НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
для Музею боротьби за Україну
1. Загальні відомості про предмет
- Повна інвентарна назва: Піхотна бойова сокира-чекан (довгодревковий козацький чекан / напівбердиш).
- Група зберігання: Холодна зброя / Древкова зброя.
- Матеріал та техніка виготовлення: Кричне залізо (сталь), кування; дерево, тесання; натуральна шкіра, консервація таніном.
2. Датування та історико-географічна прив'язка
- Хронологічні рамки: XVI – XVII століття (доба Пізнього Середньовіччя та Ранньомодерного часу / епоха Хмельниччини).
- Регіон походження: Територія України.
3. Техніко-морфологічний опис та метричні параметри
- Бойова частина (залізо): Автентичний археологічний артефакт комбінованого типу.
- Фронтальна частина: Представлена широким півмісяцевим лезом бородізоподібної форми (довжина 25 см), призначеним для нанесення глибоких сікуче-рубаючих ударів.
- Тильна частина (обух): Оформлена у вигляді видовженого, гострого шипа-клевця, вигнутого донизу. Конструкція розрахована на концентрацію сили удару з метою пробивання важкого захисного озброєння піхоти та кавалерії (кольчуг, шоломів, кірас).
- Древко (топорище): Вторинне (сучасна реставраційна реконструкція). Виготовлене з дерева круглого січення, припасоване під проушину залізної голови.
- Метричні та вагові характеристики:
- Довжина древка: 150 см.
- Загальна висота бойової частини (заліза): 25 см.
- Маса бойової частини (заліза): 250 г.
- Загальна довжина виробу в зборі: бл. 160 см.
4. Стан збереження та реставраційні заходи
- Стан металу: Задовільний (археологічний стан). Поверхня має нерівномірну текстуру з кавернами та слідами тривалого перебування в ґрунті. Проведено наукову пасивацію металу — залізо оброблено розчином таніну, що створило захисну магнетитову плівку темно-сірого (ближче до чорного) кольору, яка надійно блокує процеси окислення.
- Стан монтування: Залізна голова надійно закріплена на новоробному дерев'яному древку за допомогою щільного бандажу з натуральної темної шкіри під проушиною предмета. Кріплення виконано відповідно до автентичних технологій фіксації східноєвропейської древкової зброї XVI–XVII ст. Предмет має завершений експозиційний вигляд.
5. Історична довідка
Зброя належить до періоду запеклих воєнних конфліктів на теренах України між козацькими полками, військами Речі Посполитої та Османської імперії з Кримським ханством. Невелика вага заліза (250 г) у поєднанні з довгим 1,5-метровим древком створювала значний важіль, що дозволяло піхотинцю наносити блискавичні удари високої пробивної сили, тримаючи дистанцію проти кінноти. Подібні чекани та напівбердиші були невіддільною частиною комплексу озброєння українського козацтва та допоміжних ополчень.
Джерела для наукового опису та порівняльного аналізу:
- Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. – Львів: Слово, 1993. (Головне джерело для класифікації древкової та рубаючо-пробивної зброї піхоти XVII ст.). [1]
- Тоїчкін Д. В. Козацька зброя ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.: проблеми комплектування та опису колекцій. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2014. [2]
- Тоїчкін Д. В. Клинкова та древкова зброя українського козацтва: військово-історичний аспект. – К.: Стилос, 2013. [3]
- Котлярчук А. Українське козацьке озброєння: чекани, келепи, сокири. // Військово-історичний альманах. – №2, 2005. [4]
- Żygulski Z. (jun.) Broń w dawnej Polsce: na tle uzbrojenia Europy i Bliskiego Wschodu. – Warszawa: PWN, 1982. (Для аналізу східних та європейських типологічних паралелей чеканів). [2


Немає коментарів:
Дописати коментар