НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
Для внесення до фондово-облікової документації Музею боротьби за Україну
І. Облікові дані та опис предмета
- Назва предмета: Наконечник промислового гарпуна (остроги) козацької доби.
- Датування: XVI — XVIII ст. (період виникнення, розквіту та розвитку Запорозького козацтва й освоєння Нижнього Подніпров’я).
- Матеріал: Залізо.
- Техніка виготовлення: Ручне ковальне виробництво (вільне кування, горнова пайка).
- Розміри: Загальна довжина — бл. 360 мм; довжина бойової частини (пера) — бл. 220 мм; діаметр тулії (зовнішній) — бл. 36мм.
- Стан збереження: Предмет має глибоку кавернозну та шарувату корозію (мінералізацію) по всій поверхні внаслідок тривалого перебування у вологому ґрунтовому або річковому середовищі. Бічний шип міцний. Виконано реставраційні заходи (знесолення, танінування, покриття захисним полімером).
ІІ. Конструктивні особливості
Артефакт складається з трьох функціональних частин:
- Втулка (тулія): Конічної форми, призначена для насаджування на дерев'яне ратище (держак).
- Стрижень (перо): Видовжений, масивний, ромбічного або лінзоподібного перерізу з вираженим поздовжнім ребром жорсткості, що забезпечувало міцність конструкції при ударі об щільні тканини чи кістки великої риби.
- Утримувальний елемент (шип/вусо): Бічна кована зазубрина, спрямована вістрям назад до тулії. Ця деталь перетворює звичайну колючу зброю на утримувальну: при проникненні вглиб шип притискається до стрижня, а при спробі зворотного руху — розкривається, надійно фіксуючи здобич.
ІІІ. Історико-археологічний контекст та історія промислу
Предмет репрезентує матеріальну культуру українського козацтва та є речовим доказом розвитку козацьких річкових промислів.
Протягом XVI–XVIII століть рибальство на території Запорозьких Вольностей (зокрема у Великому Лузі Дніпровському) було важливою галуззю козацької економіки та життєзабезпечення. Козацькі рибальські артілі контролювали величезні угіддя від перших Січей XVI століття до ліквідації козацтва на Дніпрі наприкінці XVIII століття. Річки регіону у той період відзначалися багатством іхтіофауни: тут масово водилися гігантські соми, осетри, севрюги та білуги, вага яких нерідко сягала від кількох десятків до сотень кілограмів.
Полювання на таку велику й сильну рибу вимагало спеціалізованого знаряддя. Класична рибальська сітка або волок часто не витримували ваги осетрових, тому козаки практикували лучіння (биття риби з човнів-дубів уночі при світлі багаття) або полювання на мілководдях та річкових порогах. Для цього використовувалися важкі ковані гарпуни та остроги. Конструкція представленого предмета повністю відповідає козацьким виробам кричного заліза, що виготовлялися місцевими ковалями безпосередньо на Січах чи у прилеглих зимівниках протягом усього зазначеного періоду.
У контексті Музею боротьби за Україну цей експонат ілюструє господарський устрій, автономність та глибоке економічне освоєння українських земель козацтвом, яке обживало та захищало ці території разом з Великим Лугом.
IV. Джерела та література для наукового супроводу
- Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Том 1. Глава «Промисли запорізьких козаків: рибальство, звіроловство, скотарство, бджільництво» (Опис методів риболовлі, використання козацьких човнів, багрів та гарпунів на Дніпровських порогах).
- Гійом Левассер де Боплан. Опис України (Перша половина XVII ст.). (Містить детальні згадки про неймовірне багатство річкової риби у Дніпрі та способи її вилову місцевим населенням).
- Приймак В. В. Залізоробне та ковальське виробництво на території Гетьманщини та Запорожжя у XVII–XVIII ст. — Полтава, 2004. (Опис технологічних особливостей кування робочого інструменту та промислового знаряддя козацької доби).
- Ковалевська О. О. Матеріальна культура українського козацтва за даними археологічних досліджень. — Київ, 2011. (Типологія залізних виробів, знайдених під час розкопок козацьких зимівників та місць битв, порівняльний аналіз корозійних процесів металу).
- Археологія козацької доби: Збірники наукових праць Інституту археології НАН України (Матеріали щодо розкопок на території Національного заповідника «Хортиця» та затопленого Великого Лугу, де регулярно виявляли козацькі рибальські снасті й ковані деталі).
Експертний висновок: Предмет має історико-культурну та музейну цінність як автентичний зразок козацького промислового інструментарію XVI–XVIII ст. і рекомендований до включення в основний фонд музею за категорією «Археологія
Немає коментарів:
Дописати коментар