Палаш кавалерійський офіцерський зразка 1889 року

 НАУКОВА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА

1. Назва музейного предмета

Палаш кавалерійський офіцерський зразка 1889 року (композитний, глибока наукова реставрація).

2. Класифікація та типологія

• Категорія: Холодна зброя (довгоклинкова, колюче-ріжуча).
• Тип предмета за походженням деталей: Композитний (збірний історико-сучасний артефакт).
• Складові частини за класифікацією:
  • Ефес (гарда, руків’я): Археологічний оригінал (Німеччина, Прусія).
  • Клинок (лезо): Сучасний автентичний замінник-донор (Німеччина / Велика Британія).

3. Датування та хронологічні межі компонентів

• Ефес (Гарда): Кінець XIX століття – перша половина XX століття (період з 1889 р. до закінчення Першої світової війни в 1918 р.).
• Клинок: Друга половина XX століття – початок XXI століття (період правління Королеви Єлизавети II: 1952–2022 рр.).

4. Виробник та географія створення

• Місце виготовлення деталей: м. Золінген (Solingen), Земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина.
• Фабрика-виробник: Weyersberg, Kirschbaum & Cie (WKC Solingen) — найстаріше діюче зброярське підприємство Німеччини.
• Країна-замовник клинка: Велика Британія (Міністерство оборони Об'єднаного Королівства / UK Ministry of Defence).

5. Матеріали та техніка виготовлення

• Матеріали: Високовуглецева сталь клинкова, нікель (фабричне хромування/нікелювання), замак/латунь (основа гарди), бакеліт/композитний полімер (матеріал руків'я), сталь метрична (сучасний кріпильний елемент).
• Технологія виконання: Фабричне кування, слюсарне виточування, хімічне травлення орнаменту, штампування клейма, гальванічне нікелювання леза. Застосовано авторську слюсарну підгонку та консерваційно-відновлювальні реставраційні роботи.

6. Опис візуальних ознак та маркування (Іконографічний аналіз)

• Ефес: Представлений класичною асиметричною кошиковою гардою пруського типу (Preußischer Kavalleredegen M1889). Головним декоративним елементом щитка чашки є прорізне рельєфне зображення Пруського королівського орла під короною, що тримає в лапах символи монаршої влади (скіпетр та державу). Руків'я має анатомічні поперечні жолобки для пальців. Нижній хвостовик скріплений сучасним гвинтовим методом за допомогою шестигранної гайки. Метал гарди несе сліди перебування в ґрунті (археологічне походження) та якісного подальшого хіміко-механічного очищення. [1, 2]
• Клинок: Прямий, однолезовий, дзеркально полірований з нікельованим покриттям. На п'яті клинка вибито комерційне клеймо компанії WKC — «Голова лицаря в шоломі», під яким нанесено напис «SOLINGEN GERMANY». На голомені клинка методом глибокого художнього травлення нанесено рослинний орнамент та державну символіку Великої Британії: британську корону Святого Едуарда та королівський монограмний вензель «E II R» (Elizabeth II Regina — Королева Єлизавета II). [1]

7. Історико-музейний контекст та експертний висновок

Предмет є унікальним прикладом практичної зброярської реставрації. Оригінальна гарда німецького кавалерійського палашу часів Першої світової війни, виявлена в українській землі (копана знахідка), свідчить про бойові дії або історичну присутність німецьких військ на території України у XX столітті.

Внаслідок руйнування рідного леза корозійними процесами ґрунту, ефес було інтегровано із абсолютно автентичним парадним клинком-донором виробництва тієї ж фабрики [WKC Solingen], виготовленим для Збройних сил Великої Британії у другій половині XX ст. Незважаючи на збірний характер (композит), предмет має виставкову, експозиційну та просвітницьку цінність для Музею боротьби за Україну, ілюструючи як історію європейського військового озброєння, так і високий рівень сучасної вітчизняної реставраційної майстерності.

---

Джерела для наукового опису та верифікації клейм:

1. Кулинский А. Н. Европейское холодное оружие. — Санкт-Петербург: Атлант, 2003. — С. 210–215. (Опис та типологія німецьких палашів Preußischer Kavalleredegen M1889).
2. Carter J. German Sword and Sword Makers: Edged Weapon Makers of Solingen. — London: Arms & Armour Press, 1982. (Історія маркування та еволюція клейма WKC — Weyersberg, Kirschbaum & Cie).
3. Robson B. Swords of the British Army: The Regulation Patterns 1788 to 1914. — National Army Museum, 1996. (Специфікації травлення королівських вензелів, зокрема «E II R» для парадної зброї Великої Британії).
4. WKC Solingen (Weyersberg, Kirschbaum & Co) — Офіційний історичний каталог виробника парадної та церемоніальної зброї для Великої Британії та країн НАТО (wkc-solingen.de).
5. Археологічні та антикварні матеріали експертних звітів профільного майданчика мілітарії Reibert.info та Національного музею історії України. 

---

Ніж-стропоріз ПДВ України(модел СРСР).

