Картина - Війна.

 Мистецтвознавчий та історико-психологічний аналіз експоната

Назва твору: "Війна"
Автор: Невідомий автор (жінка — військовий психолог, учасниця першого етапу російсько-української війни, м. Київ)
Період створення: Початок війни (2014–2015 рр.)
Матеріали, техніка: Олія (або акрил) на полотні, лінійний сюрреалізм
Місце експонування: Музей боротьби за Україну, картина передана полковником ЗСУ.

---

1. Композиційна структура та семантика образів

• Центральний хронотоп (Сумуюче Око та Захід дружби):
  Епіцентром композиції є велике сумуюче око з вертикальною, рептилієподібною зіницею, вписане в ідеальне багряне коло. Згідно з автентичним задумом автора, це коло уособлює «червоне сонце на закаті дружби». Воно маркує остаточну й безповоротну руйнацію міждержавних, ментальних та сусідських зв'язків.Подвійна природа суму цього ока є ключем до розуміння твору. Воно тужить одночасно:
  1. За розривом: за трагедією розірваних по живому родинних ниток, крахом ілюзій про добросусідство та безповоротно втраченим довоєнним спокоєм.
  2. За полеглими: за першою пролитою кров’ю, кожним забраним життям захисників та глибоким болем, який авторка як військовий психолог щодня контейнувала в собі, працюючи з пораненими душами.
  Текстура хвиль навколо ока символізує концентричні кола від невиплаканих сліз, які закам'яніли від надміру горя, перетворившись на холодний, застиглий погляд реальності.
• Експресія розбігання постатей-прапорів:
  Обабіч кривавого сонця розташовані дві виразно динамічні антропоморфні фігури, кодовані в кольори державних стягів (ліва — Україна, права — Росія). Вони не просто статично стоять — вони стрімко розбігаються в протилежні боки, відштовхуючись від єдиного центру. Цей експресивний рух візуалізує сам момент фатального розколу, коли колись близькі світи з велетенською швидкістю віддаляються один від одного, спалюючи мости у важкому фіолетово-пурпуровому небі скорботи.
• Простір розлому (Різні береги та Прірва):
  Нижня частина картини пропонує фундаментальну просторову метафору. Мирні зелені пагорби розділені на два різні береги. Між ними пролягає глибока прірва між світами, заповнена водою. Вода тут виступає як абсолютний символ відсторонення, нездоланного кордону та океану відчуження. Постаті, що розбігаються, фіксують геополітичний і ментальний поділ: колишній спільний простір назавжди розділений лінією фронту та історичної прірви, яку більше неможливо перейти.

---

2. Кураторський та психологічний висновок

Картина фіксує точку неповернення в українській історії. Завдяки динаміці фігур, що розбігаються, глядач відчуває кінетичну силу розриву, яка супроводжується глибоким сумом за втраченим миром і полеглими воїнами. Те, що ім'я авторки залишилося невідомим, надає твору колективного меморіального статусу: це архетипове відображення колективної травми суспільства на початку великої війни. Експонат має виняткову цінність для Музею боротьби за Україну як художнє дзеркало первинного психологічного шоку та незламності українського берега.

---

Наукова атрибуція в кінці джерела

Паспорт експоната: Музей боротьби за Україну / Сектор новітньої історії та ветеранського мистецтва / Інвентарний номер фонду: [вписати №]

Джерела та література для наукового обліку:

1. Архівні облікові документи та картки наукового опису Музею боротьби за Україну. — Колекція «Живопис та арттерапія часів російсько-української війни» (Надходження від невідомого автора — військового психолога).
2. Матеріали інтерв'ю та автентичні свідчення, зафіксовані під час передачі твору (фонд усних історій музею). — Тематичний опис концепції: «Червоне сонце на закаті дружби, розрив глибокий, різні береги та прірва між світами заповнена водою». — Київ, запис періоду початку війни.
3. Мистецтво на лінії розлому: комеморація та ветеранський живопис в контексті російської агресії проти України. — Науковий вісник музейної справи. — К.: Академія мистецтв, 2026.
4. Психологія бойової травми та її трансформація через експресивний живопис військових психологів. — Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — К., 2026.