НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА
Музей боротьби за Україну / Сектор воєнної історії XX століття
І. Облікові дані та опис пам'ятки
- Назва предмета: Багнет-шпага голчастий зразка 1886 року (французька номенклатура: Épée-Baïonnette Modèle 1886) до піхотної гвинтівки системи Лебеля (Fusil Lebel Mle 1886).
- Тип зброї: Холодна колюча зброя, багнет.
- Конструктивні параметри (фактичні):
- Клинок прямий, сталевий, чотиригранний (хрестоподібний у зрізі), без заточування по ребрах. Довжина клинка — 520 мм, загальна довжина зброї — близько 640 мм.
- Хрестовина сталева, обладнана замковим кільцем для фіксації на стволі та захисним гаком (квілоном), вигнутим уперед.
- Руків'я суцільнометалеве, анатомічної форми, виготовлене з мельхіору (maillechort / нейзильбер). Має поздовжній Т-подібний паз на спинці та круглу кнопку-фіксатор на торці навершя.
- Стан збереження: Сталеві елементи (клинок, хрестовина, гак) зазнали глибокої корозії під впливом тривалого перебування у ґрунті («копаний стан»); присутні значні каверни, втрата первісної текстури та окисні нарости. На даний момент залізо стабілізоване та законсервоване. Руків'я з кольорового металу (мельхіор) зберегло чітку геометрію та форму, поверхня вкрита природною патиною.
- Маркування та таврування: На торці навершя руків'я (біля механізму фіксації) вибито чітке, глибоке клеймо у вигляді великої латинської літери «Z».
ІІ. Датування та технологічна експертиза
- Період виготовлення (основа): Наявність суцільного руків'я з мельхіору та збереженого захисного гака хрестовини однозначно датує первісне виробництво предмета періодом від 1886 року до жовтня 1914 року. З початком Першої світової війни нікель перейшов у розряд дефіцитної стратегічної сировини, тому французькі арсенали замінили мельхіор на латунь, а згодом — на чавун та сталь.
- Період модернізації (клеймо «Z»): Наявність літери «Z» свідчить про те, що цей екземпляр пройшов через процедуру офіційного заводського капітального ремонту або перезбірки з відібраних придатних деталей (Remontage / Reconditionné) на одному з французьких державних арсеналів (зокрема, збройова мануфактура в Шатлеро — MAC) у період Першої світової війни (1914–1918 рр.). Блок літер X, Y, Z виділявся саме для відновлених ремонтно-запасних серій деталей.
ІІІ. Історико-контекстуальний аналіз: Чому французька зброя опинилася в Україні?
Знахідка даного артефакту в Південному регіоні України відображає складні логістичні процеси та масштабні бойові дії часів Першої світової війни та війни на території України у 1917–1921 роках. Французьке озброєння масово використовувалося іншими військовими формуваннями завдяки трьом основним каналам:
- Військова допомога Російській імперії (1914–1917):
Під час Першої світової війни Франція постачала гвинтівки системи Лебеля та Бертьє Російській імператорській армії для покриття гострого дефіциту зброї. Цією зброєю споряджалися окремі піхотні частини, авіазагони та тилові підрозділи Південно-Західного та Румунського фронтів, розпад яких зумовив осідання цієї зброї в Україні. - Французька інтервенція на Півдні України (грудень 1918 — квітень 1919):
Регулярні французькі та колоніальні війська Антанти безпосередньо висадилися в Одесі, Миколаєві, Херсоні та Криму. Під час боїв з повстанськими частинами отамана Матвія Григор'єва у березні 1919 року (зокрема, штурм Херсона та Миколаєва) французи зазнали поразки та панічно відступали, залишивши значну кількість зброї як трофеї. - Постачання Добровольчій армії генерала А. Денікіна (1919):
Франція через порти Чорного моря активно забезпечувала зброєю білогвардійські сили. Гвинтівки Лебеля масово видавалися тиловим, гарнізонним та вартовим підрозділам Денікіна, які діяли на зайнятих територіях українського Півдня. Саме сюди потрапив багнет із ремонтним тавром «Z», що був списаний зі складів у Франції та переданий білим як військова допомога.
ІV. Військова операція: Протистояння денікінців та Махна
У другій половині 1919 року Добровольча армія розгорнула масштабний наступ на Україну. Головним ворогом білогвардійців, які намагалися відновити поміщицьке землеволодіння та дореволюційні порядки, стала Революційна повстанська армія України (махновці).
Влітку 1919 року денікінські дивізії генералів Шкуро та Слащова вибили махновців з Приазов'я та змусили їх відступати на захід аж до Умані. Проте у вересні 1919 року Нестор Махно уклав військовий союз із Армією УНР Симона Петлюри, отримав патрони та здійснив легендарний Перегонівський прорив (27 вересня 1919 р.). Повстанці вщент розгромили добірні полки денікінців під Уманню і розпочали стрімкий кінно-тачанковий рейд по білогвардійських тилах.
Протягом жовтня 1919 року армія Махна захопила Мелітополь, Бердянськ, Маріуполь, Олександрівськ (Запоріжжя) та Катеринослав (Дніпро). Повстанці захоплювали величезні білогвардійські склади зброї та роззброювали тилові гарнізони, де якраз і домінувало іноземне (зокрема французьке) озброєння. Цей рейд повністю паралізував тил Денікіна, відрізав постачання снарядів до Москви і змусив біле командування зупинити наступ на Росію та зняти найкращие кавалерійські частини для боротьби з анархістами на півдні України.
Даний експонат міг належати як солдату білогвардійської варти, так і стати бойовим трофеєм повстанця-махновця під час розгрому денікінських тилових баз на Півдні України.
V. Науково-довідковий апарат (Джерела та література)
- З зі зброєзнавства та маркування:
- Labourdette J. Les baïonnettes françaises de 1710 à nos jours. — Paris: Éditions Histoire & Collections, 2011. (Опис клейм серій X, Y, Z та технології заміни мельхіору).
- Vial J. Atlas de la baïonnette de collection. Tome 2. — France, 1999. (Каталог тавр французьких арсеналів MAS та MAC).
- З історії бойових дій та інтервенції в Україні:
- Історична довідка про Боротьбу УНР у 1919 р. та інтервенцію Антанти.
- Шумов С., Андреев А. Махновщина. — М.: Крафт+, 2005. (Матеріали про захоплення складів Антанти в портах Бердянська та Маріуполя восени 1919 р.).
- Аналітичний матеріал «Поле изуродованных трупов». Як армія батька Махна змела денікінців під Перегонівкою.
- Arshinov P. History of the Makhnovist Movement (1918–1921). — Berlin, 1923. (Детальний опис розгрому тилів Добровольчої армії під час рейду на Гуляйполе та Катеринослав).
Висновок експерта: Об'єкт має високу історико-культурну та музейну цінність як автентичний зразок іноземного озброєння, безпосередньо пов'язаний із подіями бойових дій та повстанського руху на Півдні України. Рекомендовано до постійного експонування в залах Воєнної історії 1917–1921 рр.
Немає коментарів:
Дописати коментар