 КАРТКА НАУКОВОГО ОПИСУ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА

1. Назва предмета

Ніж-стропоріз повітряно-десантний у піхвах з пам'ятними насічками солдата Збройних Сил України.

2. Класифікація та група зберігання

• Група: Зброя / Спеціальні прилади та інструменти.
• Підгрупа: Військове спорядження та предмети військового побуту новітнього періоду.

3. Датування та місце виготовлення

• Датування предмета: Друга половина ХХ століття (радянське промислове виробництво, зразка 1950-х років).
• Період активного побутування (нанесення насічок): Початок 2010-х рр. (період 2010–2013 рр.).
• Місце виготовлення: СРСР, Горьковська область, м. Ворсма, Завод «Октябрь».

4. Матеріал та техніка виготовлення

• Клинок: Сталь вуглецева інструментальна; промислове штампування, фрезерування, двостороння серрейторна заточка.
• Руків'я: Бакеліт (фенолоформальдегідна смола) темно-вишневого кольору; гаряче пресування, накладний монтаж на хвостовик (фултанг) за допомогою двох сталевих заклепок.
• Піхви: Пластик (полістирол/капролон) захисного зеленого кольору; лиття під тиском, ручне механічне гравіювання (нанесення насічок).

5. Розміри предмета

• Загальна довжина ножа: ~ 235 – 240 мм.
• Довжина клинка: ~ 125 – 130 мм.
• Ширина клинка (максимальна): ~ 25 мм.

6. Опис зовнішнього вигляду та конструктивних особливостей

• Клинок: Прямий, двосічний, ромбоподібного перерізу. Вістря (кінчик) клинка має характерне заводське закруглення (притуплення) для безпеки парашутиста під час екстреного зрізання строп у повітрі. На обох ріжучих крайках виконано дрібну пилкоподібну (серрейторну) заточку. На п'яті клинка (рікассо) нанесено заводське тавро у вигляді літерно-цифрового серійного номера (зокрема, чітко зчитуються знаки «81П»).
• Руків'я: Ергономічної форми з чотирма підпальцевими виїмками. У нижній частині наявний наскрізний отвір для кріплення темляка (страхувального шнура).
• Піхви: Пластикові, плоскої форми з ребрами жорсткості. У верхній частині мають спеціальні вушка з отворами для фіксації інструменту на підвісній системі парашута або елементах десантного обмундирування. На лицьовому боці піхов містяться три глибокі горизонтальні насічки, зроблені вручну гострим предметом.

7. Стан збереженості

• Клинок: Задовільний/хороший. Наявні поверхневі сліди побутування, легка лінійна патина та точкові залишки консерваційного мастила на кінчику клинка. Заводська серрейторна заточка збережена, деформацій металу немає.
• Руків'я: Хороший. Бакелітові накладки цілі, без тріщин та глибоких сколів. Заклепки тримають конструкцію щільно.
• Піхви: Задовільний (музейний). Пластик міцний, без наскрізних тріщин. Наявність трьох ручних насічок фіксується як автентичне історичне нашарування (пам'ятні мітки), що відображає армійські реалії та десантну підготовку.

8. Історико-культурологічна довідка та легенда експонату

Даний тип ножів-стропорізів розроблявся для потреб авіації та повітряно-десантних військ. Він призначався виключно для розрізання заплутаних строп купола парашута або ременів підвісної системи в разі позаштатної ситуації під час приземлення. Предмет у часи Незалежності України використовувався за прямим призначенням під час проходження військової служби.

Легенда експонату: Ніж належав солдату Збройних Сил України та активно використовувався на початку 2010-х років (період 2010–2013 рр.). Експонат безпосередньо ілюструє історичний етап відновлення парашутної підготовки в українській армії, коли десантування масово здійснювалося з гвинтокрилів армійської авіації (переважно Мі-8).

Контекстуальна довідка: Цей період відзначився високою інтенсивністю навчань, оскільки у ПДС (парашутно-десантній службі) діяло суворе кадрове правило — офіцерський склад не міг пройти атестацію та отримати чергове військове звання без виконання обов'язкового річного цензу стрибків(Свідчення з вуст заступника командира 25 бригади ПДВ, напередодні Майдану, листопад 2013р.). Відтак, відновлення польотів гвинтокрилів об'єднало у небі як солдатів, так і офіцерів.

Власник ножа (солдат) зафіксував свій досвід навчань через армійську традицію матеріальної фіксації досягнень. Три глибокі насічки на пластикових піхвах були зроблені ним вручну — по одній зарубці після кожного успішно виконаного десантування. Предмет відображає історію трьох фактичних стрибків з гвинтокрила, здійснених бійцем під час спільних навчань на полігоні.

9. Музейне значение

Експонат має високу історико-побутову, соціокультурну та меморіальну цінність для дослідження новітньої історії Збройних Сил України. Він наочно ілюструє матеріальну культуру, екіпірування, специфіку бойової підготовки рядового складу, а також внутрішню субкультуру, закономірності проходження служби та традиції українських військовослужбовців до початку російсько-української війни.

