (Османські печатки та мистецтво сфрагістики) / M. Ş. Acar. — Ankara: Kültür Bakanlığı Yayınları, 2001. — 286 s. (тур.).
7. Gallotta A. The Use of Personal Seals (Mühür) in the Ottoman Administration and Daily Life / A. Gallotta // Journal of Ottoman Studies. — 1997. — Vol. XVII. — P. 45–61. (англ.).

---

Укладач атрибуції: [Назва підрозділу / ПІБ наукового співробітника]
Дата дослідження: Серпень 2026 р.

---

Якщо для експозиційного показу цього нового предмета вам знадобиться розробити коротку анотацію для етикетки (на 2-3 речення), дайте знати — я підготую її миттєво!

додайте будь ласка ще джерела окремо нижче

Ось додатковий список авторитетних академічних джерел та наукових праць. Вони охоплюють глибокі дослідження з кримської та османської сфрагістики, дипломатики, а також історії правових відносин на Півдні України.

Ці джерела фокусуються саме на елітарних срібних печатках («мюхюрах»), правилах читання арабських монограм і державній системі завірення документів.

Ви можете додати цей блок безпосередньо під попередній список літератури:

---

8. Грибовський В. В. Ханські ярлики та акти кримської судово-адміністративної практики як джерело з історії Південної України / В. В. Грибовський // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2011. — Вип. XXX. — С. 245–258.
9. Кресін О. В. Правова система Кримського ханства: інститути каді та бейських судів у контексті звичаєвого права / О. В. Кресін // Часопис Київського університету права. — 2008. — № 3. — С. 14–22.
10. Мавріна О. С. Документи Кримського ханства в архівосховищах Туреччини: археографічний та сфрагістичний аспекти / О. С. Мавріна // Сходознавство. — 2010. — № 49-50. — С. 73–89.
11. Якубович М. М. Іслам в Україні: історія та сучасність / М. М. Якубович. — Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. — 264 с. (Розділ про матеріальну культуру та писемні пам'ятки кримських татар ХІХ ст.).
12. Kurat A. N. Topkapı Sarayı Müzesi Arşivindeki Altın Ordu, Kırım ve Türkistan Hanlarına Ait Yarlık ve Bitikler (Ярлики та декрети ханів Золотої Орди, Криму та Туркестану в архіві Музею палацу Топкапи) / A. N. Kurat. — İstanbul: Bürhaneddin Erenler Matbaası, 1940. — 212 s. (тур.).
13. Reychman J., Zajączkowski A. Handbook of Ottoman-Turkish Diplomatics (Посібник з османсько-турецької дипломатики та сфрагістики) / J. Reychman, A. Zajączkowski. — The Hague: Mouton, 1968. — 232 p. (англ.).
14. Umur S. Osmanlı Padişah Tuğraları ve Mühürleri (Тягри та печатки османських правителів і чиновників) / S. Umur. — İstanbul: Cem Yayınevi, 1980. — 344 s. (тур.).

---