НАУКОВО-ПАСПОРТНА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА
I. ОБЛІКОВІ ТА ТЕХНІЧНІ ДАНІ
- Місце зберігання: Музей боротьби за Україну (м. Дніпро, Україна).
- Колекція / Фондова група: Постійна експозиція творів живопису, авторський тематичний цикл «Сакральна Україна».
- Інвентарний / Обліковий номер: (заповнюється головним зберігачем фондів)
- Автор: Брунс Станіслав Карлович (нар. 1946 р., м. Дніпро) — український самобутній живописець, яскравий представник сучасного філософсько-символічного наївного мистецтва [Галерея творів С. Брунса].
- Назва твору: «Україна інкогніта».
- Датування: 2012 рік (підтверджено автентичним авторським маркуванням).
- Матеріал, техніка: Полотно, олія.
- Розміри: Прямокутний формат, 80 × 110 см
- Стан збереження: Задовільний. Малярний шар стабільний. Полотно натягнуте на дерев'яний підрамник та оформлене у тонку дерев'яну раму коричневого відтінку.
- Наявність підписів, клейм, написів: У правому нижньому кутку на лицьовій стороні полотна присутній авторський автентичний підпис, виконаний темно-червоним пігментом: «Брунс 2012 р.».
II. ВАРІАНТИВНІСТЬ ТА ІКОНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Дане полотно є одним із двох відомих авторських варіантів цієї композиції. Наукова атрибуція фіксує чітку символічну відмінність між ними, пов'язану зі зміною центрального сонячного знака у верхній точці синього трикутника (мандали):
- Перший авторський варіант: Усередині жовтого сонячного кола містить чітку геометричну чотирипроменеву сваргу (традиційний слов'янський та трипільський хрест із загнутими під прямим кутом променями).
- Другий авторський варіант (описуваний експонат Музею): Автор модифікував геометрію знака, трансформувавши його у плавніший, теж трипільський, чотирипелюстковий солярний знак (коловрат). Ця пластична видозміна була внесена художником свідомо, щоб сфокусувати увагу глядача на м'якій, природній солярній метафорі та підкреслити суто праслов'янську етнічну символіку.
III. СТИЛІСТИЧНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ ТА ПРОРОЧИЙ АНАЛІЗ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ КОДІВ
- Стиль та композиція: Наївне мистецтво (ар-брют, неопримітивізм) з елементами етносимволізм. Манері Брунса властиве відкидання класичної лінійної перспективи на користь симетрично-центричної космогонічної схеми (принцип мандали або всевидячого ока).
За своєю суттю робота є сучасною синкретичною іконою, яка виходить за рамки класичного релігійного канону. Вона являє собою масштабний філософський простір, що наочно демонструє глибокі міграційні, історичні, генетичні, духовні та технологічні зв'язки України з провідними світовими цивілізаціями через такі сюжетні пласти, що бачить автор:
- Концепція прабатьківщини (Україна як Гіперборея, чи Аратта): Географічний та сакральний контур України, винесений у центр мандали, візуалізує історико-філософську теорію, згідно з якою терени сучасної України та Причорномор'я були тією самою легендарною Гіпербореєю — прадавньою північною цивілізацією. Саме з цих земель розпочався масштабний рух індоарійських племен (аріїв) на південь континенту, що принесло в Індію мову, ведичну культуру та філософські знання.
- Кавказько-Алтайський вектор скіфів: Силуети кам'яних баб та образ динамічного вершника, що летить на коні через усе полотно на Схід, ілюструють реальні військово-міграційні походи наших предків — скіфів. Перетнувши Кавказ, скіфи здійснили глобальний цивілізаційний прорив на південь азійського континенту, поширивши свій етнічний та культурний вплив аж до Алтаю та Китаю.
- Шовковий шлях та торговельні зв'язки: Зображення верблюдів та каравану у нижній частині полотна позначає прадавній Великий шовковий шлях, який пролягав через українські степи з Азії, інтегруючи праукраїнські землі у світові процеси.
- Народна ікона та спадкоємність: Фігура козака у центрі трактується як сакральний образ козака Мамая, що є для українців автентичною народною іконою. Водночас він уособлює живих кобзарів — ревних охоронців та носіїв тисячолітньої кобзарської традиції. Саме тому Мамай розташований на тлі Софії Київської — головного історичного центру нашої духовності та державності.
