Сікач

 НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА

• Найменування предмета: Уламок сікача дворучного (січки господарської).
• Датування: ХVІІІ – ХІХ ст. (козацька доба / етнографічний період).
• Місце виготовлення: Україна, місцеве ковальське виробництво.
• Матеріал: Залізо, кування.
• Техніка виготовлення: Ручне ковальне кування, прошивання, слюсарна обробка.
• Розміри:
  • Фрагмент леза (довжина) — 11 см;
  • Реконструйована повна довжина леза (орієнтовно) — 17–18 см.
• Збереженість (стан предмета): Незадовільний. Предмет є уламком (втрачено близько третини робочого леза та один із двох залізних черенів). Поверхня металу сильно деструктована, вкрита глибокими кавернами, слідами активної корозії внаслідок тривалого перебування в ґрунті (копаний предмет). На збереженому черені наявне пізніше (сучасне) чужорідне втручання — фрагмент шкіряного паска, зафіксований металевими канцелярськими скобами (підлягає демонтажу під час реставрації).
• Короткий науковий опис:
  Предмет являє собою фрагмент широкого робочого полотна старовинного господарського сікача («січки») напівкруглої (серпоподібної) форми. За конструктивними ознаками належав до типу дворучних знарядь праці. Початкова конструкція передбачала наявність двох вертикальних бічних черенів (хвостовиків) для насаджування окремих довгих дерев’яних ручок-стовпчиків, що дозволяло утримувати інструмент двома руками і запобігало травмуванню пальців об борти ночов чи продукти під час вертикального січення. Застосовувався в тогочасному українському побуті (як козацькому, так і селянському) для заготівлі капусти, подрібнення сала, м'яса та зелені.
• Історико-культурне значення:
  Предмет є характерним зразком традиційного українського ковальства та матеріальної культури ХVІІІ–ХІХ століть. Ілюструє розвиток домашнього промислу, побуту та кулінарних традицій населення України зазначеного періоду. Попри фрагментарність, має науково-допоміжне значення для комплектування етнографічних та краєзнавчих колекцій.

---

Джерело / Підстава атрибуції:
Експертна оцінка та морфологічний аналіз форми робочого полотна, залишків елементів кріплення (двох черенів) та характеру руйнування металу. Зафіксовано для фондів Музею боротьби за Україну.