Translate

пʼятниця, 9 жовтня 2026 р.

Морський палаш типу куттлас кінець 18 поч.19 ст. Туреччина.

 

Клемо Зірка(півмісяць затертий)



На фото загальний вигляд.
НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПONАТА
1. Назва та класифікація предмета
  • Основна назва: Палаш матроський абордажний.
  • Альтернативні назви: Шабля абордажна флотська, палаш корабельний (англ. naval cutlass, тур. bahriye palası).
  • Типологічна група: Холодна клинкова зброя ближнього бою, утилітарно-статутна.
2. Датування та хронологічні межі
  • Період: Кінець XVIII — перша чверть XIX століття (орієнтовно 1790–1820 рр.).
  • Історична епоха: Доба військово-морських реформ Нізамі-Джедід (Nizâm-ı Cedîd) в Османській імперії за султанів Селіма III та Махмуда II; завершальний етап епохи козацьких морських походів у Причорномор'ї та на Дунаї.
3. Культурна та державна приналежність
  • Держава походження: Османська імперія (Висока Порта).
  • Виробництво: Виготовлено на державних османських збройових мануфактурах (Стамбул) або в Західній Європі (зокрема, Золінген, Німеччина) за прямим урядовим замовленням та військовими стандартами Османського адміралтейства.
4. Опис конструкції та технічні характеристики
  • Клинок: Сталевий, однолезовий, плоскої форми з незначним вигином до обуха ближче до вістря. Бойовий кінець (вістря) скошений. Доли відсутні, що свідчить про спрощену та утилітарну технологію масового виробництва зброї для нижчих чинів (матросів) регулярного флоту.
  • Ефес (Гарда): Має суто захисну залізну D-подібну дужку, вигнуту з пласкої металевої смуги. Верхній кінець дужки заведений под навершя, нижній — переходит у лаконічний плаский перехресний щиток із відігнутим у бік клинка каплеподібним закінченням (для перехоплення ворожих клинків). Конструкція проста, недекорована, розрахована на максимальний захист кисті під час тісної палубної сутички. Відсутність латунних елементів та орнаментів чітко засвідчує приналежність зброї до матроського, а не офіцерського складу.
  • Руків'я: Прямої циліндричної форми, виготовлене з червоного дерева (або тоноване під нього). Руків'я є професійно виконаною історичною заміною (реставраційним відновленням), яка імітує автентичну ергономіку та матеріали, характерні для аналогічних турецьких матроських палашів. Використання щільних порід червоного дерева було стандартною практикою для флотських майстерень, оскільки така деревина не розбухала від солоної води, забезпечувала надійний хват і тривалий термін служби зброї. Відновлене руків'я повертає експонату первинну архітектуру та баланс.
  • Метричні параметри та ергономіка артефакту (додано після фізичних замірів):
    • Загальна довжина палаша: 810 мм
    • Довжина клинка: 680 мм
    • Довжина ефеса: ~135-140 мм (забезпечує просторий хват, достатній для застосування європейського хвату з винесенням великого пальця вздовж руків'я всередині захисної дужки).
    • Ширина клинка біля п'яти: 28 мм
    • Особливість леза: Клинок має суцільне бойове загострення по всій довжині — від п'яти (рікассо) до самого вістря, без незагостреної зони, що характерно для безкомпромісної суднової зброї ближнього бою.
    • Поточна точка балансу (центр ваги): 180 мм від гарди в бік вістря.
    Важливе зауваження щодо ергономіки: Поточне зміщення балансу вперед (18 см) є наслідком тривалої піттингової корозії. Оскільки клинок був загострений по всій довжині, він мав велику площу тонкого металу, який найбільше постраждав від іржі під час перебування в землі чи воді. Експериментальне порівняння з еталонними зразками стандартизованої флотської довгоклинкової зброї (зокрема, радянським морським курсантським палашем зразка 1940 року, який має схожу геометрію без долів та довжину руків'я 125 мм із балансом до 160 мм) доводить, що первісний (історичний) баланс цього куттласа до втрати маси металу був суттєво ближчим до руки — орієнтовно в межах 140–160 мм від гарди. Це забезпечувало ідеальний компроміс між інерційним рубаючим ударом та керованістю леза.
5. Маркування, тавра та клейма
  • Опис тавра: На п'яті клинка (рікассо) методом гарячого штампування нанесено офіційне державне/приймальне військове тавро Османської імперії — «Зірка та Півмісяць».
  • Стан збереженості маркування: Символ зірки проглядається чітко. Півмісяць праворуч сильно деформований і затертий внаслідок кавернозного руйнування металу та подальшого механічного очищення історичних оксидів.
6. Стан збереженості та реставраційний статус
  • Поточний стан: Метал клинка та залізної гарди перебуває в стані хронічної глибокої піттингової (точкової) корозії з утворенням чисельних каверн та втратою первинної геометрії ріжучої кромки (щербини від окислення сталі).
  • Проведена консервація: Консервація предмета успішно проведена. Проведено комплекс хіміко-фізичної стабілізації та пасивації активних оксидів заліза (іржі), що дозволило зупинити деструкцію сталі та зафіксувати у поточному стані рельєф затертого османського тавра. Поверхня металу покрита ізолюючим шаром музейного мікрокристалічного воску (Cosmoloid або Renaissance Wax). Дерев'яні елементи пройшли антисептичну обробку. Пам'ятка повністю стабілізована і готова до вітринного експонування.
7. Історико-контекстуальне значення (Провенієнс)
Знахідка цього артефакту на території України (зокрема, в регіонах Причорномор'я, Пониззя Дніпра чи Дунаю) та утилітарний (матроський) тип гарди дозволяють з високим ступенем вірогідності класифікувати предмет як військовий трофей українських козаків.
У період русько-турецьких воєн кінця XVIII — початку XIX століть (зокрема, під час дій флотилії Війська Вірних Козаків Чорноморських під командуванням Сидора Білого та Антона Головатого під Очаковим, Кінбурном та Хаджибеєм) козацькі «чайки» та веслові дубки активно брали на абордаж османські судна. Зброя рядового складу турецьких кораблів ставала масовим та цінним трофеєм, який козаки вилучали та використовували в подальших походах і сухопутному побуті. Предмет є рідкісним речовим доказом мілітарної історії України та україно-османського протистояння епохи вітрильного флоту.

Рекомендовані наукові джерела:
  1. Тоїчкін Д. В. Клинкова зброя козаків у контексті військової культури епохи (ХVI – ХVІІІ ст.) / Інститут історії України НАН України. — К., 2011.
  2. Ацатурян А., Милосердов Д. Определитель османского оружия / Москва, 2020 (типологія флотських клинків та таврування).
  3. Boarding Cutlasses of the Age of Sail: A Guide to the Edged Weapons of the World's Navies 1750–1850 / Sim Comfort, 2008 (порівняльний аналіз матроських гард).
  4. Абордажна шабля — Матеріали Вільної Енциклопедії.
  5. Фонди та офіційні матеріали Музею боротьби за Україну (м. Дніпро).

Немає коментарів:

Дописати коментар