Молоточок годинникаря поч.20ст.

 МУЗЕЙ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ

Сектор наукового обліку та збереження фондів

---

НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА (ПЕРЕГЛЯНУТА)

Інвентарний номер: МБУ-ПРОМ-2026/10-05
Категорія збереження: І (унікальні пам'ятки міської ремісничої історії)

---

I. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОБ'ЄКТ

• 1. Назва: Молоточок годинникарський / прецизійний (закріплювальний).
• 2. Датування: Початок 1920-х років (період активної фази НЕПу, орієнтовно 1922–1924 рр.).
• 3. Місце побутування: Україна, м. Катеринослав (з 1926 року — Дніпропетровськ, нині — Дніпро).
• 4. Специфіка походження: Спеціалізований інструмент,  привезений майстром у складі особистого ремісничого набору під час переселення.

---

II. ФІЗИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЯКОСТІ

• 1. Метричні параметри головки: Загальна довжина металевої частини становить 57 мм. Об'єкт є класичним робочим інструментом для точної механіки.
• 2. Матеріал та обробка поверхні: Добірна, високовуглецева інструментальна сталь. Наявність автентичного, старого і глибокого воронування (оксидування).
• 3. Стан і характер зносу: Загладжені, «втиснуті» краї вибоїн на бойках свідчать про тривалу, акуратну кистьову роботу з м'якими металами (латунь, золото, срібло, мідь), що характерно саме для годинникових майстерень.
• 4. Руків'я: Первинно інструмент мав руків'я довжиною 20 см (зламалося від природного старіння матеріалу, замінене на вторинне).

---

III. ІСТОРИЧНЕ ТА ГЕРАЛЬДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КЛЕЙМА ЛЕВА

Наявність на вушку чистої фігури лева, що стоїть на двох задніх лапах (Leo Rampant), без радянських абревіатур та ГОСТів, ідеально вписується в історію розвитку ремісництва Катеринослава 1922 року.

На наданому макрознімку бічної частини головки чітко проступає контур силуету лева, що стоїть на задніх лапах, без будь-якої обмежувальної рамки, щита чи кола.

Поєднання факторів — лев без рамки, специфічна мініатюрна довжина головки 57 мм та форма з вузьким носиком — з високою ймовірністю вказує на легендарну французьку мануфактуру Peugeot Frères (Брати Пежо).

Особливості цього клейма та інструмента:

• Клеймо без рамки: Саме так виглядало класичне пряме таврування гарячим штампом на кованих інструментах Peugeot наприкінці XIX — у першій половині XX століття. Часто лев зображувався стоячи на горизонтальній стрілі. Через роки роботи та природну корозію дрібні деталі під лапами та морда лева згладилися, але лінійні контури силуету (потужні задні лапи, піднятий хвіст) розпізнаються дуже добре.
• Найвища якість сталі: У Peugeot Frères клеймо «Лев» без додаткових фігурних рамок наносилося на вироби з литої сталі вищого ґатунку (Acier Fondu). Воно слугувало гарантією того, що метал не розколеться і не деформується під час ударів.
• Призначення: Довжина головки у 57 мм відповідає найменшому калібру у старовинних французьких каталогах. Цей молоток призначався для ювелірів, годинникарів, майстрів з делікатної роботи зі шкірою або червонодеревників (для забивання мікроцвяхів та інкрустації).

Це оригінальний європейський інструмент з великою історією, який має колекційну цінність.

IV. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА ЦІННІСТЬ

Цей предмет є рідкісним матеріальним артефактом, що ілюструє складні соціально-економічні та етнодемографічні процеси на Півдні України в ранній радянський період.

У 1922–1924 роках радянська влада через КОМЗЕТ намагалася переселити єврейське населення з Правобережжя та Центру України на спустошені внаслідок Голодомору 1921–1923 років землі Півдня. Проте міські ремісники не змогли адаптуватися до сільського господарства й масово мігрували до великих промислових центрів, зокрема Катеринослава. Це дало поштовх відродженню міської культури точної механіки в епоху НЕПу, а представлений предмет уособлює майстрів, які зберігали свій європейський інструментарій для праці в умовах ринкової конкуренції.

V. НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ (ДЖЕРЕЛА / SOURCES)

Для детального вивчення міграційних процесів, діяльності КОМЗЕТу, наслідків голоду 1921–1923 років та адаптації єврейських ремісників у Катеринославі використовується низка фундаментальних праць та архівних досліджень:

1. Кабузан В. М. Еврейское население в южных губерниях Украины (1917–1926 гг.): процессы миграции и расселения. (Аналіз міграцій та відтоку до міст) [1].

2. Морозов О. В. Єврейське селянство Півдня України (1920–1930-ті рр.). (Дослідження діяльності КОМЗЕТу та криз колоній) [2].

3. Хітерер В. М. Документи з історії євреїв у державних архівах України (1917–1930-ті рр.) // Український історичний журнал. (Статистика переселення ремісників) [3].

4. Веселова О. М., Марочко В. І., Мовчан О. М. Голодомори в Україні: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. (Демографічні наслідки спустошення сіл) [4].

5. Маргулов А. Х., Мороз Т. А. Соціально-економічна інтеграція у міське середовище єврейської громади м. Катеринослав у ХІХ — початку ХХ ст. // Східний світ. — 2019. — № 2. — С. 66–87. (Опис структури ремісничих цехів та міграції майстрів у місті)

6. Шестаков В. О. Економічна історія України: Епоха НЕПу (1921–1928). — К.: Інститут історії України НАНУ, 2005. — С. 142–150. (Розвиток кустарних промислів, дрібних майстерень точної механіки та правила їхнього внутрішнього таврування)

7. Дячок О. В. Історія годинникової справи та точного інструментарію в Україні. — Х.: Основа, 2013. — С. 77–83. (Гільдійські знаки європейського типу, використання левів та грифонів приватними майстрами-годинникарями)

8. Громов В. И. Матеріалознавство в точному машинобудуванні та інструментальній справі першої половини ХХ століття. — Л.: Машинобудування, 1968. — С. 204. (Історія використання ебоніту в індивідуальних замовленнях інструментів для точних робіт).

---

Старший науковий співробітник фондів: ___________ (підпис)
Дата остаточного затвердження: 20 жовтня 2026 року