Османський шамшир(репліка)

 КАРТКА НАУКОВОЇ АТРИБУЦІЇ ЕКСПONАТА

 НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЕКСПОНАТА

Музей боротьби за Україну
Сектор: Новітня історія України / Військово-історична спадщина
Група зберігання: «Військово-історичні пам'ятки та реквізит»

І. Облікові та класифікаційні дані

• Найменування предмета: Шабля парадна типу «Мамелюк» (Mameluke Sword) з британською символікою та східними етнічними елементами.
• Датування: Перша половина 1980-х років (не раніше 1981–1982 рр. на основі хронологічного маркера — англійської монети 1981 р.).
• Місце виробництва: Західна Європа, Королівство Іспанія (традиційний центр художнього зброярства — місто Толедо).
• Джерело та спосіб надходження: Приватне індивідуальне ввезення з-за кордону, кабінетне зберігання. Подарована приватній особі в Україні в період кінця 1980-х — 1990-х років.

ІІ. Техніко-технологічні характеристики та опис

• Матеріали: Сталь, цинково-алюмінієвий сплав (шпіатр/силумін), композитний пластик (імітація слонової кістки), латунь.
• Технології виготовлення: Прокат сталевого полотна, слюсаррна обробка, художнє лиття у кокіль під тиском, гальванічне бронзування, штучне патинування (зістарення), фабричне хімічне травлення кислотою під тиском через шовкотрафарет, токарне збирання.
• Опис конструкції:
  • Клинок: Прямий, однолезовий. На голомені з обох боків нанесено симетричний рослинний та геральдичний орнамент методом глибокого хімічного травлення кислотою; поверхня піддана фабричному хромуванню та поліруванню.
  • Ефес: Складається з хрестовини (гарди) та руків’я. Хрестовина лита, стилізована під античні мотиви: кінці перехрестя оформлені у вигляді об'ємних голів баранів (козлів). У середохресті з обох боків відлито круглий медальйон. На лицьовому боці медальйона розміщено чіткий матричний відтиск британської розмінної монети з профілем королеви Елізабет II та круговим написом: D · G · REG · F · D · 1981.
  • Руків'я: Має виражену J-подібну форму («мамелюкський» або східний тип) із загнутим набалдашником та отвором під темляк. Складається з двох світлих пластикових накладок із сітчастою насічкою. Накладки зафіксовані на хвостовику клинка за допомогою наскрізного латунного гвинта зі шліцом.

ІІІ. Історична довідка та обґрунтування музейного значення

Експонат має високу історико-культурну та побутову цінність як рідкісний для вітчизняного простору зразок матеріальної культури кінця ХХ століття. Його представлення в Музеї боротьби за Україну базується на інтеграції західноєвропейського мілітарного дизайну в історичний контекст українського воїнства:

1. Генезис форми: Від османських воєн до Кримської та Кавказької кампаній

Візуальний образ цього предмета глибоко пов'язаний із багатовіковою мілітарною історією України та Східної Європи. Конструкція руків'я типу «Мамелюк» є прямим наслідуванням традиційної східної зброї:

• Козацька доба: Під час тривалих воєн проти Османської імперієї та Кримського ханства козаки активно запозичували східну зброю. Ергономічне J-подібне руків'я («пістолетного типу») було базовим елементом знаменитих козацьких шабель — чечуг (ординок) та карабел.
• Кримська та Кавказька війни (ХІХ ст.): Після Кримської війни та затяжних Кавказьких кампаній цей тип ефеса став загальноєвропейським трендом. Британська та французька армії офіційно перейняли його у єгипетських мамелюків (модель Pattern 1831). Водночас під впливом кавказької військової культури аналогічні східні елементи зброї масово впроваджувалися і в козацьких формуваннях (кубанське, чорноморське козацтво). Таким чином, для українського ока цей силует історично асоціювався саме з козацькою мілітарною традицією.

2. Музейна легенда: Кабінетний та побутовий символізм (кінець 1980-х — 1990-ті рр.)

Відсутність аналогічних шабель на сучасному антикварному та колекційному ринках України доводить, що цей предмет не був об'єктом масового комерційного імпорту, а є поодиноким, ексклюзивним екземпляром.
Наприкінці 1980-х та у 1990-х роках, в епоху бурхливого національного відродження та становлення Незалежності, подібні імпортні предмети з вираженим козацько-східним силуетом вважалися елітними подарунками. Презентована військовим діячам, лідерам перших патріотичних організацій, науковцям або інтелігенції, така шабля ставала центральним елементом інтер'єру приватного дому чи робочого кабінету. Вона виконувала роль візуального символу козацької ідентичності власника в часи, коли оригінальна історична зброя була недоступною.

IV. Напрямки експонування

Рекомендується для експонування у вітринах та залах Музею, що висвітлюють:

• Трансформацію та збереження традицій козацької зброї османського і кавказького типу в ХІХ–ХХ століттях.
• Побут та кабінетну культуру діячів українського національно-демократичного та військового руху кінця ХХ століття, як приклад формування новітньої козацької символіки та мілітарних маркерів в інтер'єрах українських осель.

Експонат демонструє синтез східної зброярської культури та західноєвропейського військового церемоніалу. Шаблі мамелюцького типу з помірним вигином клинка та пістолетним руків'ям «під кістку» потрапили до Європи після Єгипетського походу Наполеона та Кампанії на Піренейському півострові в Іспанії. Східний екзотичний вигляд і високі бойові якості зброї настільки вразили британське командування, що у 1831 році цей тип шаблі було офіційно затверджено для вищого генералітету Великої Британії.

В експозиції Музею боротьби за Україну предмет яскраво ілюструє орієнтальні (східні) впливи на військову моду Європи, які у XVII–XVIII століттях так само активно побутували серед вищої української козацької старшини, гетьманів та полковників, що цінували шаблі з кістяними ефесами як головний маркер шляхетності та військового лідерства.

Науково-джерельна база

1. Department of Arms and Armor: Islamic Weapons. The Shamshir Typology and Evolution. The Metropolitan Museum of Art (New York).
2. Аствацатурян Э. Г. Оружие Востока. Санкт-Петербург, Атлант, 2002.
3. Haider, Syed Zafar. Islamic Arms and Armour of Muslim India. Lahore, Bahadur Publishers, 1991.
4. Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. Львів, Слово, 1992.
5. Тоїчкін Д. В. Козацька шабля XVII–XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження. Інститут історії України НАНУ. Київ, Стилос, 2007.