Науково-мистецтвознавча атрибуція музейного предмета
Експертний висновок та повний науковий опис пам'ятки
І. Паспортні дані твору (Реєстраційно-облікова інформація)
- Автор (Майстер): Брунс Станіслав Карлович (нар. у м. Дніпро). Український живописець, яскравий представник сучасного придніпровського наївного мистецтва. Митець-самородок із унікальним автентичним баченням (протягом майже 40 років поєднував творчість із важкою працею металурга у гарячих цехах прокатних станів).
- Робоча назва пам'ятки: «Мадонна Придніпров’я» / «Оберіг Родючої Землі» (входить до авторського живописного циклу та всеукраїнського виставкового проєкту «Сакральна Україна»). [1]
- Статус предмета: Офіційний та духовний символ-емблема Музею боротьби за Україну (м. Дніпро).
- Датування: 2015 рік (період початку активної фази новітньої російсько-української війни та переосмислення національних символів захисту).
- Матеріал, техніка: Полотно, олія (або акрил), авторська техніка багатошарового площинного нанесення, елементи декоративного пуантилізму.
- Маркування, підписи: У правому нижньому кутку полотна міститься монохромний авторський підпис латиницею та дата: «2015 Bruns».
- Місце зберігання та інвентарний статус: Основний фонд постійної експозиції Музею боротьби за Україну (м. Дніпро), передана автором безпосередньо у дар музею як частина фундаментальної колекції. [1, 2]
ІІ. Мистецтвознавча характеристика та стилістичний аналіз
Робота виконана у межах нео-наїву (сучасного наївного мистецтва) з виразними ознаками етносимволізму, українського фольклорного козацького бароко та елементами сакральної геометрії мандалічного типу. [1, 2]
- Стилістичні маркери: Твору притаманна свідома деформація академічної анатомії фігур, лінеарність, використання локальних, чистих колірних площин без складної класичної світлотіні, що підкреслює плакатність, монументальність та знаковість художньої мови С. Брунса.
- Композиційна структура: Полотну властива сувора центрична, замкнена концентрична геометрія (принцип сакрального кола/янтри). Структура здійснює архітектонічний перехід від зовнішнього земного квадрата через коло динамічного руху до статичного трикутного ядра. Контраст між застиглим, осяяним світлом центром та експресивним круговим бігом вершників створює композиційну напругу та символізує ідею непорушності життя у вирії історичних зламів. [1, 2, 3, 4]
ІІІ. Іконографічний аналіз та семантика образів (Герменевтика задуму)
Полотно має глибинний полісемантичний характер, поєднуючи особисті родинні коди автора з макрокосмом національної міфології та козацької есхатології:
- Сакральне ядро (Архетип «Матері-Землі»): У внутрішньому золотому колі-німбі, вписаному в синій трикутник духовної вертикалі, зображено Матір, яка годує грудьми дитину. На мікрорівні — це родова матриця родини художника, де прототипом Матері є його рідна онука, яка через роки після написання полотна сама дала життя дитині. На макрорівні (у контексті концепції Музею боротьби) — це іконографічний образ Родючої Землі (України), її незнищенного генетичного коду, материнства як вищої точки тріумфу життя.
- Земний вимір (Козацьке коло захисту): На широкому зеленому поясі, оздобленому дрібною фактурною технікою трави, зображено експресивні фігури козаків на вогняних та помаранчевих конях із оголеними шаблями. Вони рухаються коловоротом, створюючи непробивний містичний оборонний щит навколо ядра. Це пряме відсилання до історичної місії українського козацтва Придніпров’я та сучасних сил оборони як охоронців квітучої, родючої землі.
- Небесний вимір (Пневматологія архангельського покрову): По чотирьох кутах синього всесвіту картини розгорнуто постаті білокрилих Архангелів (Небесного Воїнства) із сурмами та священними артефактами. Згідно з концептуальним задумом, Небесні Сили здійснюють опіку над земними захисниками, наділяють козаків сакральною зброєю та виступають гарантами космічної справедливості, які нагороджують переможців вінцями слави.
IV. Історико-культурне значення та музейна верифікація
Картина Станіслава Брунса 2015 року є унікальним прикладом «пророчого живопису», в якому особиста доля родини митця (народження дитини у онуки) синхронізувалася з визвольною боротьбою українського народу за право жити та продовжувати свій рід на рідній землі.
Будучи головним візуальним символом Музею боротьби за Україну в Дніпрі, твір виконує важливу суспільно-ідеологічну та терапевтичну функцію, транслюючи відвідувачам музею через архетипові образи ідею неминучої перемоги Світла над Темрявою та сакрального захисту України. Пам'ятка має високу художню, історичну та етнографічну цінність як зразок сучасного українського наївного мистецтва початку XXI століття.
V. Науково-бібліографічні джерела:
- Офіційний каталог фондів та звітні матеріали експозиції «Музею боротьби за Україну» (Дніпро, заснований за сприяння козаків Старосамарської сотні).
- Матеріали Радіо Свобода щодо відкриття музейної інституції та передачі художніх полотен С. Брунса до музейної колекції (2021 р.).
- Мистецтвознавчі огляди персональної виставки «Сакральна Україна» Станіслава Брунса у періодичних виданнях Дніпропетровщини та матеріалах Дніпровського художнього музею.
Немає коментарів:
Дописати коментар