КАРТКА НАУКОВОГО ОПИСУ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА
1. Назва предмета
Ніж-стропоріз повітряно-десантний у піхвах з пам'ятними насічками солдата Збройних Сил України.
2. Класифікація та група зберігання
- Група: Зброя / Спеціальні прилади та інструменти.
- Підгрупа: Військове спорядження та предмети військового побуту новітнього періоду.
3. Датування та місце виготовлення
- Датування предмета: Друга половина ХХ століття (радянське промислове виробництво, зразка 1950-х років).
- Період активного побутування (нанесення насічок): Початок 2010-х рр. (період 2010–2013 рр.).
- Місце виготовлення: СРСР, Горьковська область, м. Ворсма, Завод «Октябрь».
4. Матеріал та техніка виготовлення
- Клинок: Сталь вуглецева інструментальна; промислове штампування, фрезерування, двостороння серрейторна заточка.
- Руків'я: Бакеліт (фенолоформальдегідна смола) темно-вишневого кольору; гаряче пресування, накладний монтаж на хвостовик (фултанг) за допомогою двох сталевих заклепок.
- Піхви: Пластик (полістирол/капролон) захисного зеленого кольору; лиття під тиском, ручне механічне гравіювання (нанесення насічок).
5. Розміри предмета
- Загальна довжина ножа: ~ 235 – 240 мм.
- Довжина клинка: ~ 125 – 130 мм.
- Ширина клинка (максимальна): ~ 25 мм.
6. Опис зовнішнього вигляду та конструктивних особливостей
- Клинок: Прямий, двосічний, ромбоподібного перерізу. Вістря (кінчик) клинка має характерне заводське закруглення (притуплення) для безпеки парашутиста під час екстреного зрізання строп у повітрі. На обох ріжучих крайках виконано дрібну пилкоподібну (серрейторну) заточку. На п'яті клинка (рікассо) нанесено заводське тавро у вигляді літерно-цифрового серійного номера (зокрема, чітко зчитуються знаки «81П»).
- Руків'я: Ергономічної форми з чотирма підпальцевими виїмками. У нижній частині наявний наскрізний отвір для кріплення темляка (страхувального шнура).
- Піхви: Пластикові, плоскої форми з ребрами жорсткості. У верхній частині мають спеціальні вушка з отворами для фіксації інструменту на підвісній системі парашута або елементах десантного обмундирування. На лицьовому боці піхов містяться три глибокі горизонтальні насічки, зроблені вручну гострим предметом.
7. Стан збереженості
- Клинок: Задовільний/хороший. Наявні поверхневі сліди побутування, легка лінійна патина та точкові залишки консерваційного мастила на кінчику клинка. Заводська серрейторна заточка збережена, деформацій металу немає.
- Руків'я: Хороший. Бакелітові накладки цілі, без тріщин та глибоких сколів. Заклепки тримають конструкцію щільно.
- Піхви: Задовільний (музейний). Пластик міцний, без наскрізних тріщин. Наявність трьох ручних насічок фіксується як автентичне історичне нашарування (пам'ятні мітки), що відображає армійські реалії та десантну підготовку.
8. Історико-культурологічна довідка та легенда експонату
Даний тип ножів-стропорізів розроблявся для потреб авіації та повітряно-десантних військ. Він призначався виключно для розрізання заплутаних строп купола парашута або ременів підвісної системи в разі позаштатної ситуації під час приземлення. Предмет у часи Незалежності України використовувався за прямим призначенням під час проходження військової служби.
Легенда експонату: Ніж належав солдату Збройних Сил України та активно використовувався на початку 2010-х років (період 2010–2013 рр.). Експонат безпосередньо ілюструє історичний етап відновлення парашутної підготовки в українській армії, коли десантування масово здійснювалося з гвинтокрилів армійської авіації (переважно Мі-8).
Контекстуальна довідка: Цей період відзначився високою інтенсивністю навчань, оскільки у ПДС (парашутно-десантній службі) діяло суворе кадрове правило — офіцерський склад не міг пройти атестацію та отримати чергове військове звання без виконання обов'язкового річного цензу стрибків(Свідчення з вуст заступника командира 25 бригади ПДВ, напередодні Майдану, листопад 2013р.). Відтак, відновлення польотів гвинтокрилів об'єднало у небі як солдатів, так і офіцерів.
Власник ножа (солдат) зафіксував свій досвід навчань через армійську традицію матеріальної фіксації досягнень. Три глибокі насічки на пластикових піхвах були зроблені ним вручну — по одній зарубці після кожного успішно виконаного десантування. Предмет відображає історію трьох фактичних стрибків з гвинтокрила, здійснених бійцем під час спільних навчань на полігоні.
9. Музейне значение
Експонат має високу історико-побутову, соціокультурну та меморіальну цінність для дослідження новітньої історії Збройних Сил України. Він наочно ілюструє матеріальну культуру, екіпірування, специфіку бойової підготовки рядового складу, а також внутрішню субкультуру, закономірності проходження служби та традиції українських військовослужбовців до початку російсько-української війни.
Немає коментарів:
Дописати коментар