---

Трофей від бійця "Скелі" му за ею з Харківського напрямку.

 НАУКОВО-ІСТОРИЧНА АТРИБУЦІЯ МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА

1. Назва та класифікація предмета

• Основне найменування: Багнет-ніж індекс ГРАУ 6Х5 (так званий «Тип 4»).
• Типологічна група: Холодна колючо-ріжуча зброя (армійська, штатна).
• Призначення: Примикання до автоматів калібру 5.45 мм (АК-74, АК-74М), 5.56 мм (АК-101, АК-102), 7.62 мм (АК-103, АК-104) та сучасної серії АК-12 для ведення ближнього бою, а також використання як армійського польового ножа й інструмента.

2. Датування та походження (Виробництво)

• Країна виробництва: Російська Федерація (пострадянський період).
• Завод-виробник: Іжевський машинобудівний завод («Іжмаш»), м. Іжевськ. Ідентифіковано за клеймом на лицьовій стороні піхов — стріла в рівнобедреному трикутнику.
• Період виготовлення: Кінець 1990-х — 2010-ті роки. Належність до пізніх серій підтверджується монолітним виконанням з чорного склонаповненого поліаміду та повністю чорним фарбуванням шкіряних елементів підвісу.

3. Техніко-морфологічні характеристики

• Клинок: Однолезовий, виготовлений зі сталі марки 50Х14МФ (або аналогів із високими показниками ударної в’язкості). Має списоподібну форму (clip-point) із пилкоподібною насічкою на обуху для розпилювання металу чи дерева. У передній частині клинка розташовано прямокутний наскрізний отвір для з'єднання зі штифтом піхов.
• Руків'я: Насадне, виконане з термостійкого поліаміду чорного кольору з поперечними ребрами для надійного хвату. Металева гарда має кільце з боку леза для кріплення на ствол автомата та зачіп на протилежному боці. У головці руків'я розміщено пружинну клямку для фіксації на приливі газовідвідної камери зброї.
• Піхви: Конструктивно складаються з поліамідного корпусу чорного кольору та сталевої поворотної головки з віссю-штифтом та ріжучою кромкою. При з'єднанні клинка з піхвами елемент працює як кусачки для перерізання колючого дроту та дротів під напругою (пластик корпусу слугує ізолятором).
• Підвіс: Оригінальний, ремінний, виготовлений зі шкіри чорного кольору з металевою застібкою-фіксатором руків'я.
• Технологічні маркування (клейма матриць):
  • На піхвах вибито номер прес-форми: «050».
  • На руків'ї біля гарди нанесено технологічний номер прес-форми: «1-2».

4. Метричні характеристики (Розміри та вага)

• Загальна довжина виробу в піхвах: 327–330 мм
• Загальна довжина багнет-ножа (без піхов): 290 мм
• Довжина клинка: 160 мм
• Ширина клинка (у найширшій частині): 29 мм
• Товщина обуха клинка: 3,4 мм
• Внутрішній діаметр кільця на гарді: 17,7 мм
• Вага комплекту (ніж, піхви, підвіс): ~365 г
• Вага багнет-ножа (без піхов): ~227 г
• Вага піхов з підвісом: ~138 г

5. Збереженість та сліди експлуатації

• Стан предмета: Колекційний, автентичний (оригінальний бойовий стан).
• Втручання в конструкцію: Кустарні модифікації, заточування, шліфування чи побутові пропили — відсутні. Збережено оригінальну заводську геометрію ліній та спусків клинка.
• Сліди експлуатації: На лезі наявні характерні поздовжні поверхневі потертості оксидного шару, що утворилися внаслідок тертя об внутрішні плоскі пружини піхов під час штатних циклів виймання та вкладання зброї.

6. Історичний та бойовий контекст (Прованс)

• Статус предмета: Військовий трофей.
• Обставини вилучення: Здобутий у ході бойових дій проти збройних сил Російської Федерації під час відсічі повномасштабного вторгнення.
• Підрозділ-першовласник трофея: 425-й окремий штурмовий полк «Скеля» [425-й окремий штурмовий полк «Скеля» — Вікіпедія] (на момент 2023 року діяв як окремий розвідувальний батальйон, відомий операціями високої складності, глибокою розвідкою та штурмовими діями).
• Локація та час: Харківський напрямок, оборонні та контрнаступальні операції 2023 року (період інтенсивного стримування спроб прориву кадрових танкових та мотострілецьких дивізій РФ у Куп'янсько-Лиманському секторі).

---

 РЕЗЮМЕ НАУКОВОГО ОПИСУ

Даний предмет є еталонним зразком радянсько-російської штатної холодної зброї кінця XX – початку XXI століття. Завдяки ідеальній цілісності компонентів, відсутності кустарних правок, рідкісному повністю чорному виконанню елементів та чітко верифікованому провансу від легендарного підрозділу «Скеля» (Харківщина, 2023 р.), предмет має високу музейну, військово-історичну та колекційну цінність як матеріальне свідчення російсько-української війни.

---