- Ведична єдність (Мамай та Budda): Фігура медитуючого Будди у нижній частині композиції зображена в абсолютно тотожній позі, що й козак Мамай. Ця візуальна паралель відображає єдиний прадавній арійський код духовної практики, що колись народився на українських просторах (Гіпербореї), трансформувався на Сході в буддизм, і зберігся в Україні у феномені козаків-характерників.
- Археологічний зв'язок із Єгиптом: Зображення єгипетських пірамід ліворуч є тонкою археологічною алегорією. Воно натякає на давні зразки вишивки, та фігурок з вишивкою, знайдених під час розкопок у Єгипті, що доводить неймовірну оригінальну тяглість та поширення наших орнаментальних етно-кодів у світі.
- Небесне благословення та Східна філософія: Постать Ісуса Христа, як пастиря з посохом, розташована так, що Його погляд спрямований прямо на Україну, виступаючи актом сакрального захисту та вищого духовного благословення для нашої землі. Цього біблійного Спасителя гармонійно збалансовано далекосхідним філософським кодом Інь-Ян — символом космічного балансу, світла і темряви, що ілюструє вічну боротьбу та гармонію всесвіту.
- Технолого-пророчий код захисту неба («Стелс» як Спаситель): Верхній композиційний домінантний елемент — великий синій трикутник із розправленими динамічними крилами — за своїми суворими аеродинамічними обрисами та геометрією виразно відтворює контури надсучасного військового літака за технологією Stealth («Стелс»). Даний образ зафіксовано як феномен актуалізації музейного предмета: засновник музею чітко зчитує в ньому контури літака-«Стелса» як довгоочікуваного оборонного «Спасителя» українського неба. Хоча сам художник у 2012 році не закладав цей технічний образ свідомо («воно так склалось»), інтуїтивна геометрія форми випередила час і наповнилася пророчим оборонним змістом у контексті сучасної визвольної боротьби України. А зображення над "крилами" на сході вогняної громовиці Зевса, та зліва на захід, наче летячих ракет, свідчить про інтуїтивне пророче бачення автора, зрозуміле лише зараз.
IV. ПРОВЕНІЄНЦІЯ (ІСТОРІЯ НАДХОДЖЕННЯ)
Картина передана до фондів установи безпосередньо автором, художником Станіславом Брунсом, у межах безвідплатної передачі серії з 7 знакових полотен під час формування та відкриття оновленої експозиції Музею боротьби за Україну в Дніпрі.
.
V. МУЗЕЙНЕ ЗНАЧЕННЯ ЕКСПОНАТА
Твір має виняткову історико-культурну та концептуальну цінність для збірки Музею боротьби за Україну. Полотно повністю спростовує міф про ізольованість української культури, наочно демонструючи відвідувачам, що Україна є потужним історичним перехрестям, прабатьківщиною арійської духовності та сакральним центром, чиє коріння міцно пов'язане з глобальними цивілізаційними, духовними, торговельними та оборонними шляхами людства від найдавніших часів до пророчого сьогодення.
VI. СПИСОК ОФІЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
- Репортаж про заснування фонду: Радіо Свобода — Стаття «У Дніпрі відкрили Музей боротьби за Україну» (Інформація про передачу 7 знакових картин Станіслава Брунса та концепцію експозиції).
- Газетна хроніка: Всеукраїнська газета «Лица» — Публікація «Музей боротьби за Україну відкрито в Дніпрі» (Дані про передачу полотен художником організаторам Олегу Черненку та Юрію Єгорову).
- Офіційний фондовий блог: Офіційні цифрові публікації «Музей боротьби за Україну» — Розділи «Науково-атрибуційні експертні висновки творів С. Брунса» (Аналіз серій «Сакральна Україна», датування та опис провенієнції предметів, створених козацькою громадою м. Дніпра).
- Каталог творів автора: Цифровий художній реєстр компанії «VLD Lux» (м. Дніпро) — Розділ «Брунс Станіслав Карлович. Серії "Фантасмагорії" та "Міфи Сходу"» (Технічні параметри живопису: полотно, олія, стандартні формати 80х100 см, стилістика наїву).
- Офіційна сторінка інституції: Спільнота у Facebook — Музей боротьби за Україну (Дніпро) (Дані щодо постійної демонстрації виставки художніх робіт «Сакральна Україна»).
- Методичні матеріали: Збірник міжнародних наукових конференцій «Наукова атрибуція творів мистецтва, експертиза та оцінка культурних цінностей». Академічний стандарт опису музейних предметів.
Немає коментарів:
Дописати